Рішення

від 31.08.2021 по справі 905/1236/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.08.2021 Справа № 905/1236/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АСД СТАЛЬСЕРВІС

про: стягнення 25351,80грн,

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

24.05.2021, шляхом надіслання поштового відправлення Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД ( далі - ТОВ ЗТЗ ) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АСД СТАЛЬСЕРВІС (далі - ТОВ АСД СТАЛЬСЕРВІС ) про стягнення 25351,80грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач заявляє про наявність підстав для повернення передплати за непоставлену продукцію за договором поставки №09/09.2020-1 від 09.09.2020, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з поставки останньої, у вигляді спричинених збитків в розмірі 25351,80грн.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.07.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1236/21; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі призначено на 13.08.2021 об 11:40 год.

Ухвалою суду від 13.08.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 31.08.2021 року до 11:00 год.

Представник позивача у судове засідання 31.08.2021 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення копії ухвали суду від 13.08.2021 на юридичну адресу позивача згідно з відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

20.08.2021 через підсистему Електронний суд від ТОВ ЗТЗ надійшла заява про розгляд справи без участі представника підприємства за наявними у справі документами, позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі.

Дане клопотання судом задовольняється.

Представник відповідача у судове засідання 31.08.2021 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення копії ухвали суду від 13.08.2021 на юридичну адресу відповідача згідно з відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр): 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Об`їздна, буд.1.

Поштовий конверт повернуто органами поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначений статтею 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою Вручити особисто , рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка , адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 99 - 2 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99.1, 99.2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 116 Правил).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Позивач повідомив суд щодо можливі альтернативні способи зв`язку з відповідачем.

Внаслідок чого судом відповідач повідомлявся про судове засідання шляхом направлення телефонограми Господарського суду Донецької області №2316, яка міститься в матеріалах справи. Телефонограму отримав ОСОБА_1 , що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є кінцевим бенефіціарним власником вказаної юридичної особи.

Також, ухвали суду, у тому числі й від 13.08.2021, направлялись ТОВ АСД СТАЛЬСЕРВІС на електронну пошту director_asd@ukr.net, що вказана в Реєстрі та надана позивачем як спосіб зв`язку з відповідачем. Факт направлення підтверджується витягами з журналу обліку вихідної електронної пошти суду, які містяться в матеріалах справи.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

ТОВ ЗТЗ , аргументуючи вимоги позовної заяви, вказує на те, що 09.09.2020 між сторонами у справі укладено договір поставки №09/09.2020-1, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов`язання передати у власність позивача продукцію зазначену у Специфікації до договору в строк протягом 10 днів з моменту надходження 50%передплати. Орієнтовна вартість договору складає 50000,00грн. 21.01.2021 відповідач виставив рахунок №12 на оплату 50703,60грн, який платіжним дорученням №92 від 21.01.2021 на загальну суму 25351,80грн був сплачений позивачем. Однак у визначений строк відповідач продукцію не поставив.

Позивач звертався до відповідача з листом-вимогою №05/21 від 12.05.2021 про повернення коштів в сумі 25351,80грн, який отриманий відповідачем 26.05.2021.

Відповідач на вказаний лист-вимогу відповіді не надав, сплачені позивачем кошти в сумі 25351,80грн не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся в суд за захистом порушеного права.

Також, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 610,612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 2,4,162,164 ГПК України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду належним чином засвідчені копії: договору поставки №09/09.2020-1 від 09.09.2020, специфікації №5 від 27.11.2020, рахунку на оплату №12 від 21.01.2021, платіжного доручення №92 від 21.01.2021, листа-вимоги №05/21 від 12.05.2021 про повернення коштів, доказів його направлення, акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2019 - 11.05.2021, який підписаний одноособово позивачем, Статуту ТОВ ЗТЗ , наказу б/н від 11.10.2017 про призначення директора позивача, витягів з ЄДРПОУ щодо сторін у справі.

Виклад обставин справи, встановлених судом

09.09.2020 між ТОВ АСД СТАЛЬСЕРВІС (Постачальник) та ТОВ ЗТЗ (Покупець) укладено договір поставки №09/09.2020-1, за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується в порядку, в строки та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупцеві продукцію, зазначену у Специфікації до договору, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити її вартість.

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість і вартість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються на кожну окрему партію в Специфікації (п.1.2 договору).

Сторонами у п.8.1 договору узгоджено - договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021.

Орієнтовна загальна вартість договору становить 50000,00грн (п.3.1 договору).

Умови поставки товару визначені у розділі 2, а саме, Постачальник зобов`язується поставити продукцію протягом 10-ти календарних днів з моменту надходження 50% передплати, Постачальник зобов`язаний одночасно з продукцією передати Покупцеві оригінали наступних документів-рахунок-фактура, видаткова-накладна. Зобов`язання Постачальника з поставки кожної окремої партії продукції вважається виконаним з моменту передачі Покупцю продукції та надання всіх належним чином оформлених документів, передбачених умовами даного договору та додаткових домовленостей (п.п.2.1,2.2,2.4).

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту поставки продукції та підписання Сторонами видаткової накладної на продукцію (п.2.3 договору.

При цьому, у відповідності до п.2.5 договору якщо Постачальник несвоєчасно поставив продукцію, або передав Покупцеві меншу кількість, ніж погоджено сторонами, або поставив неякісну продукцію, Покупець має право вимагати усунення вище зазначених порушень, встановивши строк їх усунення, або взагалі відмовитись від одержання продукції та оплати її вартості, а у разі оплати, вимагати повернення у триденний строк сплаченої суми кошті за неї.

Згідно п. 3.5 договору Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику за продукцію на умовах 50% передплати та 50% вартості продукції протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки продукції.

У специфікації №5 від 27.11.2020 сторони договору погодили поставку валу-шестерні 5.35.27.044 у кількості 2 шт на загальну суму 50703,60грн, встановили умови оплати: 50% передплата та 50% вартості продукції протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки продукції, умови поставки товару: за рахунок Постачальника та строк поставки: протягом 30-ти календарних днів з моменту надходження 50% передплати.

ТОВ АСД СТАЛЬСЕРВІС з посиланням на договір виставлено ТОВ ЗТЗ рахунок на оплату №12 від 21.01.2021 на суму 50703,60грн.

Продукція, вказана у рахунку, відповідає продукції, що зазначена у специфікації №5.

Згідно з платіжним дорученням №92 від 21.01.2021 позивач здійснив оплату вказаного рахунку на загальну суму 25351,80грн.

У встановлений строк поставка продукції відповідачем здійснена не була, тому позивач посилаючись на втрату інтересу щодо виконання зобов`язання в натурі звернувся до нього з листом-вимогою №05/21 від 12.05.2021 про повернення коштів в сумі 25351,80грн на протязі 7 календарних днів з дати отримання даної вимоги

На підтвердження направлення вказаного листа-вимоги позивач надав до суду фіскальний чек АТ Укрпошта від 12.05.2021, поштову квитанцію, опис вкладення у цінний лист.

Факт отримання листа-вимоги відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно якого відправлення отримано уповноваженим представником відповідача 26.05.2021.

Відповідь на вказаний лист-вимогу відповідач не надав, сплачені позивачем кошти на загальну суму 25351,80грн не повернув, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, та подані заперечення, дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.

За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

За приписами статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Укладений між ТОВ АСД СТАЛЬСЕРВІС та ТОВ ЗТЗ договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Зазначений договір та специфікація до нього укладені у письмовій формі, підписані повноважними представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплені відтисками печаток підприємств. Зі змісту правочину убачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, об`ємів поставки продукції, а також ціною та строками виконання зобов`язань сторін.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (стаття 662 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом(ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що позивач виконав покладені на нього умовами договору зобов`язання в частині здійснення 50% передоплати за продукцію, поставка якої передбачена сторонами у Специфікації №5 до договору шляхом перерахування ТОВ АСД СТАЛЬСЕРВІС платіжним дорученням №92 від 21.01.2021 суми 25351,80грн на підставі рахунку на оплату №12 від 21.01.2021.

На відповідача за умовами, що визначені у Специфікації №5 був покладений обов`язок здійснити поставку продукції протягом 30-ти календарних днів з моменту надходження 50% передплати, тобто, з огляду на дату перерахування предоплати до 22.02.2021 включно.

Суд при визначенні строку виконання зобов`язання врахував, що згідно ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивач стверджує, що поставка взагалі не здійснювалась. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Зокрема, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту поставки продукції за Специфікацією №5, а саме видаткових накладних та доказів на підтвердження передачі супровідних документів, що обумовлено сторонами у п.2.2,2.3 договору.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. Зокрема, у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17.

Внаслідок втрати інтересу щодо виконання зобов`язання в натурі, позивач реалізував своє право вимагати повернення сплачених грошових коштів шляхом направлення листа-вимоги №05/21 від 12.05.2021 про повернення коштів в сумі 25351,80грн на протязі 7 календарних днів з дати отримання даної вимоги, який отриманий відповідачем 26.05.2021.

Однак, як стверджує позивач, грошові кошти повернуті не були, що стало підставою для звернення до суду з позовною вимогою про стягнення суми 25351,80грн в якості збитків.

Доказів на підтвердження сплати суми 25351,80грн відповідачем матеріали справи не містять.

Згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц.

У постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини . Аналогічну правову позицію викладено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Суд застосуючи наведені вище принципи вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України щодо права продавця на повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати за продукцію, яка не була поставлена, в сумі 25351,80грн та наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимогу повному обсязі, судовий збір у сумі 2270,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АСД СТАЛЬСЕРВІС про: стягнення 25351,80грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АСД СТАЛЬСЕРВІС (адреса місцезнаходження: 84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Об`їзна, будинок 1; код ЄДРПОУ: 43491397)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЗЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД (адреса місцезнаходження: 69067, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Демократична, будинок 73; код ЄДРПОУ: 40297125) грошові кошти в сумі 25351,80грн, судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини складено та підписано 31.08.2021.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2021.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова