Постанова

від 25.08.2021 по справі 914/1703/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/1703/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія "Ваш Дім" - Степанюк Н.Л.,

Львівської міської ради - Цапа П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської міської ради

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 (у складі колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий), Бойко С.М., Бонк Т.Б.)

у справі № 914/1703/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія "Ваш Дім"

до Львівської міської ради

про визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельна компанія "Ваш Дім" (далі - ТОВ "ЖБК "Ваш Дім", Позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради (далі - міськрада, Відповідач) про визнання укладеною Додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі від 10.04.2006, поновленого на той самий строк і на тих самих умовах рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2016 у справі №914/2174/16, між Львівською міською радою та ТОВ "ЖБК "Ваш Дім", в редакції позивача, а саме: "1. Замінити у пункті 16 Договору оренди землі слова "землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони, енергетики та іншого призначення" словами "землі житлової та громадської забудови". 2. Усі інші умови Договору оренди землі залишаються незмінними і сторони підтверджують по ньому свої зобов`язання. 3. Дана Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами і є невід`ємною частиною Договору оренди землі. 4. Додаткова угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря.".

Позов обґрунтовано тим, що ухвалою Львівської міської ради №1923 від 27.04.2017 внесено зміни до ухвали №3435 від 16.03.2006, а саме: переведено орендовану Позивачем земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови. Цією ж ухвалою також вирішено змінити умови пункту 16 Договору оренди землі від 10.04.2006, щодо зміни цільового призначення землі. Зазначені обставини зумовлюють необхідність укладення Додаткової угоди до договору оренди із зазначенням відповідної категорії орендованої земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.11.2020 позов задоволено частково. Визнано укладеною запропоновану ТОВ "ЖБК "Ваш Дім" Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 10.04.2006, укладеного Львівською міською радою та ТОВ "ЖБК "Ваш Дім", на умовах пунктів 1, 3 і 4 проекту Додаткової угоди, а саме: "1. Замінити у пункті 16 Договору оренди землі слова "землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони, енергетики та іншого призначення" словами "землі житлової та громадської забудови". 2 (3). Дана Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами і є невід`ємною частиною Договору оренди землі. 3 (4). Додаткова угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий в Орендаря.". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення позову мотивоване тим, що зміна цільового призначення (категорії) орендованої земельної ділянки є істотною зміною обставин, які, згідно з нормами статті 652 Цивільного кодексу України, зумовлюють об`єктивну необхідність внесення змін до умов пункту 16 Договору оренди землі.

При цьому враховуючи доводи Відповідача щодо наявності правових підстав для внесення змін до Договору оренди землі від 10.04.2006 стосовно істотної умови - орендної плати, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття запропонованого Позивачем пункту 2 проекту Додаткової угоди у частині залишення без змін інших умов Договору оренди землі.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021, рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2020 скасовано в частині відмови в задоволенні позову. Прийнято у цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2020 викладено у наступній редакції: "Визнати укладеною запропоновану ТОВ "ЖБК "Ваш Дім" Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 10.04.2006, укладеного Львівською міською радою та ТОВ "ЖБК "Ваш Дім", на умовах пунктів 1, 2, 3 і 4 проекту Додаткової угоди.". В решті рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2020 залишено без змін.

Постанову в частині скасування рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зміна умов Договору оренди землі щодо нормативно-грошової оцінки та орендної плати не були предметом розгляду цього позову, тому відсутні підстави для відмови у задоволенні позову в частині визнання укладеною Додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі, зокрема в редакції пункту 2 такої Угоди.

Не погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанції, Львівська міська рада звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просила скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 і залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2020; судові витрати покласти на Позивача.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 914/1703/20 за касаційною скаргою Львівської міської ради з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.08.2021; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 11.08.2021.

03.08.2021 ТОВ "ЖБК "Ваш Дім" направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ "ЖБК "Ваш Дім" та представника Львівська міська рада, який взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.04.2006 між Львівською міською радою (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Житлово-будівельна компанія "Ваш Дім" (правонаступником якого є ТОВ "ЖБК "Ваш Дім") (Орендар) укладено Договір оренди землі (далі - Договір оренди), за умовами пункту 1 якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Пасічній, 133, для будівництва та обслуговування житлових будинків і громадських споруд з обов`язковим дотриманням вимог щодо санітарно-охоронних зон.

Відповідно до пунктів 2, 3 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 4610136800:04:003:0018, 4610136800:04:003:0029, загальною площею 12,8702 га, у тому числі: під забудовою 3,3500 га, під твердим покриттям 1,3492 га, озеленення 8,1490 га, інші 0,0220 га. На земельній ділянці знаходяться кам`яні нежитлові будівлі.

Договір укладено строком на 10 років: до 16.03.2016. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк (пункт 8 Договору оренди).

За умовами пунктів 15, 16 Договору оренди сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування житлових будинків та споруд з обов`язковим дотриманням вимог щодо санітарно-охоронних зон. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земельної ділянки згідно із статтею 19 Земельного кодексу України) землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони, енергетики та іншого призначення; категорія земельної ділянки за функціональним призначенням землі житлової забудови.

Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 36 Договору оренди).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2016 у справі № 914/2174/16 задоволено позов ТОВ "ЖБК "Ваш Дім" до Львівської міської ради про визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 10.04.2006 на той самий строк і на тих самих умовах. Вказане рішення набрало законної сили та є чинним.

27.04.2017 Львівською міською радою прийнято ухвалу №1923 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 16.03.2006 № 3435 і Договору оренди землі від 10.04.2006 № С-514 та надання ТОВ "ЖБК "Ваш Дім" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Пасічній, 133". Зокрема, вказаною ухвалою внесено зміни до Договору оренди землі від 10.04.2006 № С-514, замінивши у пункті 16 Договору оренди слова "землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони, енергетики та іншого призначення" словами "землі житлової та громадської забудови".

16.06.2020 ТОВ "ЖБК "Ваш Дім" звернулось до Львівської міської ради з листом про внесення змін до Договору оренди землі від 10.04.2006 № С-514 в частині цільового призначення (категорії) земельної ділянки, до якого додано два примірники відповідної Додаткової угоди для підписання.

Львівська міська рада у відповідь на пропозицію направила ТОВ "ЖБК "Ваш Дім" лист, в якому повідомила про необхідність внесення змін до Договору оренди землі також в частині нормативної грошової оцінки та орендної плати, запропонувавши підписати відповідну Додаткову угоду та Договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів міськрадою за землекористування за період від 27.04.2011 по 01.08.2020.

Не підписання Львівською міською радою Додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі від 10.04.2006 стало підставою для звернення ТОВ "ЖБК "Ваш Дім" з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог виходив з того, що з прийняттям Львівською міською радою ухвали № 1923 від 27.04.2017 істотно змінились певні обставини, які зумовлюють об`єктивну необхідність внесення змін до умов пункту 16 Договору оренди землі стосовно цільового призначення (категорії) орендованої земельної ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині пункту 2 Додаткової угоди ("2. Усі інші умови Договору оренди землі залишаються незмінними і сторони підтверджують по ньому свої зобов`язання."), суд першої інстанції зазначив, що Відповідачем визнано необхідність внесення змін до пункту 16 Договору, які передбачено ухвалою Львівської міської ради №1923 від 27.04.2017, але заперечено можливість залишення без змін інших умов Договору, оскільки, відповідно до ухвал Львівської міської ради №631 від 30.06.2016 та №1995 від 25.05.2017, необхідно вносити зміни у Договір стосовно розміру орендної плати. Відтак, зазначені Відповідачем обставини об`єктивно зумовлюють необхідність внесення змін до Договору оренди землі від 10.04.2006 стосовно істотної умови (орендної плати), тому підстави для прийняття запропонованого Позивачем пункту 2 проекту Додаткової угоди у частині залишення без змін інших умов договору відсутні.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині пункту 2 проекту Додаткової угоди, вказавши на те, що станом на час розгляду даного спору сторони не надали доказів двостороннього погодження внесення змін до Договору оренди землі в частині орендної плати, також відсутнє рішення суду, що набрало законної сили, з приводу внесення змін до цього Договору в частині орендної плати, при цьому вказане спірне питання не є предметом позову у цій справі, тому, з посиланням на положення частин 1, 2 статті 651, частину 3 статті 653 Цивільного кодексу України, статті 30 Закону України "Про оренду землі", частин 1 - 5 статті 188 Господарського кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання укладеною Додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі, зокрема в редакції пункту 2 такої Угоди

У поданій касаційній скарзі Львівська міська рада, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказала, що апеляційним господарським судом не правильно застосовано норми матеріального права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 910/554/20, від 24.02.2021 у справі № 910/291/20, від 27.01.2021 у справі № 904/2581/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 щодо свободи договору, його основних елементів та оцінки істотності обставин, які є підставою для внесення змін до укладеного договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

Предметом спору у цій справі є вирішення питання про відповідність вимогам закону пункту 2 проекту Додаткової угоди до Договору оренди землі від 10.04.2006, у редакції запропонованій Позивачем, зокрема, "2. Усі інші умови Договору оренди землі залишаються незмінними і сторони підтверджують по ньому свої зобов`язання.".

Суд апеляційної інстанції, у справі, яка розглядається, задовольняючи позовні вимоги у цій частині виходив з безпідставності доводів Відповідача про необхідність внесення змін до Договору оренди землі в частині орендної плати, оскільки вказане спірне питання не є предметом позову у цій справі.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки приймаючи судове рішення у справі, суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.01.2021 у справі № 904/2581/19, на яку посилається скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги, у якій зроблено висновок про те, що для тлумачення умов договору оренди землі в частині підстав внесення змін щодо розміру орендної плати, необхідно враховувати, що зміна умов договору оренди землі щодо розміру орендної плати допускається відповідно до умов договору або закону.

Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, зазначила, що зміна умов договору оренди землі щодо розміру орендної плати здійснюється лише за взаємною згодою сторін відповідно до умов договору або закону. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується у судовому порядку.

Розглядаючи спір про внесення змін до Договору оренди землі від 10.04.2006 №С-514 у зв`язку з істотною зміною певних обставин, які, згідно з положеннями статті 652 Цивільного кодексу України, зумовлюють необхідність внесення змін до цього Договору, суд апеляційної інстанції у повному обсязі не перевірив доводи позивача щодо наявності правових підстав для прийняття запропонованого ним пункту 2 проекту Додаткової угоди у частині залишення без змін інших умов Договору оренди землі та заперечення відповідача про наявність обґрунтованих підстав для внесення змін щодо інших істотних умов договору, зокрема, орендної плати, з урахуванням загальноприйнятих у відповідній сфері відносин, змісту укладеного між сторонами правочину та волевиявлення сторін при його укладенні та виконанні.

Положеннями частини 9 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. За змістом частини 1 статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

За змістом частин 1 - 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У статті 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що за умовами пункту 13 Договору оренди землі від 10.04.2006 сторони погодили умови перегляду розміру орендної плати відповідно до Закону України "Про оренду землі" та згідно з цим Договором у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом (в редакції змін до вказаного Договору від 29.12.2007).

При цьому скаржник вказав на те, що ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 № 631 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова" затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста, яку введено її в дію з 01.01.2017, а також покладено на орендарів земельних ділянок у місті Львові обов`язок внести зміни до договорів оренди землі у частині розрахунку орендної плати за землю. Вказана ухвала офіційно оприлюднена, чинна, тому є підставою для перегляду розміру орендної плати встановленої умовами Договору.

Ухвалою Львівської міської ради від 25.05.2017 № 1995 затверджено "Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у місті Львові" положеннями якого визначено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу орендодавця у разі зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється відповідно їх цільового (функціонального) використання (економіко-планувальних зон) та щорічної індексації нормативно грошової оцінки землі.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що Львівська міська рада заперечуючи проти задоволення позовних вимог у частині пункту 2 проекту Додаткової угоди, вказувала на необхідність врахування зазначених вище обставин про що зазначала, як у відзиві на позов, так і у відзиві на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції здійснюючи апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог (щодо пункту 2 проекту Додаткової угоди), з урахуванням вищенаведених законодавчих положень та правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 904/2581/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, які, відповідно до положень статей 13, 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 4 статті 236 ГПК України, є обов`язковим для застосування судами, не надав належної правової оцінки запереченням Відповідача, які мають значення для розгляду справи по суті спору і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Отже, вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Не з`ясувавши відповідних обставин і не дослідивши пов`язаних з ними доказів, суд апеляційної інстанції припустилися порушення норм статей 13, 86, частини 5 статті 236 ГПК України.

Також Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано положення частин 1 - 5 статті 188 Господарського кодексу України, оскільки спір у цій справі виник між сторонами у земельних відносинах, а згідно з частиною 1 статті 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу земельні відносини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 у подібних правовідносинах.

У постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 910/554/20, від 24.02.2021 у справі № 910/291/20 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, на які у касаційній скарзі також посилається скаржник, відсутній висновок щодо істотних обставин, які зумовлюють внесення змін до договору оренди землі у судовому порядку, тому Верховний Суд відхиляє доводи міськради в частині посилань на ці постанови.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково та передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною 4 статті 310 ГПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на те, що заявлена Львівською міською радою у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, є обґрунтованою, суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та порушив норми процесуального права, оскільки повно і всебічно не з`ясував обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи і такі порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом, та враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у цій справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Згідно з частиною 1 статті 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга Львівської міської ради підлягає частковому задоволенню, судове рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з направлення справи на новий апеляційний розгляд, відповідно до статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 914/1703/20 скасувати.

3. Справу № 914/1703/20 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко