Рішення

від 16.08.2021 по справі 663/1026/20

СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 663/1026/20

Провадження № 2/663/379/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року м. Скадовськ

Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Шульги К.М.,

секретаря Горбань М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа публічне акціонерне товариство МТБ Банк про визнання незаконним та скасування акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, який мотивовано тим, що заочним рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 23.04.2013 у справі за позовом публічного акціонерного товариства Марфін Банк було стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок по АДРЕСА_1 шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах за початковою вартістю, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни. Дізнавшись про вказане рішення, позивач звернулась до Херсонського апеляційного суду з апеляційною скаргою. Постановою апеляційного суду скаргу було відхилено, рішення суду залишено без змін. Позивачкою було подано касаційну скаргу, яка на день звернення до суду з даним позовом, не розглянута. Зазначає, що спірний будинок за вказаною адресою є єдиним і постійним житлом, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому укладення договору іпотеки на весь будинок, а не на 1/2 його частку, яка належить ОСОБА_2 суперечить закону та порушує права позивачки як співвласника майна. Також зазначає, що на теперішній час в провадженні суду перебуває цивільна справа за її позовом про поділ спільного майна подружжя. 17.02.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Огородник Є. І. було складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу/реалізацію предмета іпотеки, про що позивачка довідалась 23.03.2020, коли до цивільної справи про поділ майна подружжя було долучено свідоцтво та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зі свідоцтва про право власності на будинок їй стало відомо, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна неодноразово призначалися, тричі не відбулися у зв`язку з відсутністю заявок покупців. Позивачку про проведення торгів не повідомляли. Натомість, стягувачу ПАТ МТБ Банк було запропоновано залишити нереалізоване майно за собою в рахунок погашення боргу, про що державним виконавцем було прийнято відповідну постанову та складено акт про передачу майна стягувачу. Посилаючись на положення статей 48, 50, 57, 61 Закону України Про виконавче провадження , статей 366, 371 ЦК України просить визнати протиправним та скасувати акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу/реалізації предмета іпотеки, складеного головним державним виконавцем Огородник Є. І. від 17.02.2020 у ВП №42530772 та скасувати свідоцтво від 13.02.2020 №167 про право власності на будинок по АДРЕСА_1 .

Позивач, її представник за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, посилаючись на викладені в позові обставини, наполягали на задоволенні позову.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Огородник Є. І. в судове засідання не з`явився, надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження по стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ МТБ Банк заборгованості у сумі 938057,97 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, не були оскаржені, протиправними не визнавалися, а належність ОСОБА_1 1/2 частки майна спростовується договором іпотеки та довідкою з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Представник публічного акціонерного товариства МТБ Банк адвокат Шевченко К. С. проти задоволення позову заперечувала, підтримала позицію, викладену у відзиві на позов, в якому, зокрема, зазначається, що при посвідченні договору іпотеки нотаріусом було отримано нотаріальну згоду ОСОБА_1 на укладення договору іпотеки її чоловіком; державним виконавцем правомірно проведено дії по реалізації житлового будинку та земельної ділянки без виділення в натурі належної ОСОБА_2 1/2 частини, що підтверджено Херсонським апеляційним судом; ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про поділ майна подружжя.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За загальними положеннями ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Судом встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 був придбаний ОСОБА_2 в період шлюбу з ОСОБА_1 .

З договору іпотеки від 20.06.2008 вбачається, що ОСОБА_2 , який виступає майновим поручителем ОСОБА_4 за зобов`язаннями за кредитним договором від 19.06.2008 з ВАТ Морський транспортний банк , надав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою з цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва.

ОСОБА_1 надала згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 ; передати в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку, про що 20.06.2008 було нотаріально посвідчено відповідну заяву.

Заочним рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 23.04.2013 задоволено позов ПАТ Марфін Банк , правонаступника ВАТ Морський транспортний банк , та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 19.06.2008 у сумі 94593,31 доларів США, в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок та земельну ділянку з цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва, кадастровий номер 6524710100:01:060:0009, за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_2 , шляхом реалізації предмету іпотеки на прилюдних торгах за початковою вартістю визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни.

ОСОБА_2 оскаржив рішення суду.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 05.12.2013 рішення Скадовського районного суду від 23.04.2013 залишено без змін.

У подальшому, ОСОБА_1 оскаржила рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 23.04.2013.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 26.11.2019 рішення Скадовського районного суду Херсонської області залишено без змін.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 30.04.2020 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про розділ спільного майна подружжя.

Банк пред`явив до виконання виконавчий лист №663/227/13-ц, виданий 07.02.2014, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, в тому числі шляхом звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку.

Як зазначив у відзиві державний виконавець, в ході виконавчого провадження було описано, оцінено та передано на електронні торги вказане майно.

За результатами проведених трьох електронний торгів майно не реалізовано у зв`язку з відсутністю покупців.

На підставі статті 49 Закон України Про іпотеку ПАТ МТБ Банк направив заяву про залишення вказаного майна в рахунок погашення заборгованості.

17.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, а саме предмет іпотеки - житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , передано стягувачу ПАТ МТБ Банк .

Крім того, 17.02.2020 державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки, відповідно до якого предмет іпотеки - житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва за тією ж адресою передано стягувачу - іпотекодержателю ПАТ МТБ Банк в рахунок погашення боргу за ціною 573000 грн. відповідно до вимог статті 49 Закону України Про іпотеку для подальшого оформлення стягувачем - іпотекодержателем права власності на нерухоме майно.

12.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна: житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

13.07.2020 державним нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори Херсонської області видано свідоцтва, якими посвідчено, що ПАТ МТБ Банк належить на праві власності нерухоме майно, що складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, а також земельні ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути як правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України), так і інші юридичні факти (пункт 4 частини другої статті 11 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України). Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження ).

З огляду на приписи статей 32, 52 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом (частина перша статті 62 Закону) реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Послідовно дотримуючись висновку, наведеного в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 (справа № 6-116цс12), Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України зазначила, що правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Тому відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Разом з тим Закон допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження Закон передбачає відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване на прилюдних торгах після проведення повторної оцінки, та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою (частина шоста статті 62 Закону).

Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (частина сьома статті 62 Закону). Якщо ж стягувач заявить про бажання залишити нереалізоване на прилюдних торгах майно за собою, державний виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу, а за фактом такої передачі складає відповідний акт. При цьому майно передається саме стягувачу в рахунок погашення боргу, а відповідні постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (частина дев`ята статті 62 Закону).

З огляду на зазначене, передбачена статтею 62 Закону процедура передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформлюється шляхом прийняття державним виконавцем постанови та складення акта про передачу майна стягувачу, які можуть вважатися юридичними фактами, що є законними підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 4 частини другої статті 11 ЦК України).

Разом з тим, частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями статей 76-81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час судового розгляду справи встановлено дотримання державним виконавцем вимог чинного законодавства під час передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу. При цьому, позивачем не доведено порушення її прав, а тому позовні вимоги в частині скасування акту про передачу майна стягувачу задоволенню не підлягають.

Щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва від 13.02.2020, яким посвідчено право власності ПАТ МТБ Банк на житловий будинок по АДРЕСА_1 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Свідоцтво є документом, що посвідчує право власності та є підставою державної реєстрації права власності.

Згідно з пунктами 2, 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, на підтвердження права на спадщину, права власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, повноважень виконавця заповіту, про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, а також посвідчення фактів, що фізична особа є живою, про перебування її у певному місці, про прийняття на зберігання документів, про передачу заяви видаються відповідні свідоцтва.

Вчинення посвідчувальних написів та видача свідоцтв здійснюються нотаріусом за формами відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства , затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5.

Відповідно до частини 3 глави 12 Порядку свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі акта про проведені публічні торги, складеного державним виконавцем та затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Встановлено, що свідоцтво, видане 13.02.2020 державним нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори Херсонської області зареєстроване в реєстрі за №167, яким посвідчено право власності ПАТ МТБ Банк на житловий будинок по АДРЕСА_1 , відповідає вищевказаним вимогам нормативного акту. Свідоцтво було видано на підставі акта про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу від 17.02.2020.

Отже, свідоцтво, яким посвідчено право власності ПАТ МТБ Банк на житловий будинок, який належав боржнику ОСОБА_2 було видане державним нотаріусом на підставі акту державного виконавця, який відповідає вимогам закону, а тому є дійсним і не підлягає скасуванню.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно з положеннями частин 9, 10 статті 158 ЦПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Ухвалою від 14.04.2020 було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок по АДРЕСА_1 та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо вказаного будинку.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 81, 141, 158, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа публічне акціонерне товариство МТБ Банк про визнання незаконним та скасування акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та свідоцтва про право власності.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 14 квітня 2020 року шляхом накладення арешту на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2053513865247, та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2053513865247.

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Скадовського районного суду

Херсонської області К.М. Шульга

Повний текст рішення

виготовлено 25.08.2021