Ухвала

від 02.09.2021 по справі 291/85/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №291/85/20 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.

Категорія 16 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

02 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Галацевич О.М.,

суддів: Микитюк О.Ю., Шевчук А.М.,

розглянувши заяву судді Шевчук А.М. про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок", Приватного підприємства "Ружинський край" про розірвання договору оренди землі, за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ружинський край" на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 09 квітня 2021 року,

в с т а н о в и в:

18 травня 2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу Галацевич О.М. у складі колегії суддів: Микитюк О.Ю., Шевчук А.М.

02 вересня 2021 року суддею Шевчук А.М. заявлено самовідвід, який мотивований тим, що 08 квітня 2021 року між нею та Адвокатським бюро Віктора Слівінського укладений договір про надання правничої допомоги, а з матеріалів справи вбачається, що Приватному підприємству Ружинський край професійна правнича допомога також надається Адвокатським бюро Віктора Слівінського .

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

У статті 15 Кодексу суддівської етики та п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.

Відповідно до ст.2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст.6 Закону України Про судоустрій і статус суддів , здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України , як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється .

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі Де Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Враховуючи наведене та з метою уникнення сумнівів в об`єктивності і неупередженості судді, заяву судді Шевчук А.М. про самовідвід слід задовольнити, справу передати на повторний розподіл відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву про самовідвід судді Шевчук А.М. задовольнити.

Справу №291/85/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок", Приватного підприємства "Ружинський край" про розірвання договору оренди землі, передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді