Постанова

від 31.08.2021 по справі 160/7980/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7980/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Триплекс

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року (головуючий суддя Кадникова Г.В.)

у справі № 160/7980/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Триплекс

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Триплекс звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 27.07.2018 №0019651420 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 51069,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН (код ЄДРПОУ 39192703) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 з посиланням на вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14.04.2016. Позивач зазначає, що обставини, встановлені зазначеним вироком суду у кримінальній справі відносно фізичної особи, не можуть бути покладені в основу рішення про накладення фінансових санкцій на юридичну особу без перевірки всіх обставин та підтвердження належними та допустимими доказами. Первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентом, фактичний рух активів та зміну у власному капіталі позивача, що спростовує висновок про нереальність господарських операцій та порушення податкового законодавства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 в задоволенні позову відмовлено.

Суд виходив з того, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2016 року (справа №201/4704/16-к) у кримінальному провадженні №32016040230000016 засновника ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 26, частиною першою статті 205 КК України, а відтак первинні документи, складені ТОВ фірма Тріплекс щодо взаємовідносин з ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН є формальними та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між означеними підприємствами.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач зазначає, що судом першої інстанції фактично не досліджувались господарські операції між підприємствами. Крім того, у вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2016 року (справа №201/4704/16-к) у кримінальному провадженні №32016040230000016 відсутні аналіз господарських операції позивача з ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН за перевіряємий період.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без з мін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем - ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ фірма Триплекс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН (код ЄДРПОУ 39192703) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складений акт від 11.06.2018 №29734/04-36-14-20-08/20244069.

Перевіркою встановлено порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за 2015 рік на 51 069,00 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено від`ємне значення з ПДВ за грудень 2015 року на 56 743,00 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на відсутність (непідтвердження) господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН . При цьому контролюючий орган посилається на те, що відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2017 у справі №201/4704/16-к (провадження №1-кп/201/195/16), ОСОБА_1 , який є засновником ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН , визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, йому призначено покарання у вигляді штрафу в дохід держави в п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500грн. У зв`язку з цим відповідач вказує, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані означеним контрагентом, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними уповноважними особами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та до складу витрат є безпідставним. Первинні документи, які складені ТОВ фірма Триплекс по взаємовідносинам з ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН , є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій між вказаними підприємствами.

На підставі акту перевірки від 11.06.2018 №29734/04-36-14-20-08/20244069 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2018 №0019651420, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 51069,00грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Господарською операцією, згідно з ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства

За приписами абз.1 п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції з 01.01.2015) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

З огляду на п.5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п.7 П(с)БО 16 Витрати витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до абз.1, 2 п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також згідно з абз.1 п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

В свою чергу, у відповідності до п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Також необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, витрати та податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування відповідним податком мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Тобто будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В спірному випадку в акті перевірки від 11.06.2018 №29734/04-36-14-20-08/20244069 зафіксовано і підтверджено матеріалами справи, що у періоді, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН .

Між позивачем та ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН укладений договір поставки №021115 від 02.11.2015, відповідно до умов якого ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН зобов`язується передати у власність ТОВ Триплекс товар.

Поставка товару здійснюється на умовах DAP (Україна, Дніпропетровська обл.,

Новомосковський р-н, с., Орлівщина, вул. Піщанська, 1) відповідно вимог Міжнародних правил

щодо тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2010.

Розрахунок покупцем за поставлену партію товару здійснюється у національній валюті

України в безготівковому вигляді, шляхом перерахування грошових коштів на банківський

рахунок постачальника протягом 3 (трьох) робочих днів з дня прийняття товару, якщо інше не

передбачено специфікацією.

ТОВ фірма Триплекс придбано у ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН шрот

соняшниковий у кількості 30,18 т та 33,28 т, що підтверджено видатковими накладними №633

від 03.11.2015, №653 від 03.11.2015, відповідно.

За поясненням позивача, придбаний у ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН товар використано позивачем у своїй господарській діяльності та реалізовано ТОВ ІНБЕЛ (код ЄДРПОУ 31970823) з метою отримання економічного ефекту у вигляді прибутку, що також зафіксовано в акті перевірки від 11.06.2018.

На підтвердження реальності господарських операцій за означеним вище договором позивачем надано суду у якості доказів копії документів, складених під час цих господарських операцій, а саме: видаткові накладні від 03.11.2015 №633, від 23.11.2015 №653, декларацію з ПДВ за листопад 2015 року №9257270016 від 21.12.2015, додаток №5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів №9257270051 від 21.12.2015 та додаток №1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ №9257270044 від 21.12.2015.

В результаті дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження виконання вказаного вище договору, судом встановлено, що видаткові накладні від 03.11.2015 №633, від 23.11.2015 №653 за своїм змістом мають всі реквізити первинних документів і відповідають встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 вимогам до них як за формою, так і за змістом.

Одночасно суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції жодних складських документів, документів на підтвердження приймання товару від постачальника, а також належних та достатніх доказів на підтвердження подальшої реалізації поставленого товару. Окрім наведеного, в матеріалах справи відсутні специфікації, наявність яких передбачена умовами договору №021115 від 02.11.2015.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що наявність у платника податку первинних документів, які не мають дефекту форми, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на віднесення відповідних сум до витрат та податкового кредиту. Обов`язковою умовою є достовірність цих документів.

Первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку. Тобто будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому з метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди встановленню підлягає їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

За умови доведеності контролюючим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Ця обставина не може залишатися неврахованою, оскільки факт участі особи, яка підписала первинні документи, у діяльності фіктивного підприємства, несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Жовтневого районного суду від 14.04.2016 у справі №201/4704/16-к, провадження № - 1кп/201/195/2016, засуджено ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.

За змістом вказаного вироку ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. ст. 81, 87, 89 ЦК України, ст.. 56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України та ст. ст. 8, 24 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 755-ІV від 15.05.2003, у квітні 2014 року у невстановленому місці погодився на пропозицію невстановлених слідством осіб створити приватне підприємство Євро Агро Дістреб`юшн (код ЄДРПОУ 39192703), з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, не маючи при цьому наміру фактичного здійснювати підприємницьку діяльність.

ОСОБА_1 згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України в період з 23.04.2014 являвся засновником юридичної особи - ПП Євро Агро Дістреб`юшн .

Так, у квітні 2014 року у невстановлений день та час ОСОБА_1 , знаходячись у м. Нікополь, домовився з невстановленими особами про реєстрацію на його ім`я в органах державної влади за винагороду суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПП Євро Агро Дістреб`юшн без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, з метою пособництва при прикритті незаконної діяльності невстановлених осіб.

При цьому ОСОБА_1 з невстановленими слідством особами домовились про підписання останнім статутних та інших документів по реєстрації на його ім`я ПП Євро Агро Дістреб`юшн , при цьому невстановлені особи повідомили ОСОБА_1 про те, що до діяльності вказаного підприємства він не буде мати ніякого відношення, а лише буде рахуватись власником, директором, контроль за фінансово-господарською діяльністю ПП Євро Агро Дістреб`юшн будуть здійснювати інші особи.

23.04.2014 ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що здійснює реєстрацію підприємств без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, яка передбачена статутом ПП Євро Агро Дістреб`юшн , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, знаючи, що здійснює реєстрацію ПП Євро Агро Дістреб`юшн для прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, та він у цілому набуває право власності на підприємство, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на пособництво у реєстрації фіктивних підприємств - ПП Євро Агро Дістреб`юшн , підписав у присутності невстановлених слідством осіб статут ПП Євро Агро Дістреб`юшн .

Також 23.04.2014 ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, знаючи, що здійснює нотаріальне посвідчення ПП Євро Агро Дістреб`юшн для прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, та він у цілому набуває право власності на підприємство, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на пособництво у фіктивному підприємництві, надав на нотаріальне посвідчення приватному нотаріусу статут ПП Євро Агро Дістреб`юшн .

Також ОСОБА_1 у присутності невстановлених осіб підписав статут ПП Євро Агро Дістреб`юшн від 23.04.2014 року, рішення власника ПП Євро Агро Дістреб`юшн від 23.04.2014 року, яким призначив себе на посаду директора підприємства та реєстраційну картку ПП Євро Агро Дістреб`юшн від 24.04.2014, усвідомлюючи при цьому, що документи будуть використано з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, а саме здійснення безтоварних операцій, оформлення фіктивних угод без наміру їх подальшого виконання та іншого.

Після підписання реєстраційних документів ПП Євро Агро Дістреб`юшн Широкий А.М. передав повний пакет документів зазначеного підприємства невстановленим особам, для реєстрації в Дніпропетровському міському управлінні юстиції.

Підписання Широким А.М., за участі невстановлених осіб, зазначених документів ПП Євро Агро Дістреб`юшн , дало змогу здійснити реєстрацію підприємства - ПП Євро Агро Дістреб`юшн в Дніпропетровському міському управлінні юстиції 24.04.2014 року під №12241020000068852.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, а саме, співучасть в формі пособництва по створенню суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. .

З матеріалів справи вбачається, що договір №021115 від 02.11.2015 та подані позивачем первинні документи по взаємовідносинах позивача з ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН підписано особисто ОСОБА_1 , як особою, що брала участь у здійсненні господарських операцій.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що первинні документи, складені за участю вказаного підприємства, підписані фактично особою, яка заперечує свою участь в управлінні підприємством, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою та, як наслідок, не визнаються такими, що посвідчують факт придбання товару.

Відтак, відповідним вироком у кримінальні справі, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину посадової особи контрагента позивача ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН , дії якого не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій.

Господарські операції, відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цими ж особами і у ті самі періоди, в яких встановлено факт вчинення злочину.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №826/15414/17.

Таким чином, посилання позивача на реальність здійснення господарських операцій із вказаним підприємством з приводу поставки товару є помилковими та спростовується доводами, наведеними у вироку суду, який набрав законної сили.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням встановлених контролюючим органом обставин щодо діяльності контрагента позивача ПП ЄВРО АГРО ДІСТРІБ`ЮШН , апеляційний суд вважає правильним висновок відповідача, з чим погодився суд першої інстанції, щодо безпідставного відображення позивачем в податковому обліку операцій з поставки товару означеним підприємством, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Триплекс залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі № 160/7980/18 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко