Ухвала

від 09.09.2021 по справі 917/495/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"09" вересня 2021 р. Справа № 917/495/20

Суддя-доповідача: Плахов О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава, (вх.№2775 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.07.2021р. у справі №917/495/20 (суддя Солодюк О.В., ухвалене в м.Полтава, час ухвалення - не зазначено, дата складення повного тексту - не зазначено)

за позовом: Фермерського господарства "Агро-Фокус", с. Веприк Гадяцького району Полтавської області,

до 1-го відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

до 2-го відповідача: Великобудущанської сільської ради Миргородського району Гадяцького району Полтавської області, с. Великі Будища Гадяцького району Полтавської області,

про поновлення договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Агро-Фокус" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 30,3568 га, розташованої на території Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 20 вересня 2010р., зареєстрованого у Гадяцькому РВ ПРФ «Центр ДЗК» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 жовтня 2010 року за № 041055200473, шляхом визнання укладеною між ФГ «Агро - фокус» та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області додаткової угоди, проект якої подавався ФГ «Агро - фокус» до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області разом з листом повідомлення про наміри продовжити договір оренди, який отриманий відповідачем 02.10.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 25.01.2013р. повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування було віднесено до компетенції Головного управління Держземагенства у Полтавській області. При цьому, не вимагалось переукладення (переоформлення) раніше укладеній договорів оренди землі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держгеокадастру за переліком згідно з додатком. Установлено, що територіальні органи Держземагенства, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Держгеокадастру.

Наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 9 від 03.03.2015 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Полтавської області.

Отже, як зазначав позивач, за наведеними вище нормами орендодавцем спірної земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Позивач на початку жовтня 2019 р. звернувся до 1-го відповідача з листом про продовження терміну дії договору оренди землі з проектом додаткової угоди, але відповіді не отримав.

Після закінчення строку дії договору оренди (31.12.2019р.) позивач звернувся до 1-го відповідача з листом-повідомленням від 11.02.2020р. з проектом додаткової угоди в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , оскільки належним чином виконує свої обов`язки за договором оренди, продовжує використовувати земельну ділянку та має намір у подальшому нею користуватись за цільовим призначенням, сплачуючи орендну плату. При цьому, 1-ий відповідач всупереч нормам ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в місячний строк не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди на новий строк, що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.03.2021р. залучено до участі у справі співвідповідача - Великобудущанську сільську раду Миргородського району (Гадяцького району) Полтавської області.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.07.2021р. у справі №917/495/20 позов задоволено; визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 20.09.2010р., який був укладений між Гадяцькою районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Агро-Фокус» (зареєстрований у Гадяцькому РВ ПРФ « Центр ДЗК» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 жовтня 2010 року за № 041055200473), шляхом визнання укладеною між Фермерським господарством «Агро-Фокус (код ЄДРПОУ 37097713) та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) додаткової угоди в редакції викладеній в прохальній частині позовної заяви.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 29.07.2021р. у справі №917/495/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 29.07.2021р. у справі №917/495/20 .

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 3153,00грн.

Разом з тим, з матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, суддя - доповідач зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Як вбачається з матеріалів скарги, до апеляційної скарги скаржником на підтвердження направлення копій апеляційної скарги учасникам справи додано фіскальний чек ПАТ "Укрпошта" від 30.08.2021р. та опис вкладення у цінний лист ПАТ "Укрпошта" від 30.08.2021р. на підтвердження направлення копії апеляційної скарги позивачу - Фермерському господарству "Агро-Фокус".

Проте, апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів на підтвердження направлення копій апеляційної скарги співвідповідачу - Великобудущанській сільській раді Миргородського району Гадяцького району Полтавської області, що не відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суддя - доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пунктів 2 та 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, суддя-доповідач зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Тобто, строк подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 29.07.2021р. сплив 18.08.2021р.

З матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом було подано апеляційну скаргу до господарського суду Полтавської області 31.08.2021р., що підтверджується відбитком штампу відділу документального забезпечення та контролю господарського суду Полтавської області на першому аркуші апеляційної скарги, тобто, після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду.

В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду від 29.07.2021р., апелянт посилається на те, що копію оскаржуваного рішення ним було отримано 25.08.2021р., отже лише з вказаної дати він мав можливість ознайомитись з його змістом.

Суддя-доповідач зазначає, що практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992 року).

Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 3600115761208 підтверджується той факт, що лише 25.08.2021р. апелянтом було отримано копію оскаржуваного рішення, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 129 Конституції України, суддя-доповідач вважає, що строк апелянтом пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим він підлягає поновленню.

Разом з тим, з урахуванням, тих обставин, що апелянтом до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, та не було надано доказів направлення копій апеляційної скарги співвідповідачу у справі, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення.

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення господарського суду Полтавської області від 29.07.2021р. у справі №917/495/20 залишити без руху.

2. Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач О.В. Плахов