Постанова

від 01.07.2021 по справі 925/1342/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2021 р. Справа№ 925/1342/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 01.07.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2021 (повний текст підписано 29.04.2021)

у справі №925/1342/20 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Черкаської міської ради

до Гаражно-будівельного автокооперативу Електрон

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління ДПС у Черкаській області

про стягнення 403747,66 грн. безпідставно утримуваних коштів за використання земельної ділянки

В судовому засіданні 01.07.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Гаражно-будівельного автокооперативу Електрон про стягнення 403 747,66 грн. безпідставно утриманих коштів (в розмірі орендної плати) за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 01.10.2017 по 23.03.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент звернення до Черкаської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, майно, а саме гаражі, що належать гаражно-будівельному автокооперативу Електрон вже були розміщені на вказаній ділянці. Таким чином, відповідач з моменту розміщення гаражів й до моменту укладення договору оренди землі від 07.07.2020 користувався земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів. У відповідності до розрахунку заборгованості за користування гаражно-будівельним автокооперативом Електрон земельними ділянками площею 0,7413 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0012) та площею 0,9073 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0013) за період з 01.10.2017 по 23.03.2020 заборгованості становить 403747,66 грн. в розмірі орендної плати за землю як при належно укладеному договорі.

Відповідач у відзиві на позов заперечував виникнення між сторонами кондикційних відносин у спірному періоді.

Третя особа у листі від 23.02.2021 повідомила, що за період з 01.10.2017 по 23.03.2020 Автокооперативом Електрон (код ЄДРПОУ 22803053) задекларовано земельного податку за земельні ділянки, що розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Пацаєва, 1а, площею 0,9073 га та 0,7113 га - в сумі 363506,82 грн та сплачено до бюджету м. Черкаси 365675,00 грн. Станом на дату надання відповіді податковий борг по земельному податку з юридичних осіб відсутній.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.04.2021 у справі №925/1342/20 в позові відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачем не доведено та належними доказами не підтверджено утримання коштів позивача відповідачем за спірний період в розмірі орендної плати за земельну ділянку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 19.05.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права, без з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- відповідач не був і не є ні власником, ні постійним користувачем земельних ділянок, а тому не є суб`єктом плати за землю у вигляді земельного податку. При цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України). Правова природа сплачених відповідачем коштів у вигляді земельного податку не дозволяє однозначно трактувати їх сплату як аналогію отримання орендної плати.

- судом не враховано, що позивач звернувся із вимогою про стягнення безпідставно утриманих коштів в розмірі орендної плати в сумі 403 747,66 грн., в той час як відповідачем сплачено лише 365 675,00 грн. земельного податку. Враховуючи, що відповідач з моменту розміщення гаражів й до моменту укладення договору оренди землі від 07.07.2020 користувався земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів, розмір орендної плати правомірно розраховано як 3%.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечує доводи позивача, викладені в ній, посилаючись, зокрема, на те, що у спірному періоді відсутня будь-яка заборгованість перед місцевим бюджетом щодо плати за земельні ділянки.

Одночасно зазначає, що право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельні ділянки за кадастровим номером 71101364000:02:014:0012 площею 0,7413 га та за кадастровим номером 71101364000:02:014:0013 площею 0,9073 га зареєстровано лише у 2020 році на підставі рішення Черкаської міської ради №2- 5858 від 24.03.2020.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 поновлено позивачу строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 01.07.2021.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.07.2021 підтримав апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.07.2021 заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 01.07.2021 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Представник третьої особи був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника третьої особи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Черкаської міської ради від 03.03.2005 №8-48 Про надання гаражно-будівельному автокооперативу Електрон дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Пацаєва, 1а гаражно-будівельному автокооперативу Електрон надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,8500 га по вул. Пацаєва 1а в оренду під існуючі гаражі.

07.07.2020 між Черкаською міською радою (Орендодавець - Позивач) в особі міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та гаражно-будівельним автокооперативом Електрон (Орендар - Відповідач), в особі керівника Горбенка Віталія Леонідовича, який діє на підставі Статуту, - укладено договір оренди землі (а.с. 13-15).

Відповідно до п.1. Договору орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 24.03.2020 №2-5858 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, що за цільовими призначеннями відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови, які знаходяться за адресою: вул. Пацаєва,1а в м. Черкаси.

Згідно з п. 2. Договору в оренду передаються земельні ділянки площею 1,6486 га, з них:

площею 0,7413 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0012);

площею 0,9073 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0013) - під існуючими гаражами.

Цільове призначення земельних ділянок - для колективного гаражного будівництва (код відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель - 02.06).

Позивач вказав, що на момент звернення до Черкаської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, майно, а саме гаражі, що належать гаражно-будівельному автокооперативу Електрон , вже були розміщені на вказаній ділянці. Таким чином, відповідач з моменту розміщення гаражів й до моменту укладення договору оренди землі від 07.07.2020 користувався земельною ділянкою без відповідних правовстановлюючих документів.

Позивач зазначає, що у відповідності до розрахунку заборгованості за користування гаражно-будівельним автокооперативом Електрон земельними ділянками площею 0,7413 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0012) та площею 0,9073 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0013) за період з 01.10.2017 по 23.03.2020, сума заборгованості становить 403747,66 грн. в розмірі орендної плати за землю як при належно укладеному договорі.

Відповідач стверджує, що до укладення договору оренди землі спірні земельні ділянки площею 0,7413 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0012) та площею 0,9073 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0013) у спірному періоді обліковувалися за гаражно-будівельним автокооперативом Електрон по статистичній звітності форми 6-зем. Відповідач у спірному періоді здійснював декларування та сплачував до місцевого бюджету земельний податок за користування земельними ділянками площею 0,7413 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0012) та площею 0,9073 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0013) за ставкою земельного податку 3% за нормами Податкового кодексу України, що є більшим від ставки орендної плати, яка була визначена позивачем при укладенні договору оренди землі від 07.07.2020.

Акт звірки заборгованості суду не подано.

Третя особа Головне управління ДПС у Черкаській області листом вих. №1203/5/23-00020-012 від 23.02.2021 повідомила, що за період з 01.10.2017 по 23.03.2020 Автокооперативом Електрон (код ЄДРПОУ 22803053) задекларовано земельного податку за земельні ділянки, що розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Пацаєва, 1а, площею 0,9073 га та 0,7113 га - в сумі 363506,82 грн та сплачено до бюджету м. Черкаси 365675,00 грн. Станом на дату надання відповіді податковий борг по земельному податку з юридичних осіб відсутній, наявна переплата в бюджет.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами.

Діяльність позивача - як органу місцевого самоврядування - регламентована приписами:

Конституції України ;

ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні ;

ЗУ Про оренду землі ;

ЦК України , ЗК України та ГК України ;

іншими нормативними документами стосовно передачі в оренду земельних ділянок та справляння плати за землю.

Діяльність відповідача - гаражного кооперативу без ознак прибуткової організації - регламентована приписами:

Конституції України ;

ЗУ Про оренду землі ;

ЦК України , ЗК України , ПК України та ГК України ;

іншими нормативними документами стосовно одержання в оренду земельних ділянок та справляння плати за землю.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування можуть діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше.

Предметом спору у даній справі є вимога Черкаської міської ради про стягнення з гаражно-будівельного автокооперативу Електрон заборгованості за час фактичного користування земельною ділянкою без відповідно правовстановлюючих документів до моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідач, як власник майна, розміщеного на земельній ділянці площею 0,7413 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0012) та площею 0,9073 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0013), відповідно до статті 120 ЗК України набув право користування земельною ділянкою, на якій розміщений цей об`єкт нерухомості. З метою оформлення свого права на землекористування відповідач звернувся до власника землі з проханням надати земельну ділянку у користування на правах оренди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі договір оренди земельної ділянки із земель комунальної власності укладається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.ст. 116, 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

До укладення договору оренди землі земельні ділянки площею 0,7413 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0012) та площею 0,9073 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0013) у спірному періоді обліковувалися за гаражно-будівельним автокооперативом Електрон по статистичній звітності 6-зем та у періоді з 01.10.2017 по 23.03.2020 відповідач самостійно здійснював декларування та сплачував до місцевого бюджету земельний податок за користування земельними ділянками площею 0,7413 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0012) та площею 0,9073 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0013) за ставкою земельного податку 3%, з урахуванням щорічної нормативної грошової оцінки землі, що є більшим від ставки орендної плати, яка була визначена позивачем при укладенні ним договору оренди землі від 07.07.2020 з відповідачем.

Договір оренди землі між позивачем та відповідачем від 07.07.2020 не заперечений, не спростований, не визнаний недійсним, не розірваний судом чи сторонами.

Питання орендних відносин врегульовано вимогами гл. 58 Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду землі , положеннями Земельного кодексу України, положеннями Податкового кодексу України в частині внесення орендної плати за землю.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Згідно з положеннями ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Законодавець визначає суть кондиційних зобов`язань у ст. 1212 ЦК України: Загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Позивачем за час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,7413 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0012) та площею 0,9073 га (кадастровий номер 7110136400:02:014:0013) без договору оренди за період з 01.10.2017 по 23.03.2020 було визначено загальний розмір утримуваних коштів без належних підстав в розмірі 403747,66 грн. (ст. 1212 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Так, згідно зазначеної норми цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Рішенням Черкаської міської ради від 03.03.2005 №8-48 гаражно-будівельному автокооперативу Електрон надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,8500 га по вул. Пацаєва 1а в оренду під існуючі гаражі.

07.07.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі.

Листом від 23.02.2021 №1203/5/23-00020-012 Головне управління ДПС у Черкаській області підтвердило, що за період з 01.10.2017 по 23.03.2020 Автокооперативом Електрон (код ЄДРПОУ 22803053) задекларовано земельного податку за земельні ділянки, що розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Пацаєва, 1а, площею 0,9073 га та 0,7113 га - в сумі 363506,82 грн, та сплачено до бюджету м. Черкаси 365675,00 грн. Станом на дату надання відповіді податковий борг по земельному податку за спірний період з юридичних осіб - відсутній.

Згідно з частиною 3 статті 226 ГК України сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру втраченої вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Отже, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди теж повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання потерпілою стороною відповідних доходів у разі, якби друга сторона виконала свої зобов`язання належним чином.

Суд встановив відсутність дій відповідача, які б спричинили завдання збитків чи іншої шкоди Черкаській міській раді внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності чи безпідставного утримання коштів позивача.

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи, що позивачем не доведено та належними доказами не підтверджено утримання коштів позивача відповідачем за спірний період в розмірі орендної плати за земельну ділянку, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судом правильно враховано правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України №4909/04 від 10.02.2010, рішення Трофімчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України №4994/04 від 09.09.2011).

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі

Вимоги позивача ґрунтуються на тому, що відповідач до моменту укладення з відповідачем договору оренди землі від 07.07.2020 не сплачував позивачу орендну плату за користування земельними ділянками за кадастровим номером 71101364000:02:014:0012 площею 0,7413 га та кадастровим номером 71101364000:02:014:0013 площею 0,9073 га, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно утримані кошти в розмірі орендної плати за вказані земельні ділянки.

Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості за користування відповідачем вказаними земельними ділянками позивач просить стягнути з відповідача безпідставно утримані грошові кошти (орендну плату) у розмірі 403 747,66 грн. за період з 01.10.2017 по 23.03.2020.

Враховуючи те, що вказані земельні ділянки обліковувалися за відповідачем по статистичній звітності 6-зем ще до укладення із позивачем договору оренди від 07.07.2020, зокрема на підставі раніше виданих рішень та актів Черкаського міськвиконкому, у Автокооперативу ЕЛЕКТРОН у спірному періоді були підстави та обов`язок здійснювати декларування та сплату саме земельного податку за користування вказаними земельними ділянками.

Згідно листа ГУ ДПС у Черкаській області від 26.10.2020 №24454/10/23-00- 04-1109 за період з 01.10.2017 по 23.03.2020 Автокооперативом ЕЛЕКТРОН задекларовано земельного податку за земельні ділянки, що розташовані за адресою м.Черкаси, вул. Пацаєва, 1а площею 0,9073 га та 0,7113 га в сумі 363 506,82 грн. та сплачено до бюджету міста Черкаси - 365 675,00 грн.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи наведеними вище копіями документів, а також первинними фінансовими документами відповідача.

Ставка земельного податку, який сплачувався відповідачем у спірному періоді (3%), відповідає ставці орендної плати (3%), яка визначена позивачем у позові по даній справі, та взята позивачем до розрахунку суми безпідставно утриманих коштів.

Щодо різниці в сумах плати за землю, нарахованих позивачем згідно доданого до позову розрахунку, та сумах сплачених відповідачем платежів з плати за землю, які фактично сплачені у спірному періоді згідно наведених вище довідок ГУ ДПС у Черкаській області, відповідачем до відзиву на позов було надано конррозрахунок, який здійснений на підставі документів та вихідних даних, якими керувався відповідач, здійснюючи нарахування податку на землю у спірному періоді.

Зокрема, різниця виникає на підставі різних вартостей земельних ділянок відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за кадастровим номером 71101364000:02:014:0012 площею 0,7413 га та за кадастровим номером 71101364000:02:014:0013 площею 0,9073 га, виданих автокооперативу ЕЛЕКТРОН у квітні 2017 році Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси, а також витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за кадастровим номером 71101364000:02:014:0012 площею 0,7413 га та за кадастровим номером 71101364000:02:014:0013 площею 0,9073 га, виданих позивачу у червні 2020 року Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі та м.Черкаси Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 суд зобов`язав сторони провести звірку платежів за землю за спірний період.

В рамках виконання вказаної ухвали суду, відповідач - автокооператив ЕЛЕКТРОН 15.01.2021 звернувся із листом за №14/01-21 до позивача - Черкаської міської ради щодо проведення звірки платежів за земельні ділянки за кадастровим номером 71101364000:02:014:0012 площею 0,7413 га та кадастровим номером 71101364000:02:014:0013 площею 0,9073 га по вул. Пацаєва,1А, сплачених автокооперативом ЕЛЕКТРОН за період з 01.10.2017 по 01.04.2020 як плата за землю на відповідний бюджетний рахунок міста Черкаси, та підготувати відповідний акт звірки по сплаченим Гаражно-будівельним автокооперативом ЕЛЕКТРОН платежам за землю за вказаний вище період.

До вказаного листа відповідачем було додано всі первинні документи, які підтверджують сплату автокооперативом ЕЛЕКТРОН плати за землю в спірному періоді, а також документи, відповідно до яких відповідачем здійснювався розрахунок таких платежів.

Зокрема, до вказаного листа було додано два витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за кадастровим номером 71101364000:02:014:0012 площею 0,7413 га та за кадастровим номером 71101364000:02:014:0013 площею 0,9073 га, виданих автокооперативу ЕЛЕКТРОН у квітні 2017 році Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси.

Як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивачем додано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за кадастровим номером 71101364000:02:014:0012 площею 0,7413 га та за кадастровим номером 71101364000:02:014:0013 площею 0,9073 га, виданих у червні 2020 року Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі та м.Черкаси Черкаської області, нормативна грошова оцінка в яких щодо наведених вище земельних ділянок відрізняється від нормативної грошової оцінки цих же ділянок, згідно раніше виданих автокооперативу ЕЛЕКТРОН Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі та м.Черкаси Черкаської області витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку цих же земельних ділянок.

З цього приводу, також, в рамках виконання наведеної вище ухвали Господарського суду Черкаської області від 12.01.2021 по цій справі, відповідач звернувся листом до Міськрайонного управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси з проханням надати відповідні роз`яснення щодо розбіжностей у сумах нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок в період 2017 року та в період 2020 року, відповідно до раніше виданих Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області витягів із нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок, які були видані у квітні 2017 року та у червні 2020 року. До вказаного листа відповідачем було додано копії витягів із нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок, які були видані Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області у квітні 2017 року та у червні 2020 року

Згідно відповіді Міськрайонного управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області від 29.01.2021 №32-23-0.221-30/120-21 надані автокооперативом ЕЛЕКТРОН витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 71101364000:02:014:0012 та 71101364000:02:014:0013 сформовані станом на 03.04.2017 та 23.06.2020 з урахуванням даних Державного земельного кадастру на момент формування.

Таким чином, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області, як державний орган, який здійснює формування та видачу вказаних вище витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, підтвердило правильність та безпомилковість виданих автокооперативу ЕЛЕКТРОН у квітня 2017 році Міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаних земельних ділянок, на підставі яких автокооперативом ЕЛЕКТРОН здійснювався розрахунок, декларування та сплата плати за вказані земельні ділянки у спірному періоді.

Копії наведених вище листів приєднані як письмові докази та наявні в матеріалах справи.

Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості за користування відповідачем вказаними земельними ділянками позивач просив стягнути з відповідача безпідставно утримані грошові кошти у розмірі 403 747,66 грн. за період з 01.10.2017 по 23.03.2020.

При цьому, в позові позивач вказує на те, що вказана сума є орендною платою, яку позивач недоотримав в результаті фактичного користування відповідачем наведеними земельними ділянками до моменту оформлення відповідачем права оренди на ці ділянки.

Тобто, позивач просить суд стягнути недоотриману позивачем орендну плату за користування відповідачем вказаними земельними ділянками, яку б позивач отримав би у спірному періоді, за умови оформлення відповідачем права оренди та укладеного договору оренди землі.

При цьому, як вбачається із доданого до позову розрахунку позивач здійснює нарахування відповідачу такої орендної плати за спірний період із розрахунку орендної ставки - 3 %.

Розрахунок та нарахування позивачем за спірний період орендної плати відповідачу за користування вказаними земельними ділянками за орендною ставкою 3 % позивачем при поданні позову жодним чином не був обґрунтований.

Як вбачається із доданого позивачем до позову договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем 07.07.2020, річна орендна плата за користування вказаними вище земельними ділянками встановлена у розмірі 1 % .

Отже, у відповідача у спірному періоді відсутня будь-яка заборгованість перед місцевим бюджетом щодо плати за земельні ділянки, які обліковувалися за відповідачем по статистичній звітності 6-зем за адресою м. Черкаси, вул. Пацаєва, 1а до дати прийняття Черкаською міською радою рішення №2-5858 від 24.03.2020 Про надання гаражно-будівельному автокооперативу Електрон земельної ділянки по вул. Пацаєва, 1а та укладення на підставі цього рішення між сторонами 07.07.2020 договору оренди землі.

Право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельні ділянки за кадастровим номером 71101364000:02:014:0012 площею 0,7413 га. та за кадастровим номером 71101364000:02:014:0013 площею 0,9073 га. зареєстровано лише у 2020 році на підставі рішення Черкаської міської ради №2- 5858 від 24.03.2020.

В свою чергу, відповідно до ст.ст. 116, 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що у спірному періоді позивач був власником вказаних земельних ділянок.

В свою чергу, відповідно до норм ЦК України та правових позицій Великої Палати Верховного Суду право на стягнення безпідставно утриманих коштів (орендної плати) за фактичне користування майном без належної правової підстави у кондикційних відносинах має виключно власник цього майна.

Таким чином, враховуючи те, що позивач відповідно до норм до ст.ст. 116, 125 Земельного кодексу України набув право власності на вказані вище земельні ділянки лише після реєсрації права власності у 2020 році, колегія суддів вважає, що між сторонами не виникало кондикційних відносин у спірному періоді, за який позивач просить стягнути із відповідача безпідставно утримані кошти (орендна плата) у розмірі 403 747,66 грн.

Щодо заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, викладеної у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст.ст. 129 ГПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження вимоги про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн. в суді апеляційної інстанції, відповідачем надано суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги від 23.06.2021, ордер серія ЧК №203692 від 23.06.2021, виданий Гаражно-будівельним автокооперативом Електрон адвокату Смаглій В.М., квитанція № 14-06/2021 від 23.06.2021 на суму 6 500,00 грн.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

23.06.2021 між адвокатом Смаглій В`ячеслав Миколайович (правозахисник) та Гаражно-будівельним автокооперативом Електрон (клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах визначених цим Договором надавати замовникам правничу допомогу та здійснювати представництво замовника в суді апеляційної інстанції у спорі із Черкаською міською радою по справі №925/1342/20 за позовом Черкаської міської ради до замовника про стягнення 403 747,66 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору виконавець отримує винагороду за послуги із наступного розрахунку:

4.1.1) складання відзиву на апеляційну скаргу, формування додатків до відзиву та організація подання його до суду - 3 000,00 (три тисячі) гривень.

4.1.2) представництво Замовника в суді апеляційної інстанції, що включає в себе зокрема/але не виключно підготовку і подання, при необхідності додаткових письмових пояснень по суті спору та представництво в судовому засіданні - 3 500,00 (три тисячі п`ятсот) гривень.

4.1.3) складання необхідних процесуальних документів (клопотань, заяв, тощо) - від 500 до 1500 грн. за один документ.

Відповідно до п. 4.2. Договору сторонами встановлюється наступний розмір та порядок розрахунків:

4.2.1 3 урахуванням підпунктів 4.1.1 - 4.1.2. пункту 4.1 Договору мінімальна сума оплати авансового платежу винагороди Виконавця за цим Договором становить 6 500,00 (шість тисяч п`ятсот) гривень (із розрахунку 3 000,00 + 3 500,00 = 6 500,00 грн.), яка підлягає 100% оплаті Замовником на момент укладення цього Договору.

Факт отримання виконавцем грошових коштів підтверджується квитанцією, виданою виконавцем замовнику.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката в суді апеляційної інстанції є частково не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи викладене, розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 6 500,00 грн. є частково обґрунтованими та частково співмірними об`єму наданих і отриманих юридичних послуг, у зв`язку з чим підлягають відшкодуванню відповідачеві у частковому обсязі за рахунок позивача на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України в розмірі 6 000,00 грн. (складання відзиву на апеляційну скаргу, формування додатків - 3000 грн. та представництво в суді апеляційної інстанції - 3000 грн.)

Слід зазначити і про те, що необхідність залучення до участі у справі в якості представників адвокатів були викликана як положеннями ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017, так і приписами п. 11 Перехідних положень Конституції України, згідно з якими представництво в судах апеляційної інстанції виключно адвокатами здійснюється з 01.01.2018.

Судом досліджено наявні у справі докази, про що зазначено в оскаржуваному рішенні, що спростовує доводи апелянта про прийняття рішення без дослідження всіх істотних обставин, що мають значення для справи.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновком суду першої інстанції про відмову в позові, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що в апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновку суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2021 у справі №925/1342/20.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2021 у справі №925/1342/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2021 у справі №925/1342/20 залишити без змін.

3. Стягнути з Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25212542) на користь Гаражно-будівельного автокооперативу Електрон (м. Черкаси, вул. Пацаєва, 1А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22803053) 6000,00 грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

5. Матеріали справи № 925/1342/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 01.09.2021

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська