Ухвала

від 09.09.2021 по справі 947/13351/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/13351/21

Провадження № 1-кс/947/12232/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12020160480000014 від 02.01.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2021 року, на мобільний телефон марки Samsung моделі NOTE 8 IMEI 1 НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 сіро-фіолетового кольору у чохлі жовтого кольору, мобільний телефон марки Samsung моделі NOTE 10 IMEI 1 НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 НОМЕР_4 різнокольоровий (глянцевий) у чохлі чорно-сірого кольору з наявною сім-карто ( НОМЕР_5 ) оператор мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл».

Від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту майна без його участі.

Від прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_5 надійшло клопотання про розгляд клопотання про скасування арешту майна без її участі. Відповідно до заяви, прокурор не заперечувала проти скасування арешту з мобільних телефонів.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядається не пізніше трьох днів після його надходження до суду, а неявка учасників кримінального провадження не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 174, ч. 4 ст. 107 КПК України, з метою недопущення порушення строків розгляду, слідчий суддя вважає можливим розглянути вказане клопотання за відсутності сторін та без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до вимогст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

Стаття 41 Конституції Українизакріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особамаєправомирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно ч. 1ст. 174 КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2021 року, кримінальне провадження, в рамках якого було накладено арешт на мобільні телефони здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв`язку з тим, що вилучені речі відповідають критеріям речових доказів, з метою запобігання їх зміни та знищення, було накладено арешт на майно, з клопотанням про скасування якого звертається заявник.

Слідчий суддя враховує, що кінцеве рішення в рамках кримінального провадження на даний час ще не прийняте, досудове розслідування кримінального провадження триває, проте як вбачається з клопотання та долучених в обґрунтування матеріалів, вилучені мобільні телефони належать ОСОБА_4 , яка не є підозрюваною в рамках кримінального провадження. З часу накладення арешту пройшло більше трьох місяців, протягом цього часу у органу досудового розслідування була можливість дослідити вилучені мобільні телефони, з метою отримання інформації, яка на них міститься, а також вирішити питання щодо подальшої долі вилученого майна.

Подальше перебування мобільних телефонів під арештом буде омежувати право власності добросовісного набувача майна, якою є ОСОБА_4 .

З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Таким чином, керуючись ст. 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12020160480000014 від 02.01.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 КК України задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2021 року, на мобільний телефон марки Samsung моделі NOTE 8 IMEI НОМЕР_6 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 сіро-фіолетового кольору у чохлі жовтого кольору, мобільний телефон марки Samsung моделі NOTE 10 IMEI 1 НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 НОМЕР_4 різнокольоровий (глянцевий) у чохлі чорно-сірого кольору з наявною сім-карто ( НОМЕР_5 ) оператор мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл».

Мобільний телефон марки Samsung моделі NOTE 8 IMEI НОМЕР_6 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 сіро-фіолетового кольору у чохлі жовтого кольору, мобільний телефон марки Samsung моделі NOTE 10 IMEI 1 НОМЕР_3 , ІМЕІ 2 НОМЕР_4 різнокольоровий (глянцевий) у чохлі чорно-сірого кольору з наявною сім-карто ( НОМЕР_5 ) оператор мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл», передати ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1