Ухвала

від 30.08.2021 по справі 495/3608/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/3608/21

Номер провадження 1-кс/495/2102/2021

30 серпня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровського Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

28.08.2021 року старший слідчий СВБілгород-Дністровськогорайонного відділуполіції Головногоуправління Національноїполіції вОдеській областілейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що у 2017 році, точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , із корисливих мотивів, вступили з невстановленими особами у попередню злочинну змову, спрямовану на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, а саме земельною ділянкою комунальної власності.

Так, у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які достовірно усвідомлюючи той факт, що право розпорядження земельною ділянкою, розташованою поруч з землями кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва (далі КСІДБ) « ІНФОРМАЦІЯ_2 », смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська область належить виключно територіальній громаді смт. Затока в особі Затоківської селищної ради на праві комунальної власності, заздалегідь розуміючи, що у будь- яких осіб законні підстави для виникнення права власності, постійного користування чи права оренди на зазначену земельну ділянку відсутні, із корисливих мотивів, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме земельною ділянкою АДРЕСА_3 , площею 0,0486 га вартістю 1 011 762,39 гривень, тобто в особливо великих розмірах.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, в особливо великих розмірах, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , визначивши об`єкт свого злочинного посягання, а саме: земельну ділянку АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи, розробили план незаконного заволодіння чужим майном.

Зазначений злочинний план полягав в тому, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , шляхом обману, надання невстановленим особам недостовірних даних на садовий (дачний) будинок, який нібито розташований на вищевказаній земельній ділянці для внесення до офіційного документу - технічного паспорту, який в подальшому буде використано особою відносно якого обвинувальний акт скеровано до суду по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст. 358 КК України, під виглядом отримання переважного права власності на земельну ділянку в порядку визначеному ст. 118 ЗК України для безоплатної приватизації земельних ділянок та у подальшому набуття права власності, у тому числі і на підконтрольну ОСОБА_7 особу та розпорядитись чужим майном на власний розсуд.

Так, діючи умисно, протиправно, згідно з розробленого спільно з ОСОБА_4 злочинного плану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, реалізуючи свій намір направлений на безоплатне отримання права власності на земельну ділянку, шляхом обману,

01.06.2017 року, ОСОБА_7 разом з підконтрольною собі особою звернулися до Затоківської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення вищевказаної земельної ділянки у власність.

За результатом розгляду вказаної заяви рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 370 від 02.06.2017, ОСОБА_7 та підконтрольній йому особі надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у спільну сумісну власність.

Після чого, для розробки проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у спільну сумісну власність, ОСОБА_7 та підконтрольна йому особа, уклали договір № 270 від 09.09.2019 з залученою ОСОБА_4 особою, обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду, відповідно до Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про державний земельний кадастр» та Закону України «Про топографо-геодезичну діяльність», а також «Порядку ведення Державного земельного кадастру» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.20112 за № 1051, «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками» затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 та «Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500» затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 за № 56, яким розпочато розроблення проекту землеустрою.

Реалізуючи умисел, направлений на безоплатне придбання права власності на вказану земельну ділянку комунальної власності, ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що відповідно до ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, особі, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на які вони розміщені, діючи згідно розробленого плану, надав ОСОБА_7 завідомо підроблений документ - технічний паспорт на садовий (дачний) будинок, в якому вказано недостовірні дані - площа 25,6 квадратних метрів, залізобетонний фундамент, металевий каркас та стіни із композиційного матеріалу типу «ДСП», покрівля із металочерепиці, і адреса його нібито місця розташування - ділянка АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 , діючи умисно, на виконання спільного з ОСОБА_7 злочинного плану, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у здійсненні підроблення офіційного документа технічного паспорту на дачний будинок, достовірно знаючи, що садовий будинок не існує, отримав від ОСОБА_7 відомості, які необхідно зазначити при здійсненні підроблення документа, а саме: його та підконтрольної йому особи прізвище, ім`я та по-батькові, серію та номер паспорту громадянина України, адресу дачного будинку, основні відомості та характеристики неіснуючого об`єкту нерухомого майна.

Далі, ОСОБА_4 , діючи разом з залученою ним невстановленою особою, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у здійсненні підроблення офіційного документа технічного паспорту на дачний будинок, достовірно знаючи, що садовий будинок не існує, передав невстановленій особі надані йому ОСОБА_7 відомості, які необхідно зазначити при здійсненні підроблення документа.

При цьому, вищевказана невстановлена особа, у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, умисно, достовірно знаючи, що садовий будинок не існує на вищевказаній земельній ділянці, за допомогою комп`ютерного набору та друку на аркушах паперу формату А4 письмової інформації, виготовила та внесла до технічного паспорту неправдиві відомості, що нібито на замовлення ОСОБА_7 та підконтрольної йому особі, працівники приватного підприємства (далі ПП) «НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС» код ЄРДПОУ: 39365097, виготовили технічний паспорт 30.01.2017 року, інвентарна справа №1815, на одноповерховий садовий (дачний) будинок загальною площею 25,6 кв.м., що розташований на ділянці АДРЕСА_3 , до якого внесли неправдиві відомості щодо власника, основних відомостей та характеристик про неіснуючий об`єкт нерухомого майна.

Після чого невстановлена особа, у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, передала завідомо підроблений документ технічний паспорт на садовий будинок, розташований на ділянці АДРЕСА_3 , для подальшого використання ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України, тобто у пособництві в підробленні офіційного документу, який видається та посвідчується установою, і яке надає права, з метою його використання останнім, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Отримавши завідомо підроблений офіційний документ технічний паспорт на неіснуючий садовий будинок, достовірно знаючи, що на ділянці АДРЕСА_3 вказаний садовий будинок відсутній, ОСОБА_7 звернувся до державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області, котра 26.05.2017 року провела реєстрацію права власності за ОСОБА_7 та підконтрольну йому особу.

Продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_7 злочинного умислу, направленого на безоплатне придбання права власності на земельну ділянку комунальної власності, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, для розробки проекту землеустрою, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 підписану ним та підконтрольною йому особою заяву про розроблення проекту землеустрою, рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 370 від 02.06.2017, копію паспорту та ідентифікаційного коду, а також, завідомо підроблений технічний паспорт на дачний будинок, достовірно знаючи, що він не існує, з метою подальшої передачі документів залученій ОСОБА_4 особі для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність для ведення садівництва, розташованої за адресою: ділянка АДРЕСА_3 .

Далі, ОСОБА_4 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у здійсненні підроблення офіційного документу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, передав особі відносно якого обвинувальний акт скеровано до суду, отримані від ОСОБА_7 документи, у тому числі завідомо підроблений документ - технічний паспорт на садовий (дачний) будинок, що нібито розташований на ділянці АДРЕСА_3 , інвентарна справа №1815, який ПП «НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС» 30.01.2017, достовірно знаючи, що вказаний садовий будинок не існує, для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_3 , тим самим здійснив пособництво у підробленні офіційного документа проекту землеустрою.

При цьому, особа обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду, за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , залучивши при розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наданий йому технічний паспорт на садовий (дачний) будинок, що нібито розташований на ділянці АДРЕСА_3 , інвентарна справа № 1815, який виготовлений ПП«НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС» 30.01.2017, достовірно знав, що зазначений садовий (будинок) площею 25,6 квадратних метрів із залізобетонним фундаментом, з металевим каркасом та стінами із композиційного матеріалу типу «ДСП» та покрівлі із метало черепиці, взагалі не будувався.

09.11.2019 вказана особа, обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду, прибувши на ділянку АДРЕСА_3 , де особисто переконавшись, що на зазначеній земельній ділянці відсутній будинок, з метою подальшого використання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для отримання права власності, діючи умисно, під час складання схематичного плану власноруч з позначками даних польових вимірювань, умисно вніс до абрису земельної ділянки контури розміщення неіснуючого садового будинку, а потім особисто його склав та підписав і скріпив печатками сертифікованого інженера-геодезиста та сертифікованого інженера-землевпорядника, який потім використав при виготовленні точних планів та профілів, чим здійснив підроблення офіційного документа проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність для ведення садівництва за адресою: ділянка АДРЕСА_3 , який передав для подальшого використання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

В подальшому, 30.01.2020 державним кадастровим реєстратором відділу у м.Білгороді-Дністровському Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород -Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Державного земельного кадастру внесено завідомо неправдиві відомості про сформовану земельну ділянку за кадастровим номером: 5110300000:02:002:0489 із цільовим призначення: 01.05 для ведення садівництва, загальною площею: 0.0486 га, яка розташована в смт.Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області на підставі вищевказаного завідомо неправдивого документа - розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність ОСОБА_7 та підконтрольній йому особі.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті27, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України, тобто у пособництві в підробленні офіційного документу, який видається та посвідчується установою, і яке надає права, з метою його використання останнім, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

У подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які діючи із корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими особами, на виконання злочинного плану спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, а саме заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, вчинили наступне.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які достовірно усвідомлюючи той факт, що право розпорядження земельною ділянкою, розташованою поруч з землями кооперативу садоводів та індивідуального дачного будівництва (далі КСІДБ) « ІНФОРМАЦІЯ_2 », смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська область належить виключно територіальній громаді смт. Затока в особі Затоківської селищної ради на праві комунальної власності, заздалегідь розуміючи, що у будь-яких осіб законні підстави для виникнення права власності, постійного користування чи права оренди на зазначену земельну ділянку відсутні, із корисливих мотивів, на виконання злочинного умислу, вчинили дії направлені на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме земельною ділянкою АДРЕСА_3 , площею 0,0486 га вартістю 1 011 762, 39 гривень, тобто в особливо великому розмірі.

Зазначений злочинний план полягав в тому, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , шляхом обману, надання невстановленим особам недостовірних даних на садовий (дачний) будинок, який нібито розташований на вищевказаній земельній ділянці для внесення до офіційного документу - технічного паспорту, який в подальшому буде використано особою відносно якого обвинувальний акт скеровано до суду по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, під виглядом отримання переважного права власності на земельну ділянку в порядку визначеному ст. 118 ЗК України для безоплатної приватизації земельних ділянок та у подальшому набуття права власності, у тому числі і на підконтрольну ОСОБА_7 особу та розпорядитись чужим майном на власний розсуд.

Так, ОСОБА_4 , діючи за попереднього змовою з ОСОБА_7 та невстановленими особами, переслідуючи корисну мету, направлену на протиправне набуття права власності на вказану земельну ділянку комунальної власності, для досягнення якого ОСОБА_4 було надано ОСОБА_7 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність площею 0,0486 га, із земель сільськогосподарського призначення для ведення садівництва, яка розташована за адресою: ділянка АДРЕСА_3 , із завідомо недостовірними відомостями, що полягають у нібито наявності на вказаній земельній ділянці садового будинку площею 25,6 квадратних метрів із залізобетонним фундаментом, з металевим каркасом та стінами із композиційного матеріалу типу «ДСП» та покрівлі із металочерепиці, про що 26.05.2017 року державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області проведено протиправно реєстрацію права власності за ОСОБА_7 та на підконтрольну йому особу, не ставлячи його до відома про свої протиправні дії.

Так, 01.06.2017 ОСОБА_7 , реалізуючи спільний з ОСОБА_4 умисел, направлений на безоплатне отримання у власність земельної ділянки комунальної власності Затоківської селищної ради, разом з підконтрольною собі особою, точного часу у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, звернулися до Затоківської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність. За результатом розгляду вказаної заяви рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 370 від 02.06.2017, ОСОБА_7 та підконтрольній йому особі надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у спільну сумісну власність.

Після чого, для розробки проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у спільну сумісну власність, ОСОБА_7 та підконтрольна йому особа, уклали договір № 270 від 09.09.2019 з залученою ОСОБА_4 особою відносно якої обвинувальний акт скеровано до суду, відповідно до Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про державний земельний кадастр» та Закону України «Про топографо-геодезичну діяльність», а також «Порядку ведення Державного земельного кадастру» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.20112 за № 1051, «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками» затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 та «Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500» затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 за № 56, яким розпочато розроблення проекту землеустрою.

Реалізуючи умисел, направлений на безоплатне придбання права власності на вказану земельну ділянку комунальної власності, ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що відповідно до ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, особі, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на які вони розміщені, діючи згідно розробленого плану, надав ОСОБА_7 завідомо підроблений документ - технічний паспорт на садовий (дачний) будинок, в якому вказано недостовірні дані - площа 25,6 квадратних метрів, залізобетонний фундамент, металевий каркас та стіни із композиційного матеріалу типу «ДСП», покрівля із металочерепиці, і адреса його нібито місця розташування - ділянка АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 , діючи умисно, на виконання спільного з ОСОБА_7 злочинного плану, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у здійсненні підроблення офіційного документа технічного паспорту на дачний будинок, достовірно знаючи, що садовий будинок не існує, отримав від ОСОБА_7 відомості, які необхідно зазначити при здійсненні підроблення документа, а саме: його та підконтрольної йому особи прізвище, ім`я та по-батькові, серію та номер паспорту громадянина України, адресу дачного будинку, основні відомості та характеристики неіснуючого об`єкту нерухомого майна.

Далі, ОСОБА_4 , діючи разом з залученою ним невстановленою особою, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у здійсненні підроблення офіційного документа технічного паспорту на дачний будинок, достовірно знаючи, що садовий будинок не існує, передав невстановленій особі надані йому ОСОБА_7 відомості, які необхідно зазначити при здійсненні підроблення документа.

При цьому, вищевказана невстановлена особа, у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, умисно, достовірно знаючи, що садовий будинок не існує на вищевказаній земельній ділянці, за допомогою комп`ютерного набору та друку на аркушах паперу формату А4 письмової інформації, виготовила та внесла до технічного паспорту неправдиві відомості, що нібито на замовлення ОСОБА_7 та підконтрольної йому особі, працівники приватного підприємства (далі ПП) «НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС» код ЄРДПОУ: 39365097, виготовили технічний паспорт 30.01.2017 року, інвентарна справа №1815, на одноповерховий садовий (дачний) будинок загальною площею 25,6 кв.м., що розташований на ділянці АДРЕСА_3 , до якого внесли неправдиві відомості щодо власника, основних відомостей та характеристик про неіснуючий об`єкт нерухомого майна.

Після чого невстановлена особа, у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, передала завідомо підроблений документ технічний паспорт на садовий будинок, розташований на ділянці АДРЕСА_3 , для подальшого використання ОСОБА_4 .

Отримавши завідомо підроблений офіційний документ технічний паспорт на неіснуючий садовий будинок, достовірно знаючи, що на ділянці АДРЕСА_3 вказаний садовий будинок відсутній, ОСОБА_7 звернувся до державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області, котра 26.05.2017 року провела реєстрацію права власності за ОСОБА_7 та підконтрольну йому особу.

Продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_7 злочинного умислу, направленого на безоплатне придбання права власності на земельну ділянку комунальної власності, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, для розробки проекту землеустрою, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 підписану ним та підконтрольною йому особою заяву про розроблення проекту землеустрою, рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 370 від 02.06.2017, копію паспорту та ідентифікаційного коду, а також, завідомо підроблений технічний паспорт на дачний будинок, достовірно знаючи, що він не існує, з метою подальшої передачі документів залученій ОСОБА_4 особі для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність для ведення садівництва, розташованої за адресою: ділянка АДРЕСА_3 .

Далі, ОСОБА_4 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у здійсненні підроблення офіційного документу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, передав особі відносно якого обвинувальний акт скеровано до суду, отримані від ОСОБА_7 документи, у тому числі завідомо підроблений документ - технічний паспорт на садовий (дачний) будинок, що нібито розташований на ділянці АДРЕСА_3 , інвентарна справа №1815, який виготовлений ПП«НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС» 30.01.2017, достовірно знаючи, що вказаний садовий будинок не існує, для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_3 , тим самим здійснив пособництво у підробленні офіційного документа проекту землеустрою.

При цьому, особа обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду, за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , залучивши при розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наданий йому технічний паспорт на садовий (дачний) будинок, що нібито розташований на ділянці АДРЕСА_3 , інвентарна справа № 1815, який виготовлений ПП «НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС» 30.01.2017, достовірно знав, що зазначений садовий (будинок) площею 25,6 квадратних метрів із залізобетонним фундаментом, з металевим каркасом та стінами із композиційного матеріалу типу «ДСП» та покрівлі із метало черепиці, взагалі не будувався.

09.11.2019 вказана особа, обвинувальний акт відносно якого скеровано до суду, прибувши на ділянку АДРЕСА_3 , де особисто переконавшись, що на зазначеній земельній ділянці відсутній будинок, з метою подальшого використання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для отримання права власності, діючи умисно, під час складання схематичного плану власноруч з позначками даних польових вимірювань, умисно вніс до абрису земельної ділянки контури розміщення неіснуючого садового будинку, а потім особисто його склав та підписав і скріпив печатками сертифікованого інженера-геодезиста та сертифікованого інженера-землевпорядника, який потім використав при виготовленні точних планів та профілів, чим здійснив підроблення офіційного документа проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність для ведення садівництва за адресою: ділянка АДРЕСА_3 , який передав для подальшого використання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

В подальшому, 30.01.2020 державним кадастровим реєстратором відділу у м.Білгороді-Дністровському Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород -Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до Державного земельного кадастру внесено завідомо неправдиві відомості про сформовану земельну ділянку за кадастровим номером: 5110300000:02:002:0489 із цільовим призначення: 01.05 для ведення садівництва, загальною площею: 0.0486 га, яка розташована в смт.Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області на підставі вищевказаного завідомо неправдивого документа - розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність ОСОБА_7 та підконтрольній йому особі.

Реалізуючи єдиний злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, ОСОБА_7 подав до Затоківської селищної ради заяву від імені підконтрольної йому особи, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення сформованої земельної ділянки комунальної власності Затоківської селищної ради площею 0,0486 га, кадастровий номер 5110300000:02:002:0489 та передачу у власність, долучивши до заяви завідомо підроблений документ розроблений іншою особою, відносно якого обвинувальний акт розглядається судом окремо, проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у спільну сумісну власність, чим здійснив використання завідомо підробленого документа.

Розглянувши подану від імені ОСОБА_7 заяву та долучений проект землеустрою, Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на XLVII сесії прийнято рішення №1442 від 17.04.2020 про передачу у власність ОСОБА_8 сформованої земельної ділянки комунальної власності Затоківської селищної ради площею 0,0486 га, кадастровий номер 5110300000:02:002:0489, розташованої за адресою: ділянка АДРЕСА_3 .

Після чого ОСОБА_4 , у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану з метою набуття права власності, передав вищевказане рішення Затоківської селищної ради ОСОБА_7 , та за допомогу у протиправному набутті права власності на бажану земельну ділянку, для досягнення якого ОСОБА_7 було отримано від ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність, у залученні осіб, котрі виготовили завідомо підроблений офіційний документ - технічний паспорт на садовий (дачний) будинок, що нібито розташований на ділянці АДРЕСА_3 , отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 1500 доларів США, що по курсу Національного Банку України на 01.04.2020 року за 1 доллар США 27. 6 грн. складає 41 400 грн.

Отримавши від ОСОБА_4 вищевказане рішення, ОСОБА_7 та підконтрольна йому особа звернулися до державного реєстратора Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, яка 05.11.2020 провела державну реєстрацію права власності на підконтрольну ОСОБА_7 , особу на земельну ділянку за реєстраційним номером: 2157732651103, кадастровий номер: 5110300000:02:002:0489, площею 0,0486 га, тим самим ОСОБА_7 шляхом реєстрації земельної ділянки на свого сина, заволодів правом власності на земельну ділянку ринковою вартістю 1 011 762,39 гривень.

Далі, ОСОБА_4 , продовжив реалізовувати єдиний злочинний умисел, направлений на безоплатне придбання права власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Затоківської селищної ради для ведення садівництва, яка розташована за адресою: ділянка АДРЕСА_3 , шляхом обману, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом обману, ввівши ОСОБА_7 в оману щодо своїх істинних намірів, запевнивши в правомірності своїх дій, надавши можливість ОСОБА_7 шляхом реєстрації земельної ділянки на свого сина, заволодіти правом власності на земельну ділянку кадастровий номер: 5110300000:02:002:0489, площею 0,0486 га.

ОСОБА_4 , у невстановленому під час досудового розслідування місці, даті та часі, достовірно знаючи, що існує рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області за № 1442 від 17.04.2020 року про передачу у власність на підконтрольну ОСОБА_7 особу сформованої земельної ділянки комунальної власності Затоківської селищної ради площею 0,0486 га, кадастровий номер 5110300000:02:002:0489, для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_3 , отримав від невстановленої особи рішення №1459 від 17.04.2020 року про передачу у власність підконтрольній ОСОБА_4 особу сформованої земельної ділянки комунальної власності Затоківської селищної ради площею 0,0486 га, кадастровий номер 5110300000:02:002:0489, для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_3 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на безоплатне придбання права власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Затоківської селищної ради для ведення садівництва, яка розташована за адресою: ділянка АДРЕСА_3 , шляхом обману, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 , 24.05.2021 року у невстановлений у ході досудового розслідування час, знаходячись у приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, за адресою: вул.Військової Слави, 27, м.Білгород-Дністровський Одеської області, подав від імені підконтрольної йому особи, до суду позов до підконтрольної особи ОСОБА_7 про скасування рішення державного реєстратора індексний номер: 54980491 від 05.11.2020 року про державну реєстрацію права власності на підконтрольну ОСОБА_7 особу земельну ділянку кадастровий номер: 5110300000:02:002:0489, площею 0,0486 га, для ведення садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позову ОСОБА_4 надав до суду рішення Затоківської селищної ради №1459 від 17.04.2020 року про передачу у власність підконтрольній йому особі вищевказаної земельної ділянки та лист №137/01-27 від 20.04.2020 Затоківської селищної ради, в котрому повідомлено, що рішення Затоківської селищної ради № 1442 від 17.04.2020 року про передачу у власність підконтрольній ОСОБА_7 особі сформованої земельної ділянки комунальної власності Затоківської селищної ради площею 0,0486 га, кадастровий номер 5110300000:02:002:0489, для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_3 , не надавалось.

08.06.2021 рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду по справі №495/3757/21 задоволено позов підконтрольної особи ОСОБА_4 та скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за підконтрольною ОСОБА_7 , особою на земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:02:002:0489.

Далі, отримавши вищевказане рішення суду, ОСОБА_4 , реалізуючи умисел, направлений на безоплатне придбання права власності на земельну ділянку, шляхом обману, звернувся до державного реєстратора Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, який 14.07.2021 провів державну реєстрацію права власності за підконтрольною ОСОБА_4 особою на земельну ділянку за реєстраційним номером: 2157732651103, кадастровий номер: 5110300000:02:002:0489, площею 0,0486 га, тим самим ОСОБА_4 заволодів правом власності на земельну ділянку ринковою вартістю 1011 762, 39 гривень.

Згідно примітки до статті 185 КК України у особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою або групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, тобто у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

25.08.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про те, що він підозрюється у пособництві в підробленні офіційного документу, який видається та посвідчується установою, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у пособництві в підробленні офіційного документу, який видається та посвідчується установою, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, та придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 3 статті 358, частиною 4 статтею 190 Кримінального кодексу України.

Вина підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами свідків, протоколом огляду місця події, висновком оціночно-земельної експертизи, протоколами тимчасового доступу до речей і документів, протоколами проведення обшуку та протоколом огляду предметів, вилучених в ході проведення обшуків.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 190 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

За твердженням слідчого, відповідно до вимог ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже будучи обізнаним в тому, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, і може бажати уникнути кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі будь-яких речових доказів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Слідчий вказує, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєні особливо тяжкого кримінального правопорушення та у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України вважає, що обрання більш м`якої міри запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи особливу тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.

Застосування міри запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий вважає також не є доцільним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 не зможе внести заставу, яка буде визначена судом, а внесення застави іншими особами не зможе забезпечити виконання обов`язків, визначених судом при ухваленні рішення про обрання запобіжного заходу.

Міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий вважає також недоцільною, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, а також незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, що може вплинути на покази вказаних осіб в ході досудового розслідування та подальшого судового розгляду, у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 знайомий зі свідками по даному кримінальному провадженню та висловлював погрози по відношенню до свідка ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 , що може призвести до не повного, не об`єктивного, та не всебічного досудового розслідування.

Крім цього, слідчий зазначив, що підозрюваний ОСОБА_4 , отримавши 25.08.2021 року повістку про виклик до слідчого на 26.08.2021 року, без поважних причин не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, що підтверджує ризик того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєні особливо тяжкого злочину слідчий вважає, що обрання більш м`якої міри запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших особливо тяжких кримінальних правопорушень, а також те, що, він знайомий безпосередньо зі свідками по даному кримінальному провадженні, може негативно впливати на хід судового слідства та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків.

На підставі наведеного слідчий просить клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що з підозрою він згоден, вказав, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину, що викладені обставини є покліпом на нього. Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_9 та інші особи навмсино його оговорюють для захисту своїх інтересів. Просив у клопотанні слідчого відмовити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що з клопотанням слідчого він категорично не згоден, так як підозра взагалі необгрунтована, кваліфікація злочину визначена невірно. Зазначив, що його підзахисний не вчиняв вказаних кримінальних правопорушень, ризики зазначені слідчим в клопотанні не доведені та відсутні, а досудове розслідування здійснюється поверхнево всупереч вимогам діючого законодавста. Вказав, що його підзахисний перебуває у шлюбі, має дитину та постійне місце проживання. Просив в клопотанні слідчого відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку всіх учасників судового процесу, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 09.02.2021 року СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області було розпочато досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021161240000006 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 статті 27, ч.3 статті 358, ч. 4 статтею 190 Кримінального кодексу України.

25.08.2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 статті 27, ч.3 статті 358, ч. 4 статтею 190 Кримінального кодексу України, а саме у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Підозра ОСОБА_4 у скоєнні вказаних вище кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами свідків, протоколом огляду місця події, висновком оціночно-земельної експертизи, протоколами тимчасового доступу до речей і документів, протоколами проведення обшуку та протоколом огляду предметів, вилучених в ході проведення обшуків.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, який відповідно до ч. 4 ст. 190 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 є ризики того, що він може:

- переховуватись від органів досудового розслідування або суду;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: встановлення всіх осіб причетних до вказаного кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному проваджені;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 є ризик того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже будучи обізнаним в тому, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, і може бажати уникнути кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі будь-яких речових доказів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; до підозрюваного раніше не застосовувались запобіжні заходи; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно зі ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальнийКодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Так, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява N 42310/04) Справа від 21.04.2011 йдеться, що суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того,обрання стосовнопідозрюваного такогозапобіжного заходу,як тримання під вартою, не передбачає необхідності щодо подання чітких доказів, про що сказано у рішенні Європейського суду з прав людини «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37, 15 «3. Комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому й має тримання під вартою».

Про те саме йдеться й у рішенні ЄСПЛ «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 р. Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При вирішені питання про застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно підозрюваного ОСОБА_4 , суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, слідчий суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та існування ризиків можливого ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду і в тому числі перешкоджання ним кримінальному провадженню, суд з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Вказане вище дає підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки кримінальне правопорушення, у скоєні якого підозрюється ОСОБА_4 вважається особливо тяжким, розмір застави щодо нього не може перевищувати трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні доказів, вивчених матеріалів, що характеризують підозрюваного, те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне зареєстроване місце проживання, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає за доцільне згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України визначати розмір застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчогоСВ Білгород-Дністровськогорайонного відділуполіції Головногоуправління Національноїполіції вОдеській областілейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою увідношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5,ст.27,ч.3ст.358,ч.4ст.190КК України, запобіжнийзахід увигляді триманнятримання підвартою уДержавній установі«Ізмаїльській слідчийізолятор» строкомна 60діб,тобто до 28.10.2021 року включно.

Визначити розмірзастави якзапобіжного заходу,достатнього длязабезпечення виконанняпідозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, передбачених ч.1 ст.121 КПК України, в розмірі 80-ти (восьмидесяті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2379 грн.), що станом на 30.08.2021 року складає 190 320 (сто дев`яносто тисяч триста двадцять) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльській слідчий ізолятор».

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разівнесення заставипокласти напідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наступні обов`язки:

- з`являтися до слідчого, прокурора, суду за викликом;

- утримуватись від можливого спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме те, що застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 03.09.2021 року о 15:00 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1