Ухвала

від 07.09.2021 по справі 477/1780/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1780/21

Провадження №2-з/477/63/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

07 вересня 2021 року Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мішково-Погорілівської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

6 вересня 2021 року заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мішково-Погорілівської сільської ради звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 про усунення перешкод Мішково-Погорілівській сільській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку, в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 25.11.2016 року №14-11677/14-16-СГ, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,1200 га (кадастровий номер 4823383000:09:000:0146) без зміни цільового призначення для індивідуального садівництва в межах території Мішково- Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, з одночасним припиненням її права власності на вищезазначену земельну ділянку.

Просить усунути перешкоди власнику Мішково-Погорілівській сільській раді у користуванні та розпорядженні зазначеною земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути зазначену земельну ділянку у власність об`єднаної територіальної громади в особі Мішково-Погорілівської сільської ради.

7 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та розпочато підготовче провадження.

6 вересня 2021 року прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вище вказану земельну ділянку та забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, в тому числі внаслідок її поділу чи об`єднання з іншими ділянками; заборони ОСОБА_1 вчиняти із спірною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо не, та проведення на ній будівельних робіт.

Мотивами такої заяви прокурор вказує можливість відповідача ОСОБА_1 , у власності якого нині перебуває спірне майно, та відповідно до ч.3 ст. 20 Земельного кодексу України, ініціювати питання щодо зміни цільового призначення та виду її функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень органів виконавчої влади шляхом звернення до суду із новим позовом.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї Конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1, п.2, п.3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту, забороною вчинення певних дій та забороною іншим особам вчиняти дії.

Відповідно до ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 (п. 1), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути спів мірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд зобов`язати повернути майно, зокрема земельну ділянку, у зв`язку з безпідставною передачею її у власність відповідача, та оскільки невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, просить забезпечити позов саме шляхом накладення арешту з забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цих земельних ділянок, забороною відповідачу ОСОБА_1 будь яких дій щодо спірного майна.

Враховуючи, що для вжиття заходів забезпечення позову досить обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову щодо накладення арешту та заборони відповідачу вчиняти дії з її поділу чи об`єднання, також початку або реєстрацію забудови, є обґрунтованим та доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами.

Так, в ухвалі від 17 липня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа № 6-21250 св 13) дійшов висновку про те, що забезпечення судом позову у виді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна означає, що цей об`єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову та покладає на відповідачів обов`язок неухильного виконання даної ухали, а арешт об`єкта нерухомого майна означає, що цей об`єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті.

Стосовно питання про стягнення судового збору, то останнє, відповідно до ст.141 ЦПК України, вирішуватиметься із прийняттям рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА :

Заяву заступника керівника Миколаївськоїокружної прокуратури в інтересах держави в особі Мішково - Погорілівської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 4823383000:09:000:0146) та заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зазначеної земельної ділянки.

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 , вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823383000:09:000:0146, дії, спрямовані на зміну цільового призначення, її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, вчинення будь яких правочинів та проведення будівельних робіт.

Заборонити Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,1200 га. з кадастровим номером 4823383000:09:000:0146.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайного направити заявнику. Після отримання даних про накладення арешту на вище вказане майно, копію даної ухвали направити відповідачам.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня винесення ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суд, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Л.М.Семенова