Ухвала

від 08.09.2021 по справі 904/2225/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розгляд заяви про відвід колегії суддів

08.09.2021м. ДніпроСправа № 904/2225/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод "ТЕХУНІВЕРСАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШАГРОСЕРВІС"

про усунення перешкод у користуванні власністю

Суддя Бєлік В.Г.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить усунути перешкоди у користуванні власністю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2021 для вирішення питань, які потребують спеціальних знань, у справі № 904/2225/17 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Харківського НДІ судових експертиз ім. Заслуженого проф. М.С.Бокаріуса, до якого направлено матеріали справи №904/2225/17.

До Господарського суду Дніпропетровської області 14.05.2021 надійшла апеляційна скарга ТОВ "МАШАГРОСЕРВІС" на ухвалу від 28.04.2021, у зв`язку з чим у Харківського НДІ судових експертиз ім. Заслуженого проф. М.С.Бокаріуса витребувано справу № 904/2225/17.Справа повернулася до Господарського суду Дніпропетровської області.

03.06.2021 справу направлено до Центрального апеляційного господарського суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2021 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2021.

Справа повернулася до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 27.07.2021 поновлено провадження у справі, продовжено розгляд справи на 30 днів та призначено підготовче засідання на 14:30год. 09.09.2021.

03.09.2021 від Відповідача надійшла заява про відвід суддів, мотивована тим, що постановою Центрального апеляційного господарського суду встановлено, що суд першої інстанції недотримувався та невірно застосовував норми процесуального права у тому числі щодо строків вирішення спору, у зв`язку з чим представник Відповідача подав скаргу до Вищої Ради Правосуддя на колегію суддів першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Фактично, доводи заявника зводяться саме до незгоди з процесуальними рішеннями суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (ч.8 ст. 39 ГПК України ).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, про яку заявлено учасником розгляду конкретної справи.

Згідно зі ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як зазначено вище, мотиви заявленого відводу фактично зводяться до незгоди Відповідача з процесуальними рішеннями (діями) колегії суддів, пов`язаними з призначенням експертизи та строків вирішення спору.

Інших мотивів які б свідчили про упередженість та необ`єктивність колегії суддів, безпосередньо та однозначно вказували б на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до учасників справи або особисту прихильність до учасників, у заяві про відвід суддів Відповідачем не наведено, відповідних доказів не надано. Таким чином, оцінивши доводи заяви Відповідача про відвід колегії суддів у складі головуючого колегії - судді Юзікова С.Г., членів колегії - суддів Ліпинського О.В., Кесі Н.Б., від розгляду справи №904/2225/17, суд не вбачає об`єктивних обставин, які викликають сумніви в неупередженості або безсторонності судді.

Відповідно до ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШАГРОСЕРВІС" про відвід суддів визнано необґрунтованою, провадження у справі № 904/2225/17 зупинено до вирішення питання про відвід суддів та матеріали справи №904/2225/17 передано для вирішення питання щодо розгляду заяви від 01.09.2021 про відвід колегії суддів: головуючого колегії - Юзікова С.Г., членів колегії - Кесі Н.Б., Ліпинського О.В., складом суду, який визначається у порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області № 1286 від 07.09.2021 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи № 904/2225/17 для розгляду заяви про відвід колегії суддів: головуючого колегії - Юзікова С.Г., членів колегії - Кесі Н.Б., Ліпинського О.В.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2021 року справу № 904/2225/17 передано судді Бєлік В.Г. для вирішення питання про відвід колегії суддів: головуючого колегії - Юзікова С.Г., членів колегії - Кесі Н.Б., Ліпинського О.В.

Заява відповідача - директора Товариства з обмеженою відповідальністю Машагросервіс" Сілакова О.Б. про відвід колегії суддів у справі № 904/2225/17 у складі: головуючого колегії - Юзікова С.Г., членів колегії - Кесі Н.Б., Ліпинського О.В. вирішується без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Машагросервіс" про відвід колегії суддів у справі № 904/2225/17, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу; незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частинами 7 та 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про відвід суддею, який не входить до складу, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі, а у разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, у поданій заяві про відвід колегії суддів Заявник вказує, що колегія суддів у складі: головуючого колегії - Юзікова С.Г., членів колегії - Кесі Н.Б., Ліпинського О.В. при призначенні судової експертизи обов`язковим є визначення предмета доказування та з`ясування дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування. Як вбачається з оскарженої ухвали суду, місцевим господарським судом не визначено предмет доказування, а саме призначаючи судову нову експертизу, місцевим господарським судом не зазначено, які саме обставини у справі будуть з`ясовані під час проведення судової експертизи з огляду на предмет доказування; призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Вищевказані порушення свідчать про недотримання та невірне застосування місцевим судом норм процесуального права. Вказане прямо вплинуло на права відповідача, оскільки останньому у подальшому потрібно було захищати себе у апеляційній інстанції, що також потягло за собою затягування розгляду справи, що у підсумку триває вже біля 4 років.

Також відповідач зазначив, що 26.07.2021 року з вищевикладених підстав представником відповідача Васильєвим Павлом Сергійовичем був подана скарга до Вищої Ради Правосуддя на колегією суддів першої інстанції.

01.09.2021 року відповідач з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався про наявність ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 року згідно до чого призначено розгляд справи на 09.09.2021р. о 14:30 год.

Того ж дня з реєстру зареєстрованих скарг у Вищій Раді Правосуддя відповідачем була знайдена інформація про реєстрації скарги Васильєва П.С. за № В-2347/3/7-21 від 26.07.2021 року.

Враховуючи викладене у відповідача викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності складу суддів, у зв`язку численними порушеннями судом першої інстанції норм процесуального права та тривалий судовий розгляд

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

За змістом ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що заявлена відповідачем заява про відвід колегії суддів у справі № 904/2225/17 у складі: головуючого колегії - Юзікова С.Г., членів колегії - Кесі Н.Б., Ліпинського О.В. не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженостіколегії суддів у складі: головуючого колегії - Юзікова С.Г., членів колегії - Кесі Н.Б., Ліпинського О.В. та можуть бути підставою для відводу відповідно до ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 43 ГПК України вказано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд згідно п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Слід зазначити, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесенню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011 року).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

В свою чергу, частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Доводи заявника (відповідача) не, відповідають вищенаведеним нормам чинного в Україні законодавства та висновкам Європейського Суду з прав людини щодо застосування таких норм права.

Твердження заявника про наявність підстав для відводу колегії суддів не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи.

Так, скасування ухвали господарського суду про призначення експертизи не визначено серед підстав для передачі справи на розгляд іншому складу суду, встановлених у ст. 36 Господарського процесуального кодексу Ураїни. Інших доказів неупередженості колегії суддів заявником не надано.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що заява відповідача - директора Товариства з обмеженою відповідальністю Машагросервіс" Сілакова О.Б. про відвід колегії суддів у справі № 904/2225/17 у складі: головуючого колегії - Юзікова С.Г., членів колегії - Кесі Н.Б., Ліпинського О.В. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви відповідача - директора Товариства з обмеженою відповідальністю Машагросервіс" Сілакова О.Б. про відвід колегії суддів у складі: головуючого колегії - Юзікова С.Г., членів колегії - Кесі Н.Б., Ліпинського О.В. у справі № 904/2225/17 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано - 08.09.2021 року.

Суддя В.Г. Бєлік