Рішення

від 08.09.2021 по справі 330/2890/20

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/2890/20

2/330/128/2021

"08" вересня 2021 р. Якимівський районний суд Запо різької області у складі:

головуючого судді - Гусарової В.В.

при секретарі - Тошевої Д.Е.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 до Кирилівської селищної ради Мелітопольского (Якимівського) району Запорізької області (місце знаходження: Україна, Запорізька область, Мелітопольский ( Якимівський) район, смт. Кирилівка, бул.Приморський 67, ЄДРПОУ 25489968),треті особи, що не заявляють самостійних вимог : ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , код НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , код НОМЕР_5 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення грошових коштів.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до Кирилівської селищної ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення грошових коштів

1.Позиція сторони позивача

Позов мотивовано наступним.

1.1. 06.09.2018 Кирилівською селищною радою прийнято рішення № 21 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та передачу в оренду земельних ділянок ТОВ Мелітопольський торгівельний будинок Рефма-Сервіс , пунктом 1 якого, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ТОВ Мелітопольський торгівельний будинок Рефма-Сервіс , наданої під розміщення об`єктів рекреаційного призначення, що розташована в АДРЕСА_7 .

Пунктом 2 даного рішення, достроково припинено дію договору оренди земельної ділянки від 19.07.2006 зареєстрованого у Якимівському районному відділі ' Запорізької регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , запис за № 040626400171 від 27.07.2006, укладений з ТОВ І Мелітопольський торгівельний будинок Рефма-Сервіс .

Також, пунктом 4 вказаного рішення, передано ОСОБА_1 в оренду строком на 49 років земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_7 , площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206 під розміщення об`єктів рекреаційного призначення, за рахунок земель, які утворились в результаті поділу земельної ділянки ТОВ Мелітопольський торгівельний будинок Рефма-Сервіс .

07.11.2018 Кирилівською селищною радою з ОСОБА_1 укладено договір

оренди земельної ділянки площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_7 .

23.01.2019 Кирилівською селищною радою з ОСОБА_1 укладеної попередній договір про викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_7 .

18.04.2019 Кирилівською селищною радою прийнято рішення № 27 Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення в смт Кирилівка ОСОБА_1 , пунктом 1 якого, погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Пунктом 4 даного рішення, вирішено продати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 , для розміщення об`єктів рекреаційного

призначення, на затверджених п.п. 5 даного рішення умовах договору купівлі-продажу.

Крім того, пунктом 6 вказаного рішення, затверджено умови договору купівлі-продажу земельної ділянки, зазначеної в п. 4.5. даного рішення та пунктом 7 цього рішення доручено голові ради ОСОБА_7 укласти від імені ради договір купівлі-продажу зазначеної в п. 4 даного рішення земельної ділянки на затверджених умовах, а також оформлювати інші необхідні для вчинення цієї угоди документи.

24.04.2019 Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області в особі голови Малєєва І.В., який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Земельного кодексу України, регламенту роботи з ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець на підставі рішення Двадцять третьої, сесії Сьомого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області за №27 від 18.04.2019 зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у власність належну Продавцю земельну ділянку площею 3,0970 га, запис про право власності на який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.12.2018 року за номером 29269062, розділ №1712357323203 і сплатити за нею визначену за домовленістю сторін грошову суму.

Згідно з п. 2.1. Договору ціна продажу земельної ділянки за цим Договором, згідно рішення Двадцять третьої сесії Сьомого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області за №27 від 18квітня 2019 року становить 2 803 094 гривні 70 копійок.

Враховуючи сплату у сумі 298 509 гривень 49 копійок відповідно до попереднього договору про викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідченого Уколовим С.А., приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області від 23.01.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №114, встановлюється сума до сплати за земельну ділянку 2 504 585 гривень 23 копійки.

Відповідно до п. 2.2. Договору за домовленістю сторін оплата земельної ділянки здійснюється Покупцем в день підписання цього договору, шляхом безготівкового розрахунку, згідно наданого рахунку Продавця.

У подальшому, ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206, поділено на 16 земельних ділянок з кадастровими номерами: 2320355400:01:005:0216, 2320355400:01:005:0217, 2320355400:01:005:0218, 2320355400:01:005:0219, 2320355400:01:005:0220, 2320355400:01:005:0221, 2320355400:01:005:0222, 2320355400:01:005:0223, 2320355400:01:005:0224, 2320355400:01:005:0225, 2320355400:01:005:0226, 2320355400:01:005:0227, 2320355400:01:005:0228, 2320355400:01:005:0229,1 2320355400:01:005:0230 та 2320355400:01:005:0231.

Надалі, ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,4811 га, кадастровий

номер 2320355400:01:005:0230, поділено на 5 земельних ділянок з кадастровими

номерами: 2320355400:01:005:0236, 2320355400:01:005:0237,

2320355400:01:005:0238, 2320355400:01:005:0239 та 2320355400:01:005:0240.

У подальшому, ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,4015 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0240, поділено на 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 2320355400:01:005:0243 та 2320355400:01:005:0244.

Згодом позивачу стало відомо, що попередній договір та договір-купівлі продажу земельної ділянки, укладені з Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області є недійсними оскільки укладені на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування , так як вказані земельні ділянки знаходяться в прибережній захисній смузі , проект землеустрою із виготовлення меж прибережної захисної смуги Азовського моря та лиманів на території смт Кирилівка Якимівського

району Запорізької області на сьогоднішній день не встановлений, а тому вказана земельна ділянка не могла бути об`єктом купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території, України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 19, 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у т.ч. землі водного фонду. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель' є підставою для визнання відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно зі ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу

України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками,

озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також

островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж

морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в)

гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також

землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних

шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій

морських портів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережна захисна смуга вздовж морів, навколо морських заток і лиманів встановлюється шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Так, згідно зі ст. 62 Земельного кодексу України та ст. 90 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Згідно з п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів І прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 № 486 Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них , з урахуванням конкретної ситуації.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон.

З огляду на викладене, рішення Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 № 27 Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення в смт Кирилівка ОСОБА_1 суперечить законодавству, порушує інтереси держави, що згідно із ст.ст. 16, 21, 393 ЦК України та ст. 152 ЗК України є підставою для визнання його незаконним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

З урахуванням того, що договір від 24.04.2019 купівлі-продажу земельної ділянки, площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206, укладено на підставі незаконного рішення Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 № 27 Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення в смт Кирилівка ОСОБА_1 та у подальшому з цієї земельної ділянки відчужено 4 земельні ділянки на користь третіх осіб, останні підлягають визнанню судом недійсними із застосуванням наслідків недійсності правочинів.

1.2.На підставі вищевикладеного, позивач просила ухвалити рішення, яким визнати незаконними та скасувати рішення Кирилівської селищної, ради Якимівського району Запорізької області від 18.04.2019 № 27 Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення в смт Кирилівка ОСОБА_1 , яким продано ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0970 га з кадастровим номером 2320355400:01:005:0206, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 та визнати недійним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,0970 га з кадастровим номером 2320355400:01:005:0206, укладений 24.04.2019 Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області з ОСОБА_1 , стягнути з відповідача понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав, визначених у позовній заяві .

2.Позиція сторони відповідача - Кирилівської селищної ради

Відповідач Кирилівська селищна рада надала відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнала, мотивуючи свою позицію тим, що Сторони виходили з того, що земельна ділянка є комунальною власністю, розташована в межах населеного пункту смт Кирилівка та відноситься до земель рекреаційного призначення. Право встановлювати категорію землі на землях населеного пункту належить органам місцевого самоврядування, а саме - Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області, що чітко визначено ст. 20 Земельного кодексу України. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.04.2019 року НВ-2305807652019 на вказану земельну ділянку не встановлені обмеження (обтяження).

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2, 19 Закону України Про охорону земель визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до статті 19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до положень статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільські, селищні, міські ради вирішують питання регулювання земельних відносин.

Це означає, що Кирилівська селищна рада, як представницький орган територіальної громади, має право розпоряджатися землями комунальної власності в інтересах громади, самостійно (без вказівки державних органів) визначати категорію земель комунальної власності, а також передавати їх в оренду та у власність на вигідних умовах.

Згідно до статті 116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Так, згідно з положеннями статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті в тому числі, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації (абзаци 2, 3 частини третьої статті 60 ЗК України).

Статтею 88 Водного кодексу України визначено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Згідно з пунктами 6, 10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням, зокрема, цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони. На землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

З огляду на вказані приписи законодавство, чинне на момент укладення договору купівлі-продажу, вимагало визначати прибережні захисні смуги у межах населених пунктів з урахуванням будь-якої містобудівної документації у цій сфері та виходячи з конкретних умов забудови, які склалися на місцевості.

Зазначене у повній мірі узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункти 66-77), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункти 56-67).

Містобудівна документація - це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій(частина перша статті 17 Закону України Про основи містобудування ), з урахуванням яких визначається цільове призначення земель (абзац четвертий статті 1 Закону України Про планування і забудову територій , який був чинним на час прийняття оскарженого рішення).

На час укладання договору купівлі-продажу та на теперішній час проект землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги Азовського моря та Молочного, Утлюкського лиманів на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області відсутній, прибережна захисна смуга навколо Азовського моря та лиманів не встановлювалась.

Частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території такої зони, є прибережна захисна смуга (абзац тридцять восьмий статті 1 ВК України, абзац другий пункту 8.19, пункт 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів).

Відповідно до абзацу третього пункту 10.17 Державних будівельних норм (далі - ДБН) 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44, уздовж берегів водойм прибережні смуги установлюються завширшки не менше 20 м від урізу води, що відповідає нормальному підпертому рівню водойми.

Місцеві правила забудови - це нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування (абзац чотирнадцятий статті 1 Закону України Про планування і забудову територій ).

Статтею 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено:

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Генеральний план був розроблений Державним підприємством ДНІПРОМІСТО , яке є базовою організацією з науково-технічної діяльності у будівництві, розробником нормативно-методичних та інформаційних стандартів з питань планування і забудови територій та населених пунктів, а також забезпечення функціонування технічного комітету стандартизації Планування територій та населених пунктів (ТК 314).

Генеральний план смт Кирилівка відповідає державним стандартам та затверджений всіма необхідними органами державної влади та місцевого самоврядування, в т.ч. Протокол засідання містобудівної ради при відділі містобудування та архітектури Запорізької облдержадміністрації від 18.12.2002 р.; Висновок державної екологічної експертизи №166/03 від 01.07.2003 р. Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області; Висновок комплексної державної інвестиційної експертизи №47 від 29.07.2003 р. Запорізької обласної служби Української державної інвестиційної експертизи при облдержадміністрації ОБЛДЕРЖІНВЕСТЕКСПЕРТИЗА ; Експертний висновок управління пожежної безпеки у Запорізькій області від 11.06.2003 р. №11/2/3418 Управління пожежної безпеки в Запорізькій області; Висновок №87 на проект будівництва від 15.07.2003 р. Управління Міністерства охорони здоров`я України Запорізької облдержадміністрації.

Генеральний план смт Кирилівка визначає потреби в територіях для забудови та іншого використання; обґрунтовує доцільність зміни меж селища, пріоритетність забудови та іншого використання територій; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання територій; планувальну структуру та композицію забудови; загальний стан довкілля, фактори, що його формують, а також містобудівні заходи щодо поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного стану; території, що мають обмеження (природо-охоронні, санітарно-гігієнічні, інженерно-будівельні) їх використання.

З огляду на наведене, конкретні умови забудови були визначені на підставі генерального плану забудови смт Кирилівка, затвердженого рішенням Кирилівської селищної ради від 09.10.2003 року та рішенням Запорізької обласної ради від 29.09.2004 року, дійсного на час прийняття оскаржуваного рішення, який, згідно з нормами ст. 34 Закону України Про основи містобудування , відноситься до містобудівної документації. Саме з урахуванням містобудівної документації встановлюється захисна прибережна смуга у межах існуючих населених пунктів, згідно до ч. 6 статті 88 ВК України.

Отже, на підставі вище викладеного Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

2.1.Представник третьої особи ОСОБА_5 не дивлячись на письмові пояснення, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача, просив їх задовольнити, інші третя особи заперечували проти задоволення позову, на підставах, аналогічних тим, що були викладені у відзиві Кирилівської селищної ради.

3 .Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного .

3 .1.Так, у судовому засіданні було встановлено, що

06.09.2018 Кирилівською селищною радою прийнято рішення № 21 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та передачу в оренду земельних ділянок ТОВ Мелітопольський торгівельний будинок Рефма-Сервіс , пунктом 1 якого, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ТОВ Мелітопольський торгівельний будинок Рефма-Сервіс , наданої під розміщення об`єктів рекреаційного призначення, що розташована в АДРЕСА_7 .

