Рішення

від 02.09.2021 по справі 500/4289/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4289/21

02 вересня 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулось до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по платежу орендна плата з фізичних осіб у сумі 61750,76 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача наявна заборгованість, яка виникла у зв`язку з несплатою платником податків у розмірі та у строк, установлений Податковим кодексом України (далі - ПК України), узгоджених податкових зобов`язань по платежу орендна плата з фізичних осіб.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Тернопільським окружним адміністративним судом надсилався до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місяця проживання УДМС України в Тернопільській області (аркуш справи 20).

На адресу суду надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місяця проживання УДМС України в Тернопільській області в якій вказано, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: с.Миролюбівка, Тернопільський район, Тернопільська область.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено у справі судове засідання на 02.09.2021.

Представник позивача в судове засідання 02.09.2021 не прибув, подав клопотання до суду про розгляд справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у нього немає, ні у власності, ні у користуванні земельної ділянки на території Миролюбівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Йому було надано земельну ділянку на праві постійного користування для створення і ведення селянського (фермерського) господарства на території Миролюбівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 знаходиться на обліку як платник податків в Тернопільській ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Відповідно до ст.67 Конституції України відповідач зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Виконанням податкового обов`язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким згідно із законом надано у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).

Об`єктами оподаткування земельним податком є (п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України) - земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), що знаходяться у власності; земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 Податкового кодексу).

Згідно до п. 286.2 ст. 286 розділу XIII ПКУ платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст.287 розділу XIII ПКУ).

Станом на 15.06.2021 за відповідачем рахується податковий борг на суму 61750,76 грн по платежу орендна плата з фізичних осіб (аркуш справи 8).

Дана заборгованість виникла в результаті несплати узгодженого грошового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб нарахованого відповідно до податкових повідомлень-рішень від 28.11.2019 №165527-5404-1918 на суму 39487,60 грн (з урахуванням самостійно сплачених (погашених) сум) від 01.04.2020 №1189766-5404-1918 на суму - 39487,60 грн.

Судом не приймаються до уваги твердження відповідача про те, що обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась, оскільки такі доводи могли б досліджуватись при оскарженні податкових повідомлень рішень від 28.11.2019 та від 01.04.2020. Проте, вищенаведені ППР відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному порядку ні в судовому порядку, а тому грошові зобов`язання визначені ними вважаються узгодженими.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи випливає, що Відповідачу надсилалась податкова вимога від 04.03.2020 №8435-54 часу встановлення якої податковий борг платника не переривався (аркуш справи 10).

Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною не визнана. В добровільному порядку заборгованість Відповідач не погасив.

Згідно із п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до припису норми п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

Так, згідно пп. 97.4.3. п.97.4 ст.97,собою відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - є така фізична особа.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 10690,78 грн. є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп.14.1.175 п. 14 ст.14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного відповідачем не подано, а судом не встановлено.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

При цьому відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг по платежу орендна плата з фізичних осіб у сумі 61750 (шістдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят) 76 (сімдесят шість), який перерахувати на р/р НОМЕР_1 , код одержувача 37977599, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18010700.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);

відповідач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

Головуючий суддя Осташ А.В.