Рішення

від 13.09.2021 по справі 485/1695/20

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/1695/20

Провадження № 2/485/44/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заді суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: фермерське господарство "Ярове" про виділ частки в натурі з земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності,

встановив:

У грудні 2020 року позивачі через свого представника звернулися до суду з вказаними позовними вимогами, які з урахуванням уточнень від 27 серпня 2021 року, обґрунтовують тим, що вони є власниками по ј частці земельної ділянки площею 30 га для ведення фермерського господарства в межах території Кобзарцівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, кадастровий №4825782000:03:000:0003, про що видано Державний акт на право власності на земельну ділянку від 29 грудня 2004 року серії МК № 034775. Співвласниками іншої Ѕ частки вказаної земельної ділянки є відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у 2006 році, стосунки між позивачами та відповідачами погіршились, що мало наслідком суперечності з приводу подальшого використання спільної земельної ділянки. З 2015 року по теперішній час відповідачі повністю обмежили доступ позивачам у користуванні їх частками земельних ділянок.

Оскільки у добровільному порядку угоди про поділ земельної ділянки із відповідачами не досягнуто, просять виділити їм у натурі із земельної ділянки загальною площею 30га, кадастровий номер: 4825782000:03:000:0003, 1/4 частку кожній, що становить по 7,5 га, згідно з 2-м варіантом висновку експерта судової земельно-технічної експертизи, залишивши у власності відповідачів по 1/4 частці, що становить загалом 15га; припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку, визнавши за позивачами право власності по 7,5 га із спірної земельної ділянки кожній, виділені у натурі згідно з 2-м варіантом висновку № 21-280 від 20 липня 2021 року судової земельно-технічної експертизи; стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою суду від 03 лютого 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - фермерське господарство "Ярове" (а.с. 106-107).

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, послалися на обставини, викладені у позовній заяві та просили стягнути з відповідачів понесені ними судові витрати.

Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, делегувала представляти її інтереси адвокату Долговій Л.В.

Відповідач та представник третьої особи ОСОБА_3 позовні вимоги фактично визнав частково, мотивуючи тим, на вказаній земельній ділянці, яка виділялася йому для ведення фермерського господарства, він, створивши фермерське господарство Ярове , провадить господарську діяльність.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до такого.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є співласниками земельної ділянки, площею 30 га для ведення фермерського господарства в межах території Кобзарцівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, кадастровий №4825782000:03:000:0003, що підтверджується копією Державного акту серії МК № 034775 на право власності на земельну ділянку, виданого Снігурівською райдержадміністрацією 29 грудня 2004 року на підставі розпорядження № 749-р від 12 жовтня 2004 року (а.с. 23). Право власності на земельну ділянку зареєстровано за співвласниками по 1/4 частці (Т.1 а.с. 24-28).

16 липня 2020 року за замовленням сторін ФОП ОСОБА_6 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) спільної часткової власності громадян України (Т.1 а.с.89-104).

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку (оціночну (ринкову) вартість), складеного 07 вересня 2020 року оцінювачем ФОП ОСОБА_7 , вартість спірної земельної ділянки становить 678 000 грн (Т.1 а.с.29-51).

Також встановлено, що 16 травня 2003 року сторонами було створено та зареєстровано фермерське господарство "Ярове", ідентифікаційний код юридичної особи 32199330, місцезнаходження юридичної особи: 573255, Миколаївська область, Снігурівський район, с. Кобзарці; керівник ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.1 Закону України Про фермерське господарство (в редакції, чинній на час видачі державного акта на право власності на спірну земельну ділянку) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 Статуту ФГ Ярове (у редакції від 26 лютого 2003 року) у власності Господарства можуть бути житлові будинки, квартири, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім`ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження, засоби виробництва, вироблена продукція та доходи від її реалізації, об`єкти інтелектуальної власності, транспортні засоби, переробні цехи та лінії, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення господарства і підсобних промислів. Члени Господарства є власниками майна, що належить їм на праві спільної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними. Члени Господарства, відповідно до законодавства України, володіють, користуються і розпоряджаються майном, що є у їхній спільній сумісній власності, виходячи з мети статутної діяльності Господарства.

Згідно п.5.1 Статуту ФГ Ярове до земель Господарства належать земельні ділянки, отримані (придбані) засновником Господарства у власність, та надані Господарству в оренду (Т.1 а.с.65, 84-89, 115-120).

