Постанова

від 02.09.2021 по справі 541/435/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/435/21 Номер провадження 22-ц/814/1989/21Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 червня 2021 року (повний текст рішення складено 14 червня 2021 року)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комишнянської територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Великобагачанський комбікормовий завод про стягнення орендної плати за користування земельною часткою (паєм),

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

01 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищезазначеною позовною заявою.

Посилаючись на положення Закону України Про оренду землі , статті 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України ОСОБА_1 просила стягнути з Комишнянської територіальної громади на її користь орендну плату за користування земельною часткою (паєм) розміром 4,4377 га, кадастровий номер 5323288900:00:001:0041, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2020 року, у розмірі 46242,80 грн.

Позивач свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна частка (пай) розміром 5,45 умовних кадастрових гектар, яка розташована на території Черкащанської сільської ради Миргородського району Полтавської області, на яку видано сертифікат серії ПЛ №0236705 .

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 травня 2020 року визнано за позивачем в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай), що належав померлій ОСОБА_2 .

Відповідно договору оренди земельної ділянки за рахунок не витребуваної земельної частки (паю) від 15 вересня 2017 року Миргородською районною державною адміністрацією Полтавської області передано товариству з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Великобагачанський комбікормовий завод вищезазначену земельну ділянку (пай) строком до 14 вересня 2024 року або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на дану земельну ділянку. Договір припинено 05 листопада 2020 року.

28 жовтня 2020 року за позивачем зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку.

Після оформлення права власності на земельну ділянку позивач звернулася до виконавчого комітету Комишнянської селищної ради із заявою про виплату їй орендної плати за попередні три роки, як спадкоємцю майна, однак отримала відмову. На її переконання відповідь територіальної громади не узгоджується з положеннями частини п`ятої статті 1268 ЦК України, якою визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Аналогічне положення міститься у статтях 548 ЦК УРСР 1963 року.

Позивач вказує, що жодних правових підстав для відмови їй у виплаті орендної плати у сільської ради не було, спадщина відумерлою не визнавалась в порядку визначеному законом, а отже, такі дії селищної ради порушують її права як власника земельної ділянки.

Комишнянську територіальну громаду Миргородського району позивачка визначила відповідачем оскільки відповідно до частини третьої статті 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадо.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 червня 2021 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення з Комишнянської територіальної громади Миргородського району Полтавської області на її користь 46242,00 грн, що були отримані відповідачем в якості орендної плати за користування земельною часткою (паєм) розміром 4,4377 га, кадастровий номер 5323288900:00:001:0041, внаслідок передачі в оренду з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2020 року відмовлено.

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив із того, що позов є безпідставним та необґрунтованим, так як суд не вбачає жодних правових підстав для стягнення з Комишнянської територіальної громади Миргородського району Полтавської області, яка не вживала дій, в тому числі протиправних, щодо спірної земельної ділянки, а також із того, що позивач успадкувала не конкретну земельну ділянку, а лише право на отримання земельної ділянки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 червня 2021 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (частина перша статті 1218 ЦК України ), а отже, до ОСОБА_1 перейшли всі права та обов`язки ОСОБА_2 з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Крім того, позивач вказує, що на момент передачі пай, який успадкувала ОСОБА_1 був сформований навіть в розумінні нині діючого законодавства, оскільки йому було присвоєно кадастровий номер.

Узагальнені доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вважає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, яким повинен бути представницький орган територіальної громади, яким є селищна рада, а не територіальна громада.

Крім того, вказує, що предметом договору оренди від 15 вересня 2017 року між Миргородською РДА та ТОВ Великобагачанський комбікормовий завод була земельна ділянка, яка належала спадкодавцю, так як на підставі рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах, а не конкретна земельна ділянка.

Лише в подальшому, шляхом виділення земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 виділено у власність земельну ділянку 4,4377 га з кадастровим номером 5323288900:00:001:0041, право власності на яке було зареєстроване 20 жовтня 2020 року і саме з моменту реєстрації позивач вважається власником конкретної земельної ділянки.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ціна позову становить 46242,80 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі сертифіката серії ПЛ № 0236705 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 належала земельна частка (пай) на території Черкащанської сільської ради Миргородського району Полтавської області розміром 5,45 умовних кадастрових гектар.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 травня 2020 року визнано за позивачкою в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай), право на який мала померла ОСОБА_2 .

Відповідно договору оренди земельної ділянки за рахунок не витребуваної земельної частки (паю) від 15 вересня 2017 року Миргородською районною державною адміністрацією Полтавської області передано ТОВ Великобагачанський комбікормовий завод вищезазначену земельну ділянку (пай) строком до 14 вересня 2024 року або до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на дану земельну ділянку. Договір припинено 05 листопада 2020 року.

28 жовтня 2020 року за позивачем зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку.

Позиція суду апеляційної інстанції щодо висновків суду першої інстанції

Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Статтею 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Згідно з пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122 Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються у розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Зважаючи на положення Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована у складі єдиного земельного масиву без визначення меж у натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців.

Виходячи зі змісту статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) і пункту 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) перебувають у розпорядженні сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав стягнення коштів з Комишнянської територіальної громади Миргородського району Полтавської області (чи особи, правонаступником яких вона є), яка не вчиняла дій, в тому числі протиправних, щодо спірної земельної ділянки тому, що передача в оренду земельної ділянки за рахунок невитребуваної частки (паю) була здійснена відповідно до чинного законодавства.

Крім того, статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За змістом статті 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до статті 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 травня 2020 року (справа № 541/148/20) визнано за ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) розміром 5,46 в умовних кадастрових гектарах, колишнього КСП ім. Кірова, розташованої на території Черкащанської сільської ради Полтавської області, відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0236705 від 23 травня 1997 року виданого на ім`я ОСОБА_2 .

Як вказано у мотивувальній частині вищевказаного рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 мала права на отримання земельної частки (паю) відповідно до Сертифікату серії ПЛ №0236705 на право на земельну частку (пай) розміром 5,46 в умовних кадастрових гектарах, колишнього КСП імені Кірова, розташованої на території Черкащанської сільської ради Миргородського району Полтавської області. Оскільки державний акт не видано, то є дійсним сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я померлої.

Тобто, рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай), яка є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач успадкувала не конкретну земельну ділянку, а лише право на отримання земельної ділянки, тому доводи апеляційної скарги щодо набуття позивачем права власності на конкретну земельну ділянку спростовується вищевказаним рішенням суду першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на ту обставину, що територіальна громада не може бути відповідачем у даній справі.

Слід зазначити, що територіальною громадою визнаються жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (стаття 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Цивільна правоздатність територіальних громад визнається нормами ЦК України. Відповідно до частини першої статті 169 ЦК України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відтак, територіальна громада є суб`єктом цивільних правовідносин, який бере участь у цих правовідносинах нарівні з фізичними особами, юридичними особами та державою.

При цьому визнання за територіальної громадою правоздатності в силу прямої норми ЦК України виключає необхідність одержання такого статусу через державну реєстрацію у якості юридичної особи публічного права. Територіальна громада не є юридичною особою. Натомість вона сама може створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 169 ЦК України), а також юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом (частина третя статті 169 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Із матеріалів справи вбачається, що інтереси відповідача у справі представляв представник Комишнянської селищної ради, тобто органу, який наділений правом на представництво інтересів територіальної громади.

Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини четвертої вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для відходу від доводів апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення суду першої інстанції із підстав, які наведені у відзиві на апеляційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не ставлять під сумнів правильність прийнятого рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 червня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 вересня 2021 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко