Рішення

від 20.05.2010 по справі 7/57-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.u a

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 травня 2010 р. Справа 7/57-10

за позовом: Фізичної осо би підприємця ОСОБА_1, м.Гн івань, Тиврівський район, Він ницька область.

до: Фізичної особи підп риємця ОСОБА_2, м.Бар, Вінни цька область.

про стягнення 34492,36 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідан ня

Представники

позивача: ОСОБА_3 - паспо рт серія НОМЕР_2 виданий 20.0 7.1999 року;

відповідач: ОСОБА_2 - пасп орт серія НОМЕР_3 виданий 17.02.2001 року.

ВСТАНОВИВ :

ФОП ОСОБА_1 заявлено позов про стягнення з ФОП О СОБА_2 26146,71 грн. боргу який вини к внаслідок несплати коштів за отриманий товар згідно до говору від 01.12.2009 року, а також 5529,34 грн. штрафу, 1434,00 грн. пені та 1382,31 г рн. 5% від суми товару відповід но до ст. 694 ЦК України.

Ухвалою від 31.03.2010 року за вказ аним позовом порушено провад ження у справі № 7/57-10 та признач ено до розгляду на 12.05.2010 року.

12.05.2010 року в судовому засідан ні оголошено перерву до 20.05.2010 ро ку у зв'язку з необхідністю пр оведення між сторонами звіре ння розрахунків та визначенн я суми боргу на час розгляду с прави в суді та неподанням в п овному обсязі документів нео бхідних для вирішення спору.

20.05.2010 року представником пози вача надано з поміж іншого дв а акти звірки взаєморозрахун ків які підписано позивачем та відповідачем згідно яких сума заборгованості відпові дача становить 26146,71 грн..

Також після закінчення пер ерви відповідач подав заяву згідно якої позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає в повному обсяз і. Одночасно у вказаній заяві відповідач просить суд при в ирішенні питання щодо стягне ння штрафних санкцій врахува ти його складний фінансовий стан та зменшити заявлені до стягнення штрафні санкції д о справедливого значення.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, з'ясувавши фактичні обста вини на яких грунтується поз ов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті су дом встановлено наступне.

01.12.2009 року між ФОП ОСОБА_1 т а ФОП ОСОБА_2 укладено дог овір поставки б/н за умовами я кого постачальник зобов'язує ться передати у встановлені строки товар у власність пок упця згідно накладних, що дод аються до даного товару і які являються його невід'ємною ч астиною, на умовах і порядку в икладених в даному договорі, а покупець зобов'язаний прий няти цей товар та сплатити йо го вартість (п. 1.1 договору).

На умовах даного договору п озивач поставив відповідачу товар (побутова хімія, засоби гігієни та ін.) на загальну су му 27646,71 грн. згідно видаткових н акладних № БП-000 від 01.12.2009 року, № Р Н-0000006 від 15.01.2010 року, № РН-0000007 від 15.01.2010 року, №РН-0000402 від 29.01.2010 року та №РН -0000403 від 29.01.2010 року (а.с. 8-22, т. 1).

Відповідно до умов укладен ого договору оплата вартості товару здійснюється покупце м по факту доставки відповід ної партії товару в день дост авки або шляхом перерахунку на р/р або внесення готівки по стачальнику на протязі 14 кале ндарних днів з моменту поста вки відповідної партії товар у.

Так відповідачем було спла чено готівкою кошти у розмір і 1500,00 грн., що підтверджується п рибутковим касовим ордером № 3 від 10.01.2010 року.

Інших розрахунків не було п роведено у зв'язку з чим позив ачем було припинено поставку товару та 02.03.2010 року направлено вимогу про сплату боргу.

Однак відповідачем не було здійснено погашення заборго ваності у зв'язку з чим позива ч звернувся з відповідним по зовом до суду.

Виходячи з встановлених об ставин справи суд дійшов нас тупних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Та ке ж положення містить і ст.173 Г осподарського кодексу Украї ни, в якій зазначено, що господ арським визнається зобов'яза ння, що виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинит и певну дію господарського ч и управлінсько-господарсько го характеру на користь іншо го суб'єкта (виконати роботу, п ередати майно, сплатити грош і, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а і нший суб'єкт (управнена сторо на, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Дії позивача по передачі то вару по зазначеним вище накл адним відповідачу та дії від повідача по прийняттю вказан ого товару, за визначеною цін ою свідчать про те, що у боржни ка (відповідача) виникло зобо в'язання по оплаті за отриман ий товар.

На підставі зібраних у мате ріалах справи доказів, суд ді йшов висновку про те, що такі д ії сторін в силу загальних за сад і змісту цивільного зако нодавства слід визнати діями , що породжують цивільні прав а і обов'язки, аналогічні зобо в'язанням за договором купів лі-продажу. Ці дії згідно ст.ст .П, 655, 692 ЦК України є підставою в иникнення у відповідача обов 'язку сплатити заборгованіст ь за отриманий у позивача тов ар у повному обсязі.

В силу ст.655 ЦК України, за дог овором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову с уму.

Згідно ст.692 ЦК України, покуп ець зобов'язаний оплатити то вар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчи х документів на нього, якщо до говором або актами цивільног о законодавства не встановле ний інший строк оплати товар у.

Ціна в договорі встановлює ться за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного ко дексу України, ст.193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог -відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Ци вільного кодексу України, ч.7 с т.193 Господарського кодексу Ук раїни).

Частина 1 ст. 530 ЦК України вка зує, що якщо у зобов'язанні вст ановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає в иконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язан ні має право вимагати доказі в того, що обов'язок виконуєть ся належним боржником або ви конання приймається належни м кредитором чи уповноважено ю на це особою, і несе ризик на слідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, поз овні вимоги в частині стягне ння 26146,71 грн. основного боргу є о бгрунтованими та правомірни ми, а тому підлягають задовол енню.

Також позивачем заявлено в имогу про стягнення з відпов ідача штрафу в розмірі 5529,34 грн ., пені у розмірі 1434,00 грн. та 5 % від суми неоплаченого товару ві дповідно до ст.694 ЦК України та відповідно п. 5.2. та п. 5.3. договор у за результатами чого суд ді йшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК Укр аїни сторони є вільними в укл аденні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, звичаїв д ілового обороту, вимог розум ності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передба чає, що зміст договору станов лять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язко вими відповідно до актів цив ільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України догов ір є обов'язковим для виконан ня сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України вс тановлено, що порушення зобо в'язань є підставою для засто сування господарських санкц ій, передбачених ГК України, і ншими законами або договором .

Частиною 2 ст. 217 ГК України пе редбачено такі види господар ських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, опе ративно-господарські санкці ї.

Відповідно до ст. 230 ГК Україн и штрафними санкціями є госп одарські санкції у вигляді г рошової суми (неустойка, штра ф, пеня), яку учасник господарс ьких відносин зобов'язаний с платити у разі порушення ним правил здійснення господарс ької діяльності, невиконання або неналежного виконання г осподарського зобов'язання.

Відповідно до ч.І ст.546 ЦК Укр аїни виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім і ншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, щ о неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, я кі боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При ц ьому штрафом є неустойка, що о бчислюється у відсотках від суми невиконаного або ненале жно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання.

Згідно ч.І ст.550 ЦК України пр аво на неустойку виникає нез алежно від наявності у креди тора збитків, завданих невик онанням або неналежним викон анням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу пер едбачає, що порушенням зобов 'язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов'я зання (неналежне виконання).

У п.З ч.І ст.611 ЦК України встан овлено, що у разі порушення зо бов'язання настають правові наслідки, встановлені догово ром або законом, зокрема спла та неустойки.

Відповідно до ч.І ст.612 ЦК Укр аїни боржник вважається таки м, що прострочив, якщо він не п риступив до виконання зобов' язання або не виконав його у с трок, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК Укр аїни сторони є вільними в укл аденні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, звичаїв д ілового обороту, вимог розум ності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передба чає, що зміст договору станов лять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язко вими відповідно до актів цив ільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України догов ір є обов'язковим для виконан ня сторонами.

Відповідно до п.5.2 Договору п оставки за порушення покупце м умов щодо вчасного проведе ння розрахунку за отриманий твар, він зобов'язаний сплати ти постачальнику пеню в розм ірі подвійної облікової став ки НБУ, що діяла на час, від сум и заборгованості за кожен де нь затримки, а також додатков о зобов'язаний сплатити ще 5 % в ід суми товару відповідно до ст.694 ЦК України.

Відповідно до п.5.3. Договору п оставки у випадку затримки п латежу понад 20 банківських дн ів з моменту виникнення зобо в'язання по оплаті товару пок упець додатково сплачує пост ачальнику штраф у розмірі 20% в ід неоплаченої суми товару.

Таким чином суд вважає, що в имоги позивача щодо стягненн я штрафу, пені є правомірними , оскільки відповідають умов ам Договору та чинному закон одавству.

Разом з тим розглянувши вим огу позивача стосовно стягне ння 5 % від суми товару, за який н е проведено оплату суд з урах уванням змісту договору та в икладених вище приписів зако нодавства дійшов висновку, щ о фактично правова природа в казаних процентів відповіда є такому виду забезпечення з обов'язання як штраф.

Прийшовши до такого виснов ку суд виходив з наступних мі ркувань.

Відповідно до ч.4 ст.694 ЦК Укра їни якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочен у суму нараховуються процент и відповідно до статті 536 цьог о Кодексу від дня, коли товар м ав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути пе редбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму , що відповідає ціні товару, пр оданого в кредит, починаючи в ід дня передання товару прод авцем.

Згідно ст.536 ЦК України за кор истування чужими грошовими к оштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо ін ше не встановлено договором між фізичними особами. Розмі р процентів за користування чужими грошовими коштами вст ановлюється договором, закон ом або іншим актом цивільног о законодавства.

Водночас в п.5.3 Договору стор они передбачили у розділі 5 "Ві дповідальність сторін" зобов 'язання для Покупця сплатити 5 % від суми простроченої спла ти товару, що на думку суду не є процентами, а фіксованою шт рафною санкцією за неналежне виконання контрагентом свої х зобов'язань.

Разом з тим стосовно стягне ння штрафу, пені та 5 % від суми т овару суд дійшов висновку пр о зменшення розміру заявлени х до стягнення штрафних санк цій враховуючи наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можли вість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що ст ягується з боржника за поруш ення зобов'язання, якщо розмі р неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому від сутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з бо ржника.

Статтею 233 ГК України передб ачено, що у разі якщо належні д о сплати штрафні санкції над мірно великі порівняно із зб итками кредитора, суд має пра во зменшити розмір санкцій. П ри цьому повинно бути взято д о уваги: ступінь виконання зо бов'язання боржником; майнов ий стан сторін, які беруть уча сть у зобов'язанні; не лише май нові, але й інші інтереси стор ін, що заслуговують на увагу. Я кщо порушення зобов'язання н е завдало збитків іншим учас никам господарських відноси н, суд може з урахуванням інте ресів боржника зменшити розм ір належних до сплати штрафн их санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'я зання учасника господарськи х відносин не потягло за собо ю значні збитки для іншого го сподарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересі в боржника зменшити розмір н алежних до сплати штрафних с анкцій.

Відповідно до п. З ст. 83 ГПК Ук раїни господарський суд, при ймаючи рішення, має право, зок рема, зменшувати у виняткови х випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає ст ягненню зі сторони, що поруши ла зобов'язання.

Застосовуючи припис, який м іститься в п.З ст.83 ГПК України , суд враховує вказівку, що міс титься в п. 2.4 роз'яснення Вищог о арбітражного суду України від 29.04.19994 року № 02-5/293 "Про деякі пит ання практики застосування м айнової відповідальності за невиконання чи неналежне ви конання грошових зобов'язань ", в якому зазначається, що вир ішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає ст ягненню зі сторони, що поруши ла зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оціни ти, чи є даний випадок винятко вим, виходячи з інтересів сто рін, які заслуговують на уваг у, ступеня виконання зобов'яз ань, причини неналежного вик онання або невиконання зобов 'язання, незначності простро чення у виконанні зобов'язан ня, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, не гайного добровільного усуне ння винною стороною порушенн я та його наслідків.

Також суд взяв до уваги п.3.9.2 .9 .2. роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України в ід 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі пита ння практики застосування Го сподарського процесуальног о кодексу України" якому зазн ачено, що вирішуючи питання п ро зменшення розміру неустой ки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що пору шила зобов'язання (пункт 3 стат ті 83 ГПК України), господарськ ий суд повинен об'єктивно оці нити, чи є даний випадок винят ковим, виходячи з інтересів с торін, які заслуговують на ув агу, ступеню виконання зобов 'язання, причини (причин) ненал ежного виконання або невикон ання зобов'язання, незначнос ті прострочення виконання, н аслідків порушення зобов'яза ння, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штраф у, пені) таким наслідкам, повед інки винної сторони (в тому чи слі вжиття чи невжиття нею за ходів до виконання зобов'яза ння, негайне добровільне усу нення нею порушення та його н аслідків) тощо.

Приймаючи рішення про змен шення розміру неустойки суд взяв до уваги важкий фінансо вий стан відповідача спричин ений низьким рівнем доходів від торговельної діяльності . Крім того суд враховує повед інку відповідача, а також сту пінь його вини у порушенні зо бов'язання (відповідач прові в розрахунок на суму реалізо ваного товару, інший товар за лишився в залишку через його погану реалізацію).

Враховуючи викладені обст авини в сукупності суд, корис туючись правом, наданим йому ст.551 ЦК України, 233 ГК України та сі.83 ГПК України, зменшує розм ір заявленого до стягнення ш трафу до 1000,00 грн., пені до 250,00 грн. та 5 % від суми товару до 250,00 грн..

Відповідно до ч.ч.І, 2 ст. 614 ЦК У країни особа, яка порушила зо бов'язання, несе відповідаль ність за наявності її вини (ум ислу або необережності), якщо інше не встановлено договор ом або законом. Особа є невину ватою, якщо вона доведе, що вжи ла всіх залежних від неї захо дів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність св оєї вини доводить особа, яка п орушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгл яді в судовому процесі всіх о бставин справи в їх сукупнос ті, керуючись законом. Ніякі д окази не мають для господарс ького суду заздалегідь встан овленої сили. Визнання одніє ю стороною фактичних даних і обставин, я і інша сторона обґ рунтовує свої вимоги або зап еречення для господарського суду не обов'язковим.

За змістом статті 33 Господа рські о процесуального кодек су України, обов'язок доказув ання та подання доказів розп оділяється між сторонами, ви ходячи з того, хто посилаєтьс я на юридичні факти, які обґру нтовують його вимоги і запер ечення.

Всупереч наведеним вище но рмам та вимогам суду відпові дач не подав до суду жодного д оказу в спростування позовни х і мог позивача щодо стягнен ня боргу в тому рахунку доказ ів проведення розрахунків (п латіжні доручення, виписки б анківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибутк ових касових ордерів).

За таких обставин позовні в имоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням з меншення розміру штрафних са нкцій.

Витрати на держмито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст . 49 ГПК України.

При розподілі судових витр ат суд враховує п..6.3 роз'ясненн я Вищого арбітражного суду У країни від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про де які питання практики застосу вання розділу VI Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни" в якому вказується, що у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Г ПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивач а, пов'язані зі сплатою держав ного мита, відшкодовуються з а рахунок відповідача у сумі , сплаченій позивачем.

За письмовим клопотанням с торін 20.05.2010 року у справі оголош ено вступну та резолютивну ч астину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82, п. 3 ст. 83, ст .ст. 84, 85, 115, 116 Господарського проц есуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути з Фізичної ос оби підприємця ОСОБА_2, ву л. І.Франка, 28, м. Бар, Барський ра йон, Вінницька область, 23000 - (інф ормація про реквізити - реєст раційний номер ФОП ЄДР - 20010840715) на користь Фізичної особи підп риємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - (інформація про реквізити - і дентифікаційний код - НОМЕР _1) - 26146 грн. 71 коп. основного б оргу, 1000 грн. 00 коп. штрафу, 250 грн. 00 коп. пені, 250 грн. 00 коп. 5% від варт ості товару, 344 грн. 92 коп. - відшк одування витрат пов' язаних зі сплатою державного мита т а 236 грн. 00 коп. - відшкодування ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу.

3. В решті позову відмовит и.

4. Видати наказ в день наб рання рішенням законної сили .

5. Копію рішення надіслат и сторонам рекомендованим ли стом.

Суддя

Повний текст рі шення суду оформлено і підпи сано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 травня 2010 р .

віддрук.4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - АДРЕСА_1, 23310.

3 - відповідачу - АДРЕСА_3.

4 - ОСОБА_3 - АДРЕСА_2.