Постанова

від 07.09.2021 по справі 904/7143/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2021 року м.Дніпро Справа № 904/7143/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 (повний текст ухвали складено 11.06.2021, суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі

за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до приватної фірми "Юнес", м. Київ

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст і підстави позовних вимог

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просив: розірвати договір оренди земельної ділянки від 18.11.2014, укладений між Дніпровською міською радою та приватною фірмою "Юнес", посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. за номером №1552, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.11.2014 (номер запису про інше речове право 7729059); зобов`язати приватну фірму "Юнес" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Генерала Захарченка в районі будинку № 15А площею 0,9434га з кадастровим номером 1210100000:04:251:0036, нормативна грошова оцінка якої складає 21 349 923,08грн., за актом приймання - передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 18.11.2014, порушенням встановленого законодавством порядку використання земельної ділянки комунальної власності, принципу її оплатного використання.

ІІ. Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 у даній справі клопотання приватної фірми "Юнес" про залишення позову без розгляду задоволено. Позов керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до приватної фірми "Юнес" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки залишено без розгляду.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована посиланням на те, що прокурором не надано суду доказів того, що інтереси держави потребували невідкладного захисту, зокрема, через закінчення перебігу позовної давності, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. За таких обставин, прокурор не дотримався передбаченого частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку повідомлення позивача про звернення до суду й не надав.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені клопотання приватної фірми "Юнес" про залишення позову без розгляду.

Аргументуючи апеляційну скаргу, прокурор вказує, що органом місцевого самоврядування, який розпоряджається земельними ділянками комунальної власності Дніпровської територіальної громади є Дніпровська міська рада, яка є органом, упоноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Систематична несплата відповідачем орендної плати призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, нераціонального використання об`єкті комунальної власності та неефективного управління цим об`єктом, що спричиняє економічні збитки місцевому бюджету, а також створює загрозу економічним інтересам Дніпровської міської ради, що суттєво порушує економічні інтереси держави, чим викликає необхідність їх захисту.

Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1 22.06.2020 за вих.№04/32-5481 вих-20 до Дніпровської міської ради направлено лист (вх.№12/4082 від 23.06.2020), яким повідомлено уповноважений орган про встановлення прокурором факту порушення умов договору оренди земельної ділянки від 18.11.2014, укладеного між Дніпропетровською міською радою та приватною фірмою "Юнес", витребувано копії документів для вирішення питання наявності підстав вжиття заходів представницького характеру, та поставлено питання щодо самостійного вжиття Дніпровською міською радою заходів цивільно-правового характеру щодо повернення спірної земельної ділянки через наявну заборгованість зі сплати за землю.

Таким чином, на думку скаржника, Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1, починаючи з 23.06.2020 фактично надано можливість відреагувати уповноваженому органу на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом вирішення питання про вжиття заходів цивільно-правового характеру.

На вищевказаний лист отримано відповідь Дніпровської міської ради від 09.07.2020 №7/22-1642, відповідно до якого встановлено, що у спірних правовідносинах заходи, направлені на повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді міста, міською радою не вживались. При цьому, у вказаній відповіді міською радою не зазначалося про заплановані заходи позовного характеру.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у п.80 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, щодо надання уповноваженому органу розумного строку для вжиття заходів реагування, Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1 повторний запит щодо вжиття заходів до розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки комунальної власності скеровано до Дніпровської міської ради 04.12.2020 за вих.№04/32-10260вих-20.

На вказаний лист Дніпровською міською радою надано відповідь від 21.12.2020 за вих. №7/11-3290 зі змісту якого вбачається, що заходи цивільно-правового характеру, направлені на повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді міста, міською радою не вживались та їх вжиття не планується.

Таким чином, Дніпровській міській раді з 23.06.2020, тобто за 6 місяців до звернення прокурора до суду, було достовірно відомо про факт невиконання умов договору оренди відповідачем, а отже останнє мало всі можливості і підстави для звернення до суду з позовом до ПП "Юнес" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки комунальної власності. Проте, за твердженням скаржника, зазначених дій з боку Дніпровської міської ради вжито не було.

Ураховуючи, що інтереси держави залишалися незахищеними, вбачалися виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Листом від 28.12.2020 за №04/32-10846вих-20 міську раду повідомлено про звернення керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ПП "Юнес" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки територіальній громаді міста Дніпра.

В свою чергу, Дніпровська міська рада, як суб`єкт владних повноважень, не скористалася правом оскарження наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в особі міської ради, яке передбачено ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

3.2 Доводи інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не надано.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради; призначено справу до розгляду на 17.08.2021 на 11 годин 00 хвилин.

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.08.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чередка А.Є.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

17.08.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 07.09.2021 на 09:20 годин

Розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 06.09.2021 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Коваль Л.А.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі 07.09.2021 у судове засідання з`явилися прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури та представник позивача, які надали відповідні пояснення.

Відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та не забезпечив у судове засідання явку повноважного представника.

Ухвала господарського суду від 17.08.2021 про призначення судового засідання на 07.09.2021 була надіслана відповідачу за адресою: 03127, м.Київ, пр.40-річчя Жовтня, бу.120, корп.1, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Вказане поштове відправлення було повернуто апеляційному господарському суду у зв`язку з неможливістю вручення адресату.

Враховуючи висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 28.08.2018 у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" та приписи ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, ухвала апеляційного господарського суду від 17.08.2021 вважається врученою відповідачу.

Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

07.09.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

29.12.2008 на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007 №133/26 "Про передачу ПФ "Юнес", земельної ділянки по вул. Генерала Захарченка у районі будинку 15А (Індустріальний район) в оренду для проектування та будівництва адміністративно-складського комплексу" та рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 №344/39 "Про продовження строку укладання договорів оренди земельних ділянок", між Дніпропетровською міською радою та ПП "Юнес" 29.12.2008 укладено договір оренди земельної ділянки, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.01.2009 за №04091040091.

29.10.2014 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №293/56 "Про передачу земельної ділянки по вул. Генерала Захарченка у районі будинку №15А (Індустріальний район) в оренду ПФ "Юнес" для проектування та будівництва адміністративно-складського комплексу".

18 листопада 2014 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Приватною фірмою "Юнес" (орендар) укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В., зареєстрований в реєстрі за №1552 (а.с. 35-42).

Згідно п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для проектування та будівництва адміністративно-складського комплексу, яка знаходиться за адресою: по вул. Генерала Захарченка у районі буд. 15А (Індустріальний район).

Підставою для укладання даного договору оренди земельної ділянки є рішення ради від 29.10.2014 №293/56.

У розділі 2 договору визначено об`єкт оренди. Так, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9434га. Категорія землі згідно ст. 19 Земельного кодексу України: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки: 03. Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування). Код КВЦПЗ: 03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). Функціональне використання: для проектування та будівництва адміністративно-складського комплексу. Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:04:251:0036.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури (п. 3 договору).

Згідно п. 4 договору земельна ділянка передається в оренду разом з: без обєктів.

Договір укладено на три роки. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання (п. 9 договору).

Згідно п.11 договору орендна плата вноситься у строки визначені чинним законодавством. Орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів його діяльності на банківський рахунок Дніпропетровської міської ради, який попередньо в письмовій формі уточнюється з орендарем щорічно, на початку бюджетного року (п. 11 договору).

Земельна ділянка передається в оренду: для проектування та будівництва адміністративно-складського комплексу (п. 15 договору).

На підставі акту приймання-передачі від 18.11.2014 ПФ "Юнес" передано в оренду вільну від забудови земельну ділянку із кадастровим номером 1210100000:04:251:0036, загальною площею 0,9434 га, за адресою: м. Дніпро по вул. Генерала Захарченка у районі будинку №15А.

15.11.2017 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №244/26 "Про поновлення договору оренди землі від 18.11.2014 (державна реєстрація від 18.11.2014, номер запису про інше речове право 7729059) по вул. Генерала Захарченка у районі будинку №15А (Індустріальний район) ПФ "Юнес", для проектування та будівництва адміністративно-складського комплексу".

07 грудня 2017 року між Дніпровською міською радою (орендодавець) та приватною фірмою "Юнес" (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі, посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстрований в реєстрі за №769 .

У пункті 1 додаткової угоди сторони погодили поновити договір оренди землі від 18.11.2014 (державна реєстрація від 18.11.2014, номер запису про інше речове право 7729059), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. 18.11.2014 за реєстровим номером 1552, укладений між Дніпропетровською міською радою та приватною фірмою "Юнес", на підставі рішення міської ради від 29.10.2014 № 293/56, на десять років, починаючи з 19.11.2017.

Внесено зміни до пунктів договору та викладено їх у наступній редакції:

Пункт 2.2 договору. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Пункт 2.3 договору. Код КВЦПЗ: 03.07.

Пункт 2.4 договору. Функціональне використання (вид використання): для проектування та будівництва адміністративно-складського комплексу.

Пункт 9. договору. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється рішенням Дніпровської міської ради відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Пункт 11 договору. Орендна плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів його діяльності на рахунок орендодавця у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який попередньо у письмовій формі уточнюється орендарем щорічно, на початок бюджетного року.

Згідно п. 9 додаткової угоди підставою для укладення додаткової угоди є рішення міської ради від 15.11.2017 №244/26.

Ця додаткова угода є укладеною з моменту її нотаріального посвідчення (п. 11 додаткової угоди).

Прокурор зазначає, що орендарем протягом тривалого часу не виконуються зобов`язання щодо своєчасної сплати у повної обсязі орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, що призвело до виникнення заборгованості. Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.

Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частин другої, третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями частин третьої, п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України закріплено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина 2 статті 131-1 Конституції України).

Таким законом є Закон України "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", в частині першій якої визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у відповідності до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Системний аналіз положень частин 3-4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

У пунктах 45, 47, 67, 77- 81, 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформульовано такий правовий висновок: "Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Відповідно до пунктів 39, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Позов у цій справі Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 подав в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з посиланням на її бездіяльність щодо захисту інтересів держави уповноваженим органом - Дніпровською міською радою, які полягають в забезпеченні реалізації принципу оплатного користування земельною ділянкою комунальної власності.

Аргументуючи необхідність захисту інтересів держави, прокурор послався на те, що протягом шести місяців (з червня по грудень 2020 року) до дати звернення з позовом до суду з листів органу прокуратури (від 22.06.2020 та від 04.12.2020) Дніпровській міській раді було достовірно відомо про факт невиконання умов договору оренди земельної ділянки приватною фірмою Юнес . Уповноважений державний орган було повідомлено про встановлення прокурором факту порушення умов договору оренди комунального майна, витребувано копії документів для вирішення питання наявності підстав вжиття заходів представницького характеру та наголошено на вжитті самостійно заходів цивільно-правового характеру щодо повернення спірної земельної ділянки у комунальну власність. Дніпровська міська рада проінформована про те, що прокурором вирішується питання про вжиття заходів представницького характеру у суді.

Підставою звернення прокурора з позовною заявою до суду став саме факт нездійснення Дніпровською міською радою як уповноваженим органом місцевого самоврядування функції захисту державних інтересів у спірних правовідносинах щодо надходження орендних платежів до бюджету територіальної громади міста.

За змістом частини першої статті 83 Земельного кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті 10 частини першої статті 1 Закону України у редакції від 3 жовтня 2019 року Про оренду державного і комунального майна зазначено: оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

В силу положень частини другої статті 26 цього Закону контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна.

Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1 за вих.№04/32-5481 вих-20 від 22.06.2020 направлено до Дніпровської міської ради направлено лист, яким повідомлено міську раду про встановлення прокурором факту порушення умов договору оренди земельної ділянки від 18.11.2014, укладеного між Дніпропетровською міською радою та приватною фірмою "Юнес" щодо сплати орендної плати, витребувано копії документів для вирішення питання наявності підстав вжиття заходів представницького характеру, та поставлено питання щодо самостійного вжиття Дніпровською міською радою заходів цивільно-правового характеру щодо повернення спірної земельної ділянки через наявну заборгованість зі сплати за землю.

У відповідь на вказаний лист, Дніпровська міська рада листом від 09.07.2020 №7/22-1642 повідомила, що претензійно-позовна робота, спрямована на повернення земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:251:0036 не проводилась.

Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1 надіслано на адресу Дніпровської міської ради повторний лист від 04.12.2020 за вих.№04/32-10260вих-20 щодо наявності заборгованості за спірним договором оренди та вжиття міською радою заходів розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки комунальної власності.

На вказаний лист Дніпровською міською радою надано відповідь від 21.12.2020 за вих. №7/11-3290 зі змісту якого вбачається, що заходи цивільно-правового характеру, направлені на повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді міста, міською радою не вживались.

Листом від 28.12.2020 за №04/32-10846вих-20 Дніпропетровська місцева прокуратура №1 повідомила Дніпровську міську раду про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення позовної заяви до ПФ "Юнес".

30.12.2020Дніпропетровська місцева прокуратура звернулась до суду з даним позовом.

Прокурор вважає, що Дніпровській міській раді була надана об`єктивна можливість у достатній розумний строк відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом вирішення питання про вжиття заходів цивільно-правового характеру - звернення з позовом до суду, на що уповноважений орган мав всі можливості. Тим самим Дніпровська міська рада не здійснила захист інтересів держави.

Прокурор наголошує, що систематична несплата відповідачем орендної плати призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, нераціонального використання об`єкта комунальної власності та неефективного управління цим об`єктом, що спричиняє економічні збитки місцевому бюджету, а також створює загрозу економічним інтересам Дніпровської міської ради, що суттєво порушує економічні інтереси держави, чим викликає необхідність їх захисту.

Таким чином, на переконання прокурора, в контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Отже, виходячи зі змісту наведених вище норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Залишаючи без розгляду позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, суд першої інстанції визнав, що прокурором не надано суду доказів того, що інтереси держави потребували невідкладного захисту; прокурор не дотримався передбаченого частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку повідомлення позивача про звернення до суду й не надав йому розумного строку для самостійного звернення за захистом порушеного права.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції приймає до уваги, що підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Між тим при прийнятті рішення, суд першої інстанції обмежився лише констатацією факту недоведеності представництва прокурора, при цьому, не зазначивши підстав відхилення доводів та доказів, наданих суду Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1.

Судом першої інстанції не взяті до уваги наступні обставини.

Прокурором у позовній заяві зазначена та вмотивована підстава для здійснення ним представництва в суді щодо захисту інтересів держави. Тобто, прокурор виконав вимогу частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Наданими прокурором доказами встановлено, що Дніпровська міська рада була достовірно обізнана про допущені порушення законних інтересів держави невиплатою приватною фірмою "Юнес" орендних платежів за договором оренди нерухомого майна комунальної власності.

Міська рада як представницький орган місцевого самоврядування відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування" та Закону України "Про оренду державного і комунального майна" мала відповідні повноваження для захисту інтересів держави у виниклих правовідносинах. Між тим всупереч вимогам закону рада не призначила перевірку фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, не визначилась з обранням способу вчинення дій для виправлення ситуації і відновлення порушених прав територіальної громади міста.

Аргументованої інформації про відсутність такого порушення Дніпровська міська рада прокурору не надала.

У письмових відповідях на звернення органу прокуратури Дніпровська міська рада не навела об`єктивних причин, які б перешкоджали уповноваженому органу здійснити захист інтересів держави у спірних правовідносинах та самостійно звернутися з позовом до суду.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Таким чином, Дніпровська міська рада як компетентний орган не вжила будь-яких заходів з метою дотримання ПФ Юнес вимог земельного законодавства та захисту інтересів держави.

Щодо порушення прокурором при зверненні до суду вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та недотримання "розумного строку" для надання компетентному органу можливості самостійно вжити заходів для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, у тому числі звернутися з позовом до суду, колегія суддів враховує таке.

Перевіряючи обґрунтованість наведених прокурором доводів в обґрунтування підстав для звернення його з позовом у даній справі для захисту інтересів держави, суд апеляційної інстанції зауважує, що метою обов`язку прокурора попередньо, до звернення до суду, попередити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру") є фактичне надання компетентному органу можливість відреагувати на стверджене порушення інтересів держави, зокрема, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову до суду.

Матеріалами справи встановлено, що зверненню прокурора з даним позовом (30.12.2020) передувало відповідне листування з Дніпровською міською радою (22.06.2020 та 04.12.2020), а 28.12.2020 орган прокуратури повідомив міську раду про прийняте рішення про представництво інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред`явлення позову до суду.

Орендна плата за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди комунального майна від приватного підприємства не надходила на рахунок Дніпропетровської міської ради з червня 2019 року. Заборгованість по орендній платі за землю за інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на 16 грудня 2020 року становить 1 173 686,35 грн.

Зі змісту письмових відповідей Дніпровської міської ради на звернення прокурора від 9.07.2020 та 21.12.2020 убачається, що уповноважений орган, реагуючи на стверджуване порушення інтересів держави, не виявив наміру вжити відповідні заходи і самостійно звернутися з позовом до суду та не спростував твердження прокурора щодо виявлених фактів порушення земельного законодавства.

Такі дії компетентного органу були оцінені прокурором як бездіяльність у захисті інтересів держави.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що, встановлюючи підстави представництва прокурора, суд повинен здійснити не тільки оцінку щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема, на зміст і характер попереднього листування між прокурором та зазначеним органом.

При цьому часовий проміжок часу, який минув між повідомленням про представництво інтересів держави у суді, яке прокурор направив, та поданням позову у даній справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника, що суд першої інстанції не дав належної оцінки факту такого попереднього листування, яке мало на меті надання компетентному органу можливості відреагувати на стверджуване порушення законодавства, його наслідкам, позиції Дніпровської міської ради у спірних правовідносинах, яка, знаючи про наявність порушень інтересів держави, незважаючи на їх очевидний характер, протягом тривалого часу не виконала своїх прямих функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади.

Господарський суд не звернув уваги на особливості спірних правовідносин щодо порушення земельного законодавства.

Зважаючи на конкретні фактичні обставини, проаналізувавши наведені правові норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення у даній справі прийнято господарським судом з неправильним застосуванням приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Апеляційний господарський суд визнає, що прокурором доведено необхідність здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки протягом розумного строку після отримання повідомлення від прокурора про порушення земельного законодавства Дніпровська міська рада, маючи право і змогу захистити майнові інтереси територіальної громади, самостійно не звернулася до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для такого представництва. Прокурор виконав свою субсидіарну роль, замінивши в судовому провадженні відповідний компетентний орган, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що у прокурора відсутні законні підстави на звернення з цим позовом до суду в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, оскільки він зроблений без належного дослідження обставин дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , а також встановлення наявності або відсутності бездіяльності цього компетентного органу після отримання такого звернення.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання приватного підприємства "Юнес" про залишення позову без розгляду.

3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, враховуючи встановлення порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, апеляційний господарський суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу до місцевого суду для подальшого розгляду.

3.5. Розподіл судових витрат.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду справи, згідно із загальними правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.269,275,280,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 у справі №904/7143/20 скасувати.

Справу №904/7143/20 надіслати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 13.09.2021

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді В.Ф.Мороз

А.Є.Чередко