Ухвала

від 09.09.2021 по справі 509/4711/21

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4711/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

за участю секретаря Савченко М.В.,

розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Стогнія Олега Вікторовича про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року заявник ОСОБА_1 через свого представника адвоката Стогнія О.В. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до його подання, в якій він просить: заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна:

- земельної ділянки кадастровий номер 5123755800:01:003:4305, що належить на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.2019 р. за р.№3580 посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовой Н.А. належить ОСОБА_2 ;

- житлового будинку загальною площею 69,5 кв.м., житловою 30.8 кв.м., що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5123755800:01:003:4305 за адресою: АДРЕСА_1 , який декларацією про готовність об`єкта до експлуатації ОД 101210830286 введено в експлуатацію, до розгляду справи по суті.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10.05.2018 р. був укладений шлюб, за час якого, як подружжям частково за спільні кошти та за позичені, на загальну суму 75000 дол. США придбано земельну ділянку, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 та побудовано житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник вказує, що наприкінці серпня 2021 р. йому стало відомо, що його дружина ОСОБА_2 подала до суду позовну заяву про розірвання шлюбу, між заявником та ОСОБА_2 наявний майновий спір. ОСОБА_1 зазначає, що так, як ОСОБА_2 є єдиним власником вказаної вище земельної ділянки та житлового будинку, має усі можливості для їх продажу, застави, дарування чи іншого способу відчуження з метою подальшого унеможливлення виконання рішення суду.

Дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову до його подання підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема, те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги предмет розгляду майбутнього позову, вважаю вимоги заявника про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви є співмірними із заявленими в майбутньому позовними вимогами, та вважаю за необхідне його задовольнити, наклавши заборону, оскільки, вбачається ймовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви заявника.

Крім того, суд звертає увагу сторони заявника на те, що відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-154 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна:

- земельної ділянки кадастровий номер 5123755800:01:003:4305, що належить на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.2019 р. за р.№3580 посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовой Н.А. належить ОСОБА_2 ;

- житлового будинку загальною площею 69,5 кв.м., житловою 30.8 кв.м., що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5123755800:01:003:4305 за адресою: АДРЕСА_1 , який декларацією про готовність об`єкта до експлуатації ОД 101210830286 введено в експлуатацію, до розгляду справи по суті.

Роз`яснити заявнику, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня її складення.

Суддя Кочко В.К.