Постанова

від 31.08.2021 по справі 732/278/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

31 серпня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 732/278/21

Головуючий у першій інстанції - Лиманська М. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1247/21

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді - Бобрової І.О.,

суддів - Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

за участю секретаря - Зіньковець О.О.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Городнянська міська рада Чернігівської області, ОСОБА_2 ,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Городнянська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 04 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

місце постановлення рішення судом першої інстанції - м.Городня Чернігівська область,

дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - 14.06.2021,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк в три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_5 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на день смерті його батько ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 .

Шестимісячний строк, визначений для подання заяви про прийняття спадщини, позивач пропустив через свою юридичну необізнаність, оскільки помилково вважав, що якщо він є рідним сином померлого та спадкоємцем першої черги, то на нього вказаний строк не розповсюджується.

Звернувшись до нотаріуса з питанням щодо оформлення спадщини після смерті батька, ОСОБА_1 було роз`яснено, що шестимісячний строк він пропустив, а тому питання про визначення додаткового строку для подання заяви може бути вирішено лише судом. Крім того, нотаріусом повідомлено позивачу про відкриття спадкової справи після смерті його батька за заявою рідної сестри померлого ОСОБА_2 .

Враховуючи викладені причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач просив суд визнати їх поважними та задовольнити позов.

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 04 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та задовольнити позов, так як по закону він є спадкоємцем першої черги.

Позивач стверджує, що його тітка ОСОБА_2 не повідомила його про початок судового провадження, на відміну від його сестри ОСОБА_3 , і суд його не шукав і не знайшов і не повідомив про початок провадження у справі.

Померлий ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала разом з сином (батьком позивача) ОСОБА_5 , який її доглядав. Інші ж діти ОСОБА_6 - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 мають своє житло, де офіційно зареєстровані.

ОСОБА_5 проживав разом із позивачем та його матір`ю з травня 1981 року по квітень 1983 року, після чого у 1987 році шлюб було офіційно розірвано.

Від свого батька позивач, будучи хворим, за всі роки не отримував матеріальної допомоги та підтримки, його життям не цікавився, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просить компенсувати йому це спадщиною, на яку він має право за законом в першу чергу. Тітка позивача відповідачка ОСОБА_2 на примирення з ним не згодна, має до нього та його матері неприязне ставлення, що наносить їм моральну травму та призводить до матеріальних витрат на придбання ліків.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідачка ОСОБА_2 просить розглядати справу без її участі, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як виважене, обґрунтоване та таке, що відповідає вимогам законодавства.

Відповідачка зазначає, що юридична необізнаність не є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, що відповідає положенням пункту 2 інформаційного листа ВССУ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013.

ОСОБА_2 звертає увагу, що закон не зобов`язує її повідомляти інших спадкоємців про прийняття нею спадщини. Крім того, на момент свого звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вона не знала про існування інших спадкоємців свого брата окрім його дочки ОСОБА_3 .

Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідач Городнянська міська рада Чернігівської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Городнянська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області не скористались.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1,2,5 ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції встановив, що позивач після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5 , як спадкоємець за законом не звернувся у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини, посилаючись на юридичну необізнаність. Проте, така причина пропуску вказаного строку як юридична необізнаність - не є поважною. Натомість відповідачка ОСОБА_2 вчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого рідного брата ОСОБА_5 .. Таким чином, відповідачка є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину померлого у встановленому законом порядку.

Колегія суддів з вказаними висновками суду першої інстанції щодо відмови в позові до відповідачки ОСОБА_2 погоджується, враховуючи наступне.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8). Після його смерті відкрилась спадщина. Своїм майном на випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядився, заповіт не залишив.

Відповідно до довідок Хотівлянського старостинського округу № 13 Городнянської міської ради № 48, № 49 від 26.02.2021 гр. ОСОБА_5 на день смерті був зареєстрований з 2001 року та постійно проживав один у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 4,5).

08.10.2019 за заявою сестри спадкодавця ОСОБА_2 № 262 про прийняття спадщини за законом, Городнянською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 68/2019 щодо майна померлого ОСОБА_5 . Звертаючись із вказаною заявою ОСОБА_2 повідомила, що спадкоємцем померлого першої черги є його донька ОСОБА_3 , що не має наміру приймати спадщину, а спадкоємцем другої черги, окрім неї, є ще рідний брат померлого ОСОБА_7 (а.с. 53,54).

Листами № 1572/02-14, 1573/02-14 від 08.10.2019 Городнянська районна державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про відкриття спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5 (а.с. 60-63).

У зв`язку з тим, що вказані спадкоємці померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини не звернулися, ОСОБА_2 21.01.2021 звернулась із заявою № 18 про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом (а.с. 64-65), що були видані їй у цей же день (а.с. 36, 67,68).

Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказував, що він не знав про існування строку для прийняття ним спадщини після смерті батька, а коли він звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадщини, йому було роз`яснено, що шестимісячний строк ним пропущено, а тому з питанням про визначення додаткового строку для подання заяви необхідно звертатись до суду.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, у тому числі на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини (пункт 2.1); якщо заява, в якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 04.11.2015 у справі № 6-1486цс15, від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, від 17.10.2019 року у справі № 766/14595/16, від 30.01.2020 у справі № 487/2375/18, від 31.01.2020 у справі № 450/1383/18, отже практика судів касаційної інстанції у цій категорії справ є незмінною.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 757/51328/18-ц).

В апеляційній скарзі, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 , не заперечуючи обізнаність щодо смерті батька, посилався на юридичну необізнаність, вважаючи що на нього, як на спадкоємця першої черги, шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини не розповсюджується. Апеляційний суд вказані доводи відхиляє.

Городнянський районний суд дійшов правильного висновку, що юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини не є поважною причиною пропуску строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, яка унеможливила чи в інший спосіб перешкодила йому вчасно здійснити таку дію.

Доводи скаржника про те, що ОСОБА_2 не повідомила про те, що існує третій спадкоємець померлого - ОСОБА_1 , у зв`язку з чим його ніхто не шукав, є безпідставними, оскільки позивач є спадкоємцем за законом першої черги і здійснення ним права на спадкування (прийняття спадщини) шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (у випадку не проживання разом із спадкодавцем на час його смерті) не залежить від вчинення чи невчинення дій іншими особами (іншим спадкоємцем, нотаріусом).

Установивши, що підстави, на які посилається позивач, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову до ОСОБА_2 .

Твердження позивача щодо його неповідомлення ОСОБА_2 та судом про початок судового провадження не заслуговують на увагу, оскільки даний позов ініційований самим ОСОБА_1 . Про час розгляду справи він був належним чином повідомлений та скористався своїм правом давати пояснення, про що свідчить протокол судового засідання від 04.06.2021 (а.с.70).

Ненадання спадкодавцем ОСОБА_5 за життя матеріальної допомоги сину не є підставою для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. За наявності майнових претензій позивач не позбавлений можливості звернутися з відповідними позовними вимогами до спадкоємця, який прийняв спадщину.

Аналізуючи зміст оскаржуваного рішення, колегія суддів звертає увагу, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини безпосередньо стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язки спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження .

У справі, що переглядається, ОСОБА_2 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, тому саме вона є належним відповідачем у справі. З огляду на факт прийняття спадщини спадкоємцем, Городнянська міська рада Чернігівської області не має відношення до спадкового майна, тому є неналежним відповідачем у справі. Враховуючи наведене, районний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до цього відповідача, проте помилився щодо мотивів такої відмови.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції частково ухвалене без додержання норм процесуального і матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відсутні, у зв`язку з чим рішення суду в цій частині слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ч. 4, ст. 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 04 червня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - змінити, виклавши мотиви відмови в позові в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 04 червня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Судді Чернігівського апеляційного суду

І.О.Боброва

Н.В. Висоцька

О.Є.Мамонова

Повний текст постанови складений 01.09.2021.