Ухвала

від 01.09.2021 по справі 758/1780/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 758/1780/17

провадження № 51-4254 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2021 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2021 року щодо нього,

встановив:

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3)невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст.414 КПК України).

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень в касаційному порядку. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

З касаційної скарги вбачається, що посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону допущене судом першої інстанції, засуджений серед іншого, обґрунтовує свої доводи в цій частині неповнотою судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідністю висновків суду фактичним обставинами кримінального провадження (ст. 411 КПК України), при цьому ОСОБА_4 просить скасувати вирок з підстав, передбачених статтями 410-411 КПК України, що є підставами для зміни чи скасування вироку судом апеляційної інстанції, проте в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом касаційного розгляду.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1)залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення; 2)скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Викладені у касаційній скарзі вимоги до касаційного суду не узгоджуються з вищенаведеними положеннями в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду. Так, ОСОБА_4 у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, при цьому не вказує яке рішення після скасування має ухвалити Суд.

Натомість, за змістом касаційної скарги засуджений вказує, що кримінальне провадження підлягає закриттю, однак не наводить конкретної підстави для закриття, та не наводить обґрунтування в цій частині за однією із підстав визначених КПК України.

Наявність зазначених недоліків унеможливлює відкриття провадження за даною касаційною скаргою.

У зв`язку із викладеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України, не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2021 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2021 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3