Постанова

від 25.08.2021 по справі 480/4715/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 р.Справа № 480/4715/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника позивача Грицика Г.О.

представника відповідача Титаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми по справі № 480/4715/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ"

до Сумської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ" (далі - позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської міської ради (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 29 січня 2020 року №6344-МР "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ" у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в оренду за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 5".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року у справі № 480/4715/20 та прийняти постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що 09.10.2018 він звернувся до Сумської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в оренду за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 5, однак відповідач у термін більше ніж місяць, станом на 11.11.2018 року не прийняв на сесії ради рішення про надання дозволу чи рішення про відмову у його наданні. 25.06.2019 звернувся до Сумської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в оренду за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 5, однак отримав необґрунтовану відмову. На переконання ТОВ "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ", відмова у затвердженні проекту землеустрою є протиправною, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для затвердження проекту землеустрою, а саме надано висновок від 01.03.2019 року № 2174/82-19 про погодження проекту землеустрою, а тому єдиним можливим законним рішення відповідача за результатами розгляду заяви позивача є рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ", 09.10.2018 звернулось до Сумської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1816 га для виробничих цілей, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 5.

Не отримавши дозволу на розроблення документації із землеустрою чи вмотивованої відмови у його наданні у термін більше, ніж один місяць, у відповідності до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України ТОВ "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ", на підставі договору №72/18 від 22.11.2018 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1816 га з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 5.

25.06.2019 позивач звернувся до Сумської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою (а.с.6).

Рішенням Сумської міської ради від 29.01.2020 №6344-МР відмовлено ТОВ "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ" у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її в оренду за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 5, площею 0,1816 у зв`язку з невідповідністю виду поданої на затвердження документації із землеустрою частині шостій статті 79-1 Земельного кодексу України та вимогам частини п`ятої статті 16, статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 50 Закону України "Про землеустрій" (а.с.7).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявний факт відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, який позивачем не оскаржується, а тому підстави для визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 29 січня 2020 року №6344-МР "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ" у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в оренду за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 5" відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, але з інших мотивів та підстав, виходячи з наступного.

За змістом ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Порядок надання земельних ділянок у постійне користування чи в оренду встановлений положеннями статей 123,124 Земельного кодексу України

Так, відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

За правилом статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України).

Згідно ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (ч. 12 ст. 123 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 15-16 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу передачі земельних ділянок державної та комунальної власності в оренду, а саме:

1) подання клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у користування;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у користування або рішення про відмову передання земельної ділянки у користування.

При цьому, з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Вказаний висновок відповідає висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеному в постанові від 24.01.2020 у справі №316/979/18.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ", 09.10.2018 звернулось до Сумської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 5, орієнтовною площею 0,1816 га та земельні ділянки загального користування - проїздів, проходів для доступу до місць загального використання за рахунок земель ТОВ СП Стройселміати (кадастровий номер 5910136600:03:001:0046) та ТОВ Стройселмі - Лтд (кадастровий номер 5910136600:03:001:0045) для виробничих цілей (а.с.135).

Не отримавши дозволу на розроблення документації із землеустрою чи вмотивованої відмови у його наданні у термін більше, ніж один місяць, у відповідності до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України ТОВ "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ", на підставі договору №72/18 від 22.11.2018 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1816 га з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 5.

25.06.2019 позивач звернувся до Сумської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою (а.с.6).

Рішенням Сумської міської ради від 29.01.2020 №6344-МР відмовлено ТОВ "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ" у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її в оренду за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 5, площею 0,1816 у зв`язку з невідповідністю виду поданої на затвердження документації із землеустрою частині шостій статті 79-1 Земельного кодексу України та вимогам частини п`ятої статті 16, статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 50 Закону України "Про землеустрій" (а.с.7).

Згідно частин 1, 2 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Частиною 5 статті 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно із частинами 6, 7 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Відповідно до частин 9, 10 статті 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Статтею 1 Закону України Про землеустрій встановлено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;

технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

За правилами статті 25 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Згідно з положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Колегією суддів встановлено, що земельна ділянка, на яку ТОВ "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ" бажає отримати дозвіл на розробку документації є частиною земельних ділянок, які вже є сформованими з кадастровими номерами 5910136600:03:001:0046 та 5910136600:03:001:0045, а відтак їх подальше формування здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин у цій справі підлягає застосуванню частина 6 статті 79-1 Земельного кодексу України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 802/1447/17-а, від 23 жовтня 2020 року у справі № 802/1535/17-а.

Відповідно до ч. 15 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Отже, враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування, а не з технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, що суперечить вимогам частини 6 статті 79-1 Земельного кодексу України, з огляду на положення частини 15 статті 123 Земельного кодексу України, що регулюють підстави для відмови у затвердженні такого проекту, відповідач прийняв рішення № 6344-МР відповідно до вимога чинного законодавства.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 79-1 Земельного Кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно наданого відповідачем листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 13.07.2021 колегією суддів встановлено, що 05.04.2021 року до державного кадастрового реєстратора Управління надійшли заяви про державну реєстрацію земельних ділянок шляхом поділу раніше сформованих земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 від ОСОБА_1 , як розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ".

16.04.2021 року державним кадастровим реєстратором було надано рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з причини невідповідності ст. 56 Закону України "Про землеустрій".

Також на повторні заяви про державну реєстрацію вищезазначених земельних ділянок від 30.05.2021 року було надано рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 07.06.2021 року з тих самих причин.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником позивача підтверджено, що земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровані у Державному земельному кадастрі.

Отже, наданий на затвердження апелянтом проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить відомостей про присвоєний їй кадастровий номер.

Таким чином, враховуючи те, що земельна ділянка надається в користування лише в разі її формування як об`єкта цивільних прав, яке закінчується присвоєнням такій земельній ділянці кадастрового номеру, з огляду на відсутність зазначених відомостей у наданому проєкті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач відмовляючи в затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законами України.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року у справі № 480/4715/20 в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СУМИАГРОПРОМІНВЕСТ" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі №480/4715/20 змінити в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року по справі № 480/4715/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 03.09.2021 року