Ухвала

від 07.09.2021 по справі 335/6788/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6788/20 1-кс/335/4861/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 рокуслідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Запоріжжя скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на рішення слідчого про зупинення досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12016080170001693 від 13.10.2016 року відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на рішення слідчого від 18.06.2021 року про зупинення досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12016080170001693 від 13.10.2016 року відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У вимогах даної скарги, особа, яка її подала зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12016080170001693 від 13.10.2016 року за ч. 2 ст. 364 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні 28.08.2017 року слідчим складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Посилаючись на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 починаючи з 28.08.2017 року у передбачений КПК спосіб не отримував, права передбачені ст. 42 КПК України йому не роз`яснювались, тому заявник вважає, що зупинення досудового розслідування кримінального провадження у зв`язку з розшуком підозрюваного є незаконним.

У судовомузасіданні адвокат ОСОБА_3 ,в інтересахпідозрюваного ОСОБА_5 ,вимоги визначеніу скарзіпідтримав,просить задовольнитискаргу,вказуючи на незаконність оскаржуваної постанови, невідповідність її вимогам ст. 110 КПК України. Окрім того, вказує, що немає правових підстав для зупинення досудового розслідування, оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_5 мало місце вручення повідомлення про підозру у процесуальний спосіб, передбачений ст. 278 КПК України, що вказує на відсутності статусу підозрюваної особи, окрім цього зазначає підставою скасування постанови про зупинення є нездійснення всіх слідчих дій у рамках кримінального провадження до зупинення досудового розслідування.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив, вказавши на її необґрунтованості та безпідставності, зазначає, що підстави для зупинення досудового розслідування є законними, просить відмовити в її задоволенні.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, вислухавши пояснення адвоката та прокурора у судовому засіданні, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, досудове розслідування може бути зупинені після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.

Як визначено у ч. 2 ст. 280 КПК України, до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідні та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

Таким чином, аналізуючи на предмет законності оскаржувану постанову, слідчий суддя приходить до наступного.

Постанова про зупинення кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які обумовлюють її зупинення, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також виконання завдань кримінального провадження.

Як вбачається із матеріалів провадження 28.08.2017 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12016080170001693 від 13.10.2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, встановленому ст. 278 КПК України, і складається з двох послідовних дій слідчого, прокурора: 1) складення повідомлення про підозру - процесуального акту; 2) вручення його особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення.

Аналізуючи вище викладені норми закону, слід дійти висновку, що процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення, що в свою чергу, вручається у день складення повідомлення про підозру. Саме із цим моментом процесуальний закон пов`язується набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз`яснення слідчим, прокурором.

Зі змісту вказаної норми випливає, що письмове повідомлення про підозру слідчий або прокурор повинні вручати безпосередньо тій особі, яка зазначена в повідомленні про підозру.

У разі неможливості безпосереднього вручення письмового повідомлення про підозру зазначеній у ньому особі, слідчий або прокурор повинні використовувати інші способи, передбачені КПК для вручення повідомлень.

Так, відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні регулюється ст. 135 КПК України. Зокрема, шляхом: надіслання поштою, електронною поштою; врученням під розписку дорослому члену сім`ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; врученням житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

При цьому, ключовим є те, що особа отримує таке повідомлення під розписку.

Слід зазначити, що положенням норм статей 276, 277, 278 КПК України не вичерпують зміст діяльності під час повідомлення особі про підозру, бо системне тлумачення норм КПК вказує також на те, що, крім названих дій, під час процесуальної діяльності, пов`язаної зі здійсненням повідомлення про підозру, слідчий та/або прокурор зобов`язані встановити точне місцезнаходження особи і саму особу, якій має бути вручено повідомлення про підозру; роз`яснити права підозрюваному, що є невід`ємним обов`язковим етапом процедури повідомлення про підозру. Причому на прохання підозрюваного після повідомлення про його права слідчий, прокурор зобов`язані детально роз`яснити кожне із вказаних прав (частини друга, третя статті 276 КПК).

Разом з тим, слідчому судді, не надано розписки, яка підтвердила б, що повідомлення про підозру було отримано ОСОБА_5 чи то особою, яка має право на отримання такого поштового відправлення.

Сам факт складання письмового тексту повідомлення про підозру без його безпосереднього вручення відповідною особою не може бути розцінений як виконання нею усього комплексу дій, що охоплюють поняття «здійснити повідомлення про підозру».

Оскільки станом на 28.08.2017 року ОСОБА_5 не був затриманим на місці вчинення кримінального правопорушення та щодо нього не було обрано запобіжний захід, повідомлення про підозру могло бути складене за умови наявності у органу досудового розслідування достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення.

Між тим, дослідивши долучені до матеріалів скарги письмові докази, слідчий суддя вважає недотриманими органом досудового розслідування положень ст.ст. 277, 278 КПК України щодо обов`язку належного вручення повідомлення про підозру особі, відносно якої воно складене, з огляду на наступне.

В результаті судового розгляду, шляхом вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що 28.08.2017 року, тобто у день складання письмового повідомлення про підозру, останнє не було вручено ОСОБА_5 у відповідності до норм закону.

Таке твердження випливає з того, що повний текст підозри ОСОБА_5 оголошено не було, на час оголошення підозри ОСОБА_5 право на захист останнього, слідчим не забезпечено шляхом залучення до участі у цій процесуальній дії захисника.

У такому випадку, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, іншим належним способом врученням письмового повідомлення про підозру є його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

При цьому, прокурором не доведено та не надано доказів про направлення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у спосіб визначений кримінально-процесуальним законодавством, так як і не доведено отримання ним повідомлення про підозру.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає слушними доводи сторони захисту, що слідчим не дотримано процедуру вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Вказані вище обставини встановлені слідчим суддею при розгляді справи № 335/6788/20 1-кс/3353282/2021.

Між тим, має місце посилання адвоката на обставини незаконності винесеної постанови від 18.06.2021 року про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 12016080170001693 від 13.10.2016 року.

Одночасно, враховуючи те, що основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов`язаний поновити або усунути для їх реалізації, слідчий суддя проаналізувавши оцінивши зміст постанов про зупинення досудового розслідування на предмет їх обґрунтованості, приходить до наступного.

Так, досліджуючи обставини, за якими 18.06.2021 року було зупинене досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016080170001693 від 13.10.2016 року, слідчим суддею встановлено, що підставою для зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні стало оголошення розшуку ОСОБА_5 05.09.2017 року та 29.03.2021 року через не встановлення місця перебування підозрюваного.

Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні встановлено ст. 135 КПК України, відповідно до якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Як вбачається з матеріалів провадження органу досудового розслідування відомо, що ОСОБА_5 покинув межі України до оголошення йому підозри, проте матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних про направлення повідомлення про підозру шляхом використання міжнародної правової допомоги.

На час оголошення розшуку ОСОБА_5 постановою від 05.09.2017 року, були відсутні, факти неявки на виклик слідчого чи прокурора, та такі матеріали не надано слідчому судді.

В порушення вимог ч. 2 ст. 280 КПК України слідчим до зупинення досудового розслідування не виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 280 КПК України досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.

Частина 5 ст. 280 КПК України визначає, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Отже, однією з передумов для зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні є обов`язок слідчого провести всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії для здійснення розшуку підозрюваного.

Натомість у оскаржуваній постанові не зазначено, які слідчі (розшукові) дії спрямовані на встановлення місця знаходження підозрюваного здійснювались та такі дані не наведені стороною обвинувачення під час судового розгляду скарги.

Захисних підозрюваного ОСОБА_5 вказує, що ОСОБА_5 виїхав за межі України до повідомлення йому про підозру, повідомлення про підозру особисто ОСОБА_5 не вручалась, в подальшому зі слів родичів йому відомо про те, що його оголошено у розшук. У зв`язку з чим, у липні 2020 року він звернувся на ім`я слідчого та прокурора у кримінальному провадженні з проханням повідоми про дату та час прибуття до слідчого для участі у проведенні слідчих дій за його участю. Проте на своє звернення відповіді від слідчого та прокурора сторона захисту не отримала. Також захисник зазначає, що ОСОБА_5 перебував з 2017 року за кордоном на лікуванні, проведенням операції та тривалим реабілітаційним періодом. Зокрема 28.06.2018 року у клініці м. Хайфа Держава Ізраїль ОСОБА_5 зроблено операцію із встановлення кардіостимулятора, а 09.08.2018 року проведено операцію по заміні правого тазостегнового суглобу, копії відповідних документів стороною захисту надано слідчому та прокурору. Також посилається на те, що з березня минулого року у зв`язку з поширенням у світі короновірусної хвороби та рекомендаціями ВОЗ припинено транспортне сполучення між державами, тому підозрюваний об`єктивно був позбавлений можливості повернутися в Україну.

Слідчий суддя вважає, що обставини, для зупинення досудового розслідування кримінального провадження, а саме у зв`язку з оголошенням розшуку підозрюваного, відсутні.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваної постанови, в зв`язку з чим така підлягає скасуванню.

За таких обставин, враховуючи невиконання слідчим вимог ст.ст. 280, 281 КПК України, слідчий суддя визнає скаргу, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 110, 280, 303, 304, 306 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на рішення слідчого про зупинення досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12016080170001693 від 13.10.2016 року відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.

Скасувати постанову слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 від 18.06.2021 року про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 12016080170001693 від 13.10.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1