Ухвала

від 27.07.2021 по справі 203/2528/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2528/21

Провадження № 2/0203/1076/2021

УХВАЛА

27 липня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна,

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Биструшкіна Аліна Романівна (далі - представник позивача) звернулася до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд:

- встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу протягом 01 грудня 2018р. - 31 березня 2021 року;

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 61,7кв.м, житловою площею.

Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначені вимоги до позовної заяви.

У той же час суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, представником позивача не зазначено поштовий індекс позивача.

В порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, представником позивача не зазначено доказів, що підтверджують вказані нею у позові обставини, а саме: відсутні докази належності на праві власності відповідачу нерухомого майна в Кіровському районі м. Дніпра, а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 61,7кв.м, житловою площею 53,3кв.м, яка була предметом інвестиційного договору (зокрема інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу, тощо).

Вказані вище недоліки не дають можливості суду правильно визначитись із підсудністю цивільної справи, оскільки відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.03.2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (стаття 181 Цивільного кодексу України). Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04 грудня 2019 року, справа № 489/2055/19, відповідно до якої перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність установлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина 1 статті 30 ЦПК України), що відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України враховується судом.

Також представником позивача в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не додано доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини, а саме: у позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач розірвавши попередні сімейні стосунки, з 01 грудня 2018 року і відповідач розпочали спільне проживання разом однією сім`єю. Проте не надає доказів розірвання попередніх сімейних стосунків (зокрема свідоцтво про розірвання шлюбу, копію рішення суду тощо).

В порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, на підтвердження сплати судового збору представником позивача додано квитанцію № 0.0.2179585416.1 від 30.06.2021 року на суму 6500,00грн.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6500,00 грн. (відповідно до ціни позову) за вимогу майнового характеру про визнання за ним права власності на 1/2 частину квартири. Проте позивач також заявляє вимогу немайнового характеру про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

Відповідно до п.2 п.2 ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.

Отже, враховуючи викладене, позивач мав сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру 908,00грн.

Тому враховуючи, що позивач сплатив 6500,00грн. судового збору за вимогу майнового характеру йому слід доплатити 908,00грн. за вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення без руху позовної заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У свою чергу, суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого Королівства від 28.10.1998 року та Креуз проти Польщі від 19.06.2001 року).

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

-виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням поштового індексу позивача; доказів, що підтверджують вказані позивачем у позові обставини, а саме: докази належності на праві власності відповідачу нерухомого майна в Кіровському районі м. Дніпра, а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 61,7кв.м, житловою площею 53,3кв.м (зокрема інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу, тощо); докази розірвання попередніх сімейних стосунків (зокрема свідоцтво про розірвання шлюбу, копію рішення суду тощо);

-оригіналу документу, що підтверджує доплату судового збору за вимогу немайнового характеру про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю у розмірі 908,00грн., який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313171206000004631, код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію ухвали направити позивачу.

Продовжений строк для усунення недоліків рахувати з дня отримання ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва