Ухвала

від 30.08.2021 по справі 640/15921/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 серпня 2021 року

м. Київ

справа №640/15921/20

адміністративне провадження №К/9901/29413/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі № 640/15921/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Слобідка" до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Слобідка" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.01.2020 № 139/П, що винесений ТОВ "Нова Слобідка" щодо об`єкту "Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва";

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 22.01.2020 № 01-20 про накладення фінансових санкцій на загальну суму 170 000,00 грн, що винесена ТОВ "НОВА СЛОБІДКА" щодо об`єкту "Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва";

- заборонити Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зупиняти будь-які роботи на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:178:0086 за адресою на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва та виносити приписи на підставі та у спосіб визначений пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 22.01.2020 № 01-20. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, ідентифікаційний код 42475311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СЛОБІДКА" (10102, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, Н/П № 43, ідентифікаційний код 37318841) 2102,00 грн сплаченого судового збору.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Слобідка -задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Ухвалено в цій частині нову постанову, якою адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Слобідка до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис № 139/П Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.01.2020 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року залишено без змін.

Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 05 серпня 2021 року направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року та залишити без змін рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року у справі № 640/15921/20.

Разом з касаційною скаргою Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції. В обґрунтування якого зазначено, що повний текст оскаржуваної постанови було отримано 05 липня 2021 року, що підтверджується копією конверта з трек-номером 0102933174112.

Згідно із положеннями частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строків касаційного оскарження, Суд зазначає про таке.

За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина 7 статті 251 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Втім, відповідачем обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження нічого не зазначено щодо обставин подання касаційної скарги з пропуском тридцяти денного строку після отримання оскаржуваної постанови, а саме 05 серпня 2021 року, що є 31 днем такого строку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження судового рішення.

Крім того згідно із пунктрм 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Із аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегією суддів установлено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року прийнято в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши касаційну скаргу позивача щодо її відповідності вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі зазначено як підставу для касаційного оскарження судового рішення, яке визначено частинною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права і при вирішенні справи не ураховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду.

Втім касаційна скарга не містить обґрунтувань права на касаційне оскарження рішення прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження.

Беручи до уваги зміни до КАС України, що внесені Законом України від 15.01.2020 №460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює взяття її до розгляду та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу мають вказувати особи, які подають касаційну скаргу, з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням обґрунтованих причин для його поновлення та надання відповідних доказів на їх підтвердження; обґрунтованих підстави касаційного оскарження судового рішення з урахуванням вимог викладених в частині четвертій та п`ятій статті 328 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328 - 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Касаційну скаргу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі № 640/15921/20 - залишити без руху.

2. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог цієї ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, а у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій