Рішення

від 28.08.2021 по справі 440/6960/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6960/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення. Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110320/2021/00108;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110320/2021/000023/1 від 15 червня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене рішення митного органу про коригування митної вартості товарів ґрунтується на недоведеності неповноти, неточності чи недостатності наданих Позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості за обраним основним методом, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною Договору, а також об`єктивною можливістю застосування першого методу; недоведеністю наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МКУ обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МКУ для відмови у митному оформленні товару за першим методом; неправомірним використанням другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості визначення їх митної вартості за основним.

При цьому подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про придбаний позивачем товар та його ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення Позивачем; в той же час відповідачем не спростовано визначену позивачем вартість, а саме по собі припущення відповідача про відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості, заявленої позивачем, або підставою для незастосування обраного позивачем методу її визначення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

05.04.2021 судом одержано відзив контролюючого органу на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України в зв`язку з тим, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було встановлено, що декларантом не включено витрати на страхування. Подана до митного оформлення довідка про транспортні витрати від 07.06.2021 № 363500-1, видана ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ", не містить посилання на договір про перевезення чи інші комерційні документи, що стосуються товару, відсутні відомості про розмір тарифної ставки, реквізити сторін, умови платежу, а тому не може бути ідентифікована як така, що стосується поставки даної партії товару. У рахунку - фактурі на оплату транспортних витрат від 07.06.2021 № LS - 4361780 окремо виділено експедиторську винагороду у сумі 639,62 грн, яку не включено до митної вартості. В поданому до митного оформлення рахунку - проформі від 19.10.2020 № SD20201019 та замовленні від 15.10.2020 № 2-2020 зазначені умови оплати "30% передплата із замовленням, 70% після завантаження на судно", в той час як в рахунку - фактурі від 10.01.2021 № SD20201019 вказано "100% передплата".

У митниці наявна інформація щодо митного оформлення товару № 1 зі схожими характеристиками за МД від 08.05.2021 № UA 500130/2021/16595 на рівні 1,953 дол. США/кг, товару № 2 за МД від 15.04.2021 № UA 807170/2021/22018 на рівні 1,959 дол. США/кг, товару № 3 за МД від 08.05.2021 № UA 500130/2021/16595 на рівні 1,953 дол. США/кг, товару № 4 за МД від 25.05.2021 № UA 100480/2021/314311 на рівні 1,984 дол. США/кг. У зв`язку із чим митна вартість товарів скоригована з використанням резервного методу.

Такі обставини в обґрунтування заперечень відповідача проти задоволення позову викладені ним на перших восьми сторінках відзиву на позов. Починаючи з 9 сторінки відзиву на позовну заяву представником митного органу зазначено такі обставини.

Пункт 1 "Щодо страхування вантажу" - жодних висновків про необхідність включення вартості страхування до митної вартості спірне рішення не містить. Митним органом лише зроблено висновок, що згідно наданих документів ціна товару фактично встановлена на умовах FOB і до митної вартості товару не включено витрати на страхування.

Пункт 2 "Щодо понесених позивачем транспортних витрат" - в цьому пункті представник митного органу повторює свій аргумент, викладений на аркуші 4 відзиву "У рахунку - фактурі на оплату транспортних витрат від 07.06.2021 № LS - 4361780 окремо виділено експедиторську винагороду у сумі 639,62 грн, яку не включено до митної вартості" та аналізує всі інші документи надані позивачем на підтвердження транспортних послуг, з чого робить висновок, що фактична вартість понесених витрат позивачем не відповідає узгодженому їх розміру сторонами договору № 382912 від 19.12.2019. Експедитором до рахунку № LS -4361780 від 07.06.2021 включено лише вартість морського перевезення вантажу за межами митного кордону України, однак не включена експедиторська винагорода за надані послуги. Оскільки експедитором надавалися послуги з перевезення вантажу на усій протяжності маршруту від Шанхаю (Китай) до м. Полтава, а вартість експедиторської винагороди не розділена на її вартість до митного кордону України та після ввезення товару в Україну, митницею й вказано, що розмір такої винагороди повинен бути включений до митної вартості товару.

Пункт 3 "Щодо наданого до митного оформлення прайс-листа" - до митного оформлення Позивачем надано прайс-лист від 15.10.2020 б/н. Проте даний документ має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД № UA 11320/2021/005396, що суперечить загальносвітовій практиці . Вищезазначене може свідчити про суб`єктивний характер даного документу та наявність знижок або дисконту на оцінювані товару. Сумніви митного органу в об`єктивності прайс - листа від 15.10.2020 б/н підтверджується тим, що 15.06.2021 до митного контролю позивачем надано також МД № UA 110320/2021/005399 на товари цього Продавця, в графі 44 якої під кодом 3014 зазначений прайс - лист від 15.12.2020, але який містить інформацію про менший перелік товарів, водночас які за своїми фізичними характеристиками відповідають товарам № 2 та № 4, задекларованими за МД № UA 11320/2021/005396. В прайс - листі від 15.10.2020, поданому разом з ЕМД № UA 11320/2021/005396 ціна на товар Болт М8х73 становить 25,50 доларів США за 1000 штук. В той же час, в прайс - листі від 15.12.2020, поданому разом з МД № UA 110320/2021/005399 ціна на товар Болт М8х73 становить 26,27 доларів США за 1000 штук. Ціна на товар заклепка 8х92 згідно прайс - листа від 15.12.2020 становить 38 доларів США, однак згідно з прайс - листом від 15.12.2020 ціна цього ж товару становить 39,14 доларів США. Таким чином у митного органу виникли питання:

1. Який з двох поданих прайс-листів виробника від 15.10.2020 чи від 15.12.2020 є дійсним?

2. Який з двох вказаних прайс-листів виробника від 15.10.2020 чи від 15.12.2020 щодо вказаних товарів повинна врахувати митниця під час контролю митної вартості цих імпортованих товарів?

Далі представник митного органу НАГОЛОШУЄ, що вказані прайс - листи з різними цінами на ідентичні товару від одного й того ж виробника, за одним і тим же контрактом подавалися позивачем в один і той же день, 15.06.2021, але за різними МД.

На підставі викладеного представник митного органу дійшов висновку, що Дніпровська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості вказаної вище МД діяла відповідно до чинного митного законодавства та у спосіб, передбачений ним.

03.08.2021 судом отримано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відповідач помилково вважає, що позивач не включив до митної вартості витрати на страхування, оскільки пункт 2.2. договору на транспортно - експедиторське обслуговування № 382912 від 19.12.2019 наводить перелік прав, а не обов`язків експедитора. Згідно підпункту 2.2.2 договору реалізація Експедитором прав на страхування залежне від доручення позивача, тоді як позивач страхування не замовляв. Підтвердженням цього є те, що в пункті 15 заявки № 03 від 12.04.2021 чітко вказано - без страхування. Крім того, в довідці експедитора № 363500-1 від 07.06.2021 та довідці позивача про транспортні витрати № 45м від 15.06.2021 зазначено, що страхування вантажу не здійснювалося. Умови поставки FOB теж не встановлюють беззаперечного обов`язку учасників перевезення проводити страхування вантажу.

Стосовно транспортних витрат позивач зазначив, що відповідач безпідставно вважає, що довідку експедитора про транспортні витрати № 363500-1 від 07.06.2021 неможливо ідентифікувати, оскільки у довідці зазначено номер морського контейнера FCIU 4307865. Цей номер контейнера зазначено у коносаменті WMS 21041384А, рахунках експедитора та довідці про транспортні витрати позивача. Крім того, в рахунках експедитора разом з номером контейнера вказаний і номер довідки експедитора. Посилання відповідача не необхідність включення до митної вартості товару витрати на транспортування по території України позивач вважає помилковим, оскільки витрати на транспортування були розділені на дві частини: рахунок -фактура № LS-4361757 на витрати за межами митної території України та рахунок -фактура № LS-4361780 на витрати в межах митної території України.

Стосовно порядку розрахунків за товар позивач зазначив, що дійсно, за рахунком - проформою SD20201019 від 19.10.2020 порядок оплати був передбачений у вигляді 30 % попередньої оплати та 70% після навантаження на судно. Водночас, позивач сплатив повну вартість товару до його одержання, що по суті є попередньою оплатою. У зв`язку із цим в комерційному рахунку SD20201019 від 10.01.2021 умови оплати вказані одним рядком у вигляді 100% попередньої оплати. Зазначені обставини на визначення митної вартості одиниці товару не вплинули.

Стосовно оформлення прайс-листів позивач зазначив, що прайс - лист від 15.10.2020 наданий під час митного оформлення містить всі необхідні дані для потенційного покупця - умови поставки, найменування товарних позицій, кількісні та цінові характеристики. Розбіжність вартостей у прайс - листах від 15.10.2020 та 15.12.2020 пояснюється цілком логічно тим, що вони стосуються двох різних партій товару, які виготовлялися з різницею у часі, що призвело до незначної зміни вартості одиниці товару.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачем надано недостовірну інформацію щодо відсутності у своїх інформаційних ресурсах даних про митні оформлення ідентичних чи подібних товарів. Позивач в межах договору поставки № 3010191 з підприємством Zhejiang Saida Fasteners Co. LTD (Китай) здійснював неодноразові митні оформлення таких саме товарів. Водночас митний орган проігнорував наявну інформацію і для коригування митної вартості товару за резервним методом узяв за основу вартість товару, який суттєво відрізняється від товару позивача, оскільки є елементами кріплення для велосипедів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

30.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" (далі - ТОВ "Альянс Фурнітура") та підприємством Zhejiang Saida Fasteners Co. LTD (Китай) укладено договір поставки № 3010191, за умовами якого останнє постачає товари на замовлення позивача /а.с. 24-30/.

За умовами погодженої сторонами договору специфікації № 5 від 10.01.2021 позивач замовив поставку кріпильних матеріалів на загальну суму 22 403,29 доларів США /а.с. 23/.

З метою митного оформлення придбаних товарів 15.06.2021 ТОВ "Альянс Фурнітура" подало до митного органу МД № UA 11320/2021/005396.

Позивачем була заявлена митна вартість шин за основним методом відповідно до частини 1 статті 53 МКУ та одночасно з митною декларацією подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме:

- сертифікати якості щодо кожного виду кріпильних матеріалів від 10.01.2021 б/н;

- пакувальний лист від 10.01.2021 б/н;

- рахунок - проформу SD20201019 від 19.10.2020;

- рахунок - фактуру (інвойс) SD20201019 від 10.01.2021;

- коносамент WMS 21041384А від 17.04.2021;

- автотранспортну накладну 397970 від 13.06.2021;

- сертифікат про походження товару 21С348000009/00003R;

- банківські платіжні документи № 15 від 22.10.2020, 20 від 19.01.2021, 26 від 20.04.2021;

- рахунки - фактури про надання транспортно - експедиційних послуг № LS-4361780 (по території України) та № LS-4361757 (за межами території України);

- банківські платіжні документи щодо оплати транспортних послуг № 657, 658 від 14.06.2021;

- довідки про вартість транспортних витрат № 45М від 15.06.2021 та № 3635 від 07.06.2021;

- заявку на перевезення 03 А від 12.04.2021;

- прайс - лист виробника б/н від 15.10.2020;

- калькуляції щодо кожного виду кріпильних матеріалів від 10.01.2021 б/н;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1А, 2А, 3А, 4А від 30.10.2019 та № 5 від 10.01.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № 3010191 від 30.10.2019;

- договір про перевезення № 382912 від 19.12.2019;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів № 7123948 від 15.06.2021.

15.06.2021 Дніпровською митницею Державної митної служби України надіслано позивачу повідомлення № 1 /а.с. 19-21/ про те, що при проведенні перевірки документів виявлені такі недоліки:

- аналізуючи надані декларантом документи митний орган дійшов висновку, що позивачем не включено до митної вартості витрати на страхування;

- оскільки експедитором надавалися послуги з перевезення вантажу на усій протяжності маршруту від Шанхаю (Китай) до м. Полтава, а вартість експедиторської винагороди не розділена на її вартість до митного кордону України та після ввезення товару в Україну, розмір такої винагороди повинен бути включений до митної вартості товару;

- в поданому до митного оформлення рахунку - проформі від 19.10.2020 № SD20201019 та замовленні від 15.10.2020 № 2-2020 зазначені умови оплати "30% передплата із замовленням, 70% після завантаження на судно", в той час як в рахунку - фактурі від 10.01.2021 № SD20201019 вказано "100% передплата";

- до митного оформлення Позивачем надано прайс-лист від 15.10.2020 б/н. Проте даний документ має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД № UA 11320/2021/005396, що суперечить загальносвітовій практиці. Вищезазначене може свідчити про суб`єктивний характер даного документу та наявність знижок або дисконту на оцінювані товару.

Враховуючи вищенаведені обставини митний орган зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати такі документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) специфікації, каталоги виробника товару, прайс - лист виробника на весь асортимент товару;

3) транспортні документи, страхові документи;

4) копію МД країни відправлення;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини .

Листом від 15.06.2021 № 47/м декларант письмово відмовився від надання додаткових документів.

Здійснивши відповідно до пункту 4.1. статті 54 МКУ перевірку документів, наданих позивачем до митного оформлення Дніпровська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА110320/2021/000023/1 від 15 червня 2021 року, застосувавши резервний метод.

Коригування митної вартості товару стало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110320/2021/00108.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі МК України/.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин другої - третьої, шостої - сьомої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Так, згідно з частинами першою третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина третя статті 57 МК України/.

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною першою статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини дев`ятої статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Щодо невключення до митної вартості товару витрат на страхування суд зазначає таке.

Згідно підпункту 2.2.2 Договору на транспортно - експедиторське обслуговування № 382912 від 19.12.2019 Експедитор має право на страхування вантажу лише за дорученням клієнта та за його рахунок /а.с. 51-56/.

Водночас, в пункті 15 заявки № 03 від 12.04.2021, яка є додатком до вищевказаного договору зазначено "без страхування" /а.с. 57/.

Крім того, в довідці експедитора № 363500-1 від 07.06.2021 /а.с. 58/ та довідці позивача про транспортні витрати № 45м від 15.06.2021 зазначено, що страхування вантажу не здійснювалося /а.с. 59/.

За наведених обставин підстави для включення до митної вартості товарів неіснуючих витрат у позивача були відсутні.

Щодо правомірності включення позивачем транспортних витрат до митної вартості товарів суд зазначає таке .

Згідно пункту 1.3. договору на транспортно - експедиторське обслуговування детальні умови кожного перевезення вказуються в заявці. В заявці № 03А від 12.04.2021 позивачем були вказані та погоджені всі істотні умови доставки вантажу: вид, маршрут, орієнтовні дати перевезення, вид, вага та пакування вантажу, вартість та перелік послуг.

На підтвердження транспортних витрат митному органу надавалися: договір на транспортно - експедиторське обслуговування № 382912 від 19.12.2019 /а.с. 51-56/, заявка № 03 від 12.04.2021, яка є додатком до вищевказаного договору /а.с. 57/, довідка експедитора № 363500-1 від 07.06.2021 /а.с. 58/, довідка ТОВ "Альянс Фурнітура" № 45 м від 15.06.2021 /а.с. 59/, рахунки експедитора № LS - 4361757 від 07.06.2021 та № LS - 4361780 від 07.06.2021 /а.с. 60-61/, а також платіжні доручення № 657 від 14.06.2021 (щодо сплати транспортно-експедиторського обслуговування по території України) та № 658 від 14.06.2021 (щодо оплати морського перевезення за межами України) /а.с. 62-63/.

З наданих документів вбачається, що вартість міжнародного морського перевезення за межами України за маршрутом Шанхай (Китай) - Чорноморськ (Україна) складає 130559,33 грн. Зазначену суму правомірно було включено позивачем до митної вартості задекларованих товарів.

Посилання відповідача не необхідність включення до митної вартості товару витрат на транспортування по території України є також помилковими, оскільки витрати на транспортування були розділені на дві частини: рахунок - фактура № LS-4361757 на витрати за межами митної території України та рахунок - фактура № LS-4361780 на витрати в межах митної території України, що підтверджується наданими позивачем до митного оформлення документами.

Твердження митного органу про те, що довідку експедитора про транспортні витрати № 363500-1 від 07.06.2021 неможливо ідентифікувати є помилковим, оскільки у довідці зазначено номер морського контейнера FCIU 4307865, який, в свою чергу, зазначено у коносаменті WMS 21041384А /а.с. 66/, рахунках експедитора /а.с. 60-61/ та довідці про транспортні витрати позивача /а.с. 59/. Крім того, в рахунках експедитора разом з номером контейнера вказаний і номер довідки експедитора.

Твердження митного органу про те, що у рахунку - фактурі на оплату транспортних витрат від 07.06.2021 № LS - 4361780 окремо виділено експедиторську винагороду у сумі 639,62 грн, яку не включено до митної вартості також є хибним, адже в цьому рахунку від 07.06.2021 № LS - 4361780 зазначено послуги, надані ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" позивачу на території України.

Щодо претензій митного органу до наданого до митного оформлення прайс-листа суд зазначає таке.

Прайс - лист від 15.10.2020 наданий під час митного оформлення містить всі необхідні дані для потенційного покупця складові - умови поставки, найменування товарних позицій, кількісні та цінові характеристики /а.с. 64/. Розбіжність вартостей у прайс - листах від 15.10.2020 та 15.12.2020 пояснюється цілком логічно тим, що вони стосуються двох різних партій товару, які виготовлялися з різницею у часі, яка могла спричинити коливання вартості одиниці товару

До того ж надання прайс - листів не передбачено частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Стосовно виявлених митним органом розбіжностей у порядку розрахунків за товар суд зазначає таке.

Дійсно, за рахунком - проформою SD20201019 від 19.10.2020 порядок оплати був передбачений у вигляді 30 % попередньої оплати та 70% після навантаження на судно /а.с. 35/. Водночас, позивач сплатив повну вартість товару до його одержання, у зв`язку із чим в комерційному рахунку SD20201019 від 10.01.2021 умови оплати вказані одним рядком у вигляді 100% попередньої оплати /а.с. 36/. Втім, зазначені обставини жодним чином не вплинули на митну вартість задекларованого позивачем товару.

Крім того суд враховує, що відповідачем не спростовано і твердження позивача про наявність у його інформаційних ресурсах даних про митні оформлення ідентичних чи подібних товарів з огляду на те, що ТОВ "Альянс Фурнітура" в межах договору поставки № 3010191 з підприємством Zhejiang Saida Fasteners Co. LTD (Китай) здійснювало неодноразові митні оформлення аналогічних товарів. Натомість митний орган для коригування митної вартості товару за резервним методом узяв за основу вартість товару, який суттєво відрізняється від товарів, придбаних позивачем, оскільки є елементами кріплення для велосипедів.

Надані позивачем до митного оформлення документи не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявних ознак підробки чи інших недоліків, визначених у частині 3 статті 53 Митного кодексу України, отже, підстави для витребування додаткових документів були відсутні.

З огляду на викладене надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 15.06.2021 № UA110320/2021/000023/1.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06. 2021 року № UA110320/2021/00108 суд зазначає наступне.

За приписами частин першої та другої статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частин дев`ятої, десятої статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою цієї статті Кодексу передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації та у митному оформленні (випуску) товарів є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2021 року № UA110320/2021/00108 вмотивована прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості від від 15.06.2021 № UA110320/2021/000023/1, правомірність якого відповідачем не доведено під час розгляду цієї справи.

Відтак, оскаржена картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржених у цій справі рішень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7184,82 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" ( вул. Клінкерна,1, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 32753365) до Дніпровської митниці Державної митної служби України ( вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, ідентифікаційний код 43350935) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості від 15.06.2021 № UA110320/2021/000023/1.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2021 року № UA110320/2021/00108.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фурнітура" витрати зі сплати судового збору у розмірі 7184,82 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя К.І. Клочко