Постанова

від 08.09.2021 по справі 380/9585/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/9585/20 пров. № А/857/13684/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.С., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом Фермерського господарства Б.М.В. до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

суддя у І інстанції Клименко О.М.,

час ухвалення судового рішення не зазначено,

місце ухвалення судового рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення 26 лютого 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Фермерське господарство Б.М.В. (далі - ФГ) звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС) № 1832104/31228323 від 13 серпня 2020 року про відмову у реєстрації його податкової накладної (далі ПН) № 21 від 27 липня 2020 року;

зобов`язати Державну податкову службу України (далі - ДПС) зареєструвати у день надходження у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) зазначену ПН № 21 від 27 липня 2020 року;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС № 1787388/31228323 від 31 липня 2020 року про відмову у реєстрації його ПН № 15 від 20 липня 2020 року;

зобов`язати ДПС зареєструвати у день надходження у ЄРПН ПН № 15 від 20 липня 2020 року;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС № 1787387/31228323 від 31 липня 2020 року про відмову у реєстрації ПН № 16 від 20 липня 2020 року;

зобов`язати ДПС зареєструвати у день надходження у ЄРПН ПН № 16 від 20 липня 2020 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 380/9585/20 позов було задоволено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи відповідачі не надали суду доказів на спростування позовних вимог та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень, якими позивачу відмовлено у реєстрації ПН у ЄРПН.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також беручи до уваги те, що такі документи були надані контролюючому органу разом з поясненнями щодо ПН, реєстрацію яких було зупинено, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації в ЄРПН.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС зареєструвати ПН № 21 від 27 липня 2020 року, № 15 від 20 липня 2020 року, № 16 від 20 липня 2020 року у ЄРПН, то такі вимоги відповідають приписам пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

У апеляційній скарзі ГУ ДПС просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ФГ Б.М.В. відмовити у повному обсязі.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що оспорюваними рішеннями комісії ГУ ДПС було відмовлено ФГ у реєстрації ПН № 15 від 20 липня 2020 року, № 16 від 20 липня 2020 року та № 21 від 27 липня 2020 року з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи).

Позивачем до матеріалів справи не додано жодного документу, який б підтверджував направлення та отримання органом ДПС копій документів, які долучені до позовної заяви.

Враховуючи зазначене у ГУ ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних ПН, а тому висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи і є помилковими.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ФГ підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ГУ ДПС у судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.

Представник ФГ Б.М.В. у ході апеляційного розгляду заперечила обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ФГ Б.М.В за наслідками своєї діяльності склало ПН № 21 від 27 липня 2020 року, № 15 від 20 липня 2020 року, № 16 від 20 липня 2020 року, які направило для реєстрації у ЄРПН.

Вказані ПН були прийняті контролюючим органом, однак їх реєстрація зупинена з огляду на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відтак позивачу контролюючим органом було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН.

ФГ Б.М.В на вказану вимогу з метою проведення реєстрації ПН № 21 від 27 липня 2020 року, № 15 від 20 липня 2020 року, № 16 від 20 липня 2020 року у ЄРПН контролюючому органу направило:

1) щодо ПН № 15 від 20 липня 2020 року:

- повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 від 29 липня 2020 року, у яких зазначено, що Ріпак вирощений господарством на орендованих землях, право використання яких зареєстровано держ. реєстратором із використанням власних орендованих засобів та працівників, що працюють на постійній основі. Зібраний урожай з поля в липні місяці зразу реалізовується. Тому код ризиковості є некоректним ;

- накладну № 10 від 20 липня 2020 року; додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № КЛВ200720/030 від 20 липня 2020 року; банківську виписку по рахунку за період з 23 липня 2020 року по 24 липня 2020 року.

2) щодо ПН № 16 від 20 липня 2020 року:

- повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 2 від 29 липня 2020 року в яких зазначено, що Ріпак є власно вирощеною продукцією із використанням власних основних засобів та постійно працюючих працівників на орендованих землях, право використання яких зареєстроване держ. реєстратором. Тому код ризиковості є некоректним ;

- накладну № 11 від 20 липня 2020 року; договір купівлі-продажу № КЛВ200720/029 від 20 липня 2020 року, укладений ФГ Б.М.В (Продавець) з Товариством з обмеженою відповідальністю КЛОВ (Покупець), банківську виписку по рахунку за період з 23 липня 2020 року по 24 липня 2020 року.

3) щодо ПН № 21 від 27 липня 2020 року:

- повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 3 від 07 серпня 2020 року, в яких зазначено, що ФГ реалізовує с/г продукцію власного виробництва (ячмінь, ріпак, пшеницю, сою і т.д.), що становить 95% всієї реалізації. В липні зібрано урожай ріпаку з площі 300 га, що і продається протягом липня-серпня. Аналогічна реалізація була протягом минулих 5 років, в таблиці даних платника ПДВ код ріпаку 1205 відображений в рядку 7, подано 11.03.2020 р., реєстр № 9048561327, тому код ризик. є некоректним. Підприємство має всі необхідні ОЗ для вирощування зерн., техн. і олійних культур на 18,5 мільйонів, орендує зем. паїв 938 га ;

- договір поставки № З.0011 від 03 липня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Збаразький комбінат хлібопродуктів (Покупець) та ФГ Б.М.В (Постачальник), видаткову накладну № 14 від 27 липня 2020 року, специфікацію № 2 від 22 липня 2020 року, договір складського зберігання зерна № 19 від 06 липня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Збаразький комбінат хлібопродуктів (Зерновий склад) та ФГ Б.М.В (Поклажодавець), реєстри № 186, № 221, № 240, № 265 накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою за 23 липня 2020 року, за 24 липня 2020 року, за 25 липня 2020 року, за 26 липня 2020 року; акт приймання-передачі від 27 липня 2020 року, товарно-транспортні накладні № 46 від 23 липня 2020 року, № 47 від 23 липня 2020 року, № 48 від 24 липня 2020 року, № 49 від 24 липня 2020 року, № 50 від 25 липня 2020 року, № 51 від 26 липня 2020 року, № 52 від 26 липня 2020 року; банківські виписки по рахунку від 23 липня 2020 року, від 24 липня 2020 року, від 31 липня 2020 року, від 11 серпня 2020 року.

Комісія ГУ ДПС 31 липня 2020 року прийняла рішення № 1787388/31228323, № 1787387/31228323 про відмову у реєстрації в ЄРПН ПН № 15 від 20 липня 2020 року, ПН № 16 від 20 липня 2020 року з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних .

Окрім того, комісія ГУ ДПС прийняла рішення № 1832104/31228323 від 13 серпня 2020 року про відмову у реєстрації в ЄРПН ПН № 21 від 27 липня 2020 року з підстав ненадання платником податків копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

ФГ Б.М.В. не поголилося із вказаними рішення контролюючого органу та звернулося до адміністративного суду із позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Як передбачено у пункті 201.1 статті 201 ПК, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі - Порядок №1246).

За правилами пунктів 12 - 15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій (надалі по тексту також - Критерії).

Відповідно до пункту 1 одним з таких критеріїв є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно із матеріалами справи оспорювані ФГ Б.М.В. рішення комісії ГУ ДПС про зупинення реєстрації ПН № 21 від 27 липня 2020 року, № 15 від 20 липня 2020 року, № 16 від 20 липня 2020 року у ЄРПН мотивовані таким: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій .

Пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Попри те матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження висновку контролюючого органу щодо відсутності у таблиці даних платника ПДВ кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та перевищення або рівності обсягу постачання величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання доказів.

При цьому суд першої інстанції доречно наголосив на тому, що відповідно до приписів підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, однак такий розрахунок відсутній.

Водночас слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що запропонувавши у квитанціях про реєстрацію ПН/РК надати пояснення та копії документів для розгляду питання прийняття відповідного рішення, контролюючий орган не конкретизував документів, а також кола питань, які мали б бути висвітлені у поясненнях платника податку, необхідних для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації у ЄРПН поданих позивачем ПН, всупереч приписам підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165.

Окрім того, на думку апеляційного суду, на підставі системного аналізу приписів пунктів 5 та Додатку до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 10), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520), суд першої інстанції обґрунтовано підкреслив необхідність зазначення конкретного переліку документи, яких не надано платником податків для можливості прийняття позитивного рішення.

При цьому ГУ ДПС не обґрунтовано того, чому надані позивачем документи не було взято до уваги при прийнятті оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації в ЄРПН ПН № 21 від 27 липня 2020 року, № 15 від 20 липня 2020 року, № 16 від 20 липня 2020 року та яких саме документів платником податків не було надано.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправне зупинення контролюючим органом реєстрації ПН № 21 від 27 липня 2020 року, № 15 від 20 липня 2020 року, № 16 від 20 липня 2020 року ФГ Б.М.В. у ЄРПН з подальшою відмовою у їх реєстрації.

Доводів щодо помилковості висновків суду першої інстанції у іншій частині вирішення позовних вимог ФГ Б.М.В. апеляційна скарга ГУ ДПС не містить.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії , № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі Федорченко та Лозенко проти України (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом , тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 380/9585/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Постанова у повному обсязі складена 09 вересня 2021 року.