Рішення

від 19.08.2021 по справі 522/25/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/25/21

Провадження №2/522/3/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання - Бойко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Бліц 2011 , ОСОБА_2 , за участі третіх осіб приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Хома Анни Сергіївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Ніни Вадимівни про поновлення запису про іпотеку, визнання договору купівлі-продажу недійсними, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Брайт Інвестмент звернулось до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Бліц 2011 , ОСОБА_2 , за участі третіх осіб приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Хома Анни Сергіївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Ніни Вадимівни, в якому, з врахуванням зміни предмету позову, просить

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30740794 від 02.08.2016 року про припинення іпотеки (реєстраційний номер іпотеки 15695923 (спеціальний розділ)), та скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер рішення: 30739740 про припинення обтяження (реєстраційний номер обтяження 15694885 (спеціальний розділ)) внесених на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси по цивільній справі №1522/19075/14 від 04.07.2014 року щодо квартири АДРЕСА_1 ;

- поновити в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку, яка виникла на підставі Іпотечного договору, серія та номер: Реєстровий № 727, виданий 04.04.2008 року Приватним нотаріусом ОМНО Безуля О.М. реєстраційний номер іпотеки 6955984 (реєстраційний номер іпотеки 15695923 (спеціальний розділ)) та поновити в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження, реєстраційний номер обтяження 6956199 (реєстраційний номер обтяження 15694885 (спеціальний розділ), підстава обтяження Іпотечний договір, серія та номер: Реєстровий № 727, виданий 04.04.2008 року Приватним нотаріусом ОМНО Безуля О.М. щодо квартири АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна ОСОБА_3 , серія та номер: 1004, виданого 02.08.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хома А.С. та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №15766224 про проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 (ін.н. НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30748625 від 02.08.2016 року;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06.09.2016 року, квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Бліц 2011 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хома А.С., зареєстрований в реєстрі за №1329 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис №16250885 про проведену державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Бліц 2011 (ЄДРПОУ 37681018) на квартиру АДРЕСА_1 проведену на підставі рішення про державку реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31259844 від 06.09.2016 року;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21.02.2017 року, квартири АДРЕСА_1 , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Бліц 2011 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №233 та припинити за ОСОБА_1 (ін.н. НОМЕР_2 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис №19128493 про проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (ін.н. НОМЕР_2 ) на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33966811 від 21.02.2017 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ Надра та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп був укладений Договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ ФК Дніпрофінансгруп набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) №ОД07/01/2008/840-К/370 від 04.04.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ Надра , у тому числі за договорами забезпечення, зокрема, відповідно до умов одного з них - Іпотечного договору від 04.04.2008 року предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 .

18 грудня 2020 року між ТОВ ФК Дніпрофінансгруп та ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ був укладений Договір №GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) №ОД07/01/2008/840- К/370 від 04.04.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ Надра , у тому числі за договорами забезпечення.

Проте, з інформаційної довідки позивачу стало відомо, що запис про іпотеку припинено та припинено запис про обтяження на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси по цивільній справі №1522/19075/14 від 04.07.2014 року.

Також, Позивачу стало відомо, що рішення Приморського районного суду м.Одеси по цивільній справі №1522/19075/14 від 04.07.2014 року підроблене. Згідно відповіді Приморського районного суду м. Одеси від 01.02.2019, у відповідності до відомостей автоматизованої системи Д-3 документообігу суду, обліково-статистична картка за справою № №1522/19075/14 не реєструвалася.

Крім того з Єдиного державного реєстру судових рішень позивачу стало відомо, що у провадженні СУ ГУНП в Одеської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160480004266 від 20 серпня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.187, ч.4 ст.189, ч.З ст.190, ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.І ст.205-1, ч.2 ст.209, ч.2 ст.28. ч.4 ст. 358, ч.З ст.358, ч.З ст.652-2 КК України. 27 листопада 2020 року постановою СУ ГУНП в Одеської області ТОВ ФК Дніпрофінансгруп було визнано потерпілим в даному кримінальному проваджені.

Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження позивачу стало відомо, що групою осіб було розроблено план направлений на незаконне привласнення нерухомого майна, що є предметом іпотеки. З цією метою було підроблено рішення Приморського районного суду м. Одеси №1522/19075/14 від 04.07.2014 року. В подальшому на підставі підробленого рішення суду приватним нотаріусом ОМНО Хома А.С. було прийнято рішення про припинення заборони відчуження майна (іпотечного обтяження), а саме квартири АДРЕСА_2 . Після чого із використанням підроблених документів, у тому числі паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надав нотаріусу документи з метою посвідчення від імені ОСОБА_3 свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, внаслідок чого незаконно отримав право власності на вищевказану квартиру. Для цього було надано протокол № 1622359-1/1 від 05.11.2009 року проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки та акт державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки від 10.11.2009 року.

В подальшому 06.09.2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ Бліц 2011 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хомою А.С., зареєстровано в реєстрі за №1329 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.09.2016 року.

21.02.2017 року між ТОВ Бліц 2011 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В., зареєстровано в реєстрі за №233 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.02.2017 року.

Позивач зазначає, що оскільки за умовами Договору №GL48N718070_blank_04 від 18 грудня 2020 року, укладеному між ТОВ ФК Дніпрофінансгруп та ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ про відступлення прав вимоги Новий кредитор (Позивач) набуває усі права кредитора за основними договорами, то не зважаючи на діючий Іпотечний договір від 04.04.2008 року року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ КБ Надра , вказане відчуження без згоди іпотекодержателя, та перереєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі підробного рішення суду, унеможливлює позивачеві стягнення з боржника грошових коштів шляхом звернення стягнення на майно.

Ухвалою суду від 05.01.2020 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 09.03.2021 року.

09.03.2021 року у зв`язку з неявкою сторін, підготовче засідання відкладене на 12.05.2021 року.

12.05.2021 року у зв`язку з необхідністю отримання інформації щодо особи відповідача ОСОБА_1 , підготовче засідання відкладене на 09.06.2021 року.

09.06.2021 року судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог та оголошено перерву в судовому засіданні до 23.06.2021 року.

23.06.2021 року за клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладене на 27.07.2021 року.

27.07.2021 року судом прийнято заяву про заміну предмету позову, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.08.2021 року.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 19.08.2021 року не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У матеріалах справи міститься заява представника позивача щодо розгляду справи за відсутністю банку. В клопотанні представник позивача також зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Поштова кореспонденція, направлялась учасникам справи на адресу їх реєстрації чи офіційну адресу знаходження, проте рекомендовані повідомлення поверталися до суду з відміткою адресат відсутня .

Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з повторною неявкою відповідачів, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачами відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів у заочному порядку.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ Надра та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп був укладений Договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ ФК Дніпрофінансгруп набуло право вимоги до позичальників (боржників) за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)). Договорами про відкриття каркткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами, з урахуванням змін та доповннь у них), зокрема і по кредитному договору №ОД07/01/2008/840-К/370 від 04.04.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ Надра .

18 грудня 2020 року між ТОВ ФК Дніпрофінансгруп та ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ був укладений Договір №GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ набуло право вимоги до позичальників (боржників) за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)). Договорами про відкриття каркткових рахунків, договорами поруки, договорами застави, та всіма іншими похідними договорами, з урахуванням змін та доповннь у них), зокрема і по кредитному договору №ОД07/01/2008/840-К/370 від 04.04.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ Надра .

Позивач посилається на те, що відповідно до розділу 2 кредитного договору №ОД07/01/2008/840-К/370 від 04.04.2008 року, повернення кредиту забезпечується укладенням договору іпотеки, предметом іпотеки по якому є квартира АДРЕСА_2 .

Також, як на підтвердження існування такого договору іпотеки, позивач надає витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 17946638 від 04.04.2008 року, в якому зазначено про реєстрацію іпотечного договору №727 від 04.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Безуля О.М., за яким в іпотеку предано квартиру АДРЕСА_2 . Іпотекодержатель ВАТ КБ Надра , а іпотекодавець ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов Іпотечного договору від 04.04.2008 року предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що запис про іпотеку припинено та припинено запис про обтяження на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси по цивільній справі №1522/19075/14 від 04.07.2014 року.

Однак, як вбачається з обставин, встановлених Київським районним судом м. Одеси по справі №520/5198/16-к, та відображених в ухвалі від 07.02.2019 року, вказане рішення Приморського районного суду м.Одеси по цивільній справі №1522/19075/14 від 04.07.2014 року є підробленим. Згідно відповіді Приморського районного суду м. Одеси від 01.02.2019, у відповідності до відомостей автоматизованої системи Д-3 документообігу суду, обліково-статистична картка за справою № №1522/19075/14 не реєструвалася.

Крім того з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у провадженні СУ ГУНП в Одеської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160480004266 від 20 серпня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст.187, ч.4 ст. 189, ч.З СТ.190, ч.4 ст. 190, ч.5 ст.27, ч.І ст.205-1, ч.2 ст.209, ч.2 ст.28. ч,4 ст. 358, ч.З ст.358. ч.З ст.652-2 КК України.

27 листопада 2020 року постановою СУ ГУНП в Одеської області ТОВ ФК Дніпрофінансгруп було визнано потерпілим в даному кримінальному проваджені.

З наданих суду копій матеріалів кримінального провадження вбачається, що групою осіб було розроблено план направлений на незаконне привласнення нерухомого майна, що є предметом іпотеки. З цією метою було підроблено рішення Приморського районного суду м. Одеси №1522/19075/14 від 04.07.2014 року. В подальшому на підставі підробленого рішення суду приватним нотаріусом ОМНО Хома А.С. було прийнято рішення про припинення заборони відчуження майна (іпотечного обтяження), а саме квартири АДРЕСА_2 .

Після чого із використанням підроблених документів, у тому числі паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надав нотаріусу документи з метою посвідчення від імені ОСОБА_3 свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, внаслідок чого незаконно отримав право власності на вищевказану квартиру. Для цього було надано протокол № 1622359-1/1 від 05.11.2009 року проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки та акт державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки від 10.11.2009 року.

Отже на підставі підроблених документів, приватним нотаріусом Хомою А.С., 02.08.2016 року було прийнято рішення про видачу та посвідчення свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, зареєстрованого в реєстрі за № 1004, згідно якого ОСОБА_3 начебто на аукціоні з реалізації заставленого майна придбав квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

В подальшому 06.09.2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ Бліц 2011 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хомою А.С.. зареєстровано в реєстрі за №1329 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.09.2016 року.

21.02.2017 року між ТОВ Бліц 2011 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В., зареєстровано в реєстрі за №233 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.02.2017 року.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України Про іпотеку в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотеко держатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотеко держателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 Закону України Про іпотеку .

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене в статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно визначено Законом України Про іпотеку , згідно з частиною третьою статті 33 якого звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь- якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд вважає, що оскільки на підставі підробленого рішення Приморського районного суду м.Одеси по цивільній справі №1522/19075/14 від 04.07.2014 року без згоди Іпотекодержателя було припинено іпотеку та обтяження на предмет іпотеки, то це призвело до порушення права іпотекодержателя, оскільки в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки він не зможе.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов`язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов`язання, які випливають з основного зобов`язання, не повинні припиняти дію зобов`язань, які забезпечують основне зобов`язання, яке залишилось невиконаним.

Змістом частин першої, другої статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін).

За змістом статті 11 Закону України Про іпотеку іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

У статті 3 Закону України Про іпотеку зазначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набутгя іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Пунктами 3.1.10., 3.2.1. Договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець має право володіти і користуватися предметом іпотеки відповідно до його призначення. Пунктом 31.11. Договору іпотеки встановлено, що Іпотекодержатель не має право розпоряджатись (в т.ч. відчужувати), передавати предмет іпотеки в, лізинг, оренду тощо, знищувати, змінювати правовий статус предмета іпотеки, передавати предмет іпотеки в наступну іпотеку без згоди іпотекодержателя.

Суду доведено, що згоди на припинення іпотеки Іпотекодержателем не було надано, крім того жодних підстав для припинення іпотеки з урахуванням ст. 17 Закону України Про іпотеки також не встановлено.

Згідно частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Отже, внаслідок протриправних дій та на підставі підробного рішення суду в Державний реєстр іпотек було виключено запис про припинення іпотеки та запис про припинення обтяження.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про іпотеку обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно?

Записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (частини перша та друга статті 26 Закону № 1952-ІУ).

Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

За таких умов у разі скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, виключеного на підставі рішення суду, яке скасовано, оскільки відпала підстава виключення такого запису.

Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

Відповідно до ст.37 Закону України Про іптеку Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Оскільки, після припинення іпотеки та обтяження було здійснено не одну перереєстрацію права власності на предмет іпотеки, то відновити становище яке існувало до внесення записів про припинення іпотеки та обтяження, можливо лише шляхом скасування записів про припинення іпотеки та обтяження, а також скасування всіх незаконних перереєстрацій, здійснених на премет іпотеки, поновлення іпотеки та обтяження, а також звернути стягнення на предмет іпотеки, а тому суд вважає позовні вимоги в цій частині обгрунтованими.

Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу та свідоцтва про придбання з прилюдних торгів, то статтею 23 Закону України Про іпотеку визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступшщтва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За змістом цієї норми на особу, до якої перейшло право власності на майно, обтяжене іпотекою, навіть у випадках, коли до її відома не було доведено інформації про обтяження майна іпотекою, переходять всі права та обов`язки іпотекодавця.

Отже, в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно.

Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 3 лютого 2016 року у справі № 6-2026цс16, у справі №201/8138/16 від 18.04.2018 року,

Відповідно до ст. 9 Закону України Про іпотеку , іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:

- зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;

- передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;

- відчужувати предмет іпотеки:

- передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Тобто, не зважаючи на діючий Іпотечний договір від 04.04.2008 року року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ КБ Надра , групою осіб, без згоди іпотекодержателя, було здійснено відчуження та перереєстрацію права власності квартири АДРЕСА_2 на підставі підробного рішення суду, в подальшому на підставі свідоцтва про пидбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договору купівлі-продажу з метою унеможливлення стягнення з боржника грошових коштів шляхом звернення стягнення на майно.

За таких обставин, наявність у ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, яке набуте без достатніх законом підстав зокрема без згоди іпотеко держателя, є неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набутгя, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину (ч. 5 ст. 202 ЦК України).

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину Стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 215 ЦК України). Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

На підставі частини третьої статті 12 Закону України Про іпотеку правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-308цс16.

Пунктом 3.2.1. Іпотечного Договору передбачено, що іпотекодавець має право володіти і користуватися предметом іпотеки відповідно до його призначення. Пунктом 31.11. Договору іпотеки встановлено, що Іпотекодержатель не має право розпоряджатись (в т.ч. відчужувати), передавати предмет іпотеки в, лізинг, оренду тощо, знищувати, змінювати правовий статус предмета іпотеки, передавати предмет іпотеки в наступну іпотеку без згоди іпотекодержателя.

Оскільки, припинення іпотеки та обтяження на підставі не існуючого рішення суду є незаконним, то договір купівлі-продажу квартири, яка є предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору, укладений без згоди іпотекодержателя, а тому має бути визнаний недійсним.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на ефективний засіб юридичного захисту. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року' у справі"Пантелеєнко проти України"зазначив, що засіб юридичного захисту мас бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі"Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року, визначено право иа справедливий суд, згідно якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Однак, відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про іпотеку , обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

З наданих суду доказів вбачається, що іпотечний договір реєстр. №727 від 04.04.2008 року, за яким в іпотеку предано квартиру АДРЕСА_2 . Іпотекодержатель ВАТ КБ Надра , а іпотекодавець ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Безуля О.М., та зареєстрований у Державному реєстрі іпотек 04.04.2008 року № 6955984.

Позивач посилається на те, що до товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент , як раніше до ТОВ ФК Дніпрофінансгруп , перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 як за кредитним договором №ОД07/01/2008/840-К/370 від 04.04.2008 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ Надра , так і за всіма іншими похідними договорами, зокрема і за вказаним договором іпотеки. При цьому, позивач не надав суду доказів того, що відповідний договір про перехід прав іпотекодежателя укладався з ТОВ Брайт Інвестмент , а раніше і з ТОВ ФК Дніпрофінансгруп , є нотаріально посвідченим та був зареєстровний у порядку, який визначений для реєстрації договору іпотеки.

В зв`язку з цим, суд вважає, що доказів порушення своїх прав, як іпотекодержателя. Позивач в даному випадку не надав.

Однак, відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до правової позиції, сформульованої Верховним Судом в постанові від 20.02.2019 року по справі № 522/3665/17 законний інтерес має, зокрема, такі ознаки:

(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

(б) пов`язанний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

(г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово її ).

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є:

(а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права;

(б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до юридичного відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України;

(в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю);

(г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);

(д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду:

а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або

б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або

в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або

г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.

З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу.

В даному випадку, позивач довів, що він є правонаступником первісного кредитора ПАТ КБ Надра у правовідносинах з ОСОБА_2 , які виникли на підставі кредитного договору №ОД07/01/2008/840-К/370 від 04.04.2008 року, який в свою чергу забезпечений, зокрема, іпотечним договором реєстр. №727 від 04.04.2008 року, за яким в іпотеку предано квартиру АДРЕСА_2 . Іпотекодержатель ВАТ КБ Надра , а іпотекодавець ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Безуля О.М., та зареєстрований у Державному реєстрі іпотек 04.04.2008 року № 6955984.

Відтак, на переконання суду, законний інтерес позивача у даних правовідносинах має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язанний з конкретним матеріальним благом; є визначеним та є персоналізованим (суб`єктивним).

При цьому, обставини, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості) відсутні, оскільки відсутні складові, а саме: незаконність інтересу; не правовий характер вимог; встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу; коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить; позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб або в інтересах невизначеного кола осіб.

Отже, суд вважає, що в даному випадку позивач довів, що він має законний інтерес до правовідносин, які виникли на підставі іпотечного договору реєстр. №727 від 04.04.2008 року, за яким в іпотеку предано квартиру АДРЕСА_2 . Іпотекодержатель ВАТ КБ Надра , а іпотекодавець ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Безуля О.М., та зареєстрований у Державному реєстрі іпотек 04.04.2008 року № 6955984, який полягає в наявності гарантій забезпечення виконання боржником ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором№ОД07/01/2008/840-К/370 від 04.04.2008 року, а також довів, що він є потерпілим від порушення цього інтересу, оскільки неправомірність переходу прав іпотекодержателя на зазначений предмет іпотеки позбавляє можливості позивача бути впевненим у наявності гарантій забезпечення виконання боржником ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором№ОД07/01/2008/840-К/370 від 04.04.2008 року.

В постанові ВП Верховного Суду від 26.01.2021 року справа № 522/1528/15-ц, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Тобто, на переконання суду, для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у даних правовідносинах ТОВ Брайт Інвестмент може заявити вимогу про фактичне визнання відсутності права вимоги в іншої особи, що має статус іпотекодержателя, шляхом: скасування рішення про державну реєстацію прав та їх обтяжень; поновлення в державному реєстрі іпотек запису про іпотеку; визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна та визнання недійсними відповідних договорів.

За таких обставин, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент та задовольняє їх повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України; суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Бліц 2011 , ОСОБА_2 , за участі третіх осіб приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Хома Анни Сергіївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Ніни Вадимівни про поновлення запису про іпотеку, визнання договору купівлі-продажу недійсними, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності - задовольнити .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30740794 від 02.08.2016 року про припинення іпотеки (реєстраційний номер іпотеки 15695923 (спеціальний розділ)), та скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер рішення: 30739740 про припинення обтяження (реєстраційний номер обтяження 15694885 (спеціальний розділ)) внесених на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси по цивільній справі №1522/19075/14 від 04.07.2014 року щодо квартири АДРЕСА_1 ;

Поновити в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку, яка виникла на підставі Іпотечного договору, серія та номер: Реєстровий № 727, виданий 04.04.2008 року Приватним нотаріусом ОМНО Безуля О.М. реєстраційний номер іпотеки 6955984 (реєстраційний номер іпотеки 15695923 (спеціальний розділ)) та поновити в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження, реєстраційний номер обтяження 6956199 (реєстраційний номер обтяження 15694885 (спеціальний розділ), підстава обтяження Іпотечний договір, серія та номер: Реєстровий № 727, виданий 04.04.2008 року Приватним нотаріусом ОМНО Безуля О.М. щодо квартири АДРЕСА_1 ;

Визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна ОСОБА_3 , серія та номер: 1004, виданого 02.08.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хома А.С. та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №15766224 про проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 (ін.н. НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30748625 від 02.08.2016 року;

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06.09.2016 року, квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Бліц 2011 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хома А.С., зареєстрований в реєстрі за №1329 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис №16250885 про проведену державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Бліц 2011 (ЄДРПОУ 37681018) на квартиру АДРЕСА_1 проведену на підставі рішення про державку реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31259844 від 06.09.2016 року;

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21.02.2017 року, квартири АДРЕСА_1 , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Бліц 2011 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №233 та припинити за ОСОБА_1 (ін.н. НОМЕР_2 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис №19128493 про проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (ін.н. НОМЕР_2 ) на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33966811 від 21.02.2017 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 30.08.2021 року.

Суддя В.Я.Бондар