Ухвала

від 19.08.2021 по справі 371/195/21

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.08.2021 Єдиний унікальний № 371/195/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року м. Миронівка

ЄУН 371/195/21

Провадження № 2/371/438/21

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі:

прокурора Олефіренка С.В.,

представника третьої особи Сіренка О.В.,

секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича, поданим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів , про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває справа за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича, поданим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів , про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки .

До початку підготовчого засідання заступник керівника Київської обласної прокуратуриТкаленко О. подав до суду клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача - Ржищівську міську раду та про залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача.

Клопотання обґрунтоване тим, що підставою подання позову є незаконне відведення неуповноваженим органом виконавчої влади земельних ділянок державної форми власності за рахунок земель природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів .

Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів має статус об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення, межі якого визначені проектом створення регіонального ландшафтного парку. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

На момент відкриття провадження у даній справі, відповідно до положень статей 122, 149, 150 Земельного кодексу України, розпорядником земель державної власності природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення був Кабінет Міністрів України та лише за його погодженням, згідно статті 20 Земельного кодексу України, можлива була зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Проте, з 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (від 28 квітня 2021 року № 1423-IX), яким внесено відповідні зміни до статті 122 Земельного кодексу України, а також набрали чинності положення пункту 24 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України.

Вважає, що Кабінет Міністрів України, починаючи з 27 травня 2021 року не є уповновноваженим органом державної влади щодо розпорядження такими землями, оскільки відповідно до частин 1 та 8 статті 122 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на даний час, земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб передають сільські, селищні, міські ради.

Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зазначив, що з 27 травня 2021 року розпорядником земель комунальної власності, до яких відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення місцевого значення, є уповноважений орган територіальної громади.

Відповідно до рішення Ржищівської міської ради Київської області від 09 грудня 2020 № 34-02-08, Малобукринську сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Ржищівської міської ради Київської області.

Ржищівська міська рада є юридичною особою та правонаступником всього майна, прав та обов`язків Малобукринської сілької ради, відповідно до статті 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад , тому з 27 травня 2021 року саме вона є розпорядником земель природно-заповідного фонду місцевого значення.

Щодо підстав залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, клопотання обґрунтував тими обставинами, що, відповідно до частини 7 статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що спірна земельна ділянка відведена за рахунок земель природно-заповідного фонду на території Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів без погодження з Кабінетом Міністрів України, судове рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки останнього.

У підготовчому засіданні прокурор Олефіренко С.В. клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів , ОСОБА_3 вважає клопотання необґрунтованим.

Клопотання прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Звертаючись до суду з позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва, орган, зазначений прокурором як такий, що уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, набув статусу позивача.

Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, являє собою зміну суб'єктного складу учасників спору.

Процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов'язки у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 1 статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Статтею 48 ЦПК України встановлено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. Належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом.

Неналежними сторонами в цивільному процесі є ті особи, які не є суб'єктами права вимоги чи несення обов'язку.

Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача.

За змістом клопотання прокурора про заміну позивача, підставою процесуального правонаступництва визначено зміни у законодавстві, а саме перехід повноважень розпорядження землями природно-заповідного фонду місцевого значення від Кабінету Міністрів України до уповноваженого органу територіальної громади, в даному випадку - до Ржищівської міської ради Київської області.

При виникненні питання про заміну неналежного позивача необхідною є його згода, за наявності якої він вибуває з процесу, а його місце займає належний позивач. Процесуальні дії, виконані неналежним позивачем, не мають сили для належного, тому розгляд справи розпочинається спочатку. Якщо неналежний позивач дав згоду на його заміну, а належний не бажає вступити в процес, то суд закриває провадження в справі на підставі відмови позивача від позову. Якщо неналежний позивач не погоджується на заміну його іншою особою, то ця особа може вступити в справу як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє таку третю особу.

У змісті клопотання не викладено обставин щодо згоди позивача Кабінету Міністрів України на його заміну та вибуття з процесу. Відповідні докази, які підтверджують таку згоду не додані до клопотання та в судовому засіданні при його підтриманні.

У матеріалах судової справи наявні заяви особи, яка діє від імені Кабінету Міністрів України, про розгляд справи без його участі, у якій викладено позицію щодо підтримання позовних вимог та клопотання про їх задоволення судом.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Клопотання прокурора не містить визначених законом підстав для звернення прокурора до суду в інтересах Ржищівської міської ради Київської області, а також даних про повідомлення Ржищівської міської ради про звернення прокурора до суду в інтересах вказаного органу місцевого самоврядування, та даних про отримання згоди на представлення інтересів та неможливості самостійного звернення міської ради з відповідним клопотанням.

З огляду на викладене, підстави для заміни позивача іншим відсутні.

Щодо вимог клопотання в частині залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

За правилами частини 3 вказаної статті, суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду наділений правом залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі.

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - це особа, яка бере участь у справі на стороні позивача або відповідача у разі, якщо рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси чи обов`язки. Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача.

Необхідною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є вплив рішення у справі на її права, свободи, інтереси або обов`язки

Таким чином, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може бути залучена лише та особа, на чиї права та/чи обов`язки щодо однієї із сторін може вплинути рішення суду зі спору.

Процесуальним приводом для залучення у справу третіх осіб є, в тому числі клопотання особи, яка бере участь у справі, зокрема сторони (позивача або відповідача).

Клопотання про залучення третьої особи має бути обґрунтованим та містити підстави для залучення такої (третьої особи) до участі у справі.

Клопотання прокурора про залучення особи, в інтересах якої він звернувся до суду, та яка висловила позицію про підтримання позову, до участі у справі як третьої особи, тобто зміну її процесуального статусу у справі, є необґрунтованим.

Крім того, вимоги клопотання в частині залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі, як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача та вимоги про зміну редакції пунктів 3 - 5 прохальної частини позовних вимог є похідними від клопотання про заміну позивача.

Оскільки клопотання про заміну позивача є безпідставним, то вказані вимоги також не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 53, 55, 197, 259, 260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про залучення до участі у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича, поданим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів , про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки,Ржищівської міської ради як правонаступника позивача Кабінету Міністрів України.

Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Кабінету Міністрів України.

Ухвала, в частині заміни сторони у справі, може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали, в іншій частині оскарженню не підлягає.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 27 серпня 2021 року.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук