18/177
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2007 р. Справа № 18/177
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Б.П.Гриняка
При секретарі судового засідання А.С. Томашевській
За позовом: ТзОВ "Промислово-Інвестиційна Група", вул. Бесарабська, 15, м. Донецьк, 83058.
До відповідача: ТзОВ "Карпатнафтохім", вул. Робітнича, 29, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область,77331.
Представники сторін:
Від позивача: Ярицький Л.І.( довіреність № 13/10-77 від 13.07.2007р)-представник;
Від відповідача: Бойко З.Р.( довіреність № 53-ЮР –37 від 23.03.2006р)- представник;
Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 144 024,34 грн.
Розгляд справи відкладався з 13.09.07 р. до 20.09.07 р..
Позивач в судовому засіданні 20.09.2007 року подав суду заяву про зміну позовних вимог, в якій відмовимся від позовних вимог в частині стягнення пені, однак , збільшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, у зв”язку з чим заборгованість становить 144 024,34 грн.
До початку розгляду справи представникам сторівн роз”яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у заяві про зміну позовних вимог від 20.09.07 р..
Відповідач визнає позовні вимоги частково в сумі 121 466,82 грн..
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду позовної заяви і вирішення справи по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
12 травня 2005 року між ТзОВ "Промислово-Інвестиційна Група ( позивач) та ТзОВ "Карпатнафтохім" ( відповідач) укладено договір купівлі-продажу №46/т-22, згідно умов якого позивач зобов”язався продати та передати у власність відповідача відремонтовані колісні пари в кількості 100 штук, надресорні балки та бокові рами візків залізничних цистерн в кількості 50 комплектів, а відповідач зобов”язався прийняти товар та оплатити загальну вартість товару.
Відповідно до п. 4.1 договору передача товару здійснюється партіями на підставі письмових заявок відповідача, виходячи із фактичної необхідності проведення заміни зношених колісних пар, виходу з експлуатації надресорних балок та бокових рам.
Згідно п. 4.2 договору оплата за наданий товар провадиться відповідачем шляхом перерахування прямим банківським переказом суми в розмірі вартості фактично переданого товару протягом 10-ти днів з моменту підписання відповідного акту прийому-передачі товару.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідачу за період з 16.09.2005 р. до 06.12.2005 р. передано товар на загальну суму 484 040,00 грн., що підтверджується доданими до матеріаліів справи копіями накладних та довіреностями.
За отриманий товар відповідач розрахувався частково, внаслідок чого станом на 19.07.2007 р. утворилась заборгованість в сумі 99 104,60 грн.
Відповідно до п. 5.4 договору № 46/т-22 від 12.05.2005 р., у випадку порушення терміну оплати за товар згідно розділу № 4, відповідач зобов”язаний сплатити пеню в розмірі 0,2 % від суми поставленого товару, але не більше подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов”язання відповідач зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно розрахунків позивача розмір штрафних санкції відповідача станом на 19.07.2007 р. становить 49 514,06 грн., з них: 27 151,84 грн. - пеня ; 17 547,25 грн. - штрафні санкції з урахуванням встановленого індексу інфляції; 4 814,97 грн.- 3% річних.
Таким чином, загальна сума боргу з врахуванням суми основного боргу та штрафних санкцій станом на 19.07.2007 р., становить 148 618,06 грн..
Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов визнає позовні вимоги частково в сумі 99 104,60 грн.- залишковий борг, щодо нарахування пені заперечує , мотивуючи тим, що договором вона непередбачена.
Зокрема, відповідач вказує на ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконаня зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано. Частина 6 даної ст. передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції ( період нарахування з грудня 2005 р. по червень 2006 р. ) , а ст. 258 ЦК України встановлено позовну давність в один рік до вимог про стягненя неустойки ( штрафу, пені).
Враховуючи наведене та те, що остання поставка здійснена 06.12.2005 р., а згідно п.4.2 договору оплата проводиться в 10-ти денний строк з моменту підписання акту прийому-передачі товару, то останім днень оплати буде 16.12.2005 р.. За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем порушено термін позовної давності для звернення до суду щодо стягнення пені.
Таким чином, відповідач визнає вимоги в сумі 121 466,82 грн. ( 99 104,60 грн.- залишок боргу + 4814,97 грн- 3% річних + 17 547,25 грн.- інфляційні втрати) .
Позивач в судовому засіданні 20.09.2007 року подав суду заяву про зміну позовних вимог, в якій відмовимся від позовних вимог в частині стягнення пені, однак , збільшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Враховуючи зміну позовних вимог, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, згідно розрахунків, становить 144 024,34 грн., з яких: 99104,60 грн. - сума основного боргу; 40 104,77 грн. - індекс інфляції; 4 814,97 грн. - 3% річних.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд, вважає позовні вимоги в сумі 144 024,34 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
При цьому суд керується наступним:
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивівльного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Державне мито та витрати за надані інформаційно-технічні послуги стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити .
Стягнути з ТзОВ "Карпатнафтохім", вул. Робітнича, 29, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область,77331, ( код ЄДРПОУ 33129683) на користь ТзОВ "Промислово-Інвестиційна Група", вул. Бесарабська, 15, м. Донецьк, 83058, ( код ЄДРПОУ 25340398) заборгованість в сумі 144024грн.34 коп., державне мито в сумі 1440,24 грн. та 118,00 грн.- витрат за надані інформаційно-технічні послуги.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Б.П.ГРИНЯК
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2007 |
Оприлюднено | 04.10.2007 |
Номер документу | 992603 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні