Рішення

від 27.09.2007 по справі 33/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

27.09.07                                                                                                           Справа № 33/7

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм» (м. Львів)

до відповідача :Приватного підприємства «Надія-Фарм»(м. Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 1 749 (тисяча сімсот сорок дев‘ять) грн. 82 коп. (1 457,66 грн. –основний борг, 56,30 грн. –відсотки за користування коштами, 145,76 грн. –штраф та 90,10 грн. –пеня).

Суддя :                           Цікало А.І.                                                                  При секретарі :            Горонному О.О.

Представники:

Позивача:Радковський Т.Р. –представник (довіреність № 55 від 10.01.2007 р.)

Відповідача:не з‘явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм» (м. Львів) подано позов до Приватного підприємства «Надія-Фарм»(м. Львів) про стягнення заборгованості в сумі 1 749 (тисяча сімсот сорок дев‘ять) грн. 82 коп. (1 457,66 грн. –основний борг, 56,30 грн. –відсотки за користування коштами, 145,76 грн. –штраф та 90,10 грн. –пеня).

Ухвалою від 29.08.2007 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 11.09.2007 року. У зв'язку з неявкою представника відповідача, 11.09.2007 р. розгляд справи було відкладено на 27.09.2007 р.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 29.08.2007 р. та про відкладення розгляду справи від 11.09.2007 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

27.09.2007 р. до суду за вх. № 20574, від представника позивача поступили витребувані судом документи.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 29.08.2007 р. та про відкладення розгляду справи від 11.09.2007 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив,   явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі  матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 27.09.2007 року.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

24 жовтня 2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм»та  Приватним підприємством «Надія-Фарм»укладено договір купівлі продажу № 2595 (надалі – Договір) про поставку лікарських засобів та інших медичних товарів.

Відповідно до Договору, замовлень та накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 532 (три тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 40 коп.

Відповідач провів оплату за поставлений товар частково в сумі 2 074 (дві тисячі сімдесят чотири) грн. 74 коп.

Станом на день звернення з позовом до суду сума заборгованості Приватного підприємства «Надія-Фарм»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм»за отриманий товар становить 1 457 (тисяча чотириста п'ятдесят сім) грн. 66 коп.

Сума заборгованості підтверджується накладними та банківськими виписками.

На час розгляду справи відповідач не представив доказів погашення боргу.

Відповідно до п. 4.1 Договору, покупець зобов'язується сплатити повну вартість за партію товару у встановлений в накладній строк

На час розгляду справи відповідач не представив доказів погашення боргу.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем правомірно нараховано, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 6.1 Договору: 56 (п'ятдесят шість) грн. 30 коп. –відсотки за користування коштами, 145 (сто сорок п‘ять) грн. 76 коп. –штраф та 90 (дев'яносто) грн. 10 коп. –пеня

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.  

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона, повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦУ України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач доказів погашення заборгованості не представив, відзив на позов не подав, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив,  явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 510, 526, 530, 548, 625  ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218 ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Надія-Фарм»(79000, вул. Ф.Ліста, 2, м. Львів; код ЄДРПОУ 31730001; р/р 26001301366850 в Залізничному відділенні „ПІБ” м. Львів, МФО 325101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм»(79052, вул. Рудненська, 12, м. Львів; код ЄДРПОУ 32053158; р/р 26005049296200 в АКІБ УкрСиббанк м. Харків, МФО 351005) –1 457 (тисяча чотириста п'ятдесят сім) грн. 66 коп. –основного боргу, 56 (п'ятдесят шість) грн. 30 коп. –відсотків за користування коштами, 145 (сто сорок п‘ять) грн. 76 коп. –штрафу, 90 (дев'яносто) грн. 10 коп. –пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя