Постанова

від 31.08.2021 по справі 590/1342/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 590/1342/19

провадження № 61-2418св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне некомерційне підприємство Дружбівський центр первинної медико-санітарної допомоги Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області,

третя особа - Головний лікар Комунального некомерційного підприємства Дружбівський центр первинної медико-санітарної допомоги Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області Супрун Михайло Володимирович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 18 вересня 2020 року у складі судді Сатарової О. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 12 січня 2021 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Левченко Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Дружбівський центр первинної медико-санітарної допомоги Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області (далі - КНП Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області), третя особа - Головний лікар КНП Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області Супрун М. В., про захист трудових прав.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона працювала в КЗ Ямпільська ЦРЛ Ямпільської районної ради Сумської області на посаді лікаря загальної практики - сімейного лікаря Дружбівської міської лікарні з 07 лютого 2011 року. Була звільнена з роботи 31 грудня 2017 року згідно пункту 5 статті 36 КЗпП України по переводу в КЗ Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області.

Проте, не зважаючи на подану 02 січня 2018 року позивачем на ім`я головного лікаря КЗ Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради заяву про прийняття на роботу з 01 січня 2018 відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України в КЗ Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради на 1,0 посади лікаря загальної практики сімейної медицини в амбулаторію загальної практики сімейної медицини № 1, дана заява відповідачем залишена не розглянутою.

Позивачка вважає, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний був укласти трудовий договір з нею, як з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення - з першого робочого дня наступного після дня її звільнення з попереднього місця роботи - тобто з 02 січня 2018 року.

З урахуванням уточнених позовних вимог просила суд: зобов`язати КНП Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області укласти безстроковий трудовий договір з ОСОБА_1 , починаючи з 02 січня 2018 року на підставі її заяви від 02 січня 2018 року; стягнути з КНП Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 січня 2018 року по 26 лютого 2020 року в розмірі 206 366,04 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 18 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Розглядаючи дану справу, суд першої інстанції встановив порушення прав позивача при розгляді її заяви про прийняття на роботу, проте відмовив в задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з позовом та відсутності поважних причин для поновлення такого строку.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 12 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 18 вересня 2020 року в даній справі змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову.

Апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. У зв`язку з цим колегія суддів не вважала за доцільне обговорювати питання дотримання ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом в даній справі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У лютому 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 18 вересня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 січня 2021 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

15 березня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що з 07 лютого 2011 року до 31 грудня 2017 року ОСОБА_1 працювала на посаді лікаря загальної практики-сімейної медицини КЗ Ямпільська ЦРЛ Ямпільської районної ради Сумської області.

13 вересня 2017 року головним лікарем КЗ Ямпільська ЦРЛ видано наказ № 250 Про попередження працівників структурних підрозділів КЗ Ямпільська ЦРЛ - Дружбівська МЛ, Чуйківський ФАП, Дорошівський ФП про переведення їх на роботу до закладу охорони здоров`я Дружбівської міської ради, відповідно до якого, у зв`язку з передачею у комунальну власність Дружбівської міської ради зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Ямпільського району структурних підрозділів КЗ Ямпільська ЦРЛ (Дружбівська міська лікарня, фельдшерсько-акушерський пункт с. Чуйківка, фельдшерський пункт с. Дорошівська) зобов`язано відділ кадрів у термін до 15 вересня 2017 року повідомити зазначених працівників під підпис про переведення їх до закладу охорони здоров`я Дружбівської міської ради з 15 листопада 2017 року.

Відповідно до додатку до наказу № 250 від 13 вересня 2017 року Переліку працівників структурного підрозділу КЗ Ямпільська ЦРЛ - Дружбівська МЛ, яких до 15 вересня 2017 року повідомити про переведення їх до закладу охорони здоров`я Дружбівської міської ради з 15 листопада 2017 року , ОСОБА_1 повідомлено під підпис про переведення її до закладу охорони здоров`я Дружбівської міської ради з 15 листопада 2017 року.

19 грудня 2017 року ОСОБА_1 подала головному лікарю КЗ Ямпільська ЦРЛ заяву, в якій просила звільнити її з роботи з 31 грудня 2017 року згідно з пункту 5 статті 36 КЗпП України по переводу до КЗ Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області.

21 грудня 2017 року Дружбівська міська рада Ямпільського району Сумської області звернулась до головного лікаря КЗ Ямпільська ЦРЛ з листом-запитом про звільнення працівників у відповідності до пункту 5 статті 36 КЗпП України шляхом переведення до КЗ Дружбівський ЦПМСД з 31 грудня 2017 року згідно з додатком.

Наказом головного лікаря КЗ Ямпільська ЦРЛ від 31 грудня 2017 року № 35 к, ОСОБА_1 звільнено з 31 грудня 2017 року з роботи згідно з пункту 5 статті 36 КЗпП України, підстава: лист-запит міського голови Харитонова Є. І., заява ОСОБА_1 .

Наказом № 2 головного лікаря КЗ Дружбівський ЦПМСД , датованим 01 січня 2018 року, Про прийняття на роботу працівників ОСОБА_1 прийнято на роботу з 01 січня 2018 року згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП України по переводу в КЗ Дружбівський ЦПМСД на 1,0 посади лікаря загальної практики-сімейної медицини в амбулаторію загальної практики сімейної медицини № 2. Однак, ОСОБА_1 відмовилась підписувати даний наказ, вказавши, що він порушує її права, передбачені КЗпП України, який в подальшому постановою Сумського апеляційного суду від 14 січня 2019 року визнано незаконним та скасовано.

02 січня 2018 року від ОСОБА_1 надійшла зава, в якій вона просила головного лікаря КЗ Дружбівський ЦПМСД прийняти її на роботу на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України по переводу до КЗ Дружбівський ЦПМСД на 1,0 посади лікаря загальної практики сімейної медицини АЗПСМ № 1 з 01 січня 2018 року. Вказана заява головним лікарем не була погоджена.

Рішенням 20 сесії 8 скликання Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області від 15 березня 2018 року вирішено припинити КЗ Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області та визначено, що КНП Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області є правонаступником майна, прав та обов`язків КЗ Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області; затверджено склад комісії з припинення шляхом реорганізації в порядку перетворення юридичної особи - КЗ Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області в юридичну особу - КНП Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області.

Рішенням 20 сесії 8 скликання Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області від 23 червня 2018 року вирішено створити КНП Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області шляхом реорганізації в порядку перетворення з КЗ Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області; затверджено Статут новоствореного підприємства; встановлено, що КНП Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області є правонаступником майна, прав та обов`язків комунального закладу Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області; призначено на посаду головного лікаря КНП Дружбівський ЦПМСД Супруна М. В., та доручено йому здійснити державну реєстрацію НКП Дружбівський ЦПМСД , що і було зроблено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції у незміненій частині та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною першою статті 32 КЗпП України встановлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Особливістю переведення працівника на інше підприємство є те, що працівник припиняє трудові відносини з одним роботодавцем і укладає трудовий договір з іншим. Ініціатором переведення може бути як сам працівник, так і роботодавець, заінтересований у переведенні працівника.

Після звільнення працівника у зв`язку з переведенням його на роботу на інше підприємство такий працівник має бути прийнятий на роботу на підприємство, на яке його запрошено, не пізніше наступного дня після звільнення з попереднього підприємства, якщо не було обумовлено іншої дати.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 КЗпП України особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Тобто, законом встановлено, що право особи бути прийнятою на роботу та обов`язок роботодавця укласти з цією особою трудовий договір виникає лише при наявності письмового запиту чи погодження на переведення такої особи.

Відповідно до роз`яснень викладених у абзацах 2-3 пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при обґрунтованості позову суд рішенням зобов`язує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення - з першого робочого дня наступного після дня звільнення з попереднього місця роботи (якщо була обумовлена інша дата - з цієї дати), з іншими особами з дня їх звернення до власника або уповноваженого ним органу з приводу прийняття на роботу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря загальної практики - сімейної медицини КЗ Ямпільська ЦРЛ на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України відбулося на підставі її письмової заяви від 19 грудня 2017 року, в якій остання просила звільнити її із займаної посади по переводу до КЗ Дружбівський ЦПМСД .

Відповідно до наказу № 2 головного лікаря КЗ Дружбівський ЦПМСД , датованого 01 січня 2018 року Про прийняття на роботу працівників , ОСОБА_1 прийнято на роботу з 01 січня 2018 року згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП України по переводу в КЗ Дружбівський ЦПМСД на 1,0 посади лікаря загальної практики - сімейної медицини в амбулаторію загальної практики сімейної медицини № 2. Однак, ОСОБА_1 відмовилась підписувати даний наказ, вказавши, що він порушує її права, передбачені КЗпП України. Вказаний наказ в подальшому за позовом ОСОБА_1 постановою Сумського апеляційного суду від 14 січня 2019 року визнано незаконним та скасовано, оскільки він був виданий без попередньої згоди позивачки.

02 січня 2018 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просила головного лікаря КЗ Дружбівський ЦПМСД прийняти її на роботу на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України по переводу до КЗ Дружбівський ЦПМСД на 1,0 посади лікаря загальної практики сімейної медицини АЗПСМ № 1 з 01 січня 2018 року. Вказана заява головним лікарем не була погоджена.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Тобто, трудовий договір укладається лише за згодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Звертаючись до суду з позовом в даній справі, ОСОБА_1 просила, зокрема, зобов`язати КНП Дружбівський ЦПМСД Дружбівської міської ради Ямпільського району Сумської області укласти безстроковий трудовий договір з нею, починаючи з 02 січня 2018 року на підставі її заяви від 02 січня 2018 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач на умовах, запропонованих ОСОБА_1 , відмовився укладати з нею трудовий договір.

Разом із тим, видавши 01 січня 2018 року наказ № 2 Про прийняття на роботу працівників та прийнявши ОСОБА_1 на роботу з 01 січня 2018 року згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП України по переводу на 1,0 посади лікаря загальної практики - сімейної медицини в амбулаторію загальної практики сімейної медицини № 2 КЗ Дружбівський ЦПМСД , відповідач фактично виконав передбачений частиною п`ятою статті 24 КЗпП Україниобов`язок щодо прийняття позивачки на роботу.

Встановлено, що ОСОБА_1 не погодилась із призначенням її на посаду лікаря загальної практики - сімейної медицини саме в амбулаторію загальної практики сімейної медицини № 2 КЗ Дружбівський ЦПМСД , висловивши бажання бути призначеною на аналогічну посаду в амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 1 КЗ Дружбівський ЦПМСД .

Ураховуючи, що вищевказані вимоги позивачки не узгоджуються з положеннями частини першої статті 21 КЗпП України щодо досягнення обопільної згоди працівника та роботодавця відносно, зокрема, місця та умов праці, а відповідач відмовився укладати з ОСОБА_1 трудовий договір на умовах, запропонованих позивачкою, попередньо видавши наказ про прийняття її на роботу, з умовами якого вже не погодився працівник, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову як необґрунтованого.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у незмінній частині та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції у незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 18 вересня 2020 року у незміненій частині та постанову Сумського апеляційного суду від 12 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун