Постанова

від 10.09.2021 по справі 460/2315/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року

м. Київ

справа №460/2315/19

адміністративне провадження № К/9901/13886/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року (судді: Святецький В.В. (головуючий), Гудим Л.Я., Довгополов О.М.) у справі №460/2315/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтний союз - РЗВА до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Високовольтний союз-РЗВА (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.08.2019 №0007894812 та №0007904812.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року, позов Товариства задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.

3. Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Високовольтний союз-РЗВА за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

4. Не погодившись з додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та відмовити в задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

5. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20.03.2020 позивачем подана заява про присудження на його користь судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн та витрати на переїзд представника до іншого населеного пункту в розмірі 420,00 грн.

До клопотання долучено копії квитків на маршрутний транспорт за напрямом Рівне-Львів та Львів-Рівне на 25.02.2020, проміжний звіт від 25.02.2020.

Інші докази, які підтверджують понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, були долучені до клопотання у справі від 24.02.2020 для врахування при прийнятті рішення за наслідками апеляційного розгляду справи, а саме: копія рахунку від 12.02.2020 №03/20-РЗВА на суму гонорару в 3000,00 грн, платіжне доручення №1444 від 21.02.2020 про сплату 3000,00 грн гонорару на користь Адвокатського бюро Миколи Бляшина за правову допомогу на підставі рахунку від 12.02.2020 №03/20-РЗВА, проміжний звіт з детальним описом наданої правової допомоги Адвокатським бюро Миколи Бляшина по справі №460/2315/19 за позовом про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 15.08.2019, за яким було виконано такі види правової роботи: аналіз апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі №460/2315/19 та складання відзиву на таку апеляційну скаргу 3 год., аналіз апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №460/2315/19 та складання відзиву на таку апеляційну скаргу год., забезпечення направлення відзивів на апеляційні скарги у справі №460/2315/19 цінним листом з описом для відповідача та рекомендованим листом на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду, копія договору про надання правової допомоги від 19.01.2018 та додаткова угода до нього від 18.12.2018, додаток до договору від 03.09.2019, за яким вартість послуг щодо надання правової допомоги щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №0007894812, №0007904812 від 15.08.2019 визначена у розмірі 3000,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Контролюючий орган у доводах касаційної скарги вказує на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в суді в сумі 3000 грн, оскільки вважає, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку понесених витрат в зазначеній сумі, а також до заяви не було долучено до договору про надання правової допомоги, копій актів виконаних робіт, платіжних доручень на перерахування коштів.

8. Товариством надано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції про доведеність понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Кодекс адміністративного судочинства України:

9.1. Частини перша та друга статті 16.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

9.2. Частина третя статті 132.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

9.3. Стаття 134.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

9.4. Частини перша, шоста, сьома, дев`ята статті 139.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

10. Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року №5076-VI:

10.1. Стаття 30.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз є витратами, що пов`язаних з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті.

12. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом апеляційної інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновкам суду щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді в сумі 3000,00 грн, оскільки такі підтверджені належними документами та є співрозмірними з витраченим часом та обсягом наданих послуг.

15. Підставою касаційного оскарження додаткової постанови у цій справі відповідач вказує на те, що позивачем не підтверджено належними доказами обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті позивачем (замовником), зокрема не надано розрахунку понесених витрат в сумі 3000,00 грн, а також до заяви не було долучено договору про надання правової допомоги, копій актів виконаних робіт, платіжних доручень на перерахування коштів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлених обставин судами в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду було надано копію рахунку від 12.02.2020 №03/20-РЗВА на суму гонорару 3000,00 грн, платіжне доручення №1444 від 21.02.2020 про сплату 3000,00 грн гонорару на користь Адвокатського бюро Миколи Бляшина за правову допомогу на підставі рахунку від 12.02.2020 №03/20-РЗВА, проміжні звіти від 24.02.2020 та від 25.02.2020, з детальним описом наданої правової допомоги, за якими було виконано такі види правової роботи: аналіз апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі №460/2315/19 та складання відзиву на таку апеляційну скаргу 3 год., аналіз апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №460/2315/19 та складання відзиву на таку апеляційну скаргу год., забезпечення направлення відзивів на апеляційні скарги у справі №460/2315/19, представлення інтересів у судовому засіданні 30 хв. Факт представництва адвокатом інтересів позивача у судових засіданнях підтверджується також і протоколами судового засідання.

Крім того, копія договору про надання правової допомоги від 19.01.2018 та додаткова угода до нього від 18.12.2018 наявні в матеріалах справи та були подані позивачем до суду першої інстанції 18.11.2019 разом з клопотанням про присудження на його користь судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

З урахуванням зазначеного суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про підтвердження належними та достатніми доказами понесених позивачем витрат на правничу допомогу при оскарженні судового рішення в апеляційному порядку в розмірі 3000,00 грн.

Оскільки відмова в присудженні на користь позивача витрат на переїзд представника позивача до іншого населеного пункту в сумі 420,00 грн не є предметом касаційного оскарження, тому в цій частині рішення суду апеляційної інстанції не переглядається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Враховуючи положення статей 132, 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 132, 134, 139, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.

Додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 460/2315/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова