Постанова

від 31.08.2021 по справі 554/10262/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/10262/17 Номер провадження 22-ц/814/1959/21Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Кузнєцової О.Ю.,

розглянувши в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у зв`язку із продовженням навчання

за апеляційною скаргою адвоката Голубенка Володимира Петровича в інтересах ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2021 року, прийнятого під головуванням судді Материнко М.О. в м. Полтаві із складанням повного тексту рішення 29 червня 2021 року,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з вказаним позовом. Зазначав, що відповідач є його батьком, з якого рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29 квітня 2014 року стягнуто на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, починаючи з 30.01.2014 р. до досягнення дітьми повноліття. У подальшому, було змінено стягнення аліментів на тверду грошову суму. Оскільки ОСОБА_1 досяг повноліття стягнення аліментів припинилось відносно нього, але враховуючи те, що позивач у 2017 році вступив до Національного університету Києво-Могилянська академія на денну форму навчання він потребує матеріальної допомоги. Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь на його утримання аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення 23 років, з урахуванням аліментів, що призначені до стягнення з відповідача на користь іншого сина - ОСОБА_4 у розмірі 1 000 грн. щомісячно.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у зв`язку із продовженням навчання задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь та на утримання ОСОБА_1 аліменти у розмірі 3 000 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду 26.12.2017 року до закінчення навчання 01.07.2021 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн.

Рішення оскаржив адвокат Голубенко В.П. в інтересах ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення змінити та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача та утримання аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно,починаючи з дати звернення до суду 26.12.2017 року до закінчення навчання 01.07.2021 року.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України).

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , який є студентом Національного університету Києво-Могилянська академія денної форми навчання, на державному замовленні, факультету інформатики. Термін навчання з 01.09.2017 року по 01.07.2021 року .

ОСОБА_1 досяг повноліття, однак у зв`язку з продовженням навчання потребує матеріальної допомоги.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що у зв`язку із навчанням не має змоги працевлаштуватись, проживає у місті Києві у гуртожитку навчального закладу та потребує матеріальної допомоги, яку батько добровільно не надає, тому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь та утримання аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення 23 років.

Частково задовольняючи позовні вимоги, районний суд своє рішення мотивував тим, що сума аліментів у розмірі 3 000 грн. щомісячно, з урахуванням майнового стану відповідача та його стану здоров`я, є співмірною із можливостями платника аліментів та потребами сина на час навчання.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Аналогічний висновок по застосуванню ст.199 СК України міститься і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Разом із тим, аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання.

По даній справі позивач на день звернення до суду не досяг 23 років, навчається на денній формі, що позбавляє ОСОБА_1 можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим він потребує матеріальної допомоги, що вірно зазначив суд першої інстанції.

Оцінюючи можливості відповідача надавати матеріальну допомогу сину на час його навчання, колегія суддів вважає, що районним судом вірно дана оцінка тому, що він :

-є інвалідом другої групи загального захворювання, а, отже, має стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі , зумовлені захворюванням, що призводить до значного обмеження життєдіяльності особи (т.1,а.с.76);

-потребує медичного лікування у зв`язку із онкозахворюванням (т.1,а.с.269);

-має на утриманні іншого неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якого cплачує аліменти за рішенням суду до досягнення ним повноліття.

Відповідно до відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів в період з 01.01.2020 року по 31.03.2020 року ОСОБА_2 отримував дохід в ТОВ Біактіна у розмірі 9523,81 грн. та за 0,25 ставки на умовах зовнішнього сумісництва в КНМП Лікарня інтенсивного лікування Кременчуцька 3220,23 грн. (т.1, а.с.226,280).

Тому, враховуючи матеріальний та фізичний стан відповідача, як вірно зазначив суд першої інстанції, визначення грошової суми у розмірі 3000 грн є співмірною із можливостями платника аліментів та потребами сина на час навчання і відповідатиме вимогам розумності і справедливості та буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання.

Крім того, потрібно враховувати, що на матір позивача також покладається обов`язок по утриманню сина.

Згідно довідки про дохід від 11.02.2020 року ОСОБА_3 працює в Представництві Ріхтер Гедеон Нрт з 01.06.2007 року, форма працевлаштування основна, займає посаду медичного фахівця, за січень місяць 2020 року виплачена заробітна плата складала 20 930 грн (т.1,а.с.120).

У відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості підручників, вартості проживання в гуртожитку та ін.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків районного суду, які відповідають вимогам ст.ст.199-200 СК України.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Голубенко Володимира Петровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31.08.2021 р.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. Ю.Кузнєцова