Пунктом 2 даного рішення, достроково припинено дію договору оренди земельної ділянки від 19.07.2006 зареєстрованого у Якимівському районному відділі ' Запорізької регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , запис за № 040626400171 від 27.07.2006, укладений з ТОВ І Мелітопольський торгівельний будинок Рефма-Сервіс .

Також, пунктом 4 вказаного рішення, передано ОСОБА_1 в оренду строком на 49 років земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_7 , площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206 під розміщення об`єктів рекреаційного призначення, за рахунок земель, які утворились в результаті поділу земельної ділянки ТОВ Мелітопольський торгівельний будинок Рефма-Сервіс .

07.11.2018 Кирилівською селищною радою з ОСОБА_1 укладено договір

оренди земельної ділянки площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_7 .

23.01.2019 Кирилівською селищною радою з ОСОБА_1 укладеної попередній договір про викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_7 .

18.04.2019 Кирилівською селищною радою прийнято рішення № 27 Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення в смт Кирилівка ОСОБА_1 , пунктом 1 якого, погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Пунктом 4 даного рішення, вирішено продати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 , для розміщення об`єктів рекреаційного

призначення, на затверджених п.п. 5 даного рішення умовах договору купівлі-продажу.

Крім того, пунктом 6 вказаного рішення, затверджено умови договору купівлі-продажу земельної ділянки, зазначеної в п. 4.5. даного рішення та пунктом 7 цього рішення доручено голові ради ОСОБА_7 укласти від імені ради договір купівлі-продажу зазначеної в п. 4 даного рішення земельної ділянки на затверджених умовах, а також оформлювати інші необхідні для вчинення цієї угоди документи.

24.04.2019 Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області в особі голови Малєєва І.В., який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Земельного кодексу України, регламенту роботи з ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,0970 га, кадастровий номер 2320355400:01:005:0206, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_7 .

Вказане рішення та договір купівлі-продажу є предметом позову, позивач просить їх визнати незаконним та недійсним з підстав того, що земельна ділянка, що є об`єктом зазначений вимог знаходиться у межах прибрежної захисної смуги.

Відповідно до викопіювання з генерального плану, що діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення Кирилівської селищної ради земельна ділянка з кадастровим номероми 2320355400:01:005:02067 площею №.0970 знаходилась в реакреаційній зорні ( а.с.ю 183), а земельна ділянка, частина якої згодом була продана позивачу та виділена ТОВ Мелітопольский торговий будинок Рефма-сервіс ( з кадастровим номером 2320355400:01:005:0040) знаходилась ( на момент прийняття оскаржуваного рішення) на відстані 106,22 мм від урізу Азовського моря.

На теперішній час проект землеустрою із встановлення меж прибережної захисної смуги Азовського моря та лиманів на території смт. Кирилівка виготовлений та знаходиться на погодженні .Крім того, прибережна захисна смуга відповідно до схем генерального плану, якій був затверджений рішенням сесії Кирилівської селищної ради від 14.05.2021 р. № 1 не співпадає з земельними ділянками, які утворились в результаті поділу земельної ділянки, яку купила позивач та власниками яких є треті особи по справі.

Вказані факти сторонами не оспорюються

3.2. Правова позиція щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг висловлена Великою палатою Верховного суду у Постанові від 30.05.2018 року по справі №469/1393/16-ц.

Так, дійсно ч. 3 статті 60 ЗК України та ч. 9 статті 88 ВК України встановлено, що уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга не менше двох кілометрів від урізу води.

У статті 60 ЗК України та у ч. 7 статті 88 ВК України зазначено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Згідно до ч. 6 статті 88 ВК України, у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Велика Палата Верховного суду у вказаній постанові, з посиланням на п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністества охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року №434 та Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року за №486, зазначає, що системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зазначеною постановою визнано законною та обгрунтованою ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 14.06.2017 року по цій справі. З цієї ухвали, а також рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 23.03.2017 року, яке ухвалою було залишено без змін, вбачається, що підставою для висновку про незаконність прийнятого рішення про надання земельної ділянки було саме невідповідність містобудівній документації.

Аналогічні посилання маються також у постанові Великої Палати Верховного суду від 15.05.2018 року по справі №372/2180/15-ц.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у межах селища міського типу Кирилівка, а проект землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги на час винесення оскаржуваного рішення не узгоджений, все ж таки неможна виходити з того, що беззаперечно розмір захисної смуги становить два кілометри від урізу води, оскільки у даному разі цей розмір повинен бути встановлений з урахуванням конкретних умов забудови.

З огляду на наведене, доречними є доводи представника Кирилівської селищної ради про те, що конкретні умови забудови були визначені на підставі генерального плану забудови смт Кирилівка, затвердженого рішенням Кирилівської селищної ради від 09.10.2003 року та рішенням Запорізької обласної ради від 29.09.2004 року, дійсного на час прийняття оскаржуваного рішення, який, згідно до норм ст. 34 Закону України Про основи містобудування , відноситься до містобудівної документації. Саме з урахуванням містобудівної документації встановлюється захисна прибережна смуга у межах існуючих населених пунктів, згідно до ч. 6 статті 88 ВК України.

Також судом приймається до уваги той факт, що згідно з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.04.21019 р. НВ -2305807652019 на вказану земельну ділянку, не було встановлено обмежень.

3.3. Крім того, судом звертається увага на правову позицію, викладену Великою Палатою верховного Суду у Постанові від 18.04.2018 року по справі №802/950/17а та у Постанові від 30.05.2018 року по справі №150/928/14-а.

Так, згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. З ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Проте, як вказує Верховний Суд у цих постановах, Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі. Скасування такого акта не породжує наслідків для власників (користувачів) земельних ділянок, оскільки у таких осіб виникло право власності чи користування земельної ділянки і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Відтак обраний спосіб захисту порушених прав (у даному разі - оскарження рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність) не забезпечує їх реального захисту. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 21-1306а15 та від 11 жовтня 2016 року у справі № 816/4340/14, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від вказаного висновку.

Зазначене дозволяє зробити висновок про обрання невірного способу захисту позивачем при зверненні до суду з вимогами про скасування рішення Кирилівської селищної ради № 27 від 18.04.2019 року.

3.4 . Позивач вважає, що рішення № 27 від 18.04.2019 року прийнято з порушенням законодавства та підлягає скасуванню.

З цього приводу суд зважає на наступне.

Відповідно до редакції ч.7 ст. 88 Водного Кодексу України, яка набула чинності 24.07.2021 р. :"Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів , а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів , а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель"

Як вже зазначалось раніше, земельна ділянка, частина якої згодом була продана позивачу та виділена ТОВ Мелітопольский торговий будинок Рефма-сервіс ( з кадастровим номером 2320355400:01:005:0040) знаходилась ( на момент прийняття оскаржуваного рішення) на відстані 106,22 мм від урізу Азовського моря ( тобто більше ніж сто метрів від урізу води).

Крім того, прибережна захисна смуга відповідно до схем генерального плану, якій був затверджений рішенням сесії Кирилівської селищної ради від 14.05.2021 р. № 1 не співпадає з земельними ділянками, які утворились в результаті поділу земельної ділянки позивача та власниками яких є треті особи по справі.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999 , Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. (абзаци третій, пункту 3 мотивувальної частини).

Таким чином, суд дійшов висновку, що так як на теперішній час діє редакція закону, якій встановлює прибрежно-захисну смугу шириною 100 м від урізу води та вона встановлюється генеральними планами населених пунктів( якій діє на теперішній час), треті особи по справі не можуть в подальшому нести цивільну відповідальність у вигляді визнання недійсними договору купівлі-продажу і на цих підставах у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

3.5.. Щодо аналізу всіх аргументів сторін при прийнятті рішення

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

У справі Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain , заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

На цих підставах, суд вважає недоцільним розглядати всі аргументи сторін.

3.5. На підставі положень статті 141 ЦПК України, оскільки судом позов не задовольняється, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат немає

Керуючись ст. 13,14,19,58 Конституції України, ст. ст. 20,58,60,84 Земельного Кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України, , ст. 26 п.34,33 ЗУ Про місцеве самоврядування , ст. 17 ЗУ Про основи містобудування , п.6,10 Порядку визначення розмірі і меж водоохоронних зон, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них , , ст.1Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3,12,13,76,77,78,79,80,81,141,158, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив

В позові ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 до Кирилівської селищної ради Мелітопольского (Якимівського) району Запорізької області (місце знаходження: Україна, Запорізька область, Мелітопольский ( Якимівський) район, смт. Кирилівка, бул.Приморський 67, ЄДРПОУ 25489968),треті особи, що не заявляють самостійних вимог : ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , код НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , код НОМЕР_5 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення грошових коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя В.В. Гусарова