Рішення

від 07.09.2021 по справі 698/625/20

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/625/20

Провадження № 2/698/175/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 р. смт Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Лазаренка В.В.,

секретаря судового засдання - Гончар Т.О., Іщенка В.М.,

за участі позивачки - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Катеринопільської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Катеринопільського районного суду Черкської області з позовом, який було уточнено, до Катеринопільської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 загальною площею 76,3 кв.м. та житловою 45,2 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що померла її мати, після смерті якої залишилося спадкове майно, що зокрема складається із вказаного будинковолодіння. При зверненні позивачки до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, вона отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, у позивачки виникла необхідність звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідачем Катеринопільською селищною радою до суду надано заяву, у якій, останній просить розгляд справи проводити у його відстутність за наявними матеріалами справи.

Відповідачка ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання не з`явилася, відзив на позов не подала, у зв`язку із чим, суд, відповідно до ст. ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Катеринопільського районного управління юстиції в Черкаській області. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , видане Катеринопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу від 15.05.1997 року серія НОМЕР_3 , видане відділом реєстрації актів громадського стану Катеринопільської райдержадміністрації Черкаської області ОСОБА_1 після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , видане 29.12.1979 року Катеринопільським райвідділом РАЦС Черкаської області батьками ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

Відповідно до копії заяви ОСОБА_2 від 21.08.2012 року, остання відмовилася від частини спадкового майна після смерті ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в спадковій справі № 171/2012.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2015 року зареєстроване в реєстрі за № 383, спадкова справа № 171/2012, донька ОСОБА_3 - ОСОБА_1 є спадкоємицею 12/25 житлового будинку в АДРЕСА_1 , з урахуванням Ѕ частини спадкового майна, від якого відмовилася ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ..

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2015 року зареєстроване в реєстрі за № 385, спадкова справа № 171/2012, донька ОСОБА_3 - ОСОБА_1 є спадкоємицею земельної ділянки, площею 1,2261 га, кадастровий номер 7122255100:02:001:0608 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в адмінмежах Катеринопільської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області, з урахуванням Ѕ частини спадкового майна, від якого відмовилася ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ..

Разом з цим, відповідно до постанови про відмову у вчинені нотаріальних дій від 01.10.2019 року № 969/02-31, виданої державним нотаріусом Катеринопільської державної нотаріальної контори Івонік Л.А., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

Факт наявності даного будинку підтверджується копією технічного паспорту складеного станом на 10.07.2020 року, який складається з житлового будинку (літера А1 за планом), 1967 року побудови, загальною площею 73,3 кв.м, житловою площею 45,2 кв.м, веранди (літера а2 за планом) 1967 року побудови, ганку (літера а3 за планом), 1967 року побудови, літня кухня (літера Б1 за планом), 1967 року побудови, погріб (літера б2 за планом), 1967 року побудови, сарай (літера В1 за планом), 1967 року побудови, прибудова (літера в2 за планом), 1985 року побудови, навісу (літера в3 за планом), 1985 року побудови, гараж (літера Г1 за планом), 1967 року побудови, вбиральні (літера Д1 за планом), 1967 року побудови, ворота з фірткою (№ 1 за планом), 2011 року побудови, огорожа (літера № 2 за планом), 2011 року побудови.

Однак, згідно довідки комунального підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 29.06.2021р. № 808 о, станом на 01.01.2013 року на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 право власності не зареєстровано.

Відповідно до копії висновку про вартість майна до звіту про оцінку № DF200807-001 станом на 07.08.2020 року вартість будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 87200 грн.

Відповідно до довідки № 2622 від 07.10.2019 року, видана виконкомом Катеринопільської селищної ради, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 не належить до комунальної власності Катеринопільської селищної ради.

Відповідно до довідки № 1283 від 18.08.2020 року Витягу (виписки) з погосподарської книги Низ № 1690-1798 Том 8 Опис 81 за 1974-2019 роки, видана виконкомом Катеринопільської селищної ради, головою господарства розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , особистий рахунок господарства № НОМЕР_5 .

Як встановлено із довідки № 161 від 05.11.2019 року, видана виконкомом Катеринопільської селищної ради, за адресою АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка, яка належить до земель комунальної власності, землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,09 га, кадастровий номер відсутній.

Відповідно до викопіровки із забудованого кварталу в„– 34 на присадибній ділянці АДРЕСА_1 від 12.08.1978 року користувачем є ОСОБА_3 ..

Крім того, свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що разом з ОСОБА_3 працювала в колгоспі який виділив їй земельну ділянку для будівництва будинку в АДРЕСА_1 , а свідок ОСОБА_8 пояснила, що була сусідкою ОСОБА_3 та із своїм чоловіком ОСОБА_9 допомагала будувати в 1967 році будинок в АДРЕСА_1 .

Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За нормами ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено статтею 1217 ЦК України.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони, та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалася процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Таким чином, з аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 1 вересня 2011 року № 40-12-2409 Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року ). До 19 січня 1996 року згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами), не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекція України від 30 липня 2012, № 40-19-5376 Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів ).

Обов`язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об`єкти нерухомості введений лише з 29.06.1998 року, тобто з набранням чинності Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 року № 121.

Відповідно до ст.ст.25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19-32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Як роз`яснено у п.6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відповідно до п. 4.18. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивачки немає та відповідно ст. 16 ЦК України вона обрала правильний спосіб захисту свого порушеного права.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_3 , мати позивачки у передбачений законом спосіб набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями по господарської книги, проте за життя не встигла оформити та зареєструвати своє право власності, при цьому державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, відсутність якої не може бути підставою позбавлення спадкоємиці права на спадщину, враховуючи, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлої ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини за правилами ст. 1274 ЦК України, але отримати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 не змогла через відсутність правовстановлюючого документа, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, ст.ст. 15, 1216-1218 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Катеринопільської селищної ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок (літера А1 за планом) з верандою (літера а2 за планом), ганком (літера а3 за планом), загальною площею 73,3 кв.м, житловою площею 45,2 кв.м та господарськими будівлями і спорудами: літня кухня (літера Б1 за планом), погріб (літера б2 за планом), сарай (літера В1 за планом), прибудова (літера в2 за планом), навіс (літера в3 за планом), гараж (літера Г1 за планом), вбиральня (літера Д1 за планом), ворота з фірткою (№ 1 за планом), огорожа (літера № 2 за планом), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко