Рішення

від 28.08.2021 по справі 727/4356/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/4356/21

Провадження № 2/727/1507/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, у складі:

Головуючого, судді Слободян Г.М.

за участю:

секретаря судового засідання Тихенька М.А.

сторін по справі:

представника позивача Чернівецької обласної ради - Базюка Ю.Р.

представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Мацьоцького О.І.

розглянувши, за правилами загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Чернівці цивільну справу за позовною заявою Чернівецької обласної ради (адреса місця знаходження: вул. Грушевського 1, м. Чернівці, код ЄРДРОПУ 325081241) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); третя особа, що не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору, на стороні відповідача - Обласне комунальне підприємство Центр комунального майна (код ЄДРПОУ 21413657, місце знаходження м. Чернівці провулок Текстильників, 1) про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В суд з позовом звернулася Чернівецька обласна рада до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі - продажу нерухомого майна.

Доводи позовних вимог позивачем аргументовані тим, що 24 листопада 2020 року між Чернівецькою обласною радою та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться у АДРЕСА_2 (122/1000 ідеальних часток будинковолодіння), а саме: частина гаража літ."К" площею 226,70 кв.м. (гараж 13-1 площею 49,30 кв.м, гараж 13-2 площею 40,50 кв.м, гараж 13-3 площею 25,30 кв.м, гараж 13-4 площею 18,70 кв.м, гараж 13-5 площею 24,60 кв.м, приміщення 13-9 площею 19,10 кв.м); гараж літ."Л" площею 218,00 кв.м, склад літ."Т" площею 59,70 кв.м, гараж з диспетчерською літ."А-А'" площею 85,10 кв.м (гараж 1-4 площею 16,90 кв.м, гараж 1-5 площею 17,00 кв.м, гараж 1-6 площею 17,20 кв.м, гараж 1-7 площею 17,00 кв.м, гараж 1-8 площею 17,00 кв.м); вбиральня літ."С"; погріб Пг; 37% огорожі №5; ворота 6; оглядова яма І). Цей договір 24 листопада 2020 року посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Довганюк А.К., реєстровий номер 3297. Зазначають, що зобов`язання між сторонами зазначеного договору виникли внаслідок продажу на аукціоні об`єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації (протокол проведення аукціону від 31 грудня 2018 року з продажу нерухомого майна, затвердженого 19 листопада 2020 року). Вказують, що пунктом 4 договору встановлений порядок продажу вищевказаного нерухомого майна, згідно з яким ОСОБА_1 зобов`язаний був протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, сплатити на бюджетний рахунок Чернівецької обласної ради (п/р UA60899980314191905000024001, Казначейство України МФО 356334, код ЄДРПОУ 37836095, код платежу: 31030000, кошти у сумі 419227, 20 грн., однак, зазначене виконано відповідачем не було. Вказують також, що пп. 12.6. Положення про порядок приватизації комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням Чернівецької обласної ради від 23.12.2013 № 158-20/13 встановлено, що 12.6. Покупець зобов`язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку покупець сплачує на користь обласної ради неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об`єкта, а у разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню . Аналогічні положення містить і вищезгаданий Протокол проведення аукціону від 31 грудня 2018 року (розділ Інші відомості абзаци 5 - 7), який підписаний особисто ОСОБА_1 і при цьому, жодних письмових пояснень щодо причин невиконання ним договірних зобов`язань та пропозицій стосовно внесення змін до вищезгаданого договору у контексті виконання фінансових зобов`язань на адресу обласної ради не надходило, у зв`язку з чим, 19 лютого 2021 року Чернівецькою обласною радою було надіслано на адресу ОСОБА_1 лист із пропозицією розірвання оспорюваного договору, за згодою сторін, після чого, 21 та 22 квітня 2021 року в два платежі ОСОБА_1 безпідставно перераховані кошти у сумі 419227, 20 грн. на зазначений вище бюджетний рахунок Чернівецької обласної ради. Проте, оскільки ця транзакція відбулася за межами визначеного у договорі строку його виконання, згадана сума коштів вказують, буде повернута відповідачу. Мотивують заявлені вимоги окрім наведеного і тим, що наявність завданої шкоди другою стороною договору, яка проявляється у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди у цій ситуації полягає у тому, що для продажу цього нерухомого майна на аукціоні, який відбувся 31.12.2018р., суб`єктом оціночної діяльності ПП Гранд ЮМ складено 2 (два) звіти про оцінку майна, а саме, - звіт від 01.03.2018 щодо ринкової вартості об`єкта оцінки з урахуванням земельної ділянки, яка станом на дату оцінки (28.02.2018р.) склала 349 356 грн. або 12 964 дол. США без урахування ПДВ; - звіт від 15.11.2018р. щодо ринкової вартості об`єкта оцінки з урахуванням земельної ділянки, яка станом на дату оцінки (31.10.2018р.) склала 499 468 грн. або 17 734 дол. США без урахування ПДВ., т.б. різниця між ринковою вартістю об`єкта оцінки у цих звітах становить близько 150 000 грн. Посилаються, при цьому на те, що продаж нерухомого майна на аукціоні здійснено на підставі ринкової вартості об`єкта оцінки згідно зі звітом від 01.03.2018р. (з незрозумілих причин, оскільки діючою на час проведення аукціону нормою постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2014р. №358 Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства встановлено, що термін (строк) дії звіту про оцінку майна не може бути більшим, аніж шість місяців з дати оцінки). Зазначають, що розрахунок інфляційних втрат за період з 25.12.2020р. до 22.04.2021 року заборгованості та штрафних санкцій складає 20 041, 93 грн. Просять суд розірвати, укладений 24.11.2020 між Чернівецькою обласною радою та фізичною особою ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться у АДРЕСА_2 (122/1000 ідеальних часток будинковолодіння), посвідченого 24.11.2020р., приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Довганюк А.К., реєстровий номер 3297;

Рух справи по позиціям сторін

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 червня 2021 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено справу в підготовче засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 серпня 2021 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, Обласне комунальне підприємство "Центр комунального майна".

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 серпня 2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач представник Чернівецької обласної ради Базюк Ю.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, у наданих суду поясненнях посилався на обставини викладені в позові.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Мацьоцький О. заперечував проти позову і просив в задоволенні заявлених вимог відмовити, в наданих поясненнях посилався на обставини викладені у відзиві.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, - Обласне комунальне підприємство "Центр комунального майна" в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи, відомостей про поважність причини неявки в засідання, не надав.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд зважає на наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 3 Цивільного кодексу України встановлює загальні засади цивільного законодавства, відповідно загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Частина 1 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Досліджені докази та застосовані норми права

Судом належними та допустимими доказами по справі встановлено, що позивач Чернівецька обласна рада є юридичною особою, що вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.(а.с.7)

Договір купівлі-продажу між Чернівецької обласною радою та ОСОБА_1 був укладений від 24 листопада 2021 року (а.с. 8-9).

Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Довганюк А.К., реєстровий номер 3297. Зобов`язання між сторонами зазначеного договору виникли внаслідок продажу на аукціоні об`єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації (протокол проведення аукціону від 31 грудня 2018 року з продажу нерухомого майна, затвердженого 19 листопада 2020 року). Пунктом 4 договору визначає порядок продажу вищевказаного нерухомого майна, згідно із яким ОСОБА_1 зобов`язаний був протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, сплатити на бюджетний рахунок Чернівецької обласної ради (п/р UA60899980314191905000024001, Казначейство України МФО 356334, код ЄДРПОУ 37836095, код платежу: 31030000, кошти у сумі 419227, 20 грн., однак, зазначене виконано відповідачем не було, а пп. 12.6. Положення про порядок приватизації комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням Чернівецької обласної ради від 23.12.2013 № 158-20/13 встановлено, що 12.6. Покупець зобов`язаний був внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Протоколом проведення аукціону від 31 грудня 2018 року зафіксовано нерухоме майно, що підлягає продажу та учасники аукціону. (а.с. 10-11).

Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 302008773101. (а.с. 12-14).

Лист-запит та відповідь щодо надходження коштів на бюджетний рахунок Чернівецької обласної ради від фізичної особи ОСОБА_1 . (а.с. 15).

Рішення №158-20/13 Чернівецької обласної ради від 23 грудня 2013 року, яким затверджено програму приватизації об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, Чернівецької області. (а.с. 16).

Положення про порядок приватизації об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, Чернівецької області. (а.с. 17-24).

ОСОБА_1 19 лютого 2021 року був направлений цінний лист про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна. (а.с. 25-26).

Звіт про оцінку майна №11-02/18 від 01.03.2018 року свідчить про вартість спірного майна (а.с. 27-102) за порівняльними підходами , що складає 349356 грн., без урахування ПДВ.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівціф від 17.03.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними відмови в затверджені результатів аукціону з продажу нежитлових приміщень було задоволено.

З досліджених копій квитанцій наданих ОСОБА_1 вбачається, що останній в порушення вимог оспорюваного договору сплатив 21 та 22 квітня 2021 року в два платежі кошти у сумі 419227, 20 грн.

З листа (без дати) ОСОБА_1 виждно, що останній звертався до позивача Чернівецької обласної ради про передачу за відповідним актом нежитлових приміщень (гаражу, огорожу воріт) На вказаний лист ОСОБА_1 Чернівецькою обласною радою було надано відповідь 18.05. 2021 року (вих 01-14/39-632) про розірвання договору і того, що вчинення будь - яких дій спрямованих на передачу об"єктів приватизації наведених вище є неможливим.

Державний акт на земельну ділянку Чернівецькій обласній раді було видано рішенням сесії Чернівецької міської ради № 713 від 31.03.2005 року.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України . Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України .

На час звернення з позовом частиною другою статті 11 ЦПК України передбачався принцип диспозитивності, згідно з яким особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У контексті статті 31 ЦПК України у зазначеній редакції саме позивач наділений правом визначення та зміни предмета та підстави позову. Обмеження щодо реалізації цих прав визначаються на певній стадії розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, ЦК України визначає істотність порушення договору, як завдання конкретної шкоди однією із сторін договору, яка призводить до позбавлення другої сторони отримати бажаний результат, очікуваний нею при укладенні договору.

