Постанова

від 26.08.2021 по справі 646/1404/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 серпня 2021 року

м. Харків

справа № 646/1404/20

провадження № 22-ц/818/2373/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бурлака І.В., Кругової С.С.,

за участю секретаря - Гришиної А. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Обслуговуючий кооператив Автоград ,

представники - ОСОБА_4, ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 грудня 2020 року в складі судді Шелест І.М.,

у с т а н о в и в :

03 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу Автоград (далі - ОК Автоград ) про визнання незаконним рішення загальних зборів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником машиномісця № НОМЕР_1 загальною площею 17,6 кв. м в літ. Д за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності № НОМЕР_2 від 11 березня 2014 року. 01 січня 2015 року між ОК Автоград та ОСОБА_1 було укладено договір № 3 про обслуговування підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1 . Протоколом загальних зборів ОК Автоград від 03 березня 2017 року було вирішено питання про збільшення щомісячного платежу за обслуговування одного паркомісця автостоянки до 455,00 грн. Позивач вважає, що вказаний протокол є незаконним та порушує її права як власника парко-місця, оскільки збільшивши розмір плати за обслуговування одного парко-місця, ОК Автоград перевищило свої права, передбачені чинним законодавством, яке регулює діяльність кооперативних утворень та положень статуту, а також порушело обв`язки, передбачені договором обслуговування підземної автостоянки № 3. Позивач зазначає, що оскільки вона не є членом ОК Автоград , тому на неї не поширюються вимоги Закону України Про кооперацію , зокрема щодо додержання вимог статуту кооперативу, виконання рішень органів управління кооперативу. Договір обслуговування підземної автостоянки № 3 від 01 січня 2015 року між позивачем та ОК Автоград не містить положень про те, що протокол загальних зборів членів кооперативу є підставою для встановлення або визначення розміру оплати, що є підтвердженням того, що статут не встановлює жодних обов`язків для позивача.

Даним договором обслуговування підземної автостоянки № 3 від 01 січня 2015 року передбачено, що перерахунок плати проводиться шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору, проте жодної додаткової угоди до даного договору про зміну вартості послуг між сторонами укладено не було. З огляду на вказане, позивач вважає, що ОК Автоград грубо порушенні умови договору щодо підвищення суми сплат за договором, проте ОСОБА_1 регулярно сплачує за послуги кооперативу 250,00 грн щомісячно.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що оскільки чинне законодавство не встановлює обов`язків громадян виконувати статут юридичних осіб та виконувати рішення органів управління юридичних осіб, зокрема кооперативів, у випадку якщо особа не є членом такої юридичної особи, враховуючи те, що протокол загальних зборів членів ОК Автоград № 3 від 03 березня 2017 року є підставою для вчинення останнім протиправних дій, а саме нарахування заборгованості позивачу за збільшеними тарифами з обслуговування машино-місць, тому є підстави вважати, що вказаним протоколом порушуються права позивача, як власника нерухомого майна - паркувального місця.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та протиправним протокол № 3 загальних зборів ОК Автоград від 03 березня 2017 року в частині встановлення розміру плати щомісячного обслуговування парко-місця за договором в розмірі 455,00 грн за одне машино-місце з березня 2017 року по відношенню до ОСОБА_1 ; визнати відсутність обв`язку ОСОБА_1 виконувати рішення загальних зборів ОК Автоград ; судові витрати покласти на відповідача.

22 квітня 2020 року ОСОБА_2 - представник ОК Автоград подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив мотивовано тим, що питання про чинність договору обслуговування підземної автостоянки № 3 від 01 січня 2015 року та наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ОК Автоград за технічне обслуговування машино-місця вирішено судом в рамках справи № 646/5415/18. Крім того, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, просить суд надати іншу оцінку саме тим фактам та обставинам, які вже були встановлені під час розгляду судової справи № 646/5415/18, та у такий незаконний спосіб змінити правові наслідки, які наступили у зв`язку з набранням чинності наведених судових рішеннях.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення законних прав та охоронюваних інтересів позивача оскаржуваним протоколом, не обґрунтовано, у чому саме полягає порушення її прав та інтересів, яким саме нормам чинного законодавства не відповідає рішення загальних зборів відповідача, оформлене протоколом.

01 лютого 2021 року ОСОБА_3 - представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга, мотивована тим, що ОСОБА_1 не є членом ОК Автоград , тому вона не зобов`язана виконувати рішення загальних зборів. Встановлення певних обов`язків для ОСОБА_1 рішенням загальних зборів, яке оформлене протоколом № 3 від 03 березня 2017 року, призводить до порушення її прав. Протоколом загальних зборів ОК Автоград від 03 березня 2017 року встановлено розмір щомісячних членських внесків та розмір плати щомісячного обслуговування паркомісць за договором. Однак з 01 січня 2018 року договір обслуговування підземної автостоянки № 3 від 01 січня 2015 року, укладений між позивачем та відповідачем, розірваний. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не доведено належними доказами факту порушення законних прав позивача оскаржуваним протоколом, не обгрунтовано, у чому саме полягає порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , оскільки з ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти за послуги, який не надавалися, виходячи з тарифів, які встановлені протоколом загальних зборів ОК Автоград . Враховуючи, що лише члени кооперативу зобов`язані виконувати рішення органів управління кооперативу, а ОСОБА_1 не є членом кооперативу та з 01 січня 2018 року не перебуває у договірних відносинах з ОК Автоград , то протокол загальних зборів ОК Автоград , на підставі якого було стягнуто грошові кошти, порушує права позивача. Зазначає, що ОК Автоград не є власником житлового будинку та підземного паркінгу, а також на балансі ОК Автоград не перебуває вказане майно. ОК Автоград не наділене повноваженнями приймати рішення по управлінню майном до якого не має жодного відношення. Тобто, протокол № 3 загальних зборів від 03 березня 2017 року прийнятий без відповідних повноважень та не відповідає вимогам законодавства.

09 березня 2021 року ОК Автоград подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - машиномісця № НОМЕР_1 загальною площею 17,6 кв. м в літ. Д за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності індексний номер 18844877 серія НОМЕР_3 від 11 березня 2014 року.

01 січня 2015 року між ОК Автогард (Виконавець) в особі директора ОСОБА_5 та власником паркувального місця ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір обслуговування підземної автостоянки № 3, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець представляє законні інтереси володільця паркінгу в договірних відносинах з комунальними та іншими організаціями з метою забезпечення належного обслуговування паркінгу. Виконавець зобов'язується надати послуги по обслуговуванню паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 . Замовник зобов'язується сплатити послуги, відшкодувати витрати Виконавця, а також виконувати передбачені договором обов'язки Замовника.

Відповідно до пунктів 3.4, 3.5 договору виконавець зобов`язаний забезпечити паркінг необхідними комунальними ресурсами та послугами; забезпечити управління технічним обслуговуванням паркінга у відповідності до наступних функціональних обов`язків: планування, організація та проведення технічного обслуговування, робіт з поточного та капітального ремонту, а також збір коштів; проведення робіт щодо санітарного утриманню паркінгу; проведення робіт щодо підготовки паркінгу до сезонної експлуатації; проведення періодичних технічних оглядів та обстежень паркінгу; облік договорів з власниками; здійснення збору встановлених платежів від власників; збереження документів, пов`язаних з виконанням даного договору; стягнення у встановленому порядку заборгованості по сплаті послуг, які надаються власникам; ведення бухгалтерського і фінансового обліку за операціями, пов`язаними з виконанням даного договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що власник відшкодовує витрати та сплачує послуги виконавця на підставі платіжних документів (рахунків), щомісячно, які надаються виконавцем, в сумі 250,00 грн за один паркінг в місяць. Рахунок є актом виконаних робіт.

Пункти 5.2, 5.3 договору передбачають, що при виникненні істотної різниці між фактичною сумою витрат і платежами володільців в рахунок їх відшкодування зміни міських тарифів виконавець має право провести відповідне коригування розміру платежу. Виконавець зобов`язаний проінформувати про це замовника не пізніше, ніж за 1 місяць і оприлюднити обґрунтування таких змін. Перерахунок платежу за договором здійснюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору. Пунктами 9.1, 9.3, 9.4 договору передбачено, що договір діє протягом одного календарного року з моменту його підписання, автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо одна із сторін не сповістить іншу сторону про його розірвання за 30 днів до закінчення дії договору. Виконавець вправі в односторонньому порядку відмовитись від виконання своїх обов`язків при наявності у замовника заборгованості перед виконавцем понад 30 календарних дій.

Протоколом № 3 загальних зборів Обслуговуючого кооперативу Автоград від 03 березня 2017 року встановлено розмір щомісячних членських внесків та розмір плати щомісячного обслуговування парко-місць за договором в розмірі 455,00 грн за одне машиномісце з березня 2017 року.

Як вбачається з Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОК Автоград зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 20 червня 2013 року та є юридичною особою з організаційно-правовою формою - обслуговуючий кооператив, що діє на підставі статуту.

Зі змісту статуту ОК Автоград , затвердженого загальним зборами членів кооперативу від 17 лютого 2016 року, вбачається, що ОК Автоград створено за рішенням установчих зборів засновників (членів) кооперативу від 22 травня 2013 року та є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку. Кооператив за категорією є гаражним кооперативом.

Відповідно до положень статуту ОК Автоград кооператив зобов`язаний забезпечувати виконання власниками машиномісць їх обов`язків з утримання, що належать їм машиномісць, а також приміщень та майна, що перебувають у загальному користуванні, а члени кооперативу зобов`язані своєчасно у встановлених розмірах вносити внески і платежі, встановлені загальними зборами членів кооперативу та правлінням (голови) кооперативу.

Позивач ОСОБА_1 не є членом ОК Автоград , що визнається обома сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2018 року ОК Автоград в рамках цивільної справи № 646/5415/18 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за надані послуги та зобов`язання укласти договір.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2019 року позовні вимоги ОК Автоград задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК Автоград заборгованість за послуги обслуговування підземної автостоянки у розмірі 3 185,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОК Автоград залишено без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2019 року в оскаржуваній частині та додаткове рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2019 року залишено без змін.

Відповідно до вищевказаної постанови Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року вбачається, що позивачем було обґрунтовано збільшення щомісячного платежу. Так, із розрахунку вартості щомісячних фактичних витрат позивача ОК Автоград на утримання і обслуговування автостоянки, розташованої за адресою: вул. Вернадського, 1 літ. Д м. Харків, за 2018 рік вбачається, що технічне обслуговування автоматичної системи пожежної сигналізації - 2076, 00 грн; обслуговування системи протипожежного захисту - 150,00 грн; витрати на електроенергію - 1699,11 грн; витрати на зв`язок - 65,60 грн; господарські потреби - 373,50 грн; ключі ЕЦП - 58,25 грн; заміна освітлення (лампи) - 196,67 грн; повірка електролічильників - 395,57 грн; заробітна плата директора нарахована - 2194,63 грн; податки на заробітну плату - 482,82 грн; заробітна плата бухгалтера нарахована - 3769,63 грн; податки на заробітну плату - 829,32 грн; заробітна плата охоронців нарахована - 18 064,53 грн; податки на заробітну плату обслуговуючого персоналу - 3772,35 грн; банківське обслуговування - 328,03 грн. Загальна вартість витрат на утримання автостоянки - 34 456,01 грн. Парко-місць на паркінгу 75. Таким чином, вартість щомісячного обслуговування одного парко-місця - 459,41 грн.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України Про кооперацію .

Згідно з статтею 2 Закону України Про кооперацію обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Відповідно до положень статті 8 Закону України Про кооперацію статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до статті 15 Закону України Про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об`єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Відповідно до статті 12 Закону України Про кооперацію основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Згідно з положенням статті 13 Закону України Про кооперацію членство в кооперативі припиняється у разі несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу.

Статте 220 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Рішення загальних зборів членів кооперативу не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання відносин кооперативу та його членів і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах.

В свою чергу, недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих позивачів, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї особи.

У судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів членів кооперативу, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами.

Стаття 15 Закону України "Про кооперацію" визначає перелік питань, що охоплює компетенція Загальних Зборів. Стаття 12 вказаного закону встановлює обов`язок для членів кооперативу виконувати рішень органів управління кооперативу.

Таким чином, протокол загальних зборів, яким оформлено прийняте загальними зборами рішення, в якості підстав для виникнення цивільних прав та обов`язків є юридичним фактом, з наявністю якого Закон України "Про кооперацію" пов`язує виникнення у членів кооперативу певних правовідносин.

Оскарження протоколу загальних зборів членів кооперативу, особою щодо якої такий протокол прямо не встановлює будь-якого обов`язку, не передбачено чинним законодавством як належний спосіб захисту та не захистить права та інтереси позивача за своєю правовою суттю.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції про відсутність порушених прав ОСОБА_1 протоколом № 3 загальних зборів ОК Автоград від 03 березня 2017 року та відсутність обов`язку ОСОБА_1 виконувати рішення загальних зборів ОК Автоград є правильними, так як дані позовні вимоги не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, а задоволення таких вимог не призведе до поновлення прав позивача.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не є членом кооперативу та не перебуває у договірних відносинах з ОК Автоград , тому протокол загальних зборів ОК Автоград , на підставі якого було стягнуто грошові кошти, порушено права позивача є необґрунтованими, так як оскаржуваний протокол № 3 загальних зборів ОК Автоград від 03 березня 2017 року сам по собі не є підставою для виникнення, зміни та припинення правовідносин по відношенню до ОСОБА_1 , яка не є членом цього кооперативу. Обов`язки ОСОБА_1 вносити плату за обслуговування ОК Автоград підземної автостоянки № 3, у АДРЕСА_1 , ґрунтуються на договірних правовідносинах, відносинах власності та відносинах фактичного користування ОСОБА_1 послугами кооперативу. Вказані правовідносини не засновані на членстві ОСОБА_1 у кооперативі. Розмір та порядок визначення оплати ОСОБА_1 послуг кооперативу не є предметом розгляду у даній справі. Вказані питання, а також обґрунтованість калькуляції фактичної вартості послуг, що надаються ОК Автоград та підлягають сплаті позивачем, було вирішення судовими рішеннями по справі № 646/5415/18, які набрали законної сили та є чинними.

Посилання ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що ОК Автоград не є власником житлового будинку та підземного паркінгу, а також на балансі ОК Автоград , вказане майно не перебуває спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а також не спростовують той факт, що позивач ОСОБА_1 фактично користувалася послугами кооперативу на підставі відповідного договору і продовжувала користуватися такими послугами після його припинення, що було встановлено в рамках судової справи № 646/5415/18 судовими рішеннями, які набули законної сили, та не потребує доказування. До того ж, позивач та відповідач не заперечують той факт, що обслуговування вищезгаданої підземної автостоянки фактично здійснює ОК Автоград .

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 31 серпня 2021 року.

Головуючий - А.В. Котелевець

Судді - І.В. Бурлака

С.С. Кругова