Положення Статуту не суперечать ч.1 ст.12 Закону України Про фермерське господарство , ч.1 ст.31 ЗК України, згідно яких землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Верховний Суд у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 372/4516/15-ц (провадження № 61-1892св18) зробив висновок щодо правового статусу земельних ділянок членів фермерського господарства, згідно з яким правова конструкція положень статей 12, 19, 20 Закону України Про фермерське господарство , а також положень статей 31, 78, 86, 89, 90 ЗК України дає підстави вважати, що до майна фермерського господарства, яке належить усім членам господарства на праві спільної сумісної власності, може бути віднесено земельну ділянку набуту фермерським господарством у власність, як юридичною особою в порядку, передбаченому статтею 7 вказаного Закону, із земель державної або комунальної власності, або у інший спосіб, передбачений законом, а не земельну ділянку яка є об`єктом права особистої приватної власності члена господарства. Такі земельні ділянки господарство може використовувати у своїй діяльності та здійснювати лише право володіння і користування цією землею (частина друга статті 12 Закону України Про фермерське господарство ), не маючи права розпоряджатися нею (частина перша статті 78 ЗК України), що є обов`язковою складовою змісту права власності на землю. Право розпорядження земельними ділянками, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності закріплено статтею 14 Закону України Про фермерське господарство , якою визначено (в тому числі), що члени фермерського господарства відповідно до закону мають право продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

З часу створення ФГ Ярове спірна земельна ділянка є власністю його членів, що посвідчено державним актом на право власності на землю від 29 грудня 2004 року серії МК № 034775, перебуває у користуванні господарства за усною домовленістю між ними та не є складовою частиною майна господарства, що слідує з наведених умов Статуту, а отже, підлягає поділу. Зворотнього відповідачами не доведено.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмеження у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України право спільної часткової власності це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Статтею 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 ст. 364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки, як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки вимагати відповідної компенсації.

Згідно з висновком експерта № 21-280 судової земельно-технічної експертизи (а.с. 213-223), з урахуванням даних технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), поземельної книги на спірну земельну ділянку, встановлено технічну можливість поділу земельної ділянки площею 30 га, кадастровий №4825782000:03:000:0003 в межах території Кобзарцівської сільської ради відповідно до ідеальних часток співвласників. Поділ земельної ділянки проведено виходячи із фактичної загальної площі ділянки 30 га. Виходячи з фактичної загальної площі земельної ділянки та ідеальних часток, співвласникам належить: позивачу ОСОБА_1 з часткою 1/4 (25/100) (75000 кв. м.); позивачу ОСОБА_4 з часткою 1/4 (25/100) (75000 кв. м.); відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з часткою 1/2 (50/100) - 15 га (150 000 кв. м.); запропоновано три варіанти поділу земельної ділянки площею 30 га, які враховують ідеальні частки співвласників.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 не заперечив другий варіант поділу земельної ділянки, запропонований експертом.

Частиною 2 ст. 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів, областей.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне виділити позивачам в натурі частину земельної ділянки площею 7,50 га кожній, що належить їм на праві спільної часткової власності, із загальної площі 30 га, що розташована на території Снігурівської міської ради Миколаївської області (бувшої Кобзарцівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, кадастровий номер №4825782000:03:000:0003, цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, у розмірі і в межах згідно з розробленим варіантом висновку експерта судової земельно-технічної експертизи за варіантом № 2, та припинити право спільної часткової власності позивачів на вказану земельну ділянку.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених судових витрат в матеріалах справи містяться витяги з договору про надання правової допомоги б/н від 09 жовтня 2020 року, копії ордерів на надання правничої (правової) допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 749, оригінали квитанцій до прибуткового касового ордеру б/н від 09 жовтня 2020 року про сплату ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за надання правової допомоги 6000грн (а.с. 17-22) та від 26 серпня 2021 року у розмірі 2000 грн (а.с.241).

Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про судові витрати. З відповідачів на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати: 6780 грн. судового збору (а.с.1-4), 11944,06 грн. за проведення експертного дослідження (а.с. 242), а всього 18724,06 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: фермерське господарство "Ярове" про виділ частки в натурі з земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності - задовільнити.

Поділити у натурі земельну ділянку, кадастровий номер №4825782000:03:000:0003, шляхом виділу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , частини земельної ділянки площею 7,50 гектарів, що належить їй на праві спільної часткової власності, із загальної площі 30 гектарів, що розташована на території Снігурівської міської ради Миколаївської області (бувшої Кобзарцівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, в межах згідно з розробленим варіантом висновку експерта судової земельно-технічної експертизи за варіантом № 2, визнавши за ОСОБА_1 право власності на неї.

Поділити у натурі земельну ділянку, кадастровий номер №4825782000:03:000:0003, шляхом виділу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , частини земельної ділянки площею 7,50 гектарів, що належить їй на праві спільної часткової власності, із загальної площі 30 гектарів, що розташована на території Снігурівської міської ради Миколаївської області (бувшої Кобзарцівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, в межах згідно з розробленим варіантом висновку експерта судової земельно-технічної експертизи за варіантом № 2, визнавши за ОСОБА_4 право власності на неї.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 30 гектарів, що розташована на території Снігурівської міської ради Миколаївської області (бувшої Кобзарцівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, кадастровий номер №4825782000:03:000:0003, цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, залишивши у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 1/4 частці даної земельної ділянки , що становить загалом 15 га.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , по 6681,02 (шість тисяч шістсот вісімдесят одна грн. 02 к.) судових витрат, з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , по 6681,02 (шість тисяч шістсот вісімдесят одна грн. 02 к.) судових витрат, з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який відраховується з дня складання повного судового рішення.

Суддя

Повне судове рішення складено - 13.09.2021 року.