Практичне застосування цієї норми ЦК України висвітлено у Постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року провадження № 6-75цс13, в якій зокрема зазначено, що суд оцінює істотність порушення договору використовуючи термін значна міра , яка проявляється у позбавленні сторони бажаного результату, який вона мала отримати при укладенні договору. При цьому вина сторони, яка істотно порушила договір, не має будь-якого значення ні для оцінки порушення як істотного, ні для виникнення права у другої сторони вимагати розірвання договору. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною другою статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України). У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (частина третя статті 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Виходячи з наведеного, істотність порушення умов договору спірного з боку відповідача полягала у своєчасному визначеному договорі періоді сплати коштів. Зокрема, пунктом 4 договору встановлений порядок продажу вищевказаного нерухомого майна, згідно з яким ОСОБА_1 зобов`язаний був протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, сплатити на бюджетний рахунок Чернівецької обласної ради (п/р UA60899980314191905000024001, Казначейство України МФО 356334, код ЄДРПОУ 37836095, код платежу: 31030000, кошти у сумі 419227, 20 грн., однак, зазначене виконано відповідачем не було. Вказують також, що пп. 12.6. Положення про порядок приватизації комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням Чернівецької обласної ради від 23.12.2013 № 158-20/13 встановлено, що 12.6. Покупець зобов`язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Аналогічно визначено і п. 12.6 Положення про порядок приватизації комунального майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ міст області затверджених рішенням Чернівецької обласної ради від 23.12. 20213 року.

Законодавцем чітко визначено відповідно до вимог ст.ст. 525 , 526 , 629 ЦК України що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Стаття 655 ЦК України визначає договір купівлі-продажу, згідно з яким це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Тобто, обов`язок щодо оплати за придбане майно законодавцем повністю покладається на покупця.

Таким чином, договір купівлі-продажу є оплатним та встановлює взаємні обов`язки сторін.

Наслідки невиконання договірних зобов`язань встановлені ст.ст. 611 , 651 , 692 ЦК України .

За змістом статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно з частинами першою, другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Відповідно до чинної на час проведення аукціону норми Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (пункт 26 Методики у редакції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1033), висновок про вартість об`єкта приватизації, у тому числі разом із земельними ділянками, на яких такий об`єкт розташований, шляхом викупу, продажу одному покупцю або продажу способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців., у тому числі повторного продажу, дійсний протягом дев`ятимісячного строку після дати оцінки. При цьому висновок про вартість об`єкта приватизації повинен бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу такого об`єкта (у разі викупу або продажу одному покупцю) або на дату проведення торгів (у разі його продажу способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців, у тому числі повторного продажу).

Таким чином, з урахуванням сукупності вищеозначених досліджених доказів та з`ясованих обставин суд вважає, що відповідачем було порушено умови Договору в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів позивачу, що обумовлює наявність підстав для задоволення первісного позову в частині розірвання Договору.

Належними та допустимими доказами доведено факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом обов`язків передбачених Договором, щодо сплати у встановлені строки вартості придбаного об`єкту.

Сторони обумовили в договорі ціну об`єкту, строки та умови оплати а також випадки, коли договір може бути розірвано (п.7.1). Оскільки апеляційним судом встановлено, що відповідач (покупець об`єкту) погодився з ціною об`єкту та іншими умовами і підписав договір; взяти на себе зобов`язання у встановлені строки не виконав, то висновок апеляційного суду про наявність підстав для розірвання договору є обґрунтованим. Доводи скарги про необізнаність покупця з ціною об`єкта приватизації та порядком її сплати є неспроможними.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідносин. Законодавством встановлено нерозривний зв`язок між договорами та правовідносинами, які виникають з таких договорів, оскільки у такому випадку саме договорами врегульовано права та обов`язки сторін. У пунктах 58, 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (провадження № 12-173гс18) сформульований висновок, що нормами статей 16 ЦК України та 20 ГК України не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення, може відбуватися шляхом розірвання договору; звертаючись до суду з вимогою щодо визнання договору припиненим, позивач прагне досягти правової визначеності….

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії та навести обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України , учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги грунтуються на законі і підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору, в розмірі 2270 грн., документально підтверджене платіжним дорученням від 13.05.2021 року (а.с.42)

Висновок

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як сторона по справі, як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 3, 202-203, 626, 628, 629, 525,526,629,651,655 ЦК України; ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України суд, - УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Чернівецької обласної ради про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна - задовольнити.

Розірвати, укладений дванадцять четвертого листопада 2020 року договір купівлі продажу нерухомого майна що знаходиться у АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Довганюком А.К., реєстровий номер 3297), між Чернівецькою обласною радою (код ЄРДРОПУ 325081241) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті - суму сплаченого судового збору, документально підтвердженого квитанцією від 13.05.2021р., в сумі 2270.00 грн. на користь Чернівецької обласної ради (код ЄДРПОУ 25081241).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.09.2021р.

Суддя Слободян Г.М.