Постанова

від 31.08.2021 по справі 704/39/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року

м. Черкаси

справа № 704/39/18 провадження № 22-ц/821/1610/21 категорія 304030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Карпенко О.В., Нерушак Л.В.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1 ;

представник позивача - адвокат Кича Дмитро Олександрович;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Імпульс Плюс ;

третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корсунь

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Імпульс Плюс на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Імпульс Плюс , третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корсунь про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

10 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки за кадастровим номером 7124083200:00:001:049 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області загальною площею 3,3559 га, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 050198, виданого 20 лютого 2002 року.

На підставі укладеного між позивачем та ТОВ ВП Імпульс-Плюс Договору оренди землі № 170 від 01 вересня 2011 року, вищевказану земельну ділянку позивача передано останньому в строкове платне користування на умовах оренди строком на 5 років.

Вказаний Договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області від 07 червня 2012 року за № 712408324003853.

У зв`язку із закінченням строку договору оренди укладеного з відповідачем ОСОБА_1 уклав новий договір оренди своєї земельної ділянки із СТОВ Агрофірма Корсунь .

Після укладання нового договору оренди позивач дізнався, що ТОВ ВП Імпульс-Плюс здійснило державну реєстрацію права оренди на його земельну ділянку на підставі додаткової угоди від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 170 від 01 вересня 2017 року, згідно якої строк дії Договору змінено та встановлено до 01 вересня 2026 року з правом пролонгації.

Позивач зазначив, що він не погоджував із відповідачем продовження договору оренди, а коли відповідач дав йому на підпис додаткову угоду, то в ній йшлося лише про збільшення орендної плати, однак угода не містила жодних умов про зміну строку дії правочину.

Оскільки позивач не погоджувався на продовження строків дії договору і його волевиявлення на це не було, відповідно сторони не досягли усіх істотних умов цієї Додаткової угоди, що є підставою для визнання останньої недійсною та скасування державної реєстрації речового права, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано п. 2 Додаткової угоди від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 170 від 01 вересня 2011 року, укладену між ТОВ ВП Імпульс Плюс та ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 3,3559 га кадастровий номер 7124083200:01:001:0049, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області недійсним.

Додатковим рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 31 травня 2021 року доповнено резолютивну частину рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року абзацом, яким стягнуто з ТОВ ВП Імпульс Плюс на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі 704 грн. 80 коп. витрати по сплаті судового збору та 6 864 грн. витрати за проведення судової експертизи.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судово-технічної експертизою документів встановлено, що текст додаткової угоди щодо збільшення строків дії договору оренди був додрукований до основного друкованого тексту вже після виконання підпису позивача, то волевиявлення учасника правочину не було, а без волевиявлення сторони не можливе вчинення договору, що узгоджується із свободою договору, встановленого ст. 627 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ТОВ ВП Імпульс Плюс оскаржило вказане рішення суду до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ТОВ ВП Імпульс Плюс просить скасувати рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд під час розгляду справи суд керувався лише висновком експерта, який є єдиним доказом у справі, що порушує змагальність сторін. Висновок експерта на думку ТОВ ВП Імпульс Плюс був складений в порушення вимог науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, оскільки досліджувані матеріли фактично знаходились зшиті з іншими документами та не були посвідчені суддею. Мікроскопічне дослідження вшитих документів викликає великий сумнів в їх об`єктивності.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що суд безпідставно не призначив у справі повторну експертизу для підтвердження правильності висновків про першої експертизи.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ОСОБА_1 останній зазначив, що доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду є необгрунтованими і не дають підстав для його зміни чи скасування.

Зазначено, що відповідач не наводить жодних конкретних пояснень, яким чином направлення досліджуваного документа вшитого у справу впливає на можливість застосування технічних засобів - мікроскопу та відео спектральної лупи, а також, як це саме впливає на достовірність висновку експерта. ТОВ ВП Імпульс Плюс в своїй апеляційній скарзі не посилається на належні докази, не надає нормативних обґрунтувань тому, що застосоване експертом обладнання або методи не могли дати достовірний результат при дослідженні документів.

У поясненнях, що надійшли від СТОВ Агрофірма Корсунь також зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а аргументи щодо необ`єктивності висновку експерта є безпідставними.

СТОВ Агрофірма Корсунь просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а апеляційну скаргу без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти) , якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7124083200:01:001:0049 загальною площею 3,3559 га, розташованої в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ЧР № 050198, виданого 20 лютого 2002 року.

Згідно договору оренди землі № 170 від 01 вересня 2011 року ОСОБА_1 надав в оренду ТОВ ВП Імпульс-Плюс , належну йому земельну ділянку строком на 5 років. Розмір орендної плати становить 5,5 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки. Даний Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області від 07 червня 2012 року за № 712408924003853.

Згідно довідки № 1778 від 16 червня 2017 року, вбачається, що кадастровий номер земельної ділянки 7124083200-00-001-0049, яка розташована за адресою: Черкаська область, Тальнівський район, Кобринівська сільська рада, змінено на 7124083200:01:001:0049 в зв`язку з приведенням до чинного законодавства, відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою та внесено в базу даних.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 91310959 від 06 липня 2017 року, 10 лютого 2017 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицькою Е.А., було здійснено державну реєстрацію речового права за Договором. Також з Інформаційної довідки вбачається, що цим же приватним нотаріусом було здійснено державну реєстрацію речового права щодо Додаткової угоди від 07 квітня 2015 року, а строк дії Договору змінено та встановлено до 01 вересня 2026 року з правом пролонгації.

Відповідно до Додаткової угоди від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 170 від 01 вересня 2011 року ОСОБА_1 та ТОВ ВП Імпульс-Плюс пункт 8 Договору оренди землі № 170 від 01 вересня 2011 року виклали в такій редакції: Договір укладено на 15 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін .

На встановлення обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх доводів, а саме - відсутності волевиявлення на продовження строку дії договору, у справі була призначена судово-технічна ухвалою суду від 21 лютого 2018 року.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи матеріалів документів від 07 квітня 2020 року за № 24314/24315/18-33, у досліджуваній Додатковій угоді до Договору оренди землі № 170 від 01 вересня 2011 року пункт 2, що починається словами 2. Викласти пункт 8 Договору… та закінчується текстом …та її скріплення печатками Сторін. , був додрукований після виконання основного тексту документу та підпису від імені ОСОБА_1 .

У зв`язку з закінченням договору оренди землі № 170 від 01 вересня 2011 року з ТОВ ВП Імпульс Плюс , ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма Корсунь 15 червня 2017 року уклали новий договір оренди земельної ділянки згідно з яким ОСОБА_1 передав, а СТОВ Агрофірма Корсунь прийняло у строкове оплатне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,3559 га кадастровий номер 7124083200:01:001:0049, яка знаходиться в адміністративних межах Кобринівської сільської ради і належить орендодавцю на праві приватної власності.

СТОВ Агрофірма Корсунь звернулася до ОСОБА_1 з претензією, що він не дотримався умов договору. Під час розгляду претензії з`ясувалося, що ТОВ ВП Імпульс Плюс збільшило строк оренди земельної ділянки відповідно до додаткової угоди, хоча такої згоди позивач не надавав, в зв`язку з чим він змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

Правовідносини, що виникли в даному випадку між учасниками справи, мають таке законодавче регулювання.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є ЗУ Про оренду землі .

Відповідно до статті 1 ЗУ Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 14 ЗУ Про оренду землі передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.

Статтею 15 ЗУ Про оренду землі визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Відповідно до ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Встановивши фактичні обставини справи, а саме факт того, що орендодавець не підписував пункт 2 оспорюваної додаткової угоди, в якій передбачений строк оренди 15 років, тобто відсутнє волевиявлення позивача (орендодавця) на укладення оспорюваного правочину на умовах, що в ньому викладені, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову і визнання цього пункту правочину недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про порушення визначеного законодавством порядку при проведенні судової експертизи, є безпідставними, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування висновку експерта. Також висновок експерта не суперечить іншим матеріалам справи і не викликає сумнів в його правильності.

Не бере до уваги суд посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи, оскільки висновок експерта від 07 квітня 2020 року не було визнано неповним або неясним, необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Імпульс Плюс залишити без задоволення.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Імпульс Плюс , третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корсунь про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 31 серпня 2021 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.В. Нерушак