Ухвала

від 01.09.2021 по справі 991/5913/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5913/21

Провадження 1-кс/991/6001/21

У Х В А Л А

іменем України

01 вересня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні №520170000000000721, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2017,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищогоантикорупційного судунадійшло клопотаннядетектива Національногобюро Четвертого відділудетективів Другогопідрозділу детективівГоловного підрозділудетективів Національногоантикорупційного бюроУкраїни ОСОБА_5 ,погоджене прокурором Спеціалізованоїантикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .

1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

1.2.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.2.1. ОСОБА_6 до 2007 року набув права бенефіціарного власника у компаніях «Nova Astrum Limited» (реєстраційний номер 05463895, адреса: 26 Grosvenor Street, Mayfair, London, W1K 4QW) та «Richmond Investments Limited» (реєстраційний номер № 097659С, адреса: Grosvenor House 66-67 Athol Street, Douglas, Isle of Man, IM1 1JE). У свою чергу, компанія «Nova Astrum Limited» була власником 99,9992 % статутного капіталу ТОВ «Фінансова компанія «Ягуар» (код ЄДРПОУ 32321839) та 100 % відсотків статутного капіталу компанії «Spes Assets Management B.V.» (реєстраційний номер: 58842608 адреса: Strawinskylaan 411, 1077XX Amsterdam, Netherlands).

1.2.2.ТОВ «Фінансова компанія «Ягуар» була засновником ТОВ «Григор`ївський рудник» (код ЄДРПОУ 31399134), яким здійснювалось видобування глини на Григор`ївському родовищі бентонітових глин (Донецька область). Крім того, компанія «Richmond Investments Limited» була засновником ПрАТ «Завод обважнювачів», яким здійснювалась переробка бентонітових глин Григор`ївського родовища. Таким чином, до свого призначення на посаду керівника Українського державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (далі УПД) ОСОБА_6 почав контролювати ТОВ «Григор`ївський рудник» та ПрАТ «Завод обважнювачів» - підприємства, якими здійснювались видобування та переробка бентонітових глин Григор`ївського родовища.

1.2.3.Наказами Міністерства промислової політики України від 16.02.2007 № 15-ДЮ від 17.04.2009 № 53-Д та Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 28.04.2012 № 33-Д, затверджено контракти від 16.02.2007 № 2-1, від 17.04.2009 « 2-24 та від 28.04.2012 № 4, відповідно до яких ОСОБА_6 з 19.02.2007 займав посади генерального директора та директора УДП.

1.2.4.Детектив зазначає, що ОСОБА_6 , як керівник УДП, прийняв для себе рішення щодо зловживання своїм службовим становищем всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи при розпорядженні частини грошових коштів УДП, виділених відповідно до Галузевої програми розвитку УДП «Укрхімтрансаміак» на період 2009-2010 років та на період до 2015 року, затвердженої наказом Міністерства промислової політики України від 24.11.2009 № 822 (далі Галузева програма). Галузева програма, серед іншого, передбачала виконання робіт із заміни ізоляційного покриття магістрального аміакопроводу «Тольятті-Одеса». Загальні фінансові вкладення в реалізацію робіт із заміни ізоляційного покриття мали становити 782 900 000 грн.

1.2.5.Відповідно до Інструкції з ремонту ізоляції аміакопроводу з використанням липких стрічок на основі поліетилену 2004 р., розробленої фахівцями Українського державного науково-дослідного інституту азотної промисловості та продуктів органічного синтезу (код за ЄДРПОУ 04687867, далі УкрДІАП), який є профільною установою для УДП «Укрхімтрансаміак» у сфері науково-дослідної діяльності, яка діяла станом на 19.02.2007, заміна ізоляційного покриття поділялась на наступні основні етапи: видалення ґрунту над та під аміакопроводом видалення існуючого ізоляційного покриття очистка поверхні, яка підлягає ізоляції підготовка ізоляційних матеріалів нанесення ґрунтовки та покриття засипка аміакопроводу ґрунтом. При цьому, присипка аміакопроводу здійснювалася м`яким подрібненим ґрунтом з підбивкою його під трубу вручну.

1.2.6.06 червня 2007 року ОСОБА_6 як керівник УДП звернувся до УкрДІАП з проханням провести дослідження можливості використання бентонітової глини Григор`ївського родовища, виробником якої є ТОВ «Григор`ївський рудник», на підземних та наземних ділянках аміакопроводу у якості подушки. Разом з тим, співробітники УкрДІАП відмовили у виготовленні змін до Інструкції 2004 року щодо використання бентонітових глин. Натомість розроблено Стандарт організації України № 31517060.2008 «Інструкція по ремонту ізоляції аміакопроводу із застосуванням липких стрічок на основі поліетилену» (далі СОУ-2008). Згідно з п. п. 10 п. 5.1.6, розділом 7 СОУ - 2008 присипка аміакопроводу також здійснювалася м`яким подрібненим ґрунтом з підбивкою його під трубу вручну. СОУ-2008 затверджено наказом УДП від 13.06.2008 № 112.

1.2.7.Після цього, ОСОБА_6 як директор УДП 28.10.2008 листом № 2346 звернувся до ДП «Лабораторія великомасштабних гідравлічних та геотехнічних досліджень» (код ЄДРПОУ 19096505, далі - Лабораторія) з метою проведення досліджень фізико-механічних характеристик бентонітових глин Григор`ївського родовища для можливості їх використання у процесі виконання ремонтних робіт на аміакопроводі Тольятті-Одеса. У результаті між УДП та Лабораторією було укладено договір від 31.10.2008 № 15 на проведення науково-дослідної програми на дослідження фізико-механічних властивостей бентонітових глин Григор`ївського родовища. При цьому, додатком № 2 до вказаного договору визначено, що ціль роботи розробка рекомендацій по облаштуванню бентонітових подушок, які компенсують можливе просідання ґрунтів під час виконання підбивки під трубопровід у процесі ремонту його ізоляції.

1.2.8.Разом з тим, економічне обґрунтування закупівлі бентонітової глини замість використання ґрунту безкоштовно або в порівняння з іншими матеріалами програмою проведення науково-дослідної роботи не передбачалось та не здійснювалось.

1.2.9.Крім того, з метою створення видимості обґрунтування необхідності використання бентонітової глини під час ремонту аміакопроводу невстановлені на даний час органом досудового розслідування особи у період часу до 27.10.2008 підробили документ з назвою «Рекомендации по использованию бентонитовых глин (бентонитов) в качестве подсыпки под подземных трубопроводов и их обсыпки» (далі «Рекомендації»), які нібито надані Державним регіональним геологічним підприємством «Донецькгеологія» та виконані від імені головного геолога зазначеного підприємства ОСОБА_7 . Після цього вказаний документ був направлений на адресу УДП, де зареєстрований 27.10.2008 під номером 2568.

1.2.10.Використовуючи технічний звіт Лабораторії та підроблені «Рекомендації» ДРГП «Донецькгеологія», службові особи УДП організували виготовлення іншими працівниками УДП змін до СОУ щодо використання бентонітових глин та направлення його до УкрДІАП для затвердження. При цьому, фахівцями УкрДІАП досягнуто домовленості з кандидатом технічних наук, членом Міжнародного, Українського і Російського товариств з механіки ґрунтів, геотехніки і фундаментобудівництва ОСОБА_8 щодо надання ним свого висновку про можливість використання бентонітових глин для ремонту аміакопроводу. 26.11.2008 фахівцями УкрДІАП отримано відповідь ОСОБА_8 , відповідно до якої доцільності використання бентонітової глини він не бачить, для цього доцільніше використовувати місцевий ґрунт, а якщо замовник на цьому наполягає, то необхідно облаштовувати додаткові екрани для унеможливлення проникнення вологи у ґрунт. Як наслідок, фахівці УкрДІАП, усвідомлюючи можливі надзвичайні ситуації техногенного характеру та економічні збитки для УДП за наслідками використання бентонітової глини при ремонті аміакопроводу, зважаючи, зокрема, і на висновок ОСОБА_8 , відмовили ОСОБА_6 у затвердженні відповідних змін до СОУ.

1.2.11.У період з 04.02.2009 по 23.02.2009 ОСОБА_9 , який з 03.02.2009 призначений директором УкрДІАП, ігноруючи наукову позицію фахівців вказаного підприємства, не маючи відповідної освіти, навичок, знань та належного наукового обґрунтування, підписав зміни та доповнення до СОУ-31517060.-2008 у графі «РОЗРОБЛЕНО», достовірно знаючи, що ці зміни фахівцями УкрДІАП не розроблялись. Цим надав можливість ОСОБА_6 затвердити ці зміни наказом підприємства та здійснювати закупівлю бентонітової глини, видобутої підконтрольними ОСОБА_6 підприємствами. При цьому, відповідно до цих змін глину належало постачати подрібнену фасовану в мішках або навалом відповідно до ТУ 14.2-31399134-001-2003 «Глина бентонітова Григор`ївського родовища («ТОВ «Григор`ївський рудник»), що виключало навіть теоретичну можливість придбання глини виробництва підприємств, які не контролюються ОСОБА_6 . Такі зміни до СОУ затверджено наказом директора УДП ОСОБА_6 №19 від 23.02.2009.

1.2.12.У подальшому, з метою остаточного унормування використання глин підконтрольних ОСОБА_6 підприємств службовими особами УДП використано СОУ із зазначеними змінами та доповненнями, технічний звіт Лабораторії, та підроблені Рекомендації ДРГП «Донецькгеологія» для ініціювання внесення зміни № 4 до Галузевого стандарту України 3-041-2003 «Магістральні трубопроводи для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводи). Правила технічної експлуатації» (далі ГСТУ 3-041-2003).

1.2.13.Відповідно до зміни №4 ГСТУ 3-041-2003 доповнено пунктом 17.4.3а, згідно з яким ремонт ізоляційного покриття лінійної частини магістрального аміакопроводу повинен виконуватися з застосуванням липких стрічок на основі поліетилену та з використанням бентонітових глин в якості підбивного матеріалу у порядку, визначеному в діючій на Підприємстві «Інструкції з ремонту ізоляції аміакопроводу з застосуванням липких стрічок на основі поліетилену, СОУ-31517060-2008».

1.2.14.Наказом Міністерства промислової політики України від 04.08.2011 № 222 зазначені зміни затверджено та встановлено їх чинність з 01.09.2011.

1.2.15.Надалі 28.07.2011 ОСОБА_6 підписав з ТОВ «Харімпекс» договір № 021/Б/2011 на поставку бентонітової глини Григоріївського родовища у кількості 79633 т вартістю 22800622,11 грн з ПДВ. На виконання цього договору здійснено перерахування вказаної суми грошових коштів УДП.

1.2.16.У подальшому на підставі затверджених ОСОБА_6 нормативних документів його заступник ОСОБА_10 протягом 2013-2015 років підписав з ТОВ «Харімпекс» від імені УДП договори поставки:

-від 12.03.2013 № 005/А2013 (глина бентонітова 4238,7 т, вартість договору 1551364,20 грн з ПДВ), по якому здійснено перерахування грошових коштів УДП у вказаній сумі;

-від 24.05.2013 № 017/А2013 (глина бентонітова 47361,93 т, вартість договору 17334466,37 грн з ПДВ), по якому здійснено перерахування грошових коштів УДП у вказаній сумі;

-від 05.02.2013 № 05/1 (глина бентонітова 1 944 т, вартість договору 824736,00 грн з ПДВ), по якому здійснено перерахування грошових коштів УДП у вказаній сумі.

1.2.17.Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами проведення комплексної судової ґрунтознавчої експертизи від 30.01.2017 № 16269/16270/16-34/1033?1040/17-34 із залученням фахівці ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» встановлено, що ґрунт в основі аміакопроводу має низьку щільність, сильностисливий та, як наслідок, призводить до додаткової деформації (прогину) трубопроводу внаслідок самоущільнення ґрунтів.

1.2.18.Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової інженерно-технічної експертизи від 02.06.2017 № 4339/17-42 встановлено, що використання бентонітових глин з метою покращення технічного стану аміакопроводу Тольяті-Одеса на українській ділянці щодо ремонту та подальшої його експлуатації за наданими на дослідження звітами, зокрема: «Рекомендаціями» ДРГП «Донецькгеологія»-2008р.; Технічним звітом Лабораторії 2008 року; Звіти за результатами вимірювань напружено-деформованого стану магістрального аміакопроводу на 1658 км ПУМА (СПС10В2) /УДП «Укрхімтрансаміак» - 2009р., 2010р., які наявні в матеріалах кримінального провадження, не містять науково-обґрунтованих доказів, досліджень та розрахунків. Також не встановлено аналогічних світових практик того, що бентонітові глини (бентоніти) покращують (або хоча б не погіршують) технічний стан (міцність, надійність і довговічність) аміакопроводу. Використання бентонітової глини у якості підсипки під магістральним аміакопроводом Тольяті-Одеса на українській ділянці не призводить до поліпшення його технічного стану.

1.2.19.Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.04.2018 № 2378/18-45 за результатами проведення судово-економічної експертизи, з урахуванням вищезазначених обставин, а також висновків комплексної судової ґрунтознавчої експертизи та комісійної судової інженерно-технічної експертизи, УДП у результаті здійснення перерахувань грошових коштів за бентонітову глину постачальнику ТОВ «Харімпекс» за договорами від 28.07.2011 № 021/Б/2011, від 12.03.2013 № 005/А/2013, від 24.05.2013 № 017/А/2013, від 05.02.2015 № 05/1 у період з 2011 по 2015 роки в загальному розмірі 42 511 228,68 грн, спричинено втрату активів на відповідну суму.

1.3.24.06.2021 детективом Національного бюро за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Враховуючи неможливість вручення повідомлення про підозру у день його складення внаслідок невстановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

1.4.В обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_6 під вартою детектив у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає про ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Також детектив зазначає, що підозрюваного оголошено в міжнародний розшук.

1.5.Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує відсутністю обставин, які б свідчили, що стан здоров`я та вік підозрюваного перешкоджає застосуванню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, детектив посилається на відсутність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, а також на наявність значних матеріальних ресурсів у нього та його близькій родичів.

1.6.В підтвердження того, що захиснику підозрюваного надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність обрання запобіжного заходу, детектив надає розписку захисника на останній сторінці клопотання, поданого до суду. Згідно з нею, адвокат ОСОБА_4 отримав ці документи 30.08.2021 о 10 год. 00 хв.

2. В судовому засіданні сторони висловили такі позиції:

2.1. Прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити. Пояснив, що сторона обвинувачення звернулася з цим клопотанням у зв`язку з наявними відомостями, що ОСОБА_6 виїхав за межі території України і встановити його місцезнаходження без задіяння міжнародних механізмів не вбачається за можливе. Після повідомлення про підозру ОСОБА_6 був викликаний для участі у процесуальних діях, однак не з`явився. Враховуючи, що місце знаходження підозрюваного стороні обвинувачення не відомо, прийнято рішення про зупинення кримінального провадження, яке відновлено для здійснення процесуальних дій, пов`язаних з обранням запобіжного заходу. Кримінальне провадження зареєстровано 26.10.2017, тобто до моменту внесення змін в Кримінальний процесуальний кодекс України, тому продовження строків до моменту повідомлення про підозру не передбачене. Кримінальне провадження здійснюється в загальному порядку.

2.2. Захисник проти задоволення клопотання заперечував з посиланням на те, що ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного, адже повідомлення про підозру йому було направлено на адреси в Україні, в той час, як органу досудового розслідування достеменно відомо, що він на території України відсутній. Отже, повідомлення про підозру ОСОБА_6 має здійснюватися в рамках міжнародної правової допомоги. Підозра є необґрунтованою, адже застосовані ОСОБА_6 технології були запропоновані для недопущення техногенної катастрофи; разом з тим, ОСОБА_11 не був ініціатором застосування цієї технології. За виконання договорів поставки відповідальним є ТОВ «Харімпекс», за виконання робіт ТОВ «Укргазбуд», а ремонт ділянки приймали уповноважені особи. Крім того, висновки експертів, на яких ґрунтується підозра, зроблені на підставі неналежних вихідних даних. Кваліфікація діяння неправильна, тому що ч. 2 ст. 364 КК України набула чинності пізніше, ніж період, вказаний у клопотанні, а з огляду на всі обставини кримінального правопорушення, відповідне діяння може бути кваліфіковане лише за ст. 367 КК України. Ризики кримінального провадження також відсутні, адже ОСОБА_6 проживає закордоном вже тривалий час, в Україні йому немає чого робити; свідки, на допити яких посилається сторона обвинувачення, можливо, перебувають в неприязних стосунках, а показання про погрози давнішні. Також наголошує на порушенні правил оголошення особи в міжнародний розшук з огляду на відсутність перебування його в розшуку в межах України та відсутності відомостей про фактичний розшук його в рамках Інтерпол.

3.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

3.2.Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

3.3.Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

3.4.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому жкримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.5.Підставою обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.6.В даному випадку сторона обвинувачення поставила перед слідчим суддею питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Це можна вважати особливим порядком попереднього вирішення питання про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук. У випадку, якщо слідчий суддя прийме рішення про тримання під вартою особи, оголошеної в міжнародний розшук, після затримання такої особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

3.7.Отже, у разі оголошення особи у міжнародний розшук, КПК України встановлює процедуру, за якою спочатку може бути розглянуте за відсутності підозрюваного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. А наступним етапом - після затримання підозрюваного (не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження) - слідчий суддя розглядає за його участю клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід. Використані формулювання свідчать про те, що в умовах переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та оголошення у зв`язку з цим його у міжнародний розшук, КПК України розрізняє процедури обрання запобіжногозаходу у виді тримання під вартою від процедури застосування такогообраного запобіжногозаходу.

3.8.На відміну від процедури застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при вирішенні питання про його обрання не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою це єдиний запобіжний захід, передбачений в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Питання про більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваного стає предметом дослідження при застосуванні запобіжного заходу після його затримання і доставлення до слідчого судді. За такої нормативної регламентації при вирішенні питання про обрання щодо особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчому судді належить дослідити такі обставини:

-чи повідомлено особі про підозру у встановленому законом порядку;

-чи наявна обґрунтована підозра;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-чи оголошена особа в міжнародний розшук.

Отже, слідчий суддя досліджує ці обставини в світлі конкретних обставин цієї справи.

3.9.Щодо наявності у ОСОБА_6 статусу підозрюваного

3.9.1.Сторона захисту оспорює наявність у ОСОБА_6 статусу підозрюваного. З урахуванням висловлених під час судового засідання позицій, а також встановлених законом процедурних особливостей вручення повідомлення про підозру особам, місцезнаходження яких не встановлено, для відповідних висновків з цього питання слід визначити, чи дотримано органом досудового розслідування вимог щодо повідомлення особі про підозру.

3.9.2.Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного як особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. В свою чергу, порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.

3.9.3.За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

3.9.4.Із матеріалів клопотання вбачається, що 24.06.2021 у кримінальному провадженні № 520170000000000721 від 26.10.2017 детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 за погодженням із прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , склав повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (том 2, а.с. 120-127).

3.9.5.Відповідно до інформації з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «АРКАН») (том 2 а.с. 161-162), ОСОБА_6 05.12.2016 остаточно виїхав з території України в напрямку м. Мінськ та відтоді на територію України не повертався.

3.9.6.У зв`язку із невстановленням місцезнаходження ОСОБА_6 та неможливістю вручення йому повідомлення про підозру особисто у день його складення, органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 135 КПК України, вжито передбачених заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Так, письмове повідомлення про підозру із зазначеними в ньому процесуальними правами і обов`язками 24.06.2021 о 19 годині 50 хвилин вручене дорослому члену сім`ї ОСОБА_6 його матері ОСОБА_12 . Про отримання повідомлення про підозру остання склала відповідну розписку (том 2, а.с. 125).

Цього ж дня, 24.06.2021, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного та повістка про виклик направлені поштою цінним листом з описом за останніми відомими адресами місця проживання ОСОБА_6 , а саме:

- в АДРЕСА_1 ;

- в АДРЕСА_2 ;

- в АДРЕСА_3 (том 2, а.с.128-132).

Перебування вказаних квартир у користуванні ОСОБА_6 підтверджується останньою декларацією про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, поданої ним за 2015 рік (том 1, а.с. 75-79).

Також письмове повідомлення про підозру передано 24.06.2021 бухгалтеру житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме ОСББ «Буча-Квартал» за адресою м. Буча, вул. Б. Гмирі, буд 2. Отримання повідомлення підтверджується відповідною розпискою бухгалтера ОСББ «Буча-Квартал» ОСОБА_13 (том 2, а.с. 133).

Крім того, 24.06.2021 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного та повістка про виклик були передані Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва, що обслуговує будинок за адресою АДРЕСА_4 (том 2, а.с. 136).

Окрім цього, 24.06.2021 детективом текст письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного та повістка про виклик були направлені на встановлені за результатами проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій електронні адреси ОСОБА_6 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (протокол вручення письмового повідомлення про підозру, пам`ятки про процесуальні права і обов`язки та повісток про виклик засобами електронної пошти від 24-25.06.2021, том 2, а.с. 137-141).

Також текст письмового повідомлення про підозру направлений на телефонний номер НОМЕР_1 , щодо якого за результатами проведення огляду мобільного телефону, яким користується матір ОСОБА_6 - ОСОБА_12 отримані відомості про його використання ОСОБА_6 . Це підтверджується протоколом вручення письмового повідомлення про підозру, пам`ятки про процесуальні права і обов`язки та повісток про виклик засобами електрозв`язку (мобільним телефоном) від 24-25.06.2021 (том 2, а.с. 142-147).

Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 24.06.2021 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, чим виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України.

3.9.7.Слідчий суддя відхиляє доводи захисника, що повідомлення про підозру має бути вручене виключно в рамках міжнародної правової допомоги. Так, відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України згідно з міжнародним договором про правову допомогу або за допомогою дипломатичного (консульського) представництва повістка про виклик вручається особі, яка проживає за кордоном. При чому вимоги до змісту повістки про виклик свідчать, що для її направлення органу досудового розслідування має бути відома адреса особи, яка викликається (п. 3 ч. 1 ст. 137 КПК України). Як вбачаєтьсяіз клопотання, станом на день складання повідомлення про підозру органу досудового розслідування не було відомо точне місце знаходження ОСОБА_6 (місце постійне проживання, перебування) за межами України. За інформацією закордонних дипломатичних установ України ОСОБА_6 на консульському обліку не перебував (лист Міністерства закордонних справ України від 22.03.2021 № 71/ПР/14-500-148, том 2, а.с. 160).

3.9.8.До цього слід додати, що зважаючи на приписи ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність таких документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел. Як вбачається із документів, представлених стороною захисту, зокрема клопотання від 31.08.2021 щодо направлення запиту про міжнародну правову допомогу, клопотання від 03.07.2021 щодо проведення допиту в якості підозрюваного, клопотання ОСОБА_6 відомо про наявність щодо нього повідомлення про підозру і про судове засідання з розгляду цього клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу. Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що набуття процесуального статусу підозрюваного пов`язується не з самим фактом обізнаності особи про наявне щодо неї досудове розслідування, а з діями, які відповідно до кримінального процесуального закону має вчинити детектив, прокурор. В даному випадку вжитих представниками сторони обвинувачення заходів достатньо для того, щоб приписи закону стосовно належного повідомлення особі про підозру вважалися такими, що виконані з достатньою ретельністю.

3.9.9.Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 має у кримінальному провадженні № 520107000000000721 від 26.10.2017 процесуальний статус підозрюваного, і тому слідчий суддя може вирішувати питання про обрання запобіжного заходу.

3.10.Щодо наявності обґрунтованої підозри

3.10.1.Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкція ч. 2 ст. 364 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення ч. 2 ст. 364 КК України, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

3.10.2.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.10.3.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України, а саме зловживанні службовим становищем, що полягає в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе та іншої фізичної або юридичної особи використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави та юридичної особи.

3.10.4.Згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статті 364 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють в тому числі, функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях, посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. В цьому кримінальному провадженні встановлюється наявність ознак кримінального правопорушення, в діях генерального директора (директора) Українського державного підприємства «Укрхімтрансаміак», статус якого узгоджується із ознаками суб`єкта злочину, визначеного ст. 364 КК України.

3.10.5.Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.04.2018 № 2378/18-45 за результатами проведення судово-економічної експертизи, а також висновків комплексної судової ґрунтознавчої експертизи та комісійної судової інженерно-технічної експертизи, у результаті здійснення УДП «Укрхімтрансаміак» перерахувань грошових коштів за бентонітову глину постачальнику ТОВ «Харімпекс» за договорами від 28.07.2011 № 021/Б/2011, від 12.03.2013 № 005/А/2013, від 24.05.2013 № 017/А/2013, від 05.02.2015 № 05/1 у період з 2011 по 2015 роки в загальному розмірі 42 511 228,68 грн, спричинено втрату активів на відповідну суму. Отже, в цьому випадку вбачаються ознаки тяжких наслідків, визначених в примітці до ст. 364 КК України.

3.10.6.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

3.10.7.Для визначення причетності ОСОБА_6 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:

-статут УДП «Укрхімтрансаміак», відповідно до п. 7.1. якого управління підприємством здійснює його директор. Пунктом 7.3 передбачено, що директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих питань, що віднесені цим статутом та чинним законодавством до компетенції Мінпромполітики та інших органів управління підприємством (том 1, а.с. 53-58);

-наказ Мінпромполітики України від 16.02.2007 № 15-Д, відповідно до якого ОСОБА_6 призначено на посаду генерального директора УДП «Укрхімтрансаміак» (том 1, а.с. 61);

-контракт від 16.02.2007 № 2-1 з керівником підприємства, що є у державній власності, укладений між Міністерством промислової політики України та ОСОБА_6 , відповідно до якого останній призначається на посаду генерального директора УДП «Укрхімтрансаміак» та термін з 19.02.2007 по 18.02.2010 з додатковою угодою від 23.04.2008, відповідно до якої посада генерального директора змінена на директора (том 1, а.с. 61-65);

-наказ Мінпромполітики України від 17.04.2009 № 53-Д, відповідно до якого з ОСОБА_6 як керівником УДП «Укрхімтрансаміак» укладений контракт на новий термін (том 1, а.с. 66);

-контракт від 17.04.2009 № 2-24 з керівником підприємства, що є у державній власності, укладений між Міністерством промислової політики України та ОСОБА_6 , відповідно до якого останній призначається на посаду директора УДП «Укрхімтрансаміак» та термін з 17.04.2009 по 16.04.2014 (том 1, а.с. 66-70);

- інструкція по ремонту ізоляції аміакопроводу із застосуванням липких стрічок на основі поліетилену від 05.07.2004, відповідно до якої засипка відремонтованої дільниці повинна проводитись вручну подробленим ґрунтом з ретельною підбивкою пазух та ущільненням ґрунту, в якому не має бути каміння та інших твердих включень (том 1, а.с. 80-85);

-лист УДП «Укрхімтрансаміак» від 06.06.2007 за підписом генерального директора ОСОБА_6 на адресу УкрДІАП з проханням проведення дослідження щодо можливості використання глини бентонітової у якості подушки під аміакопровід. Відповідно до доданих фізико-хімічних властивостей для дослідження пропонувалась глина бентонітова виробництва ТОВ «Григор`ївський рудник» (том 1, а.с. 86);

-наказ УДП «Укрхімтрансаміак» від 13.06.2008 № 112 за підписом директора ОСОБА_6 про затвердження «Инструкции по ремонту изоляции аммиакопровода с приминением липких лент на основе полиэтилена, 2008» (том 1, а.с. 87);

-СОУ-31517060-2008 «Инструкции по ремонту изоляции аммиакопровода с приминением липких лент на основе полиэтилена», відповідно до п. 7.2 якої засипка відремонтованої дільниці повинна проводитись вручну подробленим ґрунтом з ретельною підбивкою пазух та ущільненням ґрунту, в якому не має бути каміння, твердих включень та мерзлого ґрунту (том 1, а.с. 88-99);

-лист УДП «Укрхімтрансаміак» від 28.10.2008 № 2346 за підписом директора ОСОБА_6 на адресу ДП «ЛВГГД» щодо проведення науково-дослідницької роботи, а саме дослідження фізико-механічних характеристик бентонітових глин Григор`ївського родовища для можливості використання в процесі виконання ремонтних робіт на аміакопроводі (том 1, а.с. 100);

-договір від 31.10.2008 № 15 на проведення науково-дослідної програми на дослідження фізико-механічних властивостей бентонітових глин Григор`ївського родовища, укладений між ДП «ЛВГГД» та УДП «Укрхімтрансаміак» в особі директора ОСОБА_6 . Згідно з додатком №2 до вказаного договору ціль вказаної роботи - розробка рекомендацій по облаштуванню бентонітових подушок, які компенсують можливе просідання ґрунтів під час виконання підбивки під трубопровід у процесі ремонту його ізоляції (том 1, а.с. 100-104);

-технічний звіт ДП «ЛВГГД» щодо можливості використання бентонітових глин, який містить зауваження та доповнення (том 1, а.с. 105-109);

-листи головного геолога ДРГП «Донецькгеологія» ОСОБА_7 щодо рекомендацій використання бентонітових глин в якості підсипки під трубопровід (том 1, а.с. 110-111);

-листи ОСОБА_8 від 26.11.2008 та від 06.06.2009 щодо недоцільності використання бентонітових глин (том 1, а.с. 112-114);

-наказ УДП «Укрхімтрансаміак» від 23.02.2009 № 19 за підписом директора ОСОБА_6 про затвердження та надання чинності змін та доповнень до СОУ-31517060-2008;

-зміни та доповнення до СОУ-31517060-2008, відповідно до яких передбачалось використання бентонітових глин Григор`ївського родовища для ремонту аміакопроводу (том 1, а.с. 116-120) ;

-наказ Міністерства промислової політики України від 04.08.201 №222, яким затверджено та встановлено чинність з 01.09.2011 зміни № 4 до Галузевого стандарту України 3-041-2003 «Магістральні трубопроводи для транспортування рідкого аміаку (аміакопроводи). Правила технічної експлуатації». ГСТУ 3-041-2003 доповнено пунктом 17.4.3а, згідно з яким ремонт ізоляційного покриття лінійної частини магістрального аміакопровод повинен виконуватися із застосуванням липких стрічок на основі поліетилену та з використанням бентонітових глин в якості підбивного матеріалу у порядку, визначеному в чинній на Підприємстві «Інструкції з ремонту ізоляції аміакопроводу з застосуванням липких стрічок на основі поліетилену, СОУ 31517060-2008» (том 1, а.с. 134-135);

-лист ДРГП «Донецькгеологія» від 06.02.2008 № 1-125, відповідно до якого підприємство ніколи не надавало рекомендацій щодо використання бентонітових глин в якості підсипки під підземні трубопроводи та їх обсипки (том 1, а.с. 141);

-заява про видачу патенту на винахід (корисну модель) «Спосіб ремонту трубопроводу в умовах експлуатації» від 11.08.2011, підписана від імені УДП «Укрхімтрансаміак» директором ОСОБА_6 , в якій передбачено використання бентонітової глини як подушки під трубою (том 1, а.с. 143-147);

-протокол від 20.09.2016 огляду інтернет ресурсу «Державні закупівлі», відповідно до якого УДП «Укрхімтрансаміак» акцептувало пропозицію АТ «Харімпекс» щодо закупівлі бентонітової глини на суму 29066363,53 грн (том 1, а.с. 151-157);

-протоколи оглядів магістрального аміакопроводу від 05.10.2016, 06.10.2016 та 07.10.2016, згідно з якими встановлено наявність ґрунту під аміакопроводом немісцевого походження (том 1, а.с. 215-231);

-експертний висновок від 03.10.2016, відповідно до якого використання бентонітової глини в основі аміакопроводу, за аналізом наданих матеріалів, не було обґрунтованим (том 1, а.с. 232-233);

-висновок експертів КНДІСЕ від 30.01.2017 № 16269/16270/16-34/1033-1040/17-34 за результатами проведення комплексної судової ґрунтознавчої експертизи, згідно з яким ґрунт в основі аміакопроводу має низьку щільність, сильностисливий, що призводить до додаткової деформації (прогину) трубопроводу внаслідок самоущільнення ґрунтів (том 1, а.с. 248-257);

-висновок експертів КНДІСЕ від 02.06.2017 №4339/17-42 за результатами проведення комісійної судової інженерно-технічної експертизи, згідно з яким встановлено, що використання бентонітових глин не містить науково обґрунтованих доказів, досліджень та розрахунків. Також не встановлено аналогічних світових практик того, що бентонітові глини (бентоніти) покращують (або хоча б не погіршують) технічний стан (міцність, надійність довговічність) аміакопроводу. Використання бентонітової глини у якості підсипки під магістральним аміакопроводом Тольяті-Одеса на українській ділянці не призводить до поліпшення його технічного стану (том 1, а.с. 258-268);

-висновок експертів КНДІСЕ від 27.04.2018 № 2378/18-45 за результатами проведення судової економічної експертизи, згідно з яким підтверджено втрату активів підприємством в загальній сумі 42 511 228,68 грн, яку можна вважати збитком - за умови порушень законодавства при укладанні договорів поставки бентонітової глини на УДП, підставою яких були СОУ та ГСТУ (том 1, а.с. 270-278);

-протокол огляду веб-ресурсу https://www.gov.uk/govemment organisations/companies-house від 04.05.2018 щодо компанії «Nova Astrun Limited», згідно з яким встановлено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора УДП, був кінцевим бенефіціаром компанії «Nova Astrum Limited», яка володіла ТОВ «Фінансова компанія «Ягуар», а ТОВ «ФК «Ягуар», в свою чергу, володіло ТОВ «Григор`ївський рудник», яким постачалась бентонітова глина (том 2, а.с. 1-5);

-матеріали, отримані від компетентних органів Королівства Нідерланди в рамках виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги, та витяги з ЄДРЮОФОПГФ, згідно з якими в 2013 році (в період придбання УДП «Укрхімтрансаміак» бентонітової глини) під час відкриття рахунку компанії «Spes Asset Managemer B.V.» в банку «Vontobel bank AG» ОСОБА_6 зазначено, що основним доходом є продаж бентонітової глини, він перебуває на посаді керівника УДП і є бенефіціарним власником компанії «Nova Astrum Limited», яка володіла ТОВ «Фінансова компанія «Ягуар», а ТОВ «ФК «Ягуар», в свою чергу, володіло ТОВ «Григор`ївський рудник». Також ОСОБА_6 був бенефіціарним власником «Richmond Investments Limited», яка є власником ПрАТ «Завод обважнювачів» (том 2, а.с.6-47);

-протокол допиту свідка головного геолога ДП «Донецькгеологія» ОСОБА_7 від 05.02.2018, який пояснив, що не готував та не підписував рекомендацій по використанню бентонітової глини під час ремонту аміакопроводу (том 2, а.с. 52-54);

-протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 06.02.2018, який пояснив, що був співзасновником ТОВ «Григор`ївський рудник» (2001-2005 роки), однак фактично керівництво підприємством здійснював ОСОБА_6 (том 2, а.с. 55-57);

-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 06.02.2018, який пояснив, що був в.о. директора ПрАТ «Завод обважнювачів» (2000 - 2008 роки) та надав показання щодо обставин переходу товариства у володіння ОСОБА_6 (том 2, а.с. 58-60);

-протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 06.02.208, який займав посаду головного інженера (1993 - 2013 роки), та був членом правління ПрАТ «Завод обважнювачів» (1994 - 2008 роки) та надав показання щодо переходу товариства у володіння ОСОБА_6 (том 2, а.с. 61-63);

-протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 04.04.2018, який був головою Наглядової ради ПрАТ «Завод обважнювачів» (1994-2007 роки), та пояснив, що фактично керівництво підприємством здійснював ОСОБА_6 (том 2, а.с. 64-66);

-протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 05.04.2018, який займав посаду директора ПрАТ «Завод обважнювачів» (2011 - 2013 роки) та пояснив, що співбесіду на зайняття посади директора підприємства з ним проводив особисто ОСОБА_6 , він же особисто давав йому вказівки щодо фінансово-господарської діяльності підприємства (том 2, а.с. 67-69);

-протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 16.02.2018, заступника директора з виробничо-технічних питав УДП (2011-2013 роки), який пояснив, що під час роботи на УДП йому стало відомо, що ТОВ «Григор`ївський рудник» належить ОСОБА_6 , який також давав вказівку запатентувати використання бентонітової глин під час ремонту аміакопроводу (том 2, а.с. 79-82);

-протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 03.04.2018, головного інженера ПУМА УДП (2005 - 2017 роки), який пояснив, що на технічних нарадах працівники неодноразово виступали проти використання бентонітової глини під час ремонту аміакопроводу. На нарадах під головуванням ОСОБА_21 останній повідомляв, що використання бентонітової глини - це «особисте питання» ОСОБА_6 . На чергову таку нарад в ПУМА УДП прибув ОСОБА_6 та у безальтернативній формі повідомив про використання у подальшому бентонітової глини (том 2, а.с. 90-92).

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.10.8.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування (обрання) запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про обрання запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Так, за версією досудового розслідування, яка узгоджується з дослідженими матеріалами, ОСОБА_6 міг сприяти внесенню до нормативних документів, які регулювали порядок проведення заміни ізоляційного покриття аміакопроводу, змін, що передбачали обов`язкове використання бентонітових глин Григор`ївського родовища замість підбивки під аміакопровід безкоштовного ґрунту. Вказані дії могли призвести до нецільового використання коштів УДП «Укрхімтрансаміак», виділених відповідно до Галузевої програми розвитку УПД та, відповідно, завдання збитків державному підприємству.

3.10.9.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для обрання щодо нього запобіжного заходу.

3.11.Щодо ризиків кримінального провадження

3.11.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

3.11.2.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,

-незаконно впливати на свідків,

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

3.11.3. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є:

-законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ;

-наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон;

-наявність значних матеріальних активів поза межами України;

-соціальні зв`язки на території України.

3.11.4.Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваному переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину. Згідно з даними ДПС України (том 2, а.с. 161-162) підозрюваний ОСОБА_6 05.12.2016 виїхав з території України в напрямку м. Мінськ та відтоді на територію України не повертався. Щодо твердження сторони захисту про постійне місце проживання підозрюваного на території Грецької Республіки, слідчий суддя зауважує, що надана копія про оренду нерухомого майна у м. Афіни датується 01.07.2021, тобто вже після набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Крім того, зважаючи на таке довготривале перебування підозрюваного за межами України, слідчий суддя приходить до висновку, що він має достатні фінансові ресурси для того, щоб забезпечити таке своє перебування, що також підтвердив і захисник у судовому засіданні. Отже, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому після затримання, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, обрання до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

3.11.5.Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження. Так, зокрема з наданих детективом матеріалів вбачається, що однією з підстав для внесення змін до державних стандартів України стосовно використання бентонітових глин під час проведення ремонту аміакопроводу були рекомендації ДРГП «Донецькгеологія». Водночас, із листа ДРГП «Донецькгеологія» від 06.02.2008 № 1-125 вбачається, що підприємство ніколи не надавало рекомендацій щодо використання бентонітових глин в якості підсипки під підземні трубопроводи та їх обсипки. Зазначені обставини можуть свідчити про підроблення документів для можливості внесення відповідних змін до нормативних документів, що враховується при оцінці ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.11.6.Слідчий суддя також доходить висновку про наявність ризику впливу на свідків. Досліджені під час розгляду клопотання показання свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Слідчим суддею береться до уваги досвід роботи ОСОБА_6 на керівних посадах УДП «Укрхімтрансаміак», а частина свідків, на яких посилається сторона обвинувачення, у даному кримінальному провадженні є співробітниками державного підприємства. Сформовані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки. Такі зв`язки свідчать про вірогідність у випадку необхідності використання ним цих відносин з метою впливу на показання свідків у цьому кримінальному провадженні..

Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

3.11.7.Що стосується ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то він не знайшов свого підтвердження та належного обґрунтування під час розгляду клопотання.

3.11.8.За таких обставин, слідчий суддя вважає, що ризики, на яких наголошує сторона обвинувачення, за винятком ризику перешкоджання кримінального провадження іншим чином, наявні в цьому кримінальному провадженні. Отже, на даному етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

3.12.Щодо оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.

3.12.1.З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що постановою детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_5 від 30.06.2021 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук через те, що органу досудового розслідування достеменно відомо, що на теперішній час ОСОБА_6 на території України відсутній (том 2, а.с. 151-152). Відомості про оголошення ОСОБА_6 в розшук внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні (том 2, а.с. 153).

3.12.2.01.07.2021 орган досудового розслідування направив до Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України лист № 0424-192/20260 щодо організації міжнародного розшуку ОСОБА_6 . У листі детектив просить внести відомості щодо підозрюваного до обліків Генерального секретаріату Інтерполу з метою його арешту та подальшої екстрадиції до України (том 2, а.с. 154). Того ж дня детективом направлено доручення Головному центру обробки інформації Державної прикордонної служби України, в якому він просить здійснити розшук у пунктах пропуску через державний кордон підозрюваного ОСОБА_6 ; у випадку перетинання державного кордону затримати та негайно інформувати про зазначений факт Національне антикорупційне бюро України (том 2, а.с. 155-156).

3.12.3.Із змісту ч. 6 ст. 194 КПК України вбачається, що для розгляду питання обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, має бути оголошення його у міжнародний розшук. Відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова. Ця постанова у подальшому є підставою для звернення за міжнародною правовою допомогою при міждержавному або міжнародному розшуку. Разом з тим, відомості про оголошення розшуку підозрюваного, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що в даному випадку вбачається (т.2, а.с. 153). Тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого територіального обмеження. Цим відхиляються доводи захисника, що особа не може бути оголошена в міжнародний розшук без оголошення в державний розшук. Тим більше, як вже встановлено раніше, органу досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_6 про підозру було відомо, що він на території України відсутній, отже у державному розшуку відсутня жодна потреба досудового розслідування. Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідні положення КПК України передбачають не перебування особи в розшуку, йдеться лише про оголошення в міжнародний розшук.

3.12.4.Відповідно до Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2020 р. за № 849/35132, інформаційна система Інтерполу використовується для обміну відомостями про фізичних та юридичних осіб, об`єкти, події та факти лише в рамках відповідного кримінального провадження та/або оперативно-розшукової (розшукової) справи (за умови вжиття вичерпних заходів на національному рівні), а також заходів з питань публічної безпеки і порядку, запобігання перетинанню та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким заборонено в`їзд або обмежено виїзд з України. Структурні підрозділи … Національного антикорупційного бюро України … надсилають запити/звернення уповноваженому підрозділу. Уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну.

3.12.5.При цьому, детектив вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею. КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком каналами Інтерполу. Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності. Сам Інтерпол не є органом, який уповноважений оголошувати будь-кого у розшук, а є лише одним із органів, який за певних умов може виконувати рішення про оголошення особи в міжнародний розшук.

3.12.6.За таких умов слідчий суддя відхиляє доводи захисника про те, що підтвердженням оголошення особи в міжнародний розшук є публікація Інтерполом картки-оповіщення червоного кольору та що відсутність на сайті Інтерполу такої картки-оповіщення унеможливлює обрання до неї запобіжного заходу.

3.12.7.Таким чином, підозрюваним, який оголошений у міжнародний розшук, слід вважати особу, щодо якої вчинено таку сукупність процесуальних дій:

-винесена постанова про оголошення особи в міжнародний розшук;

-відповідна інформація внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

-сформований і скерований запит до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

3.12.8.Із матеріалів клопотання вбачається, що всі дії, спрямовані на оголошення ОСОБА_6 в розшук, органом досудового розслідування виконані.

4.З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшла до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання детектива задовольнити.

2.Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

3.Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

4.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали

5.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

6.Повний текст ухвали оголошений 06.09.2021.

Слідчий суддя ОСОБА_1