Ухвала

від 06.09.2021 по справі 640/4696/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

06.09.2021Справа № 640/4696/20

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О. , розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

За позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), в якому просило відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЙ ГРАД".

Ухвалою від 28 жовтня 2020 року у справі №640/4696/20, яку залишили без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою 13 січня 2021 року, Окружний адміністративний суд міста Києва закрив провадження в адміністративній справі №640/4696/20 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про відміну державної реєстрації юридичної особи.

До суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про передачу адміністративної справи №640/4696/20 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 10.06.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва вирішено передати матеріали справи на розгляд до Господарського суду міста Києва.

15.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №640/4696/20.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021 справу №640/4696/20 передано на розгляд судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 року залишено позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 року судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданого позову, за умови усунення яких у спосіб, встановлений судом, позовна заява підлягає прийняттю до розгляду, а провадження у справі за таким позовом - відкриттю в силу приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

12.08.2021 до суду надійшла уточнена позовна заява Головного управління ДПС у м. Києві про усунення недоліків позовної заяви.

Водночас, суддя Лиськов М.О. перебував у щорічній відпустці з 02.08.2021, отже питання прийняття позовної заяви до розгляду вирішується суддею після поверненні із відпустки.

Проте, Суд зазначає, що всупереч вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 26.072021 року Позивачем не подано на адресу суду письмової заяви із зазначенням відомостей щодо п.п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме, позовна заява не містить: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Крім того, Суд звертає увагу Позивача, що відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 року по справі №640/4696/20, якою встановлено Позивачу строк для подання до суду письмової заяви із зазначенням відповідних відомостей, набрала законної сили та є обов`язковою до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Проте, Суд зазначає, що всупереч вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 року Позивачем не подано суду письмової заяви із зазначенням відповідних відомостей.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:

" 44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності."

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, Суд доходить висновку, що позовна заява Приватного підприємства "Українська інвестиційно - промислово будівельна компанія" до Житомирської обласної державної адміністрації про скасування рішення та зобов`язання прийняти нове рішення підлягає поверненню Заявнику.

При цьому, Суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 162, 163, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "КНЯЖИЙ ГРАД" вважати неподаною та повернути Заявникові.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню.

Суддя М.О. Лиськов