ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1852/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - Богатової М. А. (адвокат),
третьої особи - не з`явилися,
прокуратури - Савицької О. В. (посвідчення від 14.01.2020 № 054810),
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 (суддя Желєзна С. П.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 (головуючий - Принцевська Н. М., судді Діброва Г. І., Ярош А. І.) у справі
за позовом керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудзв`язок",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області,
про зобов`язання повернути земельну ділянку.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2020 року керівник Котовської місцевої прокуратури Одеської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (далі - Одеська ОДА, Облдержадміністрація, позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудзв`язок" (далі - ТОВ "Рембудзв`язок", Товариство) про зобов`язання відповідача повернути на користь позивача земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,9926 га, вартість якої становить 1115658 грн, та яка розташована на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області за межами населеного пункту (далі - спірна земельна ділянка), з посиланням на положення статей 66, 79, 79 1 , 93, 96, 116, 122, 123, 125, 126, 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 18, 22, 24 Кодексу України про надра, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що спірна земельна ділянка, яка використовується Товариством з метою видобування піску за відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки, є земельною ділянкою державної форми власності, у зв`язку з чим право розпорядження нею відноситься до компетенції Одеської ОДА.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.10.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 78, 79, 80, 83, 84, 122 та пункту 21 Перехідних положень ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2019), статей 16, 326, 327 ЦК України, частин 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", статей 74, 76, 77, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на недоведеність Прокурором факту використання Товариством земельної ділянки, яка належить до земель державної власності та зумовлену цим недоведеність порушення прав Одеської ОДА.
При цьому апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 06.04.2021 про долучення до матеріалів справи в якості доказу копії технічного звіту з геодезичних вишукувань, виготовленого фізичною особою-підприємцем Скальским І. В., та визнанням поважними причин його неподання разом з позовною заявою та під час розгляду судом першої інстанції, оскільки заявником не доведено неможливості подання таких доказів разом з позовною заявою, як і не доведено неможливості отримання цих доказів при зверненні до суду з позовом та розгляді справи в суді першої інстанції. Крім того, технічний звіт було складено вже під час апеляційного перегляду, а прокурором не зазначено, що заважало замовити відповідний висновок при зверненні до суду або під час підготовчого засідання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме положень статей 319, 386 ЦК України, статей 80, 122 та пункту 21 Перехідних положень ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2019), статей 13, 76, 77, 86, 99, 236, 237, 269 ГПК України, наголошуючи, що: 1) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми частини 5 статті 122 ЗК України у подібних правовідносинах, а саме: за відсутності достеменно встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин того, що спірна земельна ділянка входить до масиву земель, наданих колективному сільськогосподарському підприємству "Абомеліково" (далі - КСП "Абомеліково"), передчасними є висновки судів попередніх інстанцій щодо належності земельної ділянки площею 0,9926 га до комунальної власності; 2) судами залишено поза увагою лист відділу у Колимському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 08.10.2020 № 113/109/20 з додатками (викопіювання із планово-картографічного матеріалу Петрівської сільської ради), за змістом якого земельна ділянка Олександрівського родовища (піщаний кар`єр) розташована на землях державної власності та має орієнтовну площу 9 га, а на доданому до листа викопіюванні графічно зображено земельну ділянку Олександрівського родовища (кар`єр), яка складається із земельних ділянок державної (переважна її частина) та комунальної власності; 3) критично оцінюючи надані прокурором докази, суд першої інстанції, який не має спеціальних знань, безпідставно не призначив судову експертизу з власної ініціативи, хоча з огляду на суперечність доказів це було єдиною можливістю встановити чи спростувати факти, на які посилається прокуратура у позові; 4) 06.04.2021 заступником керівника Одеської обласної прокуратури заявлено клопотання про визнання поважними причин неподання під час розгляду справи судом першої інстанції та недолучення до матеріалів справи № 916/1852/20 виготовленого фізичною особою-підприємцем Скальским І. В. технічного звіту з геодезичних вишукувань як нового доказу, однак вказане клопотання судом апеляційної інстанції залишено без задоволення, а сам технічний звіт повернуто представнику прокуратури.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. ТОВ "Рембудзв`язок" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021у справі № 916/1852/20 і призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 31.08.2021 о 15:30.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. 17.10.1995 Петрівська рада народних депутатів видала КСП "Абомеліково" державний акт серії ОД-12-13 про право колективної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2867,4 га.
13.06.2007 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України видало Товариству спеціальний дозвіл на користування надрами № 4269, термін дії якого становить 20 років. При цьому вказаний дозвіл надає право ТОВ "Рембудзв`язок" здійснювати видобування піску на території Олександрівського родовища, яке розташоване на території південно-західної околиці с. Олександрівка Кодимського району Одеської області.
19.09.2008 Одеська обласна рада видала відповідачу акт про надання гірничого відводу з метою видобування пісків Олександрівського родовища.
10. Розпорядженням Кодимської районної державної адміністрації від 08.09.2008 № 735 надано ТОВ "Рембудзв`язок" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Олександрівського родовища піску в оренду терміном на 10 років для видобування корисних копалин (піску) на території Петрівської сільської ради згідно спеціального дозволу на користування надрами від 13.06.2007.
Розпорядженням Кодимської районної державної адміністрації від 17.03.2009 № 150/А-2009 пункт 1 розпорядження від 08.09.2008 № 735 було викладено у новій редакції, а пункт 2 розпорядження виключено. Відповідно до пункту 1 розпорядження від 08.09.2008 № 735 (в редакції від 17.03.2009) Товариству було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Олександрівського родовища піску загальною площею 1,8758 га в оренду терміном на 10 років для видобування корисних копалин (піску) на території Петрівської сільської ради згідно спеціального дозволу на користування надрами від 13.06.2007.
11. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2010 у справі № 24-32/56-06-2282 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Абомеліково" (код ЄДРПОУ 03766814), ліквідовано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Абомеліково", провадження у справі припинено, кредиторську заборгованість списано як безнадійну.
12. Листом від 21.02.2011 № 10 ТОВ "Рембудзв`язок" звернулося до Одеської ОДА із заявою про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Олександрівського родовища піску площею 1,8758 га. Проте вказаний проект згідно з листом від 29.04.2011 Облдержадміністрація повернула на доопрацювання.
Розпорядженням Кодимської районної державної адміністрації від 19.08.2011 № 493/А-2011 викладено пункт 1 розпорядження від 08.09.2008 № 735 у новій редакції, відповідно до якої надано Товариству дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Олександрівського родовища піску загальною площею 0,9926 га в оренду терміном на 10 років для видобування корисних копалин (піску) на території Петрівської сільської ради згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами від 13.06.2007.
Крім того розпорядженням від 19.08.2011 № 493/А-2011 вирішено вважати розпорядження Кодимської районної державної адміністрації від 17.03.2009 № 150/А-2009 таким, що втратило чинність.
13. 31.01.2013 між Петрівською сільською радою та ТОВ "Рембудзв`язок" укладено тимчасову угоду № 1 про плату за фактичне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення площею 0,9926 га, яка розташована за межами населеного пункту.
Листом від 03.10.2013 № 2-10-15/4950 Головне управління Держземагентсва в Одеській області відмовило ТОВ "Рембудзв`язок" у затвердженні проекту щодо відведення земельної ділянки площею 1,8758 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Петрівської сільської ради з посиланням на включення бажаної земельної ділянки до земель колективної власності, відносно яких видавався державний акт серії ОД-12/13 від 17.11.1995 .
Крім того зі складеного інженером-землевпорядником плану зовнішніх меж земель, переданих КСП "Абомеліково" у колективну власність, вбачається, що земельна ділянка, яка була запроектована до відведення ТОВ "Рембудзв`язок" згідно з розпорядженням Кодимської районної державної адміністрації, мала відводитися за рахунок земель колективної власності.
14. Листом від 25.07.2014 Головне управління Держземагентсва в Одеській області у відповідь на звернення Одеської ОДА повідомило про відсутність інформації щодо припинення дії державного акта про право колективної власності на землю серії ОД-12/13 від 17.11.1995 у зв`язку з банкрутством КСП "Абомеліково".
Листом від 28.07.2017 Одеська ОДА повернула заяву ТОВ "Рембудзв`язок" про укладення договору оренди земельної ділянки Олександрівського родовища піску. При цьому позивачем було вказано, що відповідно до наявної у нього інформації бажана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення та відводиться за рахунок земель колективної власності, право на розпорядження якою не входить до компетенції Облдержадміністрації .
15. 10.11.2015 між Петрівською сільською радою та ТОВ "Рембудзв`язок" було укладено тимчасову угоду № 4 про плату за фактичне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення площею 0,9926 га, яка розташована за межами населеного пункту.
10.02.2016 між Петрівською сільською радою та ТОВ "Рембудзв`язок" було укладено тимчасову угоду про плату за фактичне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення площею 0,9926 га, яка розташована за межами населеного пункту.
16.01.2017 між Петрівською сільською радою та ТОВ "Рембудзв`язок" було укладено тимчасову угоду про плату за фактичне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення площею 0,9926 га, яка розташована за межами населеного пункту.
16.02.2018 між Петрівською сільською радою та ТОВ "Рембудзв`язок" було укладено тимчасову угоду про плату за фактичне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення площею 0,9926 га, яка розташована за межами населеного пункту.
16. Листами від 12.12.2018 № 02-12/139 та від 20.12.2019 № 02-12/200 Петрівська сільська рада у відповідь на звернення прокурора повідомила про укладення з ТОВ "Рембудзв`язок" угоди про тимчасове користування земельною ділянкою з метою промислової розробки родовища піску.
Відповідно до від 30.01.2019 довідки № 14, виданої Петрівською сільською радою, ТОВ "Рембудзв`язок" орендує земельну ділянку площею 0,9926 га, яка належить до земель несільськогосподарського призначення, розташована за межами населеного пункту та надана відповідачу у користування для видобутку піску.
Листом від 08.02.2019 № 02-12/41 у відповідь на звернення прокурора Петрівська сільська рада повідомила, що заходи з метою стимулювання Товариства до оформлення права на земельну ділянку (розроблення проекту, укладення договору) сільською радою не вживалися, оскільки відповідно до положень ЗК України повноваження щодо розпорядження землями за межами населеного пункту віднесено до компетенції райдержадміністрації.
17. Листом від 08.02.2019 № 43/109-19 відділ у Кодимському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у відповідь на звернення прокурора повідомив про надходження 21.08.2013 від ТОВ "Рембудзв`язок" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8758 га, на який (проект) відділом було надано негативний висновок. До вказаного листа відділ у Кодимському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області додав викопіювання щодо земельною ділянки площею 0,9926 га, на якому було позначено приблизне розташування земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні Товариства.
Листом від 20.02.2019 № 01-24/434 Кодимська районна державна адміністрація у відповідь на звернення прокурора повідомила, що нею договори оренди земельної ділянки з ТОВ "Рембудзв`язок" не укладалися.
Листом від 13.03.2019 № 01-24/549 Кодимська районна державна адміністрація у відповідь на звернення прокурора повідомила, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок Олександрівського родовища піску, а також проекти рекультивації адміністрацією не затверджувалися.
18. 25.06.2019 між Петрівською сільською радою та ТОВ "Рембудзв`язок" укладено тимчасову угоду про плату за фактичне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення площею 0,9926 га, яка розташована за межами населеного пункту.
Листом від 19.12.2019 № 400/109-19 відділ у Кодимському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у відповідь на звернення прокурора повідомив про ненадходження від ТОВ "Рембудзв`язок" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9926 в оренду на території Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області.
Листом від 11.02.2020 № 3258/9-15-32-55-07-17 Головне управління ДПС в Одеській області на запит прокурора повідомило про відсутність у ТОВ "Рембудзв`язок" заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 0,9926 га.
Листом від 27.02.2020 № 56/109-20 відділ у Кодимському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у відповідь на звернення прокурора повідомив, що земельну ділянку Олександрівського родовища піску площею 0,9926 га, яка розташована за межами населеного пункту, віднесено до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, вид угідь - під господарськими будівлями та дворами.
Листом від 17.06.2020 № 5295/2/01-46/4379/2-20 Одеська ОДА у відповідь на звернення прокурора повідомила про надходження у 2011 році заяви ТОВ "Рембудзв`язок" про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Олександрійського родовища піску, яку (заяву) було повернуто відповідачу на доопрацювання.
19. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.06.2020 № 21351287 вбачається, що ТОВ "Рембудзв`язок" орендує земельну ділянку площею 3,5461 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Петрівської сільської ради, орендодавцем зазначеної земельної ділянки є Коваль О. О.
20. 01.07.2020 за участю сільського голови Петрівської сільської ради, депутата сільської ради та спеціаліста-землевпорядника Басюк Л. В. було складено акт обстеження земельної ділянки, з якого вбачається, що ТОВ "Рембудзв`язок" проводить роботи з видобування піску на земельній ділянці державної власності площею 0,9926 га за межами населеного пункту Олександрівка (Олександрівське родовище піску).
21. Листом від 13.07.2020 № 93/109-20 відділ у Кодимському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у відповідь на звернення Петрівської сільської ради повідомив, що земельна ділянка орієнтовною площею 1,00 га, яка знаходиться у користуванні Товариства, перебуває у комунальній власності.
22. Листом від 13.07.2020 № 02-12/85 Петрівська сільська рада повідомила Господарський суд Одеської області про допущену в акті обстеження від 01.07.2020 помилку, оскільки замість правильної форми власності земельної ділянки - комунальна, комісією було помилково зазначено - державна форма власності. Третя особа також надала до суду викопіювання з планово-картографічного матеріалу сільської ради щодо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні відповідача.
При цьому приблизне розташування земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ТОВ "Рембудзв`язок" згідно з викопіюванням, складеним відділом у Кодимському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, є відмінним від розташування земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні Товариства згідно з викопіюванням, складеним Петрівською сільською радою.
23. Листом від 19.08.2020 № 41/1/4714 Кодимське відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомило голову Петрівської сільської ради про неможливість надання акта огляду земельної ділянки Олександівського родовища піску від 12.08.2020.
24. Листом від 26.08.2020 № 99/109-20 відділ у Кодимському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у відповідь на звернення ТОВ "Рембудзв`язок" повідомив, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,9926 га, яка знаходиться у користуванні Товариства, перебуває у комунальній власності згідно із Законом України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні".
25. Листом від 16.09.2020 відділ у Кодимському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у відповідь на звернення ТОВ "Рембудзв`язок" повідомив, що виїзд спеціаліста, який мав брати участь у слідчих діях з метою визначення точного розташування земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні відповідача, не відбувався.
Позиція Верховного Суду
26. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
28. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність Прокурором факту використання Товариством земельної ділянки, яка належить до земель державної власності та зумовлену цим недоведеність порушення відповідачем прав Одеської ОДА, оскільки з урахуванням положень пункту 21 Перехідних положень ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2019) та обставин ліквідації КСП "Абомеліково", до земель якого входила зайнята Товариством земельна ділянка, з 01.01.2019 спірна земельна ділянка може вважатися власністю територіальної громади, на території якої вона розташована (крім земельних ділянок колективного підприємства, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), тобто є такою, що перейшла до комунальної власності місцевої територіальної громади у силу прямих вказівок Закону України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні".
29. Колегія суддів погоджується зі вказаним висновком судів попередніх інстанцій та водночас вважає обґрунтованим твердження скаржника про відсутність висновку щодо комплексного застосування положень частини 5 статті 122 та пункту 21 Перехідних положень ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2019) у подібних правовідносинах, з огляду на таке.
30. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali)" "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
31. Частиною 5 статті 122 ЗК України передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів , а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
32. Разом з тим згідно з імперативними вимогами пункту 21 Розділу Х (Перехідні положення) ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2019), застосованих судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин, установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (тобто з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
33. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
34. Відповідно до частини 1, 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
35. Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
36. Судами попередніх інстанцій на підставі належної оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності, зокрема листа Головного управління Держземагентсва в Одеській області від 03.10.2013 № 2-10-15/4950, листа відділу у Кодимському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.08.2020 № 99/109-20 та листа Одеської ОДА від 28.07.2017 достеменно встановлено факт перебування спірної земельної ділянки у комунальній власності з 01.01.2019, оскільки земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою якої було надано ТОВ „Рембудзв`язок" відповідно до розпорядження Кодимської районної державної адміністрації від 08.09.2008 № 735, виділялася за рахунок земель, наданих КСП "Абомеліково", проте у подальшому сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Абомеліково" було ліквідовано згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2010 у справі № 24-32/56-06-2282.
37. Оскільки у спірних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (частина 5 статті 122 ЗК України) спеціальним законом є Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким внесено відповідні зміни до пункту 21 Розділу Х (Перехідні положення) ЗК України та який (пункт 21) підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів не може не погодитися з висновком судів попередніх інстанцій про перехід до відповідної територіальної громади права комунальної власності на спірну земельну ділянку як на таку, що раніше входила до складу земель колишнього (ліквідованого у процесі банкрутства) КСП "Абомеліково".
38. При цьому Верховний Суд зауважує, що спеціальна (імперативна) норма пункту 21 Розділу Х (Перехідні положення) ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2019) у співвідношенні із загальною нормою частини 5 статті 122 ЗК України підлягає пріоритетному застосуванню незалежно від місцезнаходження земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств (у межах чи за межами населеного пункту) та їх нинішнього цільового призначення, оскільки наразі спірна земельна ділянка, яка до 31.12.2018 входила до складу земель припиненого колективного сільськогосподарського підприємства, має несільськогосподарське призначення.
39. Наведеним спростовується покладене в основу заперечень скаржника посилання на необхідність регулювання спірних правовідносин нормою частини 5 статті 122 ЗК України, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме: за відсутності достеменно встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин того, що спірна земельна ділянка входить до масиву земель, наданих колективному сільськогосподарському підприємству "Абомеліково" (далі - КСП "Абомеліково"), передчасними є висновки судів попередніх інстанцій щодо належності земельної ділянки площею 0,9926 га до комунальної власності.
40. Більше того доводи скаржника зводяться передусім до посилань на необхідність встановлення судами обставин справи, переоцінки доказів і надання переваги новим доказам, долученим прокурором до справи у день ухвалення рішення судом першої інстанції (а.с.181-185 том 2), які (докази) суд згідно з протоколом судового засідання від 12.10.2020 правомірно не взяв до уваги як подані після закриття підготовчого провадження (а.с.194 том 1), що суперечить імперативним вимогам частини 2 статті 300 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
41. Зазначені обставини свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку у цій справі щодо питання застосування наведеної скаржником норми матеріального права (частини 5 статті 122 ЗК України) у подібних правовідносинах, позаяк суди правомірно виходили з непоширення дії вказаної норми на спірні правовідносини з огляду на їх регулювання імперативною нормою пункту 21 Розділу Х (Перехідні положення) ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2019).
Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із зазначеної підстави (схожий висновок про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку щодо питання застосування наведеної скаржником норми викладено у пунктах 5.14- 5.15 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 917/677/20).
42. Водночас колегія суддів не бере до уваги твердження скаржника про те, що 06.04.2021, тобто в день ухвалення оскаржуваної постанови, заступником керівника Одеської обласної прокуратури заявлено клопотання про визнання поважними причин неподання під час розгляду справи судом першої інстанції та недолучення до матеріалів справи № 916/1852/20 виготовленого фізичною особою-підприємцем Скальским І. В. технічного звіту з геодезичних вишукувань як нового доказу, однак суд апеляційної інстанції залишив вказане клопотання без задоволення, а сам технічний звіт повернуто представнику прокуратури, позаяк апеляційний суд, правомірно керуючись положеннями частини 3 статті 269 ГПК України, цілком обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 06.04.2021 про долучення до матеріалів справи в якості доказу копії технічного звіту з геодезичних вишукувань, виготовленого фізичною особою-підприємцем Скальским І. В., та визнання поважними причин його неподання разом з позовною заявою та під час розгляду судом першої інстанції.
Адже заявником не доведено неможливості подання таких доказів разом з позовною заявою, як і не доведено неможливості отримання цих доказів при зверненні до суду з позовом та розгляді справи в суді першої інстанції. Крім того, технічний звіт було складено вже під час апеляційного перегляду, а прокурором не зазначено, що заважало замовити відповідний висновок при зверненні до суду або під час підготовчого засідання.
43. Отже, скаржник в розумінні частини 3 статті 269 ГПК України належним чином не обґрунтував існування виняткового випадку, за умов наявності якого учасник справи має довести об`єктивну неможливість подання нових доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від такого учасника справи.
44. Таким чином, колегія суддів погоджується із законним та обґрунтованим висновком судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність порушення Товариством прав та інтересів держави в особі Одеської ОДА у спірних земельних правовідносинах.
45 . З огляду на наведені раніше висновки Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи Товариства, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
46. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
47. За наведених обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову відповідає вимогам статей 86, 236, 269 ГПК України.
48. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
49. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.
50. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, а інші доводи скаржника не спростовують висновку судів про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Розподіл судових витрат
51. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 916/1852/20 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2021 |
Оприлюднено | 13.09.2021 |
Номер документу | 99510439 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні