Рішення

від 30.08.2021 по справі 920/764/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.2021 Справа № 920/764/21

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

до - Товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Транс ,

про стягнення 181300 грн 00 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач 13.07.2021 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 181300 грн 00 коп. штрафу за невірно визначену масу вантажу у перевізному документі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що під час контрольного комісійного зважування на вагах станції Волноваха вагона №63683171, відправленого за накладною №33100686, було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою менше на 1450 кг. Тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафу відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України.

Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечував, посилаючись на те, що комерційний акт підписаний неналежними особами, а також наголошує на тому, що маса вагону не відповідає задекларованій масі.

Позивач у відповіді на відзив просить суд не брати до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.07.2021 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження

Відповідач у письмовому відзиві зокрема заявив клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що сума позову є дуже значною для відповідача, а справа є складною, обсяг та характер доказів у справі є досить значним.

Згідно ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом враховано обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що розгляд справи доцільно здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, а клопотання відповідача є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу, що справа розглянута 30.08.2021, оскільки з 12.08.2021 по 28.08.2021 включно суддя Резніченко О.Ю. знаходилась у відпустці, що позбавило суддю можливості дослідити матеріали справи та ухвалити рішення. Тому рішення ухвалене, а текст рішення підготовлено та підписано негайно після виходу судді з відпустки.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

22.04.2021 за залізничною накладною № 33100686 зі станції Глухів Південно-Західної залізниці відповідач здійснив відправлення вантажу (брухт чорних металів) на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці.

Відповідно до змісту накладної, зокрема граф 19, 24, 26, 28 вантаж завантажено у вагон № 63683171 вантажовідправником, маса вантажу визначена відправником на кранових вагах та становить 70100,00 кг. Вартість перевезення вагону складає 36260 грн. 00 коп.

На станції Волноваха на підставі ст. 24 Статуту залізниць України залізницею було здійснено контрольне комісійне переважування вагону, під час якого виявлено, що вказана вантажовідправником у накладній маса вантажу не відповідає дійсній масі. Різниця між масою нетто по накладній та масою нетто при перевірці становить -1450 кг. За наслідками переважування складено комерційний акт № 486202/284 від 01.05.2021.

З комерційного акту вбачається, що на проміжній ст. Волноваха Донецької залізниці проведене контрольне переважування вагону на справних 150тн тензометричних вагонних вагах ст. Волноваха (контрольний огляд - повірка 15.03.2021), з повною зупинкою і розчепленням вагонів. Згідно з документом: брутто - не вказано, тара - 22000 кг, нетто - 70100 кг. Фактично, при переважуванні вагону: брутто - 90650 кг, тара 22000 кг, нетто - 68650 кг, що менше ваги вказаної у документі на 1450 кг. У технічному відношенні вагон справний. Комісійне переважування проведено комерційним агентом ОСОБА_1 , у присутності ДСЗ ОСОБА_2 , стрілка Волноваського СК Халабузарь. З моменту прибуття та до відправлення вагон перебував під охороною. Посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня.

На підставі ст. ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 181300 грн. 00 коп. за неправильно зазначену в накладній масу вантажу.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст.ст. 22, 23, 24 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 37 Статуту залізниць України визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом.

Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).

Маса вантажів визначається відправником.

Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом . За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній.

Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року N 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Згідно з п. 22 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту) затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

З накладної вбачається, що вантаж завантажено у вагон № 63683171 вантажовідправником, маса вантажу визначена відправником на кранових вагах та становить 70100 кг.

Контрольна перевірка маси вантажу на станції Волноваха згідно з даними комерційного акту проводилася на справних 150тн вагонних вагах ст. Волноваха, контрольний огляд - повірка 15.03.2021, що підтверджується технічним паспортом засобу вимірювальної техніки (а.с. 16).

Таким чином, при контрольній перевірці маси вантажу, масу визначено тим самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення відповідачем, а саме шляхом зважування (вимірювання маси вантажу на вагах).

Як вбачається з комерційного акту № 486202/284 від 01.05.2021 при переважуванні визначено масу брутто 90650 кг, масу тари - 22000 кг (згідно з документом), масу нетто - 68650 кг; маса нетто на 1450 кг менше, ніж вказано у накладній № 33100686.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу невідповідності маси вагону задекларованій масі, оскільки зазначене не підтверджено письмовими доказами.

Стаття 122 Статуту залізниць України встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Стаття 118 Статуту залізниць України визначає, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

За приписами вказаної норми, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, в тому числі для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Правила складання актів (стаття 129 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. № 334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855.

З комерційного акту вбачається, що останній містить інформацію про відправника та одержувача вантажу, на ньому проставлено штемпель станції Волноваха Донецької Залізниці, а також детально описано відомості про вагон, його вантажопідйомність, технічний стан, спосіб визначення маси вантажу, обставини, за яких виявлено порушення (розділи А, Б, В, Ґ, Д).

Згідно з п. 8 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), у залізничній накладній № 33100686 про складений комерційний акт проставлена відмітка.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що комерційний акт підписаний неналежними особами, оскільки в письмових матеріалах справи містяться докази на підтвердження повноважень зазначених у акті осіб (а.с. 14-15).

Таким чином судом встановлено, що комерційний акт № 486202/284 від 01.05.2021 за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, складений та підписаний повноважними особами. Доказів на підтвердження недостовірності акта, як доказу вчинення спірного порушення у сфері господарювання, відповідачем не подано.

Відповідно до накладної провізна плата за вагон від станції Глухів Південо-Західної залізниці до станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці становить 36260 грн. 00 коп. Таким чином сума штрафу складає 181300 грн. 00 коп. виходячи з приписів ст.ст. 122, 118 Статуту залізниць України.

На підставі викладених встановлених судом обставин, оскільки факт невідповідності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі підтверджується комерційним актом № 486202/284 від 01.05.2021, відповідачем не подано належних та допустимих доказів на спростування вказаного факту, вимоги позивача про стягнення з відповідача 181300 грн. 00 коп. штрафу є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Транс про стягнення 181300 грн 00 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Техно-Транс (проспект Курський, буд. 18-а, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 38724350) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Привокзальна, буд. 22, м. Лиман, Донецька область, 84404, код ЄДРПОУ 40150216) 181300 грн (сто вісімдесят одна тисяча триста гривень) 00 коп. штрафу, 2719 грн (дві тисячі сімсот дев`ятнадцять гривень) 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати Акціонерному товариству Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

У зв`язку із перебуванням судді Резніченко О.Ю. у відпустці з 12.08.2021 по 28.08.2021 повне судове рішення складено 01.09.2021.

Суддя О.Ю. Резніченко