Рішення

від 30.08.2021 по справі 918/381/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/381/21

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради в особі Рівненської ОДА

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД"

про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 174 853,00 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від органу прокуратури Гарбарук В.А.

від Рівненської облдержадміністрації не з`явився

від Острозької міськради не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради в особі Рівненської ОДА звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 174 853,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оформив документи, які посвідчують право користування земельними ділянками площею 9,1074 га, на яких розміщені належні відповідачу об`єкти нерухомості - приміщення (майновий комплекс) на території Мощаницької та Могилянівської сільських рад Острозького району Рівненської області. Орган прокуратури вважає, що місцевий бюджет недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання відповідачем даної земельної ділянки, чим заподіяна шкода інтересам територіальної громади на суму 174 853,00 грн.

22.06.2021 року від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду.

01.07.2021 р. від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в позові. Серед іншого вказує, що позивачем документально не обґрунтовано, не доведено та не підтверджено належними доказами фактичного використання відповідачем площі земельних ділянок в розмірах 9,1074 га, 0,2106 га, та 4,7947 га, у зв`язку з чим не підтверджена і розрахована позивачем сума неодержаної ним сум орендної плати, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 174 853,00 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, за період з 06.11.2020 по 01.05.2021 р. у зв`язку з його недоведеністю.

12.07.2021 р. від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача. Серед іншого зауважує, що відповідач фактично використовує земельні ділянки площею 9,1074 га, на яких розміщені належні відповідачу об`єкти нерухомості - приміщення (майновий комплекс) на території Мощаницької та Могилянівської сільських рад Острозького району Рівненської області. Відповідач як власник нерухомого майна не звільнений від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. Прокурор вважає, що ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД" зберегло у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками. Просить позов задоволити.

20.07.2021 р. від керівника Здолбунівської окружної прокуратури подані заперечення на заяву відповідача про залишення позову без розгляду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 28.05.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15 червня 2021 р. на 10:20 год.

11.06.2021 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку на подання відзиву. Клопотання мотивоване тим, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 07.06.2021 р., тому йому забракло часу для підготовки письмового відзиву та надіслання до суду у строк до 15.06.2021 р.

Від представника Острозької міської ради 14.06.2021 р. надійшла заява в якій просить розглядати справу без його участі.

15.06.2021 р. Заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації подав клопотання про розгляд справи без його участі або перенесення на іншу дату.

Ухвалою від 15.06.2021 р. підготовче засідання відкладено на 01.07.2021 р. на 13:30 год.

Ухвалою суду від 01.07.2021 р. оголошено перерву у судовому засіданні на 20.07.2021 р. на 12:00 год.

Ухвалою від 20.07.2021 р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 11.08.2021 р. на 13:00 год.

Ухвалою від 21.07.2021 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Судове засідання у справі призначене на 11 серпня 2021 року о 13:00 год. ухвалено провести в режимі відеоконференції.

11 серпня 2021 року суд розпочав проведення судового засідання із розгляду клопотання, поданого відповідачем про залишення даного позову без розгляду.

Проте, під час судового засідання виникли технічні проблеми, які унеможливили проведення відеоконференції із представником відповідача.

Тому розгляд справи по суті було відкладено на 30.08.2021 р. на 14:00 год.

30 серпня 2021 року представник відповідача у судове засідання не з`явився. Не забезпечив участь у засіданні у режимі відеоконференції. Хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відтак, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявнимиу справі доказами.

Також до суду не прибув представник позивача. Хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі матеріалами без участі представників Острозької міської ради , Рівненської ОДА та відповідача.

У судовому засіданні 30.08.2021 р. суд продовжив розгляд клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали від 30.08.2021 р., винесеної за результатами розгляду клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, згідно якої відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" про залишення позову без розгляду.

Під час розгляду спору по суті представник органу прокуратури надав пояснення, за якими підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити.

У подальшому суд дослідив письмові докази, що містяться у справі.

Заслухано представника прокуратури у судових дебатах.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши наявні в справі матеріали, надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" є власником нерухомого майна, приміщень - майнового комплексу, що знаходиться на території Мощаницької та Могилянівської сільських рад Острозького району Рівненської області за юридичною адресою: вул. Вереснева, 61, с. Могиляни Острозького району Рівненської області.

Товариство набуло права власності на вказаний об`єкт згідно Договору купівлі-продажу майногово комплексу від 20.10.2017 р. (арк.с. 12-16).

Після набуття права власності на майновий комплекс, відповідач звернувся з клопотанням до Рівненської обласної державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

В подальшому, пунктом 1 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 05.03.2018 № 145 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою" надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 9,1074 га (кадастровий номер 5624285300:09:003:0089), площею 0,2106 га (кадастровий номер 5624285300:05:003:0002) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності на території Мощаницької сільської ради Острозького району (арк.с. 17).

Пунктом 2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 05.03.2018 №145 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою" надано дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 4,7947 га (кадастровий номер 5624285100:07:004:0007), площею 1,6105 га (кадастровий номер 5624285100:04:001:0003) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності на території Могилянівської сільської ради Острозького району.

Окрім того, пунктами 1-2 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 06.11.2020 № 681 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" в оренду земельних ділянок" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), надано дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок площею 9,1074 га (кадастровий номер 5624285300:09:003:0089), площею 0,2106 га (кадастровий номер 5624285300:05:003:0002), площею 4,7947 га (кадастровий номер 5624285100:07:004:0007), площею 1,6105 га (кадастровий номер 5624285100:04:001:0003) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с. 18).

Дані земельні ділянки, що на території Мощаницької та Могилянівської сільських рад (за межами населеного пункту), сформовані як об`єкти цивільних прав із кадастровими номерами.

Зокрема, земельна ділянка, що на території Мощаницької сільської ради (за межами населеного пункту), площею 9,1074 га, сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, із кодом цільового призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; тип власності: державна власність. Аналогічно, земельна ділянка, що на території Мощаницької сільської ради (за межами населеного пункту), площею 0,2106 га, сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, із кодом цільового призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; тип власності: державна власність.

Також, земельна ділянка, що на території Могилянівської сільської ради площею 4,7947 га, сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, із кодом цільового призначення 11.02 -для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; тип власності: державна власність. Аналогічно, земельна ділянка, що на території Могилянівської сільської ради площею 1,6105 га, сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5624285100:04:001:0003, із кодом цільового призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; тип власності: державна власність.

На даний час договори оренди земельних ділянок площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003 не укладено. Відомості та докази укладення договорів у матеріалах справи відсутні.

При цьому, відповідач продовжує використовувати вказані земельні ділянки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" по даний час є власником нерухомого майна, приміщень - майнового комплексу, зареєстрованого за юридичною адресою: вул. Вереснева, 61, с. Могиляни Острозького району Рівненської області, розміщеного на зазначених земельних ділянках.

Крім того, згідно з актом обстеження земельних ділянок від 04.03.2020, Мощаницькою сільською радою констатовано, що зазначені земельні ділянки площею 9,1074 га, кадастровий номер 5624285300:09:003:0089, та площею 0,2106 га, кадастровий номер 5624285300:05:003:0002 огороджені бетонними плитами та цегляною огорожею; територія знаходиться під цілодобовою охороною; на території здійснюється продаж мінеральних добрив (арк.с. 22).

За інформацією Острозької міської ради від 14.04.2021, земельна ділянка площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003 фактично не використовується, так як там знаходяться під`їзні залізничні колії, які потребують ремонту.

Таким чином, з 20.10.2017 по даний час ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" фактично використовує земельні ділянки площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, у зв`язку із розміщенням на земельних ділянках належного йому на праві власності нерухомого майна.

При цьому не здійснено оформлення права користування даними земельними ділянками.

Отже, у період з 20.10.2017 договори оренди земельних ділянок площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003 відповідачем не було укладено.

У зв`язку з викладеними обставинами позивачем було здійснено обрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельними ділянками у вигляді орендної плати за землю. Орендна плата нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами - державної влади та органами місцевого самоврядування.

При здійсненні розрахунку плати за користування вказаною земельною ділянкою застосовано відсоткову ставку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі згідно зі ст. 288.5.1 Податкового кодексу України.

Крім того, 06.11.2020 головою Рівненської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження № 681 "Про передачу ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" земельних ділянок на території Мощаницької та Могилянівської сільських рад Острозького району". Згідно з п. 5 вказаного розпорядження, Острозьку районну державну адміністрацію уповноважено укласти від імені Рівненської обласної державної адміністрації договори оренди землі із ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД", встановивши річну орендну плату в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Однак, на даний час договори оренди земельних ділянок із ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" не укладено (арк.с. 18).

Відповідно до розрахунку Острозької міської ради від 05.05.2021, розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 9,1074 га, кадастровий номер 5624285300:09:003:0089 (нормативна грошова оцінка -7 825 078 грн.) становить:

- за період з 06.11.2020 по 31.12.2020 - 35 373 грн. (7 825 078x3%: 100): 365дн.х55дн);

- за період з 01.01.2021 по 01.05.2021 - 77 179 грн. (7 825 078хЗ%:100): 365дн.х120дн).

Розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 0,2106 га, кадастровий номер 5624285300:05:003:0002 (нормативна грошова оцінка - 200 849 грн.) становить:

- за період з 06.11.2020 по 31.12.2020 - 907 грн. (200 849x3%: 100): 365дн.х55дн);

- за період з 01.01.2021 по 01.05.2021 - 1 981 грн. (200 849x3%: 100): 365дн.х120дн).

Розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007 (нормативна грошова оцінка - 4 130 647 грн.) становить:

- за період з 06.11.2020 по 31.12.2020 - 18 672 грн. (4 130 647хЗ%:100): 365дн.х55дн);

- за період з 01.01.2021 по 01.05.2021 - 40 741 грн. (4 130 647хЗ%:100): 365дн.х120дн).

Таким чином, згідно з наданими розрахунками позивача, загальний розмір недоотриманих доходів за використання зазначених земельних ділянок складає всього 174 853 гривень.

На підставі викладеного, керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради , Рівненської ОДА звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 174 853,00 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007 без правовстановлюючих документів, у вигляді орендної плати за землю.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних держави у разі порушення або загрози порушення інтересів Держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Аналіз положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №905/803/18).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.

Відповідно до п.4 рішення Конституційного Суду України №3- рп/99 від 08.04.1999 р. інтереси держави можуть повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Тобто, зазначений пункт рішення Конституційного Суду України визначив, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. прокурори і їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

Оскільки "інтереси держави - є оціночним поняттям", прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, атому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування єрівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Частиною 4 ст. 53 ПІК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Таким чином, законність надання її у використання, у тому числі, передача в оренду, безперечно становить інтерес держави.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

Власником вказаних земельних ділянок є держава в особі Рівненської обласної державної адміністрації, що підтверджується інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, долученими до позовної заяви. Острозька міська рада є отримувачем коштів - орендної плати. Тобто Рівненська обласна державна адміністрація та Острозька міська рада є органами, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається з позовом до суду саме в інтересах Рівненської обласної державної адміністрації та Острозької міської ради.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18.

Відповідно до ст. 4 ГПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування", орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Острозькою міською радою та Рівненською обласною державною адміністрацією заходи щодо стягнення з відповідача коштів за фактичне користування земельними ділянками, не вживалися. Таким чином, порушені права не поновлено, що свідчить про неналежність захисту інтересів територіальної громади.

Про неналежне виконання Острозькою міською радою та Рівненською обласною державною адміністрацією своїх обов`язків також вказує той факт, що ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" упродовж тривалого часу не оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

При цьому, Острозькою міською радою та Рівненською обласною державною адміністрацією відповідні позови щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками не пред`являлися.

Вказані обставини свідчать про неналежне здійснення Острозькою міською радою та Рівненською обласною державною адміністрацією захисту порушених інтересів держави та територіальної громади, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обгрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховною Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

20.01.2021 за вихідним номером 35-117вих-21 Здолбунівською місцевою прокуратурою до Рівненської обласної державної адміністрації скеровано лист у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", у якому з посиланням на фактичні обставини і положення законодавства проінформовані вказаний орган державної влади про виявлені порушення та запропоновано вжити заходів до захисту інтересів держави у відповідних правовідносинах у спосіб, визначений законом, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

Відповідно до інформації Рівненської обласної державної адміністрації № вих-1864/0/01-22/21 від 23.02.2021, вказаним органом державної влади вирішується питання укладення в установленому порядку договорів оренди землі із ТОВ "Торговельний дім "Агроімпорт ЛТД". Також Рівненська обласна державна адміністрація повідомила, що не заперечує щодо захисту інтересів Острозької територіальної громади в суді з метою стягнення із ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" безпідставно збережених коштів внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів.

19.04.2021 за вихідним номером 54/2-155вих-21 Здолбунівською окружною прокуратурою до Рівненської обласної державної адміністрації повторно скеровано лист у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", у якому з посиланням на фактичні обставини і положення законодавства проінформовано вказаний орган державної влади про виявлені порушення та запропоновано вжити заходів до захисту інтересів держави у відповідних правовідносинах у спосіб, визначений законом, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

Згідно з інформацією Рівненської обласної державної адміністрації № вих-5220/0/01-22/21 від 19.05.2021, відомості про вжиття заходів щодо стягнення з ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТ" безпідставно збережених коштів у зв`язку з використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів відсутні.

19.04.2021 за вихідним номером 54/2-154вих-21 Здолбунівською окружною прокуратурою до Острозької міської ради скеровано лист порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", у якому з посиланням на фактичні обставини і положення законодавства проінформовано вказаний орган місцевого самоврядування про виявлені порушення та запропоновано вжити заходів до захисту інтересів держави у відповідних правовідносинах у спосіс визначений законом, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

Відповідно до інформації Острозької міської ради від 26.04.2021 Острозькою міською радою та Могилянівською сільською радою заходи щодо стягнення з ТОВ "Торговельний дім "Агроімпорт ЛТД" безпідставно збережених коштів у зв`язку з використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів не вживалися. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.08.2020 у справі № 918/508/20 залишено без розгляду позовну заяву Мощаницької сільської ради до ТОВ "Торговельний дім "Агроімпорт ЛТД" про стягнення безпідставно збережених коштів у зв`язку з несплатою судового збору. Водночас Острозька міська рада просить Здолбунівську окружну прокуратуру вжити заходи до стягнення безпідставно збережених коштів із ТОВ "Торговельний дім "Агроімпорт ЛТД" на користь Острозької міської ради як представника об`єднаних Мощаницької та Могилянівської громад.

При цьому слід зазначити, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 722-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області", Мощаницька та Могилянівська територіальні громади увійшли до складу Острозької міської об`єднаної територіальної громади.

Окрім того, 21.05.2021 Здолбунівською окружною прокуратурою направлено до Рівненської обласної державної адміністрації за вихідним номером 54/2-269вих-21 та до Острозької міської ради за вихідним номером 54/2-270вих-21 повідомлення про здійснення представництва (докази їх направлення містяться в матеріалах справи).

У даному випадку в діях уповноваженого органу влади вбачається бездіяльність щодо захисту порушених інтересів держави протягом розумного строку, що є виключним випадком для представництва прокурором інтересів держави, передбаченим ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст.377 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, за змістом ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Законодавцем встановлено, що відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зі ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Правові висновки про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 791 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 1214 ЦК України, відповідач міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 5624285300:09:003:0089, 5624285300:05:003:0002, 5624285100:07:004:0007, 5624285100:04:001:0003.

Судом встановлено, що відповідач є власником об`єкту нерухомості, розташованого на спірних земельних ділянках.

Земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомості відповідача є сформованими.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування спірними земельними ділянками ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД", зокрема укладення відповідного договору оренди та державної реєстрації такого права, отже, відповідач користується земельними ділянками без достатньої правової підстави.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД" не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18).

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" по даний час не оформлено документи, які посвідчують право користування земельними ділянками площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007, площею 1,6105 га з кадастровим номером 5624285100:04:001:0003, на яких розміщені належні йому об`єкти нерухомості, у зв`язку з чим місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримав значних коштів у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіюється шкода інтересам територіальної громади.

А тому, ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" зберегло у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Так, Острозькою міською радою, яка представляє інтереси Острозької об`єднаної територіальної громади, проведено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" земельними ділянками площею 9,1074 га з кадастровим номером 5624285300:09:003:0089, площею 0,2106 га з кадастровим номером 5624285300:05:003:0002, площею 4,7947 га з кадастровим номером 5624285100:07:004:0007 у вигляді орендної плати за землю.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності та кожного окремо, суд доходить висновку про те, що ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" з використовувало земельну ділянку територіальної громади Острозької міської ради без виникнення права користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 ЗК України.

Таким чином, ТОВ "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" у період з 20.10.2017 р. по 01.05.2021 р. не сплачувало за користування спірними земельними ділянками плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Острозької міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Власником спірної земельної ділянки є територіальна громада міста Острог в особі позивача, відповідно до ст.83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 20.10.2017 р. по 01.05.2021 р. свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання).

Отже, у даному випадку спір пов`язаний зі стягненням безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне (позадоговірне) використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" земельних ділянок.

Правові висновки щодо застосування у подібних правовідносинах норми статті 1212 ЦК України, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Досліджуючи розмір належної до сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою судом враховується, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Долученими у справі доказами підтверджено розмір нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Суд перевірив розрахунок заявленої до стягнення суми, та визнає його правомірним, оскільки розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, становить 174 853,00 грн. виходячи з розміру орендної плати за землю.

Таким чином, відповідні вимоги про стягнення 174 853,00 грн., слід задоволити.

Висновки суду.

За результатами розгляду спору та з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради , Рівненської ОДА про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" безпідставно збережених коштів у сумі 174 853,00 грн. - обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Витрати, які поніс позивач - сума сплаченого судового збору в розмірі 2 623,00 грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237- 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агроімпорт ЛТД" (03143, м.Київ, вул.Метрологічна, 42, секція 42/2, код ЄДРПОУ 37165945) на користь Острозької міської ради (35800, м. Острог, Рівненська область, вул. Героїв Майдану, 4, код ЄДРПОУ 05391005) - безпідставно збережених коштів у сумі 174 853 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят три) грн. 00 коп. та 2 623 (дві тисячі шістсот двадцять три) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 03 вересня 2021 року.

Суддя Бережнюк В.В.