Постанова

від 25.08.2021 по справі 2-243/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-243/10 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/811/372/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія:1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів: Ванівського О.М., Крайник Н.П.

при секретарі Ждан К.О.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського Сергія Володимировича та ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії (бездіяльність) органу примусового виконання,-

В С Т А Н О В И В :

Скаржниця ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця, в якій, просила висновок про вартість майна складений 05.10.2020 року Приватним підприємством Оціночна компанія Апекс про оцінку майна, а саме: будинку та земельної ділянки розташованих за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 - визнати недійсним.

В обґрунтування вимог скарги скаржниця покликається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. (надалі по тексту - приватний виконавець) перебуває зведене виконавче провадження № 62547994 до складу якого входять виконавче провадження № 62543761 з примусового виконання виконавчого листа № 2-243/10, виданого 09.02.2011 року Жовківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 (надалі по тексту- скаржник) на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 199980,42 грн. та 1700 грн. держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн., та виконавче провадження № 62543467 з примусового виконання виконавчого листа № 444/919/18, виданого 15.04.2019 року Жовківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 129847, 29 грн. боргу та 1298,57 грн. судового збору.

У межах виконання даного зведеного виконавчого провадження, приватним виконавцем 17.09.2020 р. постановою призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості описаного та арештованого майна боржника, а саме: будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , залучено ПП Оціночна компанія Апекс , яка провела оцінку вище згаданого будинку та визначила, що станом на 05.10.2020 року вартість зазначеного майна становить 994430 гривень.

Скаржник та боржник у виконавчому провадженні не погоджується з такою оцінкою нерухомого майна, вважає що дана оцінка нерухомого майна являється не об`єктивною, суттєво заниженою та такою, що здійснена в супереч нормам чинного законодавства.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2020 року скаргу задоволено.

Висновок про вартість майна складений 05.10.2020 року Приватним підприємством Оціночна компанія Апекс у зведеному виконавчому провадженні № 62547994, що перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. про оцінку майна, а саме: будинку та земельної ділянки розташованих за адресою АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_3 - визнано недійсним.

Стягнуто з приватного виконавця Михайловського Сергія Володимировича( АДРЕСА_2 ) в користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) - 5000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

Ухвалу суду в апеляційному порядку через свого представника - Лопушанського Ігоря Богдановича, оскаржила ОСОБА_2 та приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Михайловський Сергій Володимирович.

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Михайловський Сергій Володимирович вважає ухвалу суду незаконною. Звертає увагу, що ОСОБА_3 не зазначає про те, яким саме чином (процесуальна дія виконавця) порушують її законні права та інтереси. Звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів оскарження звіту про оцінку майна, а відтак і доказів вирішення в той чи інший спосіб відповідного спору. Також звертає увагу, що судом скарга ОСОБА_3 йому не надсилалася, в зв`язку з чим від був позбавлений можливості подати свої заперечення з приводу поданої скарги. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2020 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги на дії приватного виконавця Михайловського С.В. повністю. Судові витрати просить покласти на ОСОБА_3 .

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального права. Звертає увагу, що представлений ОСОБА_3 звіт про оцінку майна, який судом було взято до уваги є недійсним, оскільки такий було складено 15.10.2019 року є дійсним протягом шести місяців. Звертає увагу, у випадку незгоди із результатами оцінки майна заявник має право звернутись з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна, однак заявник із вимогами про рецензування звіту про оцінку майна у спосіб визначений законом не звертався. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги боржника ОСОБА_3 відмовити.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12 серпня 2021 року, є дата складення повного судового рішення - 25 серпня 2021 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського Сергія Володимировича та ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 підлягають до задоволення із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Постановляючи ухвалу про задоволення вимог скарги, суд виходив з тих обставин, що наявність трьох істотно різних висновків, якими визначено вартість арештованого майна, порушує права ОСОБА_3 , як сторону у виконавчому провадженні.

З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За приписами частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У частинах третій та четвертій статті 58 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Статтею 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (частина перша та друга статті 61 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів (розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7) . Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону) .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) зроблено висновок, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. На думку Великої Палати Верховного Суду, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі №821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) .

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом частин першої та сьомої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Відповідно до частини 7 статті 102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з пунктом 1 розділу ІI Порядку реалізації арештованого майна, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження .

Частиною шостою статті 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Відповідно до вимог статті 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації на зазначене майно для проведення оцінки. Отже підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. (надалі по тексту - приватний виконавець) перебуває зведене виконавче провадження № 62547994 до складу якого входять виконавче провадження № 62543761 з примусового виконання виконавчого листа № 2-243/10 виданого 09.02.2011 року Жовківським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_3 (надалі по тексту- скаржник) на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 199 980, 42 грн. та 1700 грн. держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн., та виконавче провадження № 62543467 з примусового виконання виконавчого листа № 444/919/18 виданого 15.04.2019 року Жовківським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 129 847,29 грн. боргу та 1298,57 грн. судового збору.

Згідно з частиною 1статті 20 Закону України Про виконавче провадження , для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

У відповідності до частини 3 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Згідно повідомлення № 1697 від 23.10.2020 р. приватний виконавець повідомив учасників виконавчого провадження, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про оцінку майна. Зі змісту даного листа вбачається, що 23.10.2020 року на адресу приватного виконавця надійшов звіт про оцінку житлового будинку та земельної ділянки в складі садиби, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку ПП Оціночна компанія Апекс від 05.10.2020р. про вартість майна - житловий будинок та земельна ділянка в складі садиби за адресою: АДРЕСА_1 на дату оцінки без податку на додану вартість складає 994 430,00 гривень.

Крім цього,скаржником долучено до матеріалів скарги лист № 14448 від 21.10.2019р. начальника Жовківського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області про скерування на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 висновок експерта - ФОП ОСОБА_4 про оцінку будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та на праві приватної власності належить боржнику ОСОБА_3 .

Згідно висновку від 15.10.2019 р. суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про вартість майна - житловий будинок та земельна ділянка площею 0,0800 га що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на дату оцінки без податку на додану вартість складає 1729047,00 гривень.

Статтею 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності.

Законом передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Отже, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки. Дана позиція підтверджується постановою Верховного суду від 29 квітня 2020 року у справі №826/6706/18

Разом із звітом про оцінку житлового будинку та земельної ділянки в складі садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , ПП Оціночна компанія Апекс надала рецензію на звіт про оцінку майна: Житловий будинок та земельні ділянки в складі садиби, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (рецензент - ОСОБА_5 , сертифікат ФДМУ від 25.02.1997 р., № 768, Сертифікат Держкомзему України від 29.01.2000 р. № 13-030).

Відповідно до висновку наведеному в рецензії: .... Звіт про оцінку майна - Житловий будинок та земельна ділянка в складі садиби, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність ...

Розглядаючи аналогічну справу Верховний Суд у постанові від 01.07.2020 (справа № 2-116-/11) зазначив: Згідно зі статтею 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні , рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб 'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Відповідно до пункту 57 Національного стандарту № 1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Відтак, у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутись з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна, однак заявниця - ОСОБА_3 із вимогами про рецензування звіту про оцінку майна у спосіб визначеним законом не зверталася

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 довела належними і допустимими доказами те, що вартість майна - житловий будинок та земельна ділянка площею 0,0800 га що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визначена в оспорюваному висновку, є заниженою порівняно з ринковою.

Колегія суддів звертає увагу, що єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки є рецензування звіту про оцінку майна, а наведенні скаржником доводи скарги є лише припущенням про ймовірну невідповідність цієї оцінки про вартість описаного та арештованого майна та не можуть братися судом до уваги.

З долученого до скарги скаржником звіту про оцінку майна, з яким суд першої інстанції порівнював оскаржуваний звіт, складений 15.10.2019, в той же час відповідно до п. 6 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні с дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Відтак, звіт про оцінку майна від 15.10.2019, який судом першої інстанції був взятий до уваги, на момент розгляду справи судом був недійсним та таким, що не створює жодних правових наслідків.

З врахування вищенаведеного, колегія суддів вважає відсутніми підстави для задоволення вимог скарги ОСОБА_3 , в зв`язку з чим ухвала Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову ОСОБА_3 в задоволенні її скарги на дії (бездіяльність) органу примусового виконання.

Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ч.1, п.п.1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки вимоги скарги задоволенню не підлягають, то понесені витрати на судовий збір, пов`язані з розглядом апеляційних скарг слід покласти на ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського Сергія Володимировича та ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні її скарги на дії (бездіяльність) органу примусового виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського Сергія Володимировича (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 2270 гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 420,40 гривні.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 25 серпня 2021 року.

Головуючий: О.Я.Мельничук

Судді: О.М. Ванівський

Н.П. Крайник