Рішення

від 01.09.2021 по справі 360/3349/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3349/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рубіжанської міської ради Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Рубіжанської міської ради Луганської області, виражену у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність;

- зобов`язати Рубіжанську міську раду Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (Код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулась до Рубіжанської міської ради Луганської області з заявою від 22 квітня 2021 року б/н щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (Код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084, додавши до неї копію паспорту, копію довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків та графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки.

У травні 2021 року у поштовій скринці позивач знайшла звичайний конверт, у якому містився лист Рубіжанської міської ради Луганської області від 19 травня 2021 року № 012-168/2980, в якому відповідач зазначає, що земельна ділянка, що зазначена на графічних матеріалах, які додані до заяви, відповідно до даних державного земельного кадастру враховується в користуванні іншої особи. Враховуючи вищевикладене у Рубіжанської міської ради відсутні правові підстави надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, на території Рубіжанської міської територіальної громади поблизу с. Булгаківка.

З огляду на викладене позивач вважає, що відповідачем умисно порушуються права та законні інтереси людини та громадянина України у сфері земельних відносин, вираженні у формі протиправної бездіяльності органів місцевого самоврядування, а саме у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність.

З посиланням на положення статті 19 Конституції України, статей 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Рубіжанська міська рада Луганської області позов не визнала, про що 26 липня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 25145/2021 подало відзив на позовну заяву від 21 липня 2021 року № 024-111/4335 (арк. спр. 46-48).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що 23 квітня 2021 року до Рубіжанської міської ради звернулася ОСОБА_1 з заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, в районі села Булгаківка, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4421680700:01:001:0084.

Під час розгляду заяви було встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 04 грудня 2020 року № 2-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" вищезазначену земельну ділянку було передано до земель комунальної власності Рубіжанської міської ради Луганської області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства загальною площею 57,5494 га.

Місце розташування земельної ділянки, яка зазначена на графічних матеріалах, що були додані до заяви ОСОБА_1 , співпадає з місцем розташування земельної ділянки, яка відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії І-ЛГ № 017913 від 27 грудня 2001 року знаходиться в користуванні ОСОБА_2 , для ведення фермерського господарства.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що земельною ділянкою, яка зазначена у заяві ОСОБА_1 , вже було здійснено розпорядження відповідно до статті 122 Земельного кодексу України шляхом передачі її у постійне користування та відсутність погодження (згоди) землекористувача ( ОСОБА_2 ) на вилучення земельної ділянки, позивачу надано письмову відповідь в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян".

Вказана відповідь від 18 травня 2021 року за № 012-168/2948 надіслана ОСОБА_1 поштою у встановлені законом строки, що не заперечується позивачем.

Клопотання позивача надійшло до Рубіжанської міської ради через загальний відділ, а тому йому обов`язково мала бути надана відповідь в порядку Закону України "Про звернення громадян", але при цьому надання вказаної відповіді не виключає подальший розгляд питання на сесії Рубіжанської міської ради.

Надалі відділом земельних відносин Рубіжанської міської ради 01 липня 2021 року розроблено та розміщено на офіційному вебсайті Рубіжанської міської ради Луганської області проєкт рішення "Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

В місячний строк вказане рішення не було винесено на розгляд сесії у зв`язку з великою завантаженістю відділу земельних відносин.

Проєкт рішення "Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу па розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" на розгляд постійної депутатської комісії Рубіжанської міської ради винесено 14 липня 2021 року, після чого 15 липня 2021 року питання винесено на пленарне засідання 13 позачергової сесії Рубіжанської міської ради, розглянуто та прийнято рішення по суті. Копія рішення Рубіжанської міської ради від 15 липня 2021 року № 13/18 "Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" надана суду.

Таким чином, резюмує відповідач, в діях Рубіжанської міської ради відсутні ознаки бездіяльності.

Окрім того відповідач зазначив, що позивачем не надано до суду доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (у тому числі склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги). З урахуванням того, що витрати на правничу допомогу адвоката документально не підтверджені, вони не можуть підлягати відшкодуванню.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 27 липня 2021 року б/н (арк. спр. 52-54), а відповідачем заперечення від 03 серпня 2021 року № 024-086/4609 (арк. спр. 59).

Ухвалою від 05 липня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 20-21).

Ухвалою від 01 вересня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання Рубіжанської міської ради Луганської області про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (арк. спр. 64-65).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 23 квітня 2021 року звернулась до Рубіжанської міської ради Луганської області із клопотанням від 22 квітня 2021 року щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (Код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084, додавши до нього копію паспорту, копію довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків та графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки (арк. спр. 11, 12, 28-31).

Листом від 19 травня 2021 року № 012-108/2980 Рубіжанська міська рада Луганської області повідомила позивача, що земельна ділянка, що зазначена на графічних матеріалах, які додані до заяви, відповідно до даних державного земельного кадастру враховується в користуванні іншої особи. Враховуючи вищевикладене у Рубіжанської міської ради відсутні правові підстави надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, на території Рубіжанської міської територіальної громади поблизу с. Булгаківка (арк. спр. 13, 27).

15 липня 2021 року Рубіжанська міська рада Луганської області восьмого скликання прийняла рішення за № 13/18 "Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким вирішила питання надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в районі села Бугаївка, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4421680700:01:001:0084 розглянути після надання заявницею відповідного погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки 2,0000 га (арк. спр. 36).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною третьою статті 24 Закону № 280/97-ВР визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною першою статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону № 280/97-ВР).

У Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Пунктами "а"-"в" частини першої статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт "б" частини першої статті 121 ЗК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Частиною першою статті 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відносини з приводу набуття і реалізації права на землю врегульовані Главою 19 Розділу IV ЗК України.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначено в статті 116 ЗК України, відповідно до абзацу першого часини першої якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України).

При цьому, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 ЗК України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений в статті 118 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Зі змісту наведених правових положень випливає висновок, що до клопотання про отримання земельної ділянки слід додавати графічні матеріали, на яких зазначено її бажане місце розташування. Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації відповідачем для перевірки відповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Від перевірки указаних підстав залежить рішення відповідача про надання чи відмову в надані дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З наведеного вбачається, що частина сьома статті 118 ЗК України передбачає два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Водночас, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Про виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прямо зазначено й в ухвалі Конституційного Суду України від 29 вересня 2015 року № 44-у/2015 (справа № 2-40/2015) "Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України".

Із системного аналізу зазначених норм земельного законодавства вбачається, що при вирішенні клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, уповноважений на це орган в контексті норм частини сьомої статті 118 ЗК України повинен перевірити: відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта статті 116 ЗК України); чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (частина перша статті 122 ЗК України) або державної власності (частина четверта статті 122 ЗК України); відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проєктам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 ЗК України); відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (частина сьома статті 118 ЗК України та частина третя статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Отже, за наслідками розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність обов`язковим є прийняття відповідним органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З огляду на наведені норми, вирішення питання, порушеного в клопотанні ОСОБА_1 від 22 квітня 2021 року, відноситься до виключної компетенції Рубіжанської міської ради Луганської області і має вирішуватися виключно на пленарному засіданні ради шляхом прийняття вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Натомість, судом встановлено, що станом на час звернення позивача до суду за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 від 22 квітня 2021 року позивачеві Рубіжанською міською радою Луганської області надіслано листа від 19 травня 2021 року № 012-108/2980. Рішення ж зі спірного питання прийнято відповідачем 15 липня 2021 року, що свідчить про порушення відповідачем процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 , а відповідь від 19 травня 2021 року № 012-108/2980 надана поза межами, визначеними Законом № 280/97-ВР повноважень.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що рішення по суті не було прийнято своєчасно через велике навантаження на відділ земельних відносин, оскільки надмірне навантаження не звільняє відповідача від виконання покладених на нього обов`язків у строки, визначені законодавством.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У межах спірних правовідносин позивач має право на оскарження несвоєчасного розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а захистити порушене право на своєчасний розгляд вказаного клопотання можливо лише шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.

На підставі викладеного позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської міської ради Луганської області, вираженої у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, відповідають об`єкту порушеного права та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Рубіжанської міської ради Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (Код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується, що за наслідками розгляду клопотання позивача від 22 квітня 2021 року Рубіжанською міською радою Луганської області 15 липня 2021 року винесено рішення № 13/18 "Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", відповідно до якого питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в районі села Булгаківка, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4421680700:01:001:0084, вирішено розглянути після надання заявником відповідного погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки 2,0000 га та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до Рубіжанської міської ради із відповідним клопотанням та додати до нього матеріали і документи, які визначені частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України, зокрема, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та відповідне погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки 2,0000 га (арк. спр. 36).

Водночас, рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 15 липня 2021 року № 13/18 "Про розгляд питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" не є предметом розгляду в даній справі, а тому правова оцінка йому судом не надається.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем в установленому законом порядку розглянуто клопотання позивача із винесенням відповідного рішення, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відсутні.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на сплату судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджено дублікатом квитанції від 22 червня 2021 року № 0.0.2171653106.1 (арк. спр. 7).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (пункти перший, другий частини сьомої статті 139 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Разом з позовною заявою позивачем подано копію договору про надання правничої допомоги від 21 червня 2021 року б/н, укладеного між адвокатом Корнієнком Максимом Ігоревичем та ОСОБА_1 , копію акта виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 21 червня 2021 року, копію акта приймання-передачі за договором про надання правничої допомоги від 21 червня 2021 року. До відповіді на відзив від 27 липня 2021 року б/н позивачем додано копію квитанції від 27 липня 2021 року № 27/2021 (арк. спр. 14, 15, 16, 55).

Дослідженням копії договору про надання правничої допомоги від 21 червня 2021 року б/н встановлено, що Клієнт - ОСОБА_1 , доручає, а адвокат Корнієнко Максим Ігоревич бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1. розділу 1 "Предмет договору"). Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: надати правову консультацію щодо звернення до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської міської ради Луганської області, вираженій у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, та зобов`язання Рубіжанської міської ради Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084; складання адвокатом позовної заяви до Луганського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської міської ради Луганської області, вираженій у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, та зобов`язання Рубіжанської міської ради Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084 (пункт 2.2. розділу 2 "Права та обов`язки адвоката"). Клієнт як особа, права і свободи якої захищає адвокат, або яка звернулася за захистом інтересів родичів та близьких осіб, або котрій адвокат безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених законом, зобов`язується: своєчасно забезпечувати адвоката всім необхідним для виконання даних йому доручень, передбачених даним договором, у тому числі документами у потрібній кількості примірників; сплатити адвокату кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов`язаних з виконанням угоди (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, переклад та оплата послуг нотаріуса при посвідченні оригіналів і копій документів, оплата телефонних розмов та інші необхідні витрати по справі); своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені угодою гонорар адвоката (основний та додатковий) та фактичні витрати, пов`язані з виконанням адвокатом угоди (пункт 3.1. розділу 3 "Права та обов`язки клієнта"). Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (пункт 4.1. розділу 4 "Порядок оплати послуг адвоката"). При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката (пункт 4.2. розділу 4 "Порядок оплати послуг адвоката"). За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту набрання законної сили рішення суду по справі за позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської міської ради Луганської області, вираженій у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, та зобов`язання Рубіжанської міської ради Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084, відповідно до домовленості сторін, а саме за надання правової консультації, зазначеної у пункті 2.2.1 цього договору, - 500,00 грн, за складання адвокатом позовної заяви, зазначеної у пункті 2.2.2 цього договору, - 4000,00 грн (пункт 4.3. розділу 4 "Порядок оплати послуг адвоката") (арк. спр. 14).

Згідно з копією акта виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 21 червня 2021 року адвокат Конієнко Максим Ігоревич надав ОСОБА_1 наступні послуги: 21 червня 2021 року з 09:00 години до 10:00 години - консультація щодо звернення до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської міської ради Луганської області, вираженій у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, та зобов`язання Рубіжанської міської ради Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084. 21 червня 2021 року з 10:00 години до 15:00 години - складання адвокатом позовної заяви до Луганського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської міської ради Луганської області, вираженій у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, та зобов`язання Рубіжанської міської ради Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084. Усього адвокатом Корнієнком М.І. витрачено часу 6 годин для надання правничої допомоги ОСОБА_1 . ОСОБА_1 прийнято роботи (послуги) за договором про надання правничої допомоги від 21 червня 2021 року (арк. спр. 15).

Згідно з копією акта приймання-передачі за договором про надання правничої допомоги від 21 червня 2021 року адвокатом Корнієнком Максимом Ігоревичем передано, а ОСОБА_1 прийнято позовну заяву до Луганського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської міської ради Луганської області, вираженій у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, та зобов`язання Рубіжанської міської ради Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084 (3 екземпляра по 6 аркушів) (арк. спр. 16).

Відповідно до копії квитанції від 27 липня 2021 року № 27/2021 адвокат Корнієнко Максим Ігоревич отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4500,00 грн за надання правничої допомоги по договору про надання правничої допомоги від 21 червня 2021 року (консультація та складання адвокатом позовної заяви до Луганського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської міської ради Луганської області, вираженій у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність, та зобов`язання Рубіжанської міської ради Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084 (арк. спр. 55).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено понесені витрати на правничу допомогу адвоката.

Проте, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, оскільки дана справа є справою незначної складності, наявна усталена судова практика з вирішення аналогічних спорів.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Рубіжанської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 26023286, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, пл. Володимирська, буд. 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Рубіжанської міської ради Луганської області, виражену у не розгляді на пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області в місячний строк клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність.

В задоволенні позовних вимог про зобов`язання Рубіжанської міської ради Луганської області розглянути на найближчому пленарному засіданні Рубіжанської міської ради Луганської області питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (Код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Рубіжанської міської ради Луганської області в районі села Булгаківка в межах та за рахунок земель запасу, кадастровий номер 4421680700:01:001:0084 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі грн 00 коп.) та судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська