Рішення

від 26.08.2021 по справі 523/20119/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/20119/20

Провадження №2/523/618/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Скоріної М.Р.,

з участю представника позивача - Павел О.Ю. , представника відповідача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/20119/20 за позовом представника Павел Ольги Юріївни в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Павел О.Ю. в інтересах ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Обгрунтовуючи вимоги поданого позову вказує на те, що ОСОБА_4 є власником житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 20.11.2020 року відбулося залиття вказаної кватири позивача з житлової квартири в„– 53 , що знаходиться поверхом вище від квартири позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Власником квартири, з якої відбулося залиття є гр. ОСОБА_3 . Так, для встановлення причин та обсягів шкоди, завданої залиттям було утворено комісію у складі: голови ЖСК Маліновський - 10 ОСОБА_12, сантехніка за викликом ОСОБА_5 , електрика за викликом ОСОБА_6 .

За результатами обстеження факту залиття квартири позивача комісією було складено Акт № 1 про наслідки залиття житлового приміщення від 20.11.2020 року, яким встановлено, що під час залиття житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 постраждали коридор 6,9 кв.м. (стеля, стіни, підлога, меблі), кухня 7,5 кв.м. (стеля, стіни, підлога, меблі) та кімната 18,5 кв.м. (стіна та підлога). Також, комісією було встановлено, що в результаті обстеження вище розташованої квартири в„– 53 виявлено: зрив гнучкого шлангу від основної труби холодної воли до змішувача холодної раковини, в момент відсутності осіб, які проживають у даній квартирі. Причина прориву - несвоєчасна заміна з`єднувального гнучкого шлангу (шланг був низької якості). Комісією було зазначено, що причиною залиття квартири в„– 47 стало зрив гнучкого шлангу від основної труби холодної води до змішувача кухонної раковини у квартирі в„– 53 . Таким чином, актом № 1 встановлено, що необхідно провести ремонтні роботи у квартирі в„– 47 за кошти власника квартири в„– 53 ОСОБА_3 силами фахівців із внутрішнього оздоблення квартири.

Окрім того, в Акті № 1 про наслідки залиття житлового приміщення від 20.11.2020 року здійснено опис обсягу заподіяної шкоди, а саме:

?Кімната - 18,7 кв.м., постраждали: шпалери на стінах, ламінатне покриття підлоги, меблі, не працюють розетки;

?Кімната 2 - 12,6 кв.м., не постраждала;

?Коридор - 6,9 кв.м., постраждали: стеля, гіпсокартонне покриття, шпалери на вікнах, ламінатне покриття підлоги, меблі (ДСП розмокло та відходить плівка);

?Кухня - 7,5 кв.м., постраждали: шпалери на стіні, гіпсокартонне покриття, стелі, меблі (ДСП розмокло та відходить плавка на фасадах дверцят кухонних меблів);

?Санвузол та ванна - намокли двері, що в майбутньому стане причиною їх деформування.

Внаслідок залиття та суттєвого пошкодження квартира ОСОБА_4 потребувала негайного ремонту, оскільки зовнішній вигляд квартири значно погіршився, в ній був наявний неприємний запах та вогкість, що унеможливило у ній проживання позивача з родиною через неналежні санітарні та побутові умови. За таких обставин, позивач був змушений вжити заходів для приведення квартири у придатний для проживання стан шляхом проведення ремонтно - відновлювальних робіт та купівлі меблів, на які ОСОБА_4 витратив грошові кошти в розмірі 86946,40 грн., що дорівнює реальній вартості втраченого позивачем майна та реальній вартості робіт та матеріалів.

Окрім того, враховуючи той факт, що залиття квартири позивача відбулось з вини відповідача, ОСОБА_4 зазначає що йому було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 10000 грн. Позивач зазначає, що маральна шкода у визначеній грошовій сумі є еквівалентною характеру і ступеню моральних страждань позивача та ступеню провини відповідача у настанні негативних наслідків, які настали через халатне ставлення ОСОБА_3 до санітарно - технічного обладнання у її квартирі, несвоєчасне обслуговування такого обладнання, через що відбулось залиття квартири позивача

Позивач звертався до ОСОБА_3 із претензією про відшкодування заподіяної шкоди, однак, станом на день подання позовної заяви відповідач не отримав від відповідача, що свідчить про свідчить про її відмову вирішити дане питання в добровільному порядку. У зв`язку з чим, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 86946,60 грн., моральну шкоду в розмірі 10000грн., сплачений позивачем судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 01.02.2021 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.05.2021 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд констатує, що представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву , в якому представник відповідач просить суд відмовити в задоволенні даного позову. Так, обгрунтовуючи свої заперечення проти позову, представник відповідача вказує на те, що Акт № 1 від 20.11.2020 року про наслідки залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не є належним та допустимим доказом у справі з тих підставі, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме встановленій формі для складання актів, а саме Додатку № 4 до Правил утримання житловий будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року. Окрім того, в акті № 1 від 20.11.2020 року зазначено, що обстеження проводилося в квартирі АДРЕСА_1 , однак, до не додано Акту про обстеження квартири АДРЕСА_6 . Так, у акті № 1 від 20.11.2020 року не описано, що саме залито, які обсяги робіт та які речі ушкоджено, не зазначено ступеню їх пошкодження. У вказаному акті відсутні відомості про дату та обставини, за яких сталося таке залиття, не встановлені причини залиття, акт огляду відбувався у відсутності відповідача, даного акту ОСОБА_3 не підписувала.

Таким чином, матеріали справи не містять жодного належного доказу в підтвердження того, що залиття житлової квартири відповідача сталося з вини ОСОБА_3 .

Окрім того, представник відповідача зазначає про те, що в матеріалах справи відсутній висновок експерта, який має відповідну кваліфікацію для встановлення причинно - наслідкового зв`язку між винною особою та завданою шкодою.

Суд констатує, що представником позивача Павел О.Ю. було надано до суду відповідь на відзив , в якому представник позивача вказує на те, що твердження представника відповідача проте, що Акт № 1 від 20.11.2020 року є неналежним та допустимим доказом не відповідає дійсності, оскіьки вказаний акт викладено відповідно до Додатку № 4 до Правил утримання житловий будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року, а саме у вказаному Акті чітко та в повному обсязі відображено всі встановлені вимогам законодавства відомості щодо залиття квартири позивача. А тому, просила суд дану позову наяву задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача Павел О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 86946,60 грн., моральну шкоду в розмірі 10000грн., сплачений позивачем судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши прояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що ОСОБА_4 належить на праві приватної власності житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаціє з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 238169833 від 22.12.2020 року.

20.11.2020 року відбулося залиття вказаної кватири позивача. За результатами обстеження факту залиття квартири позивача комісією було складено Акт № 1 про наслідки залиття житлового приміщення від 20.11.2020 року, з якого вбачається, що причиною залиття квартири в„– 47 стало зрив гнучкого шлангу від основної труби холодної води до змішувача кухонної раковини у квартирі в„– 53 . Необхідно провести ремонтні роботи у квартирі в„– 47 за кошти власника квартири в„– 53 ОСОБА_3 силами фахівців із внутрішнього оздоблення квартири.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

І. Оцінка суду щодо встановлення вини відповідача ОСОБА_3 у залитті квартири відповідача ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суд виходить із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Даний висновок зроблено КЦС ВС у постанові від 13.11.2019 року у рамках розгляду цивільної справи 757/31418/15-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

У пункті 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Мін`юсті 25 серпня 2005 року за № 927/11207, зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.

З наявного в матеріалах справи Акту № 1 про наслідки залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від 20.11.2020 року вбачається, що такий акт було складено комісією у складі: голови ЖСК Маліновський - 10 ОСОБА_12, сантехніка за викликом ОСОБА_5 , електрика за викликом ОСОБА_6 .

За результатами обстеження факту залиття квартири ОСОБА_4 комісією було встановлено, що під час залиття житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 постраждали коридор 6,9 кв.м. (стеля, стіни, підлога, меблі), кухня 7,5 кв.м. (стеля, стіни, підлога, меблі) та кімната 18,5 кв.м. (стіна та підлога). Також, комісією було встановлено, що в результаті обстеження вище розташованої квартири в„– 53 виявлено: зрив гнучкого шлангу від основної труби холодної воли до змішувача холодної раковини, в момент відсутності осіб, які проживають у даній квартирі. Причина прориву - несвоєчасна заміна з`єднувального гнучкого шлангу (шланг був низької якості). Комісією було зазначено, що причиною залиття квартири в„– 47 стало зрив гнучкого шлангу від основної труби холодної води до змішувача кухонної раковини у квартирі в„– 53 . Таким чином, актом № 1 встановлено, що необхідно провести ремонтні роботи у квартирі в„– 47 за кошти власника квартири в„– 53 ОСОБА_3 силами фахівців із внутрішнього оздоблення квартири.

Окрім того, в Акті № 1 про наслідки залиття житлового приміщення від 20.11.2020 року здійснено опис обсягу заподіяної шкоди, а саме:

?Кімната - 18,7 кв.м., постраждали: шпалери на стінах, ламінатне покриття підлоги, меблі, не працюють розетки;

?Кімната 2 - 12,6 кв.м., не постраждала;

?Коридор - 6,9 кв.м., постраждали: стеля, гіпсокартонне покриття, шпалери на вікнах, ламінатне покриття підлоги, меблі (ДСП розмокло та відходить плівка);

?Кухня - 7,5 кв.м., постраждали: шпалери на стіні, гіпсокартонне покриття, стелі, меблі (ДСП розмокло та відходить плавка на фасадах дверцят кухонних меблів);

?Санвузол та ванна - намокли двері, що в майбутньому стане причиною їх деформування.

Під час обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 було зроблено фотофіксацію виявлених пошкоджень (а.с. 20 - 41).

Доводи представника відповідача про те, що Акт № 1 від 20.11.2020 року є неналежним доказом наявності вини відповідача у залитті належної позивачу квартири, не заслуговують на увагу, оскільки цей акт повністю відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття.

Тобто наданий позивачем акт за формою та змістом відповідає встановленій формі, не суперечить іншим доказам у справі, а наведені в ньому дані відповідачем не спростовані.

Окрім того, суд критично розцінює твердження представника відповідача про те, що вказаний Акт № 1 від 20.11.2020 року відповідач не підписувала, так як його було складено у її відсутності, оскільки таке спростовується відомостями зазначеними у даному акті, в яких зазначено, що власник квартири в„– 53 ОСОБА_3 від підпису відмовилася.

Окрім того, факт належності та достатності акту залиття як доказу підтвердження вини відповідача внаслідок залиття також встановлено у постанові КЦС ВС від 11.12.2018 року у справі № 759/4781/16-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання про доведеність того факту, що залиття належної позивачу ОСОБА_4 житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 відбулося з вини відповідача ОСОБА_3

ІІ. Висновок суду щодо розміру заподіяної шкоди внаслідок залиття квартири.

Так, обгрунтовуючи розмір заподіяної шкоди позивач вказує на те, що внаслідок залиття та суттєвого пошкодження його квартира потребувала негайного ремонту, на проведення якого були витрачено грошові кошти в розмірі 86946,40 грн., що дорівнює реальній вартості втраченого позивачем майна та реальній вартості робіт та матеріалів.

З доданого до матеріалів справи позивачем Проміжного акту виконаних робіт по ремонту приміщень під офіси ТОВ СК ГРУП , виготовленого щодо об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , вартість будівельно-монтажних робіт становить 53429,00 грн. , з яких: 1. Ремонт стелі в коридорі - 1 208, 00 грн.; 2.Ремонт стелі на кухні - 1 313, 00 грн.; 3.Демонтаж ламіната та підложки - 1 485, 00 грн.; 4.Демонтаж плінтуса - 1 160, 00 грн.; 5.Покладка ламіната - 4 320, 00 грн.; 6.Монтаж плінтуса - 1 885, 00 грн.; 7.Частковий ремонт і фарбування стелі в дитячій - 1 386, 00 грн.; 8.Фарбуваннгя дворівневої стелі в коридоре - 725, 00 грн.; 9.Фарбування дворівневої стелі на кухні - 788, 00 грн.; 10.Демонтаж шпалер в коридорі - 872, 00 грн.; 11.Демонтаж шпалер на кухні - 572, 00 грн.; 12.Поклейка шпалер в коридорі - 2 180, 00 грн.; 13.Поклейка шпалер на кухні - 1 430, 00 грн.; 14.Обробка поверхні антигрибковим розчином - 3 283, 00 грн.; 15.Виніс будівельного сміття та підняття матеріалів - 1 200, 00 грн.; 16.Доставка и вивіз інструмента - 1 600, 00 грн.; 17.Вартість матеріалів - 25 000, 00 грн.; 18.Сплата єдиного податку + комісія, 6% - 3 024, 00 грн.

Кошторисом на виробництво ремонтних робіт на об`єкті АДРЕСА_1 , виготовленим ФОП ОСОБА_8 , загальна вартість робіт та матеріалів становить 18 064, 52 грн. , що включає в себе: 1.Ремонт вмонтованої кухні: зняття замірів - 250, 00 грн.; заміна та зібрання пошкоджених шаф ДСП и фасаду МДФ - 3 000 грн.; заміна пошкодженої стільниці, включаючи врізку побутової техніки та мийки - 1 500, 00 грн.; 2.Замена и монтаж комплекту світлодіодного підсвічування ветодіодного підсвічування короба - 1 000, 00 грн.; 3.зняття шпалер великої кімнати (2 стіни), м. кв. - 920, 00 грн.; Покриття шпалер великої кімнати (2 стіни) м. кв. - 4 209, 00 грн.; 4.Демонтаж и монтаж пошкоджених дверей - 6 413, 00 грн. Всього за роботу 9 433, 00 грн., за матеріали - 7 609, 00 грн. Всього по підрахунку 18 064, 52 грн.

Згідно розрахунку, виготовленого ПП Південне місто-світло (ЄДРПОУ - 35405628, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 19, кв. 24 ) від 15.12.2020 року вартість комплектуючих для світлодіодної підсвітки ТМ VERSO становить 3872,40 грн. , що включає в себе наступні комплектуючі та їх вартість у доларах США: 1.Гнучка світлодіодна пента, 5м;60leds/m, 10мм*2,4 Vdc, A/m, 280Lm/m - 91, 00 у.е.; 2.Блок живлення 220/24V 10A, 240 Вт (200*110*50 мм) - 24, 00 у.е.; 3.RGB контролер, дистанційне управління. Білий корпус, сенсорне управління кольором - 20, 00 у.е.; 4.Батарейка GP AAA (R3) Alkaline - 1, 00 у.е.; 5. Настінне кріплення для перемикача: Touch RGB-2, Touch Dim-1A, Touch Dim-2A и др. - 2, 30 у.е. Всього загальна вартість склала 138, 30 дол. США, що по курсу: 28 становить 3 872, 40 грн.

Також згідно рахунку на оплату №ИСС00023340 від 29 листопада 2020 року, виготовленого ФОП ОСОБА_9 , вартість меблів для передпокою становить 2111,00 грн . , з яких: 1.Передпокій Івона Вавак Вільха - 1 961, 00 грн.; 2.Доставка за адресою покупця - 150, 00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом приймаються зазначені вище докази в підтвердження розміру заподіяної шкоди в частині 77476,92 грн. , оскільки такі є належними, підтверджують здійснені витрати на закупівлю будівельних матеріалів, меблів та проведенні робіт, які співвідносяться із характером пошкоджень житлової квартири, зазначеними в акті в Акті № 1 від 20.11.2020 року.

Згідно приписів ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, суд не може прийняти до уваги надані позивачем Рахунок на оплату за замовлення №13338 від 28 листопада 2020 року вартістю матеріалів у розмірі 6546,80 грн. та Замовлення покупця №14979 від 16 грудня 2020 року в сумі 2923,94 грн., як належний та достовірний доказ, та вважає такими, що не підтверджують дійсні обставини справи, зокрема, у Рахунку на оплату та Замовленні покупця зазначена особа - покупець ОСОБА_11 , а не позивач ОСОБА_4 .

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що представником позивача підтверджено факт здійснення ОСОБА_4 витрат на відновлювальний ремонт в частині 77476,92 грн.

В той же час, суд вважає за необхідним констатувати, що ані відповідач, ані представник відповідача не спростували належними та допустимими доказами вини ОСОБА_3 у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача та визначення розміру спричиненої матеріальної шкоди, не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди чи спростування заявленої ним суми, хоча це є їх процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

ІІІ. Висновок суду щодо заявленої позивачем позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди, зазначений у позовній заяві, вимогам розумності та справедливості не відповідає.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується з доводами представника позивача що внаслідок залиття квартири належної позивачу на праві власності, що сталося з вини відповідача, позивач зазнав душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо нього, переніс емоційне напруження, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт і моральні переживання, які погіршили гармонійні адаптовані умови його життєдіяльності, призвели до порушення душевної рівноваги, що вимагає від нього додаткових витрат часу, залучення душевних та матеріальних зусиль.

При визначенні розміру моральної шкоди яка підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача, то суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних страждань, які він зазнав в результаті залиття квартири, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Однак, виходячи із засад розумності, об`єктивності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання, що заявлена позивачем моральна шкода в розмірі 10000 грн. є надмірною, а тому дана вимога підлягає частковому задоволенню в частині розміру моральної у сумі 3000 грн.

З огляджу на вищевикладене, суд приходить до переконання, що в сукупності всіх зібраних доказів позивачем доведено наявність та розмір завданої йому шкоди в частині 77476,92 грн. в результаті залиття 20.11.2020 року належної йому на праві власності квартири за адресою6 АДРЕСА_1 , протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останньої в її заподіянні.

А тому, суд доходить висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 77476,92 грн., заподіяної моральної шкоди в розмірі 3000грн.

Згідно приписів ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Так, з наявної в матеріалах Договору про надання правової допомоги від 23.12.2021 року вбачається, що така угода була укладена між ОСОБА_4 та адвокатом Павел О.Ю. Прибутковий касовий ордер від 18.08.2021 року підтверджує витрати на професійну допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1810,28 грн. та витрати професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 23, 319, 322, 1166, ЦК України, ст. 151 ЖК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника Павел Ольги Юріївни в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду внаслідок залиття квартири в розмірі 77476/сімсот сімдесят тисяч чотириста сімдесят шість/грн. 92коп., моральну шкоду в розмірі 3000/три тисячі/грн., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1810/тисяча вісімсот десять/ грн. 28коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000/десять тисяч/ грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП суду невідомий, мешканка: АДРЕСА_6 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 серпня 2021 року .

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер