Рішення

від 03.09.2021 по справі 910/8731/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2021Справа № 910/8731/21

За позовом Фізичної особи-підприємця Санжури Олени Віталіївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ресурс 24

про стягнення 134367,89 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Санжура Олена Віталіївна звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс 24" про стягнення 134367,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1 від 05.01.2021.

Ухвалою суду від 10.06.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

18.06.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 10.06.2021 про усунення недоліків позовної заяви.

23.06.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на грошові кошти відповідача у сумі 134367,89 грн. Заява про забезпечення позову мотивована протиправністю дій відповідача щодо не сплати орендної плати та можливістю припинення відповідачем своєї господарської діяльності, що зумовить неможливість виконання рішення у справі, у разі ухвалення рішення судом на користь позивача.

Ухвалою суду від 25.06.2021 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Санжурі Олені Віталіївні в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 910/8731/21 шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Ухвалою суду від 25.06.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів, з дати отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 03115, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 23/25.

На вказану адресу судом, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 25.06.2021 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

04.08.2021 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 25.06.2021, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку не вручене під час доставки відповідачу, в зв`язку з закінченням встановлено строку зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження від 25.06.2021 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

07.07.2021 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 108458,54 грн, з яких: 66887,10 грн основного боргу, 1271,03 грн пені, 268,97 грн 3% річних, 40000,00 грн штрафу, 20000 грн витрат на правничу допомогу та судовий збір. Одночасно до своєї заяви позивач долучив розрахунок ціни позову, опис виконаних дій з надання професійної правничої допомоги та акт приймання-передачі приміщення (повернення) від 16.06.2021.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог, та постановляє розглядати справу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

05.01.2021 між Фізичною особою-підприємцем Санжурою Оленою Віталіївною (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ресурс 24 (орендар) укладено договір № 1 оренди нежилого приміщення.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що орендодавець передає в тимчасове оплатне володіння і користування, а орендар приймає по акту приймання-передачі нежиле приміщення № 22 (в літ. А) загальною площею 152,0 кв.м., що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Княжий Затон, 11, іменоване надалі - ОБ`ЄКТ , для розміщення офісу, об`єкту надання послуг, об`єктів торгівлі.

Пунктом 3.2.8. договору передбачено, що орендар зобов`язується оплачувати орендну плату у встановлені договором терміни.

Пунктами 4.1.-4.3., 4.5.-4.6. визначено, що орендна плата за використання об`єкту складає 55000,00 грн. В орендну плату включена плата за користування об`єктом та плата за використання земельної ділянки, на якій розташований об`єкт, та яка необхідна для його обслуговування. Вартість наданих комунальних послуг (електропостачання, комунально-експлуатаційні послуги, водопостачання та водовідведення) не входить у розмір орендної плати. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на рахунковий рахунок орендодавця. У зв`язку з проведенням ремонтних робіт, пов`язаних з необхідністю пристосування об`єкту для потреб господарської діяльності орендаря, орендна плата протягом 2 (двох) місяців (з 06.01.2021 по 06.03.2021) з моменту підписання договору становить 1 гривню. Орендна плата сплачується у безготівковій формі. Орендар щомісяця перераховує орендну плату в сумі 55000,00 грн, на рахунок орендодавця, який вказаний у договорі. Сплата орендної плати здійснюється згідно договору та не потребує виписування рахунків. Орендар протягом 2-х банківських днів з моменту підписання договору перераховує передплату за перший та останній місяць оренди в сумі 100000,00 грн, на рахунок орендодавця, вказаний у договорі.

Пунктом 2.5. визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань за ним. Строк оренди 2 роки одинадцять місяців - до 05 грудня 2023 року.

Орендодавець зобов`язується прийняти об`єкт від орендаря на протязі 10 днів з моменту закінчення терміну оренди або припинення дії цього договору з інших підстав. Прийняття об`єкту здійснюється шляхом оформлення акту приймання-передачі (пункт 3.1.8. договору).

До матеріалів справи долучено акт приймання-передачі приміщення від 05.01.2021, яким підтверджено обставини щодо передачі об`єкта оренди від орендодавця орендарю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом від 27.04.2021, в якому запропонував з 05 квітня 2021 року по 04 травня 2021 року встановити розмір орендної плати на рівні 70% від суми встановленої договором оренди № 1 від 05.01.2021, а саме 38500,00 грн.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи банківської виписки від 17.05.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача оплату гарантійного платежу згідно договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 05.01.2021 у розмірі 100000,00 грн.

12.05.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію з проханням сплатити заборгованість за оренду майна в сумі 93500,00 грн та заборгованість за комунальні послуги. Докази направлення претензії долучено до позовної заяви.

Позивачем долучено до заяви про зменшення позовних вимог копію акту приймання-передачі приміщення (повернення) від 16.06.2021, відповідно до якого орендар повернув орендодавцю нежиле приміщення № 22 (в літ. А) загальною площею 152,0 кв.м., що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Княжий Затон, 11.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що орендар використовував орендоване майно позивача з 05.01.2021 по 16.06.2021 включно, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі майна.

Як вбачається з матеріалів справи орендна плата за договором в період з 06.01.2021 по 06.03.2021 становила 1 гривню, орендна плата за березень згідно п. 4.6 договору визначена у розмірі 50000,00 грн, в період з 05.04.2021 по 04.05.2021 погоджено розмір орендної плати 38500,00 грн; за травень орендна плата згідно п. 4.6 договору становить 50000,00 грн; за червень орендна плата пропорційно кількості днів користування становить 28387,10 грн. Отже, за період користування нерухомими майном з січня 2021 по 16.06.2021 відповідач мав сплатити орендну плату у розмірі 166888,10 грн.

З матеріалів справи вбачається часткова оплата орендної плати на суму 100000,00 грн, в зв`язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі становить 66888,10 грн.

Позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу у розмірі 66887,10 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п. 4.2 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на рахунковий рахунок орендодавця.

З урахуванням наведено, відповідач є таким що прострочив своє зобов`язання з оплати орендної плати з 11.04.2021.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основаної заборгованості з оплати орендної плати підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 66887,10 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 268,97 грн, пеню у розмірі 1271,03 грн та штраф у розмірі 40000,00 грн.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України , учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України , підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у разі порушення орендарем термінів оплати орендної плати він сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Якщо прострочення сплати орендної плати відбулось більше ніж на 10 календарних днів орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 20000,00 гривень за кожний випадок.

Оскільки прострочення оплати орендної плати за квітень та травень 2021 року становило більше 10 днів, позивач обґрунтовано заявив вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 40000,00 грн.

Пеня розрахована позивачем за період з 11.04.2021 по 06.07.2021 на суму боргу 38500,00 грн.

Згідно перерахунку суду сума пені є більшою, ніж та, що визначена позивачем. Проте згідно приписів ст. 237 ГПК України, суд не наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, а тому пеня підлягає стягненню з відповідача у визначеному позивачем розмірі - 1271,03 грн.

Щодо стягнення 3% річних нарахованих за період з 11.04.2021 по 06.07.2021 на суму 38500,00 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно перерахунку суду сума 3% річних є більшою, ніж та, що визначена позивачем. Проте згідно приписів ст. 237 ГПК України, суд не наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, а тому 3% річних підлягає стягненню з відповідача у визначеному позивачем розмірі - 268,97 грн.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем належними засобами доказування обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних, вимог не спростовано та не заперечено. Про наслідки не подання відзиву, відповідач був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

У позовній заяві позивачем зазначено про понесення ним витрат на правову допомогу та вказаної її орієнтовний розмір.

Відповідно до ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 128 ГПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи долучено договір № 05/21 про надання правової допомоги від 21.05.2021, укладений між фізичною особою-підприємцем Санжурою Оленою Віталіївною та адвокатським бюро Балашов та партнери в особі керуючого бюро Балашова Юрія Вячеславовича, відповідно до пункту 1.1. якого бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо, претензійної, позовної роботи направленої на стягнення заборгованості за договором № 1 від 05.01.2021, щодо оренди нежилого приміщення № 22 (в літ. А), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом:

-Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань.

- Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру.

- Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

- Представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України, Державної виконавчої служби та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Пунктом 2.2. договору визначено зокрема, що безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Балашов Юрій Вячеславович.

Пунктом 5.2. договору, сторони погодили зокрема, що клієнт сплачує бюро гонорар за надану в межах цього договору правову допомогу, а саме за: претензійну, позовну роботу та представлення клієнта у Господарському суді м. Києва становить 20000,00 гривень.

Адвокат Балашов Юрій Вячеславович діє на підставі ордеру серії АА № 112596 від 26.05.2021 та свідоцтва серії № 4367 від 20.06.2012.

Відповідно до пункту 5.4. договору, оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу за вищезазначеним договором до матеріалів справи долучено банківську виписку, відповідно до якої 26.05.2021 клієнт перерахував бюро кошти в сумі 20000,00 грн з призначенням платежу за супровід справи у Господар. Суді м. Києва, щодо стягнення зоборгов. З ТОВ Ресурс 24 зг дог№05/21 від 21.05.21, рах№11 від 26.05.21 без ПДВ.

Слід зазначити, що відповідно дог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 28.12.2020 № 640/18402/19, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Суд вважає понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн підтвердженими та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ресурс 24 (ідентифікаційний код 43910275, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори, буд. 23/25) на користь Фізичної особи-підприємця Санжури Олени Віталіївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) суму основного боргу в розмірі 66887 (шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 10 копійок), суму пені в розмірі 1271 (одна тисяча двісті сімдесят одна гривня 03 копійки), суму 3% річних у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім гривень 97 копійок), штраф в розмірі 40000 (сорок тисяч гривень 00 копійок), витрати на правову допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч гривень 00 копійок) та суму судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко