Ухвала

від 30.08.2021 по справі 910/7304/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7304/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Губенко Н. М., Кібенко О. Р.,

за участю помічника судді - Пономарьової О.О. (за дорученням головуючого судді),

за участю представників:

ОСОБА_1 - Костенко І. А.,

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

"Будинок Ахматової" - Кошина Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021

(головуючий суддя - Зубець Л.П., судді - Мартюк А.І., Алданова С.О.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020

(суддя Чебикіна С.О.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок Ахматової"

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з запланованою відпусткою судді Вронської Г. О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.08.2021, який наявний в матеріалах справи.

2. У травні 2020 року ОСОБА_1 (звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок Ахматової" (далі - ОСББ "Будинок Ахматової") про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Будинок Ахматової", яке оформлене протоколом загальних зборів №6 (дата відкриття зборів 15.12.2019, дата закриття зборів 29.12.2019, дата складання протоколу 08.01.2020) та про визнання недійсною нової редакції статуту відповідача, яка затверджена оспорюваним рішенням загальних зборів ОСББ "Будинок Ахматової".

3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що загальні збори відповідача проведені з порушенням порядку скликання, голосування, підрахунку голосів, а відповідно прийняті рішення на цих зборах не відповідають вимогам законодавства. Зокрема, позивач зазначає, що: - відповідач не повідомив його про проведення загальних зборів; - протокол №6 є таким, що підписаний не уповноваженими на те особами, оскільки голосування осіб, що були присутні на зборах 15.12.2019, з питання обрання голови та секретаря зборів не підтверджені особистим підписом таких осіб, як того вимагає законодавство та статут відповідача; - усі листи письмового опитування не можуть підтверджувати голосування з указаних в них питань, оскільки це не відповідає вимогам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"; - квартира НОМЕР_1 неприватизована, тому голос особи, яка в ній проживає не може бути зарахований в голосуванні, а по кв. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 відсутні довіреності власників цих квартир; - позивач не погоджується з кошторисом та розміром щомісячного внеску на утримання будинку, які були прийняті спірним рішенням та вважає рішення щодо прийняття участі у програмі "теплий кредит" передчасним та прийнятим без належного обґрунтування.

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/7304/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

5. Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що: - відповідач повідомив належним чином співвласників та особисто позивача про проведення загальних зборів, у відповідності до вимог статуту; - обрання головуючого на засіданні є процедурним питанням, щодо якого не встановлено по формі обов`язкової вимоги у проставленні підписів співвласників; - всі листки письмового опитування, підтверджують голосування з вказаних в них питань, що відповідає вимогам Закону;

- твердження позивача, що квартира НОМЕР_1 - неприватизована, а тому голос особи, яка в ній проживає не може бути зарахований в голосування, повністю спростовується наданим відповідачем свідоцтвом про право власності на вказану квартиру, згідно якого власниками її є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (квартира приватизована).

- незгода позивача з кошторисом та розміром щомісячного внеску на утримання будинку, які були прийняті на загальних зборах та прийнятого рішення щодо прийняття участі у програмі "теплий кредит" не є підставою для визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними. Відтак, права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відповідачем не порушено, відповідно в позові відмовлено повністю.

6. В подальшому 19.10.2020 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про розподіл судових витрат, в якій просив суд стягнути з позивача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 8 700,00 грн.

7. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/7304/20 задоволено заяву відповідача про розподіл судових витрат, стягнуто з позивача на користь відповідача 8 700,00 грн витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги.

8. Місцевий господарський суд мотивував своє рішення тим, що подані відповідачем докази є достатніми для підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді даної справи.

9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/7304/20 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/7304/20 скасовано. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСББ "Будинок Ахматової" про розподіл судових витрат відмовлено. Судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/7304/20 залишено за ОСОБА_1 .

10. Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами рішення місцевого суду по суті спору.

11. Разом з тим, скасовуючи рішення в частині розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що суд першої інстанції вирішив питання щодо розподілу судових витрат, не надавши права позивачу подати заперечення на відповідну заяву та обґрунтування підстав для зменшення розміру позовних вимог.

12. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду (в частині залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020) та вказане рішення місцевого суду, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

13. Підставою касаційного оскарження судових рішень у даній справі є п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник стверджує, що:

- в оскаржуваних рішеннях суди не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 926/1146/19, від 12.12.2018 у справі № 766/22228/17:

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 16 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а саме відсутній висновок, що вимога щодо оформлення рішення загальних зборів ОСББ особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"), розповсюджується на будь-яке рішення загальних зборів ОСББ, у тому числі і щодо обрання голови і секретаря.

14. 16.08.2021 від ОСББ "Будинок Ахматової" на електронну адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу.

15. 16.08.2021 від ОСББ "Будинок Ахматової" надійшло клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

16. У судовому засіданні 16.08.2021 Верховним Судом було оголошено перерву до 30.08.2021.

17. Розглянувши доводи та аргументи касаційної скарги разом з матеріалами справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою з таких підстав.

18. Відповідно до ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

19. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

20. При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

21. Зі змісту перелічених судових рішень вбачається, що наведені в них висновки Верховного Суду стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

22. Так, у постанові від 12.12.2018 у справі №766/22228/17 Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, виходив з того, що предметом позову (з урахуванням уточнень) є вимоги про: - визнання незаконними дій ОСББ щодо збільшення опалювальної площі кімнати; - зобов`язання ОСББ підключити електроенергію до кімнати; - зобов`язання ОСББ відновити водопостачання на кухню;

- втягнення з ОСББ моральної та матеріальної шкоди у розмірі 100 000 грн. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що: - 26.06.2015 позивач отримала ордер на житлове приміщення кімнату № 131-б, площею 18,8кв.м в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 ; - за споживання електричної енергії та квартплату вона сплачувала ЖЕК, а з 01.10.2016 балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_1 стало ОСББ "Петровець Бучми 22"; - належна позивачу кімната не приватизована і позивач не є членом ОСББ , сплачує за надані комунальні послуги за лічильником та вважає, що не має заборгованості; - головою правління ОСББ безпідставно збільшено опалювальну площу її квартири з 18,80 кв.м до 25,01кв.м, не зважаючи на те, що пристрої опалювання знаходяться лише в кімнаті, а в коридорі блоку та санвузлі прибори опалення не встановлені; - на звернення позивача щодо підстав збільшення опалювальної площі голова правління не надала жодних документів, а рекомендувала звернутися до теплопостачальної організації ПАТ "Херсонська ТЕЦ"; - в подальшому позивачу було відключено електроенергію у зв`язку з наявністю у неї боргу по сплаті за електроенергію та квартирної плати.

23. Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, а саме: визнання неправомірними дій ОСББ щодо збільшення опалювальної площі кімнати, а також відключення кімнати наймача від електропостачання та водопостачання; зобов`язання ОСББ за свій рахунок підключити кімнату до електричних мереж та відновити водопостачання на кухню, яким користувалась позивач, стягнення з ОСББ на користь позивача 10 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

24. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що: - відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладеного між ПАТ Херсонська теплоелектроцентраль та позивачем, опалювальна площа об`єкта надання послуг (квартири) становить 18,8 кв. м; - ОСББ не обґрунтував наявності підстав для збільшення опалювальної площі кімнати позивача; - енергопостачання кімнати позивача було відключено не енергопостачальною організацією, а відповідачем, яким не доведено наявності безспірної заборгованості позивача перед відповідачем за спожиту електроенергію, а підставою для відключення електроенергії стала заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території.

25. У постанові від 14.05.2020 у справі № 926/1146/19, залишаючи без змін судові рішення у справі, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання недійсним спірного рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку в частині визначення та затвердження з 01.07.2016 розміру суми внесків і платежів співвласників відповідного ОСББ на обслуговування та утримання багатоквартирного будинку, спільного та допоміжного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території ОСББ, у зв`язку з тим, що воно ухвалене з порушенням порядку, передбаченого частинами 12, 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки: загальна площа квартир або нежитлових приміщень співвласників, які прийняли участь та проголосували за спірне рішення, в протоколі №6 не зазначена, що унеможливлює визначення кількості голосів співвласників; після перевірки площ квартир 31-ого співвласника, які взяли участь у спірних зборах 01.07.2016, а також 3-ох співвласників, які взяли участь у письмовому опитуванні, на основі даних про площі квартир, які фігурують у іншому протоколі загальних зборів №12 від 10.04.2017, а також у висновку судової будівельно-технічної експертизи №18075 від 14.11.2018, що проводилася у господарській справі №926/903/18, випливає, що вказані співвласники сумарно володіли 2029,3? голосами, що становить менше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

НОМЕР_11 . Водночас предметом позову у даній справі № 910/7304/20 є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ та про визнання недійсною нової редакції статуту відповідача, яка затверджена оспорюваним рішенням загальних зборів ОСББ. При цьому суди дійшли висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ та про визнання недійсною нової редакції статуту відповідача, яка затверджена оспорюваним рішенням загальних зборів ОСББ, з огляду на те, що: розгляд питань, наведених у протоколі загальних зборів №6 від 08.01.2020 є виключною компетенцією загальних зборів співвласників, а тому рішення прийнято уповноважним органом - загальними зборами співвласників будинку та без перевищення цим органом своєї компетенції; всі листки письмового опитування, підтверджують голосування з указаних в них питань, що відповідає вимогам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"; твердження позивача, що квартира НОМЕР_1 - неприватизована, тому голос особи, яка в ній проживає не може бути зарахований в голосування, повністю спростовується наданим відповідачем свідоцтвом про право власності на квартиру; наявними в матеріалах справи доказами спростовується посилання позивача, що по кв. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 відсутні довіреності власників цих квартир; відповідач виконав вимоги п. 5 Статуту в повному обсязі, та надав належні докази повідомлення співвласників та особисто позивача про проведення загальних зборів у відповідності до вимог статуту відповідача; на спірних загальних зборах була присутня більшість співвласників будинку, відповідні результати належно відображені у протоколі загальних зборів ОСББ.

27. Таким чином, доводи скаржника про те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 926/1146/19, від 12.12.2018 у справі № 766/22228/17, є безпідставними, оскільки у даній справі та у справі, на яку посилається скаржник, суд дійшов відповідних висновків не у зв`язку з неоднаковим застосуванням норм права, а у зв`язку з наявністю різних фактичних обставин у вказаних справах, що формують зміст правовідносин, та їх різної оцінки судами у кожному конкретному випадку в межах своїх дискреційних повноважень.

28. Враховуючи зазначене, оскільки наведені обставини встановлені Верховним Судом після відкриття касаційного провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, то колегія суддів відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі № 910/7304/20 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

29. Щодо підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачено п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

30. Так, як було зазначено вище, скаржник стверджує про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 16 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а саме відсутній висновок, що вимога щодо оформлення рішення загальних зборів ОСББ особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"), розповсюджується на будь-яке рішення загальних зборів ОСББ, у тому числі і щодо обрання голови і секретаря.

31. Разом з тим, Верховний Суд переглядаючи судові рішення у справі № 910/18946/19 у постанові від 08.06.2021 висловив правову позицію про те, що положення ч. 16 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо оформлення рішення особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"), розповсюджуються на питання, які були внесені в порядок денний загальних зборів, та за результатами розгляду яких, прийнято рішення, які є обов`язковими для всіх співвласників. При цьому, дані рішення можуть бути прийняті не тільки в день проведення загальних зборів, а й протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів шляхом письмового опитування. В той час як голова та секретар зборів обирається перед початком голосування по питанням порядку денного загальних, ведуть збори та в подальшому оформлюють протокол зборів із зазначенням прийнятих рішень.

32. Верховний Суд зазначив про те, що голова та секретар зборів обираються більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників із наступним занесенням результатів голосування по цьому процедурному питанню в протокол загальних зборів. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відхилення доводів позивача про необхідність підтвердження особистим підписом результатів голосування співвласниками, які були присутніми та приймали участь у голосуванні щодо обрання голови зборів та секретаря.

33. Отже, висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у наведеній вище постанові Верховного Суду.

34. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

35. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані у даній справі рішення та постанова судів попередніх інстанцій винесені з урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, однак відповідно до конкретних у даній справі обставин справи.

36. Колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав відступати від вказаних вище висновків Верховного Суду, з огляду на що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі № 910/7304/20 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, також підлягає закриттю відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі № 910/7304/20.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

О. Р. Кібенко