Ухвала

від 01.09.2021 по справі 925/273/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 925/273/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Черкаської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31 березня 2021 року (головуючий - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.) у справі

за позовом Черкаської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат"

про внесення змін до договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

1. Черкаська міська рада (далі також Позивач) звернулася у Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат" (далі також Відповідач), у якому просила внести зміни до укладеного між сторонами договору оренди землі від 05.04.2011, зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2011 за № 711010004000031.

1.1. Зміни наступні:

- пункт 2 договору викласти у такій редакції:

"2. В оренду передається земельна ділянка площею 303047 кв.м (кадастровий номер 7110136700:06:063:0003) для експлуатації цілісного майнового комплексу.

Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, код видів цільового призначення земель - 11.02";

- пункт 5 договору викласти у такій редакції:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.02.2018 № 193/0/25-18 становить 119376274,24 грн (сто дев`ятнадцять мільйонів триста сімдесят шість тисяч двісті сімдесят чотири гривні 24 коп.)";

- пункт 9 договору викласти у такій редакції:

"9. За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Річна орендна плата за користування земельною ділянкою площею встановлюється у розмірі 3 (три) % від її нормативної грошової оцінки і становить 3581288,23 грн. (три мільйони п`ятсот вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 23 коп.)";

- пункт 11 договору викласти у такій редакції:

"11. Орендна плата за землю вноситься Орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі однієї дванадцятої частини річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на р/р №UA228999980000033213812023002; одержувач платежу: УК у м. Черкасах/Черкаси/Код бюджетної класифікації 18010600, код ЄДРПОУ: 38031150, Банк: Казначейство України (ЕАП).

Орендар бере на себе обов`язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях".

2. Обґрунтовуючи необхідність внесення вказаних змін у частині визначення розміру орендної плати, Позивач посилався на приписи пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 284 Податкового кодексу України та на рішення Черкаської міської ради № 2-2219 від 27.06.2017 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" (пункт 3), згідно з яким - за твердженнями Позивача - передбачено встановлення розміру орендної плати за використання земельних ділянок "Інші землі" на рівні 3 % від їх нормативної грошової оцінки.

3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.06.2020 позов задоволено повністю з мотивів його обґрунтованості.

4. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021, рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована такими аргументами та обставинами.

5.1. 05.04.2011 між Позивачем (орендодавець) та Відповідачем (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішень Черкаської міської ради від 05.07.2007 № 2-845, від 17.03.2011 № 2-296 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 303047 кв.м, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться по вул. Енгельса, 170 у м. Черкаси.

Договір зареєстрований у міськрайонному управлінні Дежкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2011 за № 711010004000031.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області від 25.02.2011 № 1268-гр.-2011 становить: 38 829 412,11 грн - землі промисловості (пункт 5 вказаного договору).

За умовами пункту 8, цей договір укладено на 49 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 05.07.2007 №2-845).

Пунктом 9 договору оренди передбачено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі; річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання цього договору становить 1 553 176,00 грн; в разі використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства або умов договору оренди землі, в тому числі при перевищенні термінів освоєння земельної ділянки, орендна плата становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з пунктом 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

5.2. В подальшому, рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2017 № 2-2219 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси" за земельні ділянки, яким згідно з КВЦПЗ (код видів цільового призначення земель) присвоєно код 11.02 (інші землі (орендується Відповідачем), ставка орендної плати була встановлена у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки.

5.3. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.02.2018 № 193/0/25-18 для земельної ділянки площею 303047 кв.м, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола, 170 (колишня Енгельса) (кадастровий номер 7110136700:06:063:003) встановлено КВЦПЗ (код видів цільового призначення земель) 11.02, а також визначено нормативну грошову оцінку у розмірі 119 376 274,24 грн.

5.4. У зв`язку з викладеним Позивач вважав, що наразі є підстави для внесення змін в укладений із Відповідачем договір оренди землі в частині виду цільового призначення земель - 11.02, а також нормативної грошової оцінки земельної ділянки і розміру орендної плати за землю.

5.5. Дійсно, з аналізу приписів чинного законодавства слідує, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати. При цьому зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.

5.6. Але, за змістом частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно ж до приписів частин 1, 3 статті 23 цього Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

5.7. Водночас, Позивач не надав належних та допустимих доказів прийняття Черкаською міською радою чи її виконавчим органом рішення про проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок), а також рішення уповноваженого органу про затвердження нормативної грошової оцінки земель та введення її в дію. Таким чином, наданий Позивачем витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.02.2018 № 193/0/25/18 (на підставі якого був здійснений розрахунок розміру орендної плати) не може братися до уваги і бути підставою для задоволення позовних вимог.

5.8. Отже, за відсутності відповідного договірного чи законодавчого обґрунтування внесення відповідних змін у судовому порядку та за відсутності згоди іншої сторони, у позові Черкаської міської ради слід відмовити.

6. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.

6.1. Підставами для скасування оскаржуваної постанови скаржник зазначає застосування апеляційним господарським судом положень статей 5, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" та пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України без врахування висновків щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 440/3063/19, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 28.09.2020 у справі № 808/995/18.

6.2. Обґрунтовуючи вказане скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції не було враховано того, що згідно вимог згаданих норм матеріального права нормативна грошова оцінка земель проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Зміна нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому дані про таку оцінку оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки і можливості визначення даних про таку оцінку в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу, законодавством не передбачено. Неврахування апеляційним господарським судом у даній справі, наданого Позивачем витягу, є непропорційним, адже формування такого витягу не залежить від дій Черкаської міської ради і здійснюється автоматично.

7. Крім вказаного скаржник також акцентує на тому, що оскаржувану постанову прийнято з порушенням приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

8. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач стверджує, що доводи, які наводить Черкаська міська рада є безпідставними. Більше того, звертає увагу касаційного суду на те, що правовідносини у всіх справах, які переглядалися Верховним Судом і на які посилається скаржник, не є подібними тим, що склалися між сторонами цього спору. В той ж час акцентує, що здійснене апеляційним судом правозастосування повністю відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 03.03.2020 у справі № 924/328/19.

9. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача (Кирман В.О.) та Відповідача (Чирський Ю.В.), перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Черкаської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 у даній справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України з огляду на таке.

10. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

10.1. Відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

11. Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

11.1. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

11.2. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, п. 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16.

11.3. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

12. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, проаналізувавши судові рішення, висновки з яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановила таке.

13. У справі № 440/3063/19 Приватне підприємство "Дніпровська Рив`єра" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.08.2019 № 0010121403, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати.

13.1. Позов у справі № 440/3063/19 було обґрунтовано посиланням на безпідставність висновків документальної позапланової невиїзної перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, наслідком чого визначено заниження останнім зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за 2017 - 2018 роки у розмірі 708928,09 грн. За твердженням позивача у спірний період орендна плата ним вносилась у розмірі, що визначений умовами договору оренди землі, укладеного з Кременчуцькою міською радою Полтавської області. Крім того, позивач зазначав про відсутність визначених законом підстав для проведення податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки.

13.2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 та постановою Касаційного адміністративного суду від 24.03.2020, у задоволенні позову відмовлено.

13.3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції висновувалися з того, що контролюючий орган належним чином проаналізував повідомлені платником податків обставини та надані у їх підтвердження докази. Суди констатували, що у спірних відносинах контролюючим органом забезпечено право платника податків на участь у проведенні перевірки шляхом отримання від нього пояснень разом з їх документальними підтвердженнями. Враховуючи доведеність відповідачем податкового правопорушення суди вирішили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наслідками перегляду судових рішень у справі № 440/3063/19 в касаційному порядку, Верховним Судом не було виявлено неправильного застосування чи порушення судами попередніх інстанцій правових норм, якими врегульовані спірні правовідносини.

13.4. За викладеного, правовідносини у справі № 440/3063/19 (скасування податкових повідомлень-рішень) не є подібними тим, що склалися між сторонами у справі № 925/273/20 (внесення змін у договір оренди), оскільки різняться ці справи підставами виникнення спірних правовідносин, суттю, предметом та підставами позовних вимог, а також і матеріально-правовим регулюванням. Таким чином, посилання скаржника у касаційній скарзі в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, на постанову Касаційного адміністративного суду від 24.03.2020 у справі № 440/3063/19, колегією суддів Касаційного господарського суду не приймаються.

14. У справі № 922/2843/19 Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТА"-М" про стягнення з останнього 344 962, 38 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,0836 (кадастровий номер 6310138200:06:022:0007) по вул. Шарикова, 26 у м. Харкові, з посиланням на статті 12, 80, 83, 189 Земельного кодексу України та статті 1212- 1214 Цивільного кодексу України.

14.1. Позовна заява у справі № 922/2843/19 обґрунтовувалася тим, що відповідач з метою обслуговування у період з 01.08.2016 по 31.07.2019 без достатніх правових підстав фактично використовував спірну земельну ділянку, яка належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова, та на якій розташована належна відповідачу нежитлова будівля літ. "А-1", внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТА"-М" зберігало кошти, не сплачуючи орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі, тим самим збільшувало вартість власного майна, а Харківська міська рада втрачала належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувалося безпідставне збереження коштів у виді недоотриманої орендної плати за рахунок позивача.

14.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТА"-М" на користь Харківської міської ради 335 564, 08 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач за відсутності правових підстав зберіг (заощадив) у себе майно за рахунок позивача - кошти у вигляді орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою, і збереження (заощадження) цього майна почалося з моменту розірвання сторонами договору оренди земельної ділянки від 12.09.2003 згідно з угодою 26.06.2014 та державної реєстрації такого розірвання. Разом з тим місцевий суд визнав обґрунтованою заяву відповідача про застосування позовної давності, зазначивши, що позивачем при зверненні до суду пропущено строк позовної давності у частині вимог про стягнення 9398,30 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахованих за період з 01.08.2016 по 30.08.2016, наслідком чого є відмова у задоволенні зазначених позовних вимог.

14.3. За наслідками перегляду справи № 922/2843/19 в апеляційному порядку, постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2019 змінено. Проте, в ході здійснення касаційного провадження у зазначеній справі, Касаційний господарський суд у постанові від 29.05.2020 підтвердив законність саме рішення місцевого господарського суду, а постанову суду апеляційної інстанції скасував.

14.5. За викладеного, правовідносини у справі № 922/2843/19 (стягнення безпідставно збережених коштів, кондикція) також не є подібними тим, що склалися між сторонами у справі № 925/273/20 (внесення змін у договір оренди), оскільки різняться ці справи предметом і підставами позовних вимог, встановленими фактичними обставинами, змістом відносин та підставами їх виникнення; відмінним є і правове регулювання. Таким чином, колегія суддів Касаційного господарського суду відхиляє посилання скаржника на постанову Касаційного господарського суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, як на підставу для касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

15. У справі № 920/739/17 Приватне підприємство "Карла Маркса-2" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання поновленим на тих самих умовах на наступні 7 (сім) років строком до 01.04.2024 договору оренди від 24.03.2010 земельної ділянки загальною площею 31,3960 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0011.

15.1. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема частини 6 цієї норми, після закінчення строку укладеного між Путивльською районною державною адміністрацією і позивачем договору оренди від 24.03.2010, останній отримав право на поновлення цього договору. Так, Приватне підприємство "Карла Маркса-2" наголосило, що належним чином виконувало зобов`язання за договором, на виконання вимог пункту 8 договору направило Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області лист-повідомлення від 31.01.2017 із проектом додаткової угоди, відповіді на який не отримало, продовжує користуватися земельною ділянкою і не погоджується із листами-повідомленнями відповідача щодо неможливості поновлення договору оренди землі. У подальшому Приватне підприємство "Карла Маркса-2" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило суд визнати поновленим договір оренди, укладений 24.03.2010, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах у редакції, наведеній позивачем у заяві про уточнення позову.

15.2. Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.09.2017 позов було задоволено. Визнано поновленим договір оренди, укладений 24.03.2010, визнано укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах у редакції позивача, викладеній судом у резолютивній частині рішення.

15.3. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 рішення Господарського суду Сумської області від 21.09.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

15.4. Постановою Касаційного господарського суду від 10.09.2018, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 було скасовано, а рішення Господарського суду Сумської області від 21.09.2017 залишено в силі.

Постанова Касаційного господарського суду від 10.09.2018 мотивована, зокрема, встановленими обставинами того, що відповідач порушив переважне право позивача на поновлення договору оренди землі. Верховний Суд вказав, що Приватне підприємство "Карла Маркса-2" звернулося до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку. За результатами розгляду позовних вимог суд першої інстанції відновив порушене право позивача, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення дії договору, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та неспростування цих фактів відповідачем.

15.5. За викладеного, правовідносини у справі № 920/739/17 (укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі") не є подібними тим, що склалися між сторонами спору у справі № 925/273/20 (внесення змін у договір оренди), оскільки різняться вони предметом і підставами позову, змістом та суттю, правовим регулюванням та фактичними обставинами. Тому, посилання Черкаської міської ради в якості підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, на постанову Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, колегією суддів Касаційного господарського суду також відхиляються.

16. У справі № 808/995/18 Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,0 при формуванні та видачі позивачу витягів від 06.04.2017 2017 № 471/207-17, від 11.04.2017 № 507/207-17 із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

- визнання протиправним та скасувати витягів від 06.04.2017 за № 471/207-17, від 11.04.2017 № 507/207-17 із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок, видані відповідачем для позивача;

- зобов`язання відповідача для обчислення орендної плати за землю в 2017 році сформувати та видати позивачу, в установленому порядку через Центр надання адміністративних послуг м. Запоріжжя, витяги на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7-2015-06-30, з наступними коефіцієнтами, які характеризують функціональне використання земельних ділянок: * Кф 1,2 для земельної ділянки 45,0029 га для розташування заводу, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007, категорія земель: землі промисловості, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП № 001699, зареєстрованого за №3168 від 06.04.2001; * КФ 1 для земельної ділянки 0,4405 га для розташування критої платної автостоянки для зберігання особистого транспорту, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010, категорія земель: землі транспорту, зв`язку, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001636, зареєстрованого за №3243 від 23.10.2001.

16.1. Адміністративний позов у справі № 808/995/18 було обґрунтовано зокрема незгодою з діями відповідача щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення зі значенням 2.0 при формуванні витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007 та кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010, наданих у квітні 2017 року із застосуванням Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, оскільки вказаний Порядок № 489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 01.01.2017. Позивач вважав, що на підставі чинного законодавства, відповідач був зобов`язаний видати витяги з чинної технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок із значеннями Кф в 1,2 та 1 відповідно.

16.2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаних земельних ділянок, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області правомірно, у передбачений законодавством спосіб були, видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначених земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні АТ "Запорізький завод феросплавів", у яких при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф - 2,0, як того вимагає Порядок № 489 нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

16.3. За наслідками здійснення касаційного провадження у справі № 808/995/18, постановою Касаційного адміністративного суду від 28.10.2020, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін. Порушення чи неправильного застосування судами попередніх інстанцій правових норм не виявлено.

16.4. За викладеного, правовідносини у справі № 808/995/18 (визнання протиправними дій органу державної влади, визнання протиправними і скасування витягів із технічної документації нормативної грошової оцінки, зобов`язання суб`єкта владних повноважень сформувати і видати витяги із технічної документації із застосуванням інших коефіцієнтів функціонального призначення земельних ділянок) не є подібними тим, що склалися між сторонами спору у справі № 925/273/20 (внесення змін у договір оренди), оскільки різняться ці справи підставами і предметом позову, фактичними обставинами, правовим регулюванням правовідносин. Тому, посилання скаржника в якості підстави касаційного оскарження, яка визначена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, на постанову Касаційного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі № 808/995/18, колегією суддів Касаційного господарського суду також не приймаються.

17. Підсумовуючи колегія суддів звертає увагу скаржника на тому, що цитування у касаційній скарзі норм законодавства, наведення постанов Верховного Суду з цитуванням окремих витягів з їх тексту без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених статтею 287 ГПК України, а тому вказане (відповідно) не дає Верховного Суду підстав для розгляду поданої скарги по суті.

18. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

18.1. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

18.2. Зважаючи на те, що усі постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, для касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду, прийняті касаційним судом у неподібних справі № 925/273/20 правовідносинах, колегія суддів Касаційного господарського суду, на підставі наведеного вище пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України, дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Черкаської міської ради у даній справі.

19. Інші доводи касаційної скарги приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України не охоплюються, вони не були підставою для відкриття касаційного провадження, а тому Верховним Судом і не розглядаються.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 925/273/20 за касаційною скаргою Черкаської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31 березня 2021 року закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.