Постанова

від 31.08.2021 по справі 530/366/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/366/21 Номер провадження 22-ц/814/1425/21Головуючий у 1-й інстанції Ситник О. В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Кузнєцової О.Ю.,

секретаря Міщенко Я.О.,

за участі: позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кулика В.О.,

представника відповідача - адвоката Бибик В.А.,

розглянувши в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Високе про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати

за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства Високе

на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 квітня 2021 року, прийнятого під головуванням судді Ситник О.В. в м. Зіньків із складанням повного тексту рішення 12 квітня 2021 року,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з вказаним позовом. Зазначав, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області площею 3, 33 га з кадастровим номером 5321381500:00:004:0045 на підставі Державного акту на право власності Серії РЗ № 661757 від 28 січня 2003 року.

02.06.2014 року між ним та ПСП Високе було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років, який 25.06.2014 року зареєстровано у Реєстраційній службі Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області за № 6131532. 01.04.2015 року між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди, яка зареєстрована 08 травня 2015 року за № 6131582.

Вказував, що відповідач не сплатив орендну плату за 2019 рік і за 2020 рік, яка в загальній сумі складає 13 358,98 грн. та не забезпечив в цей період обробіток земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах 0, 3 га згідно п.3 додаткової угоди.

Просив розірвати договір оренди землі від 02.06.2014 року, який зареєстрований у Реєстраційній службі Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області за № 6131532 від 25.06.2014 року, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5321381500:00:004:0045 площею 3,330 га, розташованої на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, укладений між ОСОБА_1 та ПСП Високе ; припинити право оренди між ним та ПСП Високе щодо вказаної земельної ділянки; зобов`язати ПСП Високе повернути йому земельну ділянку та стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Високе на користь ОСОБА_1 13 358, 98 грн. заборгованості по орендній платі та судові витрати.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі від 02.06.2014 року б/н, який зареєстрований у реєстраційній службі Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області за номером № 6131532 від 25.06.2014 року стосовно земельної ділянки кадастровий номер 5321381500:00:004:0045 площею 3, 330 га, розташованої на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, укладений між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством Високе .

Припинено право оренди між Приватним сільськогосподарським підприємством Високе та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 3, 330 га з кадастровим номером 5321381500:00:004:0045, розташованої на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яке зареєстроване у реєстраційній службі Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області за номером № 6131532 від 25.06.2014 року.

Зобов`язано Приватне сільськогосподарське підприємство Високе повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3, 330 га з кадастровим номером 5321381500:00:004:0045, розташованої на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, згідно акту приймання - передачі землі.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Високе на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2019 - 2020 роки за договором оренди землі від 02.06. 2014 року у розмірі 11431,92 грн.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Високе на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 7386,40 грн., що складають 85, 57 % від заявлених і понесених витрат позивачем по справі.

Рішення оскаржило ПСП Високе , яке в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та покласти судові витрати на ОСОБА_1 .

Вважає, що позивачем не доведено систематичність невиконання умов договору та можливість його дострокового розірвання. Зазначає, що сплата орендної плати за період 2016-2018 років була більшою ніж визначена пунктом 9 Договору оренди, тому ПСП Високе здійснило перерахунок залишку орендної плати за 2019-2020 роки та провело виплату грошових коштів у сумі 1927,06 грн, які надіслали ОСОБА_1 31.12.2020 року.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Кулик В.О. в інтересах ОСОБА_1 вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області площею 3, 33 га з кадастровим номером 5321381500:00:004:0045 на підставі Державного акту на право власності Серії РЗ № 661757 від 28 січня 2003 року.

02.06.2014 року між ОСОБА_1 та ПСП Високе укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,3300 га строком на 10 років, який 25.06.2014 року зареєстровано у Реєстраційній службі Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області за № 6131532 .

01.04.2015 року між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав 08 травня 2015 року за № 6131582.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони домовились змінити та викласти п. 9 Договору оренди землі в наступній редакції : орендна плата вноситься Орендарем у грошовій та натуральній формі у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 6679 , 49 гривень в рік, за згодою сторін у будь якій формі .

Пунктами 5, 7,8 додаткової угоди передбачено строк дії договору до 31.12.2024 року.

Згідно видаткових касових ордерів від 25.12.2015 року, від 29.12.2016 року та від 26.12.2016 року, від 28.12.2017 року, від 29.09.2018 року, від 24.12.2018 року, від 28.12.2018 року, від 28.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 виплачено орендну плату за 2015 рік в сумі - 5015,45 грн., за 2016 рік в сумі - 8065.49 грн, за 2017 рік в сумі - 11076.60 грн, за 2018 рік на суму - 11076.60 грн.

ПСП Високе зазначало, що сплата орендної плати за період 2016-2018 років була більшою ніж визначена пунктом 9 Договору оренди, тому підприємство здійснило перерахунок залишку орендної плати за 2019-2020 роки та провело виплату грошових коштів у сумі 1927,06 грн, які надіслали ОСОБА_1 31.12.2020 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд своє рішення мотивував тим, що відповідачем допущені систематичні порушення договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору, а також стягнута сума - 11 431, 92 грн. недоплаченої орендної плати.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 409 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про орендну землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 21 ЗУ цього ж Закону визначає орендну плату за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати ( ст.24 Закону).

За змістом частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Системний аналіз умов договору оренди землі, укладеного між сторонами 02.06.2014 року та додаткової угоди до цього договору від 01.04.2015 року, свідчать про те, що орендодавцю має вноситись орендна плата щорічно.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 за оренду земельної ділянки за 2015, 2016, 2017, 2018 роки відповідачем виплачені відповідні суми, сплата яких зазначена у відзиві на позов, та 31.12.2020 року виплачена орендна плата в сумі 1927, 06 грн. ( а.с.64-65).

З платіжного доручення № 580 від 31 грудня 2020 року вбачається, ОСОБА_1 перерахована орендна плата у розмірі 1927,06 грн. згідно договору б/н від 01.01.2014р., хоча фактично договір укладено 02.06.2014р. (а.с.66).

Дійсно, як вірно зазначив суд першої інстанції, з вказаного платіжного доручення не вбачається за який рік перерахована орендна плата та на підставі якого договору, тому суд прийшов до висновку що оплата проведена частково за 2020 рік, оскільки перерахована 31.12.2020 року (враховуючи умови Договору та Додаткової угоди).

Отже, позивачу за 2019 рік орендна плата не виплачена, а за 2020 рік виплачена частково, що обгрунтовано дало підстави суду відповідно до положень ст. 32 Закону України Про оренду землі для розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першої ст.141 ЗК України, частини другої ст.651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги про виплату орендної плати 'наперед' за майбутні періоди оцінюються колегією суддів з огляду на договірний характер правовідносин між сторонами, які визначили, що відповідно до п.11 договору оренди землі від 02.06.2014 року орендна плата вноситься у такі строки на протязі року, але не пізніше 31 грудня.

Отже, встановивши розмір згідно додаткової угоди від 01.04.2014р. розмір орендної плати в сумі 6679,49 грн. в рік, що становить 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сторони визначили саме щорічний її розмір, а твердження відповідача про виплату у збільшеному розмірі наперед на майбутні періоди є по суті зміною умов договору, яка відповідно до ст.23 Закону України Про оренду землі переглядається за згодою сторін. Проте, такої згоди у відповідній формі від позивача отримано не було.

У відповідності до ст. 12,13 ЦПК України сторони несуть тягар по доведенню обставин, якими обґрунтовують позовні вимоги та заперечення.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

ПСП Високе не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували повне виконання умов договору за спірний період 2019-2020 роки.

Крім того, вбачається невідповідність відомостей, наданих відповідачем щодо виплати позивачу орендної плати за 2020рік згідно вказаного платіжного доручення № 580 від 31 грудня 2020 року та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, в інформації якого зазначено, що підприємство нарахувало ОСОБА_1 за 2020 рік 8015,39 грн. доходу ( а.с.38).

Про факт неналежного виконання зобов`язань по виплаті орендної плати також свідчить недотримання відповідачем п.10 договору оренди землі від 02.06.2014 року, яким визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Виконання зазначених умов договору мало виконуватись ПСП Високе , оскільки редакція цього пункту згідно п.7 додаткової угоди залишилась без змін.

Однак, в апеляційній скарзі відповідачем взагалі не спростований висновок районного суду в цій частині.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що орендар до закінчення терміну дії договору оренди від 02.06.2014 року зобов`язується щорічно за власний кошт забезпечити обробіток земельних ділянок сільськогосподарського призначення орендодавця в межах 0,30 га .

Рішенням суду встановлено не виконання відповідачем умов додаткової угоди про обробіток земельної ділянки площею 0,3 га.

Таким чином, встановлені районним судом факти систематичного неналежного виконання умов договору дали підстави для обгрунтованого висновку про доведеність позовних вимог та розірвання договору оренди землі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Високе залишити без задоволення.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01.09.2021 р.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. Ю.Кузнєцова