Рішення

від 08.09.2021 по справі 640/3280/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року м. Київ №640/3280/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Міністерства юстиції України провизнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Головне управління ДПС у Дніпропетровській області,

- Товариство з обмеженою відповідальністю Лінтор ;

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2021 №361/5;

- зобов`язати Міністерство юстиції України повідомити Державне підприємство Національні інформаційні системи про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 29.01.2021 №361/5 Про задоволення скарги та про необхідність відновлення державному реєстратору ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- зобов`язати ДПС України надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішенням суду звіт про його виконання.

Ухвалою від 15.02.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Водночас залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Товариство з обмеженою відповідальністю Лінтор .

Ухвалою суду від 15.02.2021 залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваного наказу, прийнятого за наслідками розгляду скарги на дії позивача як державного реєстратора, яку (скаргу) розглянуто з порушенням визначеної законодавством процедури. Так, зокрема, позивача в установленому порядку не повідомлено про розгляд указаної скарги, що позбавило його можливості надати свої доводи та аргументи про її необґрунтованість. Таке порушення є істотним і є достатньою підставою для визнання зазначеного наказу протиправним і його скасування. Окрім того, оскаржуваний наказ ґрунтується на висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, яким необґрунтовано встановлено порушення позивачем законодавства при здійсненні реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи ТОВ Лінтор . Згідно з доводами позивача жодних порушень законодавства при здійсненні цієї реєстраційної дії він не допускав.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи про правомірність оскаржуваного наказу. Зокрема, відповідач уважає, що позивача належним чином повідомлено про розгляд Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про порушення позивачем законодавства при здійсненні реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи ТОВ Лінтор , а саме шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України відповідного оголошення. Водночас, зазначив про обґрунтованість висновку названої Колегії про порушення позивачем вимог законодавства при вчиненні вищевказаної реєстраційної дії, на підставі якого видано оскаржуваний наказ.

Третя особа Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у письмовому поясненні щодо позову заперечила щодо позовних вимог, стверджуючи про їх необґрунтованість. Зокрема зазначила, що оскаржувану реєстраційну дію позивачем здійснено на підставі поданих ТОВ Лінтор документів, серед яких був відсутній документ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відсутність/наявність податкової заборгованості вказаного товариства перед бюджетом. Наведене свідчить про протиправність таких реєстраційних дій. При цьому ТОВ Лінтор має заборгованість зі сплати податків і зборів та зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування.

Позивач, не погоджуючись із доводами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, викладеними в його письмовому поясненні, надав суду свої письмові пояснення, в яких наполягав на правомірності здійснення реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи ТОВ Лінтор , оскільки станом на час її вчинення йому не була надана інформація про наявність у цього товариства податкового боргу. До того ж скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, адресована Міністерству юстиції України, не містить інформації про суму податкового боргу на момент проведення державної реєстрації припинення ТОВ Лінтор та докази щодо підтвердження його існування.

Третя особа ТОВ Лінтор своїх пояснень щодо заявленого позову на висловила.

Ознайомившись із матеріалами справи суд встановив, що позивач - ОСОБА_1 є державним реєстратором Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області. 03.11.2020 позивач здійснив реєстраційну дію №1009321110008000002 Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації , внаслідок чого припинено юридичну особу ТОВ Лінтор (ідентифікаційний код юридичної особи 42682481).

Уважаючи, що указану реєстраційну дію державним реєстратором ОСОБА_1 здійснено із порушенням вимог законодавства, оскільки не було враховано заперечення контролюючого органу проти державної реєстрації припинення вищевказаного товариства через наявність його заборгованості перед бюджетом, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою від 02.12.2020 №112671/10/04-36-05-09-12 на ці дії.

За результатами розгляду указаної скарги Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 14.01.2021, яким Міністерству юстиції України рекомендовано:

- задовольнити цю скаргу у повному обсязі;

- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 03.11.2020 №1009321110008000002 Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації , проведену державним реєстратором Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області Гришановим А.І. щодо ТОВ Лінтор , ідентифікаційний код юридичної особи 42682481;

- тимчасово блокувати державному реєстратору Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на (три) місяці.

На підставі указаного висновку Міністерство юстиції України видало наказ від 20.01.2021 №361/5 Про задоволення скарги , яким вирішило:

1) у повному обсязі задовольнити скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.12.2020;

2) скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 03.11.2020 №1009321110008000002 Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації , проведену державним реєстратором Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області Гришановим А.І. щодо ТОВ Лінтор , ідентифікаційний код юридичної особи 42682481;

3) тимчасово блокувати державному реєстратору Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на (три) місяці;

4) виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству;

5) виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство Національні інформаційні системи .

Оцінюючи зазначений наказ суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 (далі також - Положення №228), Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

За змістом підпункту 2-2 пункту 3 Положення №228 основними завданнями Мін`юсту є, поміж іншого, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва.

Як зазначено в підпункті 83-7 пункту 4 Положення №228, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до закону контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, в тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до закону, та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені законом. Згідно з підпунктом 83-10 цього ж пункту Положення №228 Мін`юст розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі також - Закон №755-ІV).

За змістом статті 1 цього Закону державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом;

Відповідно до частини другої статті 5 Закону №755-ІV до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить:

- контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом (підпункт 4);

- здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру (підпункт 5);

- розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом (підпункт 8).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 34 Закону №755-ІV Міністерство юстиції України розглядає скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення).

Пунктом 5 статті 34 Закону №755-ІV встановлено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

За висновком суду скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.12.2020 №112671/10/04-36-05-09-12, адресована Міністерству юстиції України, відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до пункту 9 статті 34 Закону №755-ІV порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедура розгляду скарг у сфері державної реєстрації на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі також - Порядок №1128), та передбачає утворення для забезпечення розгляду таких скарг постійно діючих комісій з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Згідно з пунктом 2 розділу І Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5 (далі також - Положення №71/5), Колегія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфери державної реєстрації).

Пунктом 1 розділу 3 Положення №71/5 визначено, що формою роботи Колегії є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії визначаються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом. Персональний склад членів Колегії, що беруть участь у відповідному засіданні, визначається співголовою Колегії.

Пунктом 10 Порядку №1128 передбачено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

Пунктами 11-12 Порядку №1128 також встановлено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

Відповідно до пунктів 13 Порядку№1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Як зазначено в частині шостій статті 34 Закону №755-ІV, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Аналіз змісту пунктів 10-12 Порядку №1128 дає підстави суду стверджувати, що Мін`юст повинен обрати і дотримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та заінтересовані особи повинні бути обізнані про подання скарги, предмет скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення суб`єкта оскарження про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача мають свідчити про його поінформованість, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін`юсту свою позицію щодо доводів скарги.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 08.04.2019 у справі №826/9791/17 та від 19.06.2019 у справі №826/14385/16.

Як зазначив Верховний Суд у вищевказаних постановах, під час розгляду скарги по суті Міністерство юстиції України має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, що вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Недотримання порядку розгляду скарги не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги.

Суд критично сприймає доводи відповідача про належне повідомлення позивача про розгляд скарги щодо нього з наступних підстав.

Так, згідно з доводами відповідача, Міністерство юстиції України належним чином, а саме відповідно до вимог пункту 11 Порядку №1128, повідомило позивача про розгляд скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області стосовно нього на засіданні Колегії 14.01.2021 шляхом публікації на своєму офіційному веб-сайті за адресою https://minjust.gov.ua про це відповідного оголошення.

Судом встановлено, що в пункті 1 оголошення, розміщеного на офіційному вебсайті за вищевказаним посиланням, міститься інформація про призначення на 14.01.2021 на 09:00 год. розгляду скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.12.2020 №11267/10/04-36-05-09-12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.12.2020 за №27112-26-20, щодо ТОВ Лінтор (ідентифікаційний код юридичної особи 42682481); суб`єкт оскарження державний реєстратор Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської районної державної адміністрації Гришанов А.І.; заінтересовані сторони: ОСОБА_2 .

Проте, із копії цього оголошення, наданого відповідачем, роздрукованого з веб-сайту Міністерства юстиції України, неможливо встановити дату його публікації відповідно до вимог пункту 11 Порядку №1128, а саме не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги.

За наслідками огляду зазначеного оголошення безпосередньо на веб-сайті Міністерства юстиції України суд також не виявив дати його публікації.

Жодних доказів щодо публікації згаданого оголошення в строк не пізніше ніж за два дні до розгляду скарги відповідач суду не надав.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів перед судом публікацію вказаного оголошення відповідно до вимог пункту 11 Порядку №1128.

Крім того, аналіз змісту цього оголошення свідчить про відсутність у ньому всієї необхідної інформації про те, на які саме здійснені позивачем реєстраційні дії чи прийняті рішення Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано скаргу. Наявна в оголошенні сама по собі інформація про реквізити скарги, особу скаржника, інших суб`єктів оскарження та заінтересованих осіб за відсутності конкретної інформації про оскарження тих чи інших реєстраційних дій чи рішень державного реєстратора унеможливлюють визначення державним реєстратором дій чи рішень, які є предметом оскарження та підготовку належним чином своїх пояснень щодо предмету оскарження, який стосується безпосередньо його.

Водночас, відповідачем не дотримано інші вимоги пункту 11 Порядку №1128 в частині додаткового повідомлення позивача одним із таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);

2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

У своїй скарзі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не зазначило номер телефону суб`єкта оскарження та адресу його електронної пошти.

Разом з тим суд погоджується з доводами позивача про те, що оскільки він є державним реєстратором Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області, яка у свою чергу є органом державної влади та має свій офіційний сайт, на якому оприлюднено номери телефонів та адресу електронної пошти, то саме з цього офіційного джерела інформації відповідач мав можливість встановити, відповідно, як номер телефону, так і адресу електронної пошти Онуфріївської районної державної адміністрації, за якими повідомити позивача про розгляд скарги щодо нього. Однак, відповідач не вжив заходів щодо встановлення з указаного офіційного джерела номеру телефону та адресу електронної пошти, за якими можна було повідомити позивача про розгляд скарги.

За відсутності повідомлення позивача про розгляд вищевказаної скарги телефонограмою або засобами електронної пошти суд уважає, що застосований відповідачем механізм повідомлення позивача лише шляхом публікації оголошення на веб-сайті Міністерства юстиції України є недієвим з точки зору досягнення мети такого оголошення, оскільки у будь-якої зацікавленої особи без наявності інформації про факт звернення з такою скаргою відсутня необхідність для моніторингу офіційного веб-сайту Мін`юсту. Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, що міститься в постанові від 12.06.2019 у справі №821/1490/17.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивач фактично був позбавлений можливості дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги, отже, й бути присутнім під час її розгляду та надати відповідні письмові пояснення.

Як зазначалося вище, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду скарги Колегією. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги.

Попри те, що позивач належним чином не був повідомлений про розгляд скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідач розглянув його скаргу, встановивши порушення позивачем вимог законодавства у сфері державної реєстрації.

Суд погоджується з позивачем, що незабезпечення відповідачем йому можливості взяти участь у розгляді скарги та/або надати письмові пояснення щодо суті скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки скарги та обґрунтованість прийнятого за наслідками розгляду скарги рішення, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.05.2019 у справі №826/9046/16.

Як зазначив Верховний Суд також у постанові від 18.06.2020 у справі №820/1063/17, неповідомлення, зокрема, суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Суд звертає увагу, що в пункті 71 рішення Рисовський проти України (заява 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, зокрема, що суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, Колегія не мала законних підстав розглядати скаргу по суті, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 28.05.2020 у справі №822/1874/17.

У постанові від 25.07.2019 у справі № 826/13000/18 Верховний Суд вказав, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Визначена правова процедура проведення перевірки встановлює межі вчинення повноважень органу державної влади щодо проведення ним перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (п. 61 коментаря до документа Венеційської комісії Мірило правовладдя (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12.03.2016)).

Таким чином, ураховуючи наведені вище положення законодавства, позивач правомірно очікував дотримання Міністерством юстиції України процедури розгляду скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, чого, як вбачається з матеріалів справи, не відбулось.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що допущені Міністерством юстиції України порушення процедури розгляду вищевказаної скарги нівелюють відповідні наслідки та обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України у повному обсязі.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10.02.2010). Тому суд не вбачає за доцільне надавати оцінку решті доводів позивача про протиправність оскаржуваного наказу Мін`юсту.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 77 названого Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів належним чином правомірність оскаржуваного наказу, що є підставою для задоволення вимоги позивача про визнання протиправним і скасування цього наказу.

Водночас не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання відповідача повідомити Державне підприємство Національні інформаційні системи про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 29.01.2021 №361/5 Про задоволення скарги та про необхідність відновлення державному реєстратору ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Наведене обґрунтовуються наступним.

З матеріалів справи неможливо встановити конкретну дату тимчасового блокування позивачу доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 3 місяці. Водночас, як слідує зі змісту вищевказаної позовної вимоги, станом на час звернення позивача до суду із даним позовом, що мало місце 09.02.2021, наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2021 №361/5 Про задоволення скарги реалізований Державним підприємством Національні інформаційні системи в частині тимчасового блокування доступу позивачу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 3 місяці, оскільки позивач зазначає про необхідність відновлення йому доступу до названого Реєстру.

Оскільки навіть якщо розпочати облік тримісячного строку блокування доступу позивачу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 09.02.2021, то станом на час вирішення судом даної справи, цей тримісячний строк давно сплинув.

Отже, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до частково задоволення судом.

Також не підлягає задоволенню судом клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання ДПС України в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішенням суду звіт про його виконання.

Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої цієї статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Насамперед суд уважає за доцільне зазначити, що позивач, замість Міністерства юстиції України, помилково вказав ДПС України, яка не є учасником даної справи.

Окрім того, зважаючи на часткове задоволення судом позовних вимог ОСОБА_1 , а саме в частині визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 29.01.2021 №361/5, що не потребує вчинення названим Міністерством будь-яких дій на виконання рішення суду, то підстави для встановлення судового контролю наразі відсутні.

Частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 681,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у розмірі 681,00 грн. підлягають йому відшкодуванню частково, а саме в розмірі 340,50 грн., що становить 50% від сплаченої ним суми.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2021 №361/5.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 340,50 грн. (триста сорок гривень 50